Реферати » Реферати з авіації і космонавтики » Перспективи розвитку аерокосмічної галузі України

Перспективи розвитку аерокосмічної галузі України

235/295 - тихохідні і занадто дороги в порівнянні з українським літаком. Про свій інтерес до виробництва Ан-74ТК-200 вже заявили і російські підприємства. Найближчим часом Омское виробниче об'єднання "Політ" (РФ) підготує потужності для виробництва літака Ан
74ТК-200, які будуть затребувані ринком. Для Харківського авіазаводу презентація транспортника не обмежилася участю у авіасалоні. По закінченні Dubai-2003 харків'яни вирушили в переліт по країнах Африки, літак буде презентовано в декількох країнах, які раніше вже проявили інтерес до його технічним можливостям.

Наполеглива робота з просування на ринок сучасних українських літаків в майбутньому може принести солідний результат. Уже в 2004 році портфель замовлень ХДАВП до 80% буде складатися з експортних контрактів на будівництво літаків. Для порівняння: в 2003 році підприємство працювало на задоволення попиту з боку українських авіакомпаній. Це не означає, що національні експлуатанти не отримають нових літаків наступного року, але робота з інозакачіком - безумовний пріоритет.

Для українського авіабудування Дубайський авіасалон відкрив ряд перспектив для подальшої співпраці в авіабудівній сфері. В Еміратах отримав несподівану підтримку проект створення військово-транспортного літака Ан-70.
Під час салону це виразилося в глибокому інтересі керівництва військового відомства ОАЕ до літака. Наміри ОАЕ інвестувати проект створення літака Ан-70 можуть стати серйозним проривом у реалізації програми.
Об'єднані Арабські Емірати заявили про свій глибокий інтерес до довгострокового співробітництва за програмою створення і виробництва середнього військово-транспортного літака короткого зльоту і посадки Ан-70. Зокрема, шейх Мохаммед бін Моссалам заявив, що державна інвестиційна компанія ОАЕ вивчить програму створення літака Ан-70. Шейх запропонував керівництву "Авіанту" надати матеріали по літаку, зокрема, суми та розміри фінансування проекту. Йдеться про вартість сертифікації літака, підготовки серійного виробництва і будівництва літака в Україні. Офіційна делегація ОАЕ незабаром відвідає
Україна та ознайомиться з проектами та можливостями А НТК імені Антонова і заводу "Авіант". Примітно, що в даному випадку ініціатива виходить від арабської сторони, яка високо оцінила характеристики літака. Глибокий інтерес ОАЕ до літака Ан-70 в майбутньому може сприяти не тільки прискоренню відкриття виробництва літаків в Україні, а й реалізації довгострокової програми продажів Ан-70 в Еміратах. В даний час в цій країні є багато авіаперевізників, які надають свої літаки для виконання перевезень всередині країни. Але керівництво ОАЕ визначило своє бачення майбутнього парку літаків, і Ан-70 забере в ньому гідне місце.

Пошук країни-інвестора для "семидесятки" триває вже кілька років. На різних етапах ця роль пропонувалася Індії та Китаю. "Вакантне" місце третьої сторони в українсько-російському проекті пояснюється рядом причин.
Для Індії визначальним думкою могла стати позиція російської сторони, як традиційного партнера по військово-технічному співробітництву. Але цього так і не сталося. Що до інтересу КНР, то недавно Китай заявив про свій інтерес до літака Ан-70, однак з урахуванням тривалого вивчення літака в
КНР, серійний випуск в Україні довелося б здійснювати без іноземних партнерів.

Про глибокому інтересі Близького Сходу до експлуатації антоновской техніки свідчить і пропозиція, що надійшла "Авіанту" від міністерства оборони ОАЕ про відкриття ремонтної бази заводу в Дубай. Зі свого боку
Емірати обіцяють надати необхідні площі, місця для стоянки повітряних суден. Для "Авіанта" це більш ніж цікава пропозиція, оскільки наявність бази дасть можливість надавати сервісні послуги з технічного обслуговування і ремонту літаків марки «Ан» , які експлуатуються практично у всіх країнах Африки, Азії та Близького
Сходу . Київський завод також отримав пропозицію з експлуатації в Дубай літаків Ан-32 і Ан-26. Зокрема, у парку літаків київського заводу
"Авіант" налічується три літаки Ан-32, два - Ан-26 і два - Ан-24.

Не виключено, що антоновскими літаками в майбутньому поповниться і парк пакистанської авіатехніки. Зараз "Авіант" вивчає пропозицію ВПС Пакистану про можливість поставки військово-транспортних літаків Ан-32 в цю країну.
Вибір українських літаків обумовлений підходящими технічними характеристиками: за більш ніж 20 років експлуатації Ан-32 показав себе як найбільш пристосований літак для умов жаркого клімату і непідготовлених аеродромів, у тому числі і для умов Пакистану. Інтерес пакистанської сторони цілком пояснимо: два роки тому керівництво пакистанських ВПС зупинило свій вибір на турецькому транспортному літаку CN-
235, проте його закупівля не відбулася. Що до українських літаків, то спочатку мова може йти про партії з 8 Ан-32 нової споруди.

