загрузка...

трусы женские
загрузка...

Буран

корабля "Буран", найбільш складного з усіх розроблених НВО Енергія виробів, зажадало якісно нового підходу до проектування, розробки та випробувань. Була проведена комплексна системна ув'язка корабля, визначено його основні характеристики та вимоги за всіма складовими.
Однією з основних задач в технічному і організаційному плані була розробка системи управління корабля. Вона повинна була забезпечити управління як усіма орбітальними режимами, так і автоматичними алгоритмами спуску в атмосфері і посадку на аеродром, що вимагало об'єднання досвіду космічної та авіаційної галузей. По всіх завдань управління вимагалося забезпечити раціональний розподіл функцій між автоматичним і ручним управлінням та управлінням з ЦУП. При цьому відповідно до тактико-технічними вимогами до кораблю "Буран" і традицією відпрацювання виробів, починаючи з безпілотних кораблів, всі режими мали виконуватися автоматично.
Системний підхід до побудови бортового комплексу дозволив створити надійні засоби управління. У НВО "Енергія" були з самого початку проведено заходи по організації цієї роботи - в комплексі 3 з цією метою був утворений відділ 039 (начальник відділу В.П.Хорунов) і введено посаду заступника керівника комплексу 3 по цьому напряму (О.І. Бабков).
Улітку 1976 року на підприємство НВО АП (Н.А.Пілюгін) співробітниками напрямки, очолюваного заступником генерального конструктора
Б. Є. Черток, було видано технічне завдання на єдиний бортовий комплекс
(БКУ) управління ОК "Буран" і РН "Енергія". БКУ включав функціонально в себе всі системи, що забезпечують управління польотом, такі, як: система управління рухом та навігації, система управління бортовими системами, система контролю та діагностики, бортовий радіотехнічний комплекс, система бортових телевимірювань, система розподілу електроенергії і комутації, система відображення інформації та органів ручного управління.
У 1978 році система управління РН "Енергія" була передана в НВО ЕП
(В.Г.Сергеев), Україна. Сталося також уточнення розподілу робіт і відповідальності по БКУ між трьома головними організаціями: НВО "Енергія",
НВО "Блискавка" і НВО АП. Роботи в НВО "Енергія" виявилися настільки об'ємними, що довелося організувати в 1978 році новий, 030 відділ (начальник відділу
А.А.Щукін), а потім в 1980 році комплекс 15 (керівник комплексу
О.І.Бабков), Після передачі в 1981 році робіт із ОК "Буран" в службу головного конструктора Ю.П.Семенова комплекс 15 був також реорганізовано і зосередився тільки на роботах по орбітальному кораблю, координуючи також роботу цілого ряду підрозділів підприємства. У 1984 році була введена посада заступника генерального конструктора для вирішення питань з суміжними організаціями та керівними інстанціями (О.І.Бабков), На наступному етапі (приблизно з 1980 року) визначилися значні труднощі зі створенням математичного забезпечення бортового обчислювального комплексу. Вимагалося розробити великий обсяг математичного забезпечення (300 тисяч машинних команд), розмістити його в обмеженому по ресурсам БВК і забезпечити високий ступінь отработанности і надійності.
Силами одного НВО АП вирішити цю задачу не представлялося можливим. Тому в серпні 1983 року по ініціативі НВО "Енергія" вийшло спеціальне рішення
Уряду з питання створення математичного забезпечення ОК "Буран". У ньому було визначено склад підприємств-розробників МО і обумовлені заходи щодо посилення цих робіт. НВО АП визначено головним підприємством. Була пророблена велика робота з визначення структури МО, розробці систем налагодження і мов високого рівня, методик відпрацювання, системи документування і видачі висновків по всіх етапах відпрацювань і випробувань. Вперше на космічних об'єктах була створена чітка ієрархічна структура управління програмою роботи вироби, починаючи з загального плану польоту і до управління окремими системами, що дозволило структурувати програмні одиниці і розподілити роботу по багатьом виконавцям. Розробка математичного забезпечення підрозділами НВО
"Енергія" проводилася по розділах: програма роботи бортових систем, загальний план польоту, прийом командно-програмної інформації на борту, польотне завдання, програмне забезпечення Центру управління польотом, діагностика бортових систем і логіка їх роботи, система автоматизації відпрацювання програмного забезпечення, документування приймально-здавальних випробувань і видача висновків. Особливе значення при створенні математичного забезпечення
ОК "Буран" надавалося його відпрацюванні. За відсутності у вітчизняній і світовій практиці достовірних критеріїв надійності тільки велика кількість статистичних даних з відпрацювання дозволяли зробити висновок про високий ступінь працездатності МО. Відпрацювання МО проходила поетапно: автономна відпрацювання окремих програм на універсальних обчислювальних машинах на всіх підприємствах; спільна відпрацювання програм кожного підприємства; комплексне відпрацювання на стендах НВО АП, де формувалися в цілому завантаження пам'яті БВК для типових польотних операцій та відпрацьовувалися як з моделюванням руху корабля, так і в випробувальної модифікації для проведення випробувань на ОК-КС НПО "Енергія"; відпрацювання на комплексному моделирующем стенді НВО "Енергія"; випробування на ОК-КС спільно з реальною апаратурою з видачею висновку для відправки на технічний комплекс; випробування на льотному виробі.
По ходу цих випробувань і проведених паралельно робіт з відпрацювання систем і режимів (наприклад, уточнення аеродинамічних характеристик, відпрацювання об'єднаної рухової установки, систем планера і т.п.) в математичному забезпеченні проводилися зміни і цикл відпрацювання повторювався на новій версії МО.
Льотна версія МО першого льотного корабля виявилася 21-й за рахунком. Але в політ орбітальний корабель вирушив з версією МО 21а, в якій були враховані всі зауваження по клапанів ОДУ. Робота бортового комплексу управління в цьому польоті підтвердила правильність застосованих підходів до вирішення задач, розподілених по безлічі організацій-виконавців та синтегрірованних в єдиному МО БВК. У підсумку розробки бортового комплексу управління "Буран" в НВО "Енергія" та її кооперації було створено потужний заділ технічних рішень організаційних і методичних підходів до управління цим етапом робіт, що не знайшов, на жаль, втілення в подальшій програмі польотів. При розробці засобів і технології управління польотом
ОК "Буран" знадобилося, практично вперше в практиці такої роботи, об'єднання розробки та випробувань бортового і наземного комплексів управління ОК в рамках єдиної автоматизованої системи управління польотом. В БКУ орбітального корабля використовувався багатомашинний обчислювальний комплекс і радіотехнічний комплекс, який поєднує обмін основними видами інформації з Землею в єдиному цифровому потоці, дубльований автономними засобами для роздільної передачі найбільш відповідальних даних (радіозв'язок з екіпажем і телеметрія). До складу ПКУ входив ЦУП в Калінінграді, мережа станцій спостереження, система зв'язку і передачі даних між станціями стеження і ЦУП і супутникова система контролю та управління з передачею інформації по тракту "ОК-супутник-ретранслятор
-наземний пункт ретрансляції - ЦУП ".
В якості наземних станцій спостереження до управління польотом при першому