Участь українських підприємств у авіаційному салоні надзвичайно важливо з точки зору диверсифікації національного експортного потенціалу. Сьогодні
Україна досить динамічно розвиває торгівлю з Об'єднаними Арабськими
Еміратами, значне прискорення якої додав візит Президента України
Леоніда Кучми. За останні три роки товарообіг між Україною і ОАЕ збільшився більш ніж в 3 рази. Можна додати, що розвиток близькосхідного напряму вигідно, в першу чергу, платоспроможністю покупців, які, до того ж, відрізняються практичністю у виборі партнерів по співпраці.

6. Південноамериканський вектор українського авіапрому

Літаки сімейства "Ан" давно експлуатуються в країнах Латинської
Америки. Більш того, цей регіон, а також Карибський басейн є третім в світі після Європи і Центральної Азії за кількістю літаків українського виробництва. Нині склалися передумови для більш широкої присутності України в цьому регіоні. Перш за все, мова йде про технічну підтримку авіатехніки радянського виробництва в національних льотних парках.

Ці питання мали недавно обговорюватися під час офіційного візиту
Президента України Леоніда Кучми до країн Південної і Центральної Америки, зокрема, Панаму. Як відомо, Глава нашої держави змушений був повернутися в Україну через загострення ситуації навколо Тузли. Але вітчизняні авіабудівники не втрачають надії на державну підтримку проектів українського авіапрому в цій частині світу.

Україні потрібен південноамериканський ринок для збільшення товарообігу.
Перспективи його нарощування посилюються створенням Міжрегіонального торгового союзу-Всеамеріканской зони вільної торгівлі (АЛКА). Нині
Панама є одним з найбільших фінансових, торгових і транспортних центрів Центральної Америки, при цьому близько 70% економічної діяльності країни припадає на зовнішню торгівлю та послуги.

Панамське уряд нині намагається вирішити проблему подальшого використання військових баз, які залишилися після виведення американського військового контингенту. Серед 17 колишніх американських баз велику зацікавленість викликає база Військово-повітряних сил США "Хауер", розташована біля столиці країни на території 1200 га. База включає в себе аеродром, 4 ангара, оптико-волоконні кошти міжнародного зв'язку, майданчики для літаків, будівлі, інші комунікації.

Щодо подальшого використання бази "Хауер" Всесвітній банк запропонував створити вільну економічну зону, під яку можливе виділення значних коштів. В свою чергу, уряд Панами зацікавилося низкою пропозицій від підприємств України. Зокрема, представники національної авіабудівної галузі пропонують створити на базі "Хауер" сервісний центр обслуговування літаків марки "Ан". Безумовно, уряд Панами зацікавлене у фінансовій допомозі Всесвітнього банку.
Облаштування вільної економічної зони має значні перспективи, приймаючи до уваги зовнішню спрямованість економіки держави. Крім того, збереження спеціалізації бази дозволить вирішити питання працевлаштування колишніх працівників бази "Хауер".

Поставка продукції від іноземних підприємств планується відшкодовуватися в обсязі 50-80%, а залишок вартості виробник може отримати в різних формах, наприклад, шляхом відрахування частини прибутку відповідних спільних підприємств. Відомо, що США вже висловили зацікавленість у створенні виробництва по збірці комп'ютерної техніки, але такий проект не передбачає залучення місцевої інфраструктури, як і продажі продукції на ринку Латинської Америки через деякою його перенасиченості.

Проект реструктуризації бази "Хауер" має кілька привабливих рис. По-перше, інвестування українських підприємств у цей проект може отримати пільговий режим з боку панамської влади. По-друге, вперше після розпаду СРСР Україна може отримати реальні можливості потрапити на ринок країн Південної та Центральної Америки. Зокрема, українські підприємства здатні експортувати різноманітну продукцію для сільського господарства (як техніку, так і мінеральні добрива), судна, автотранспорт, авіатехніку, відповідне обладнання до неї а також ремонтні та транспортні послуги в галузі авіаційних перевезень.

За таких умов, підприємства авіаційної промисловості
України запропонували панамської стороні створити консорціум з інжинірингу і перевезенні за участю провідних панамських підприємств. Українська держава представлятимуть АНТК ім. O.K. Антонова, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, Київський державний авіаційний завод "Авіант", 410-й авіаремонтний завод, ВАТ
"Мотор-Січ", Конотопський авіаремонтний завод МОУ "Авіакон" і авіакомпанія "Горлиця" . Передбачається, що на першому етапі консорціум буде виконувати такі завдання, як моніторинг технічного стану наявних в регіоні літаків "Ан" (за різними оцінками, їх 150-
200 машин), а також буде курирувати загальну авіакомпанію-експлуатанта для забезпечення вантажоперевезень на території країн Латинської Америки. Крім того, наявні можливості дозволять проводити техобслуговування і ремонт
"американських" "Антонових", а також надавати послуги з продовження ресурсу двигунів і планерів. Це питання нині досить хворобливий для більшості американських експлуатантів радянських літаків. Їх технічний стан не дозволяє переганяти машини через океан, до місця розташування виробника, тому ремонт здійснюють місцеві фахівці. Варто додати, що граничні терміни експлуатації багатьох літаків минають, тому пристрій бази технічного обслуговування в регіоні вигідно не тільки українським підприємствам, а й американським власникам антоновской техніки. При цьому на взаємовигідній основі вирішувалося б питання сервісного обслуговування та продажу запасних частин, як для літаків, так і для

Сторінки: 1 2 3 4 5 6

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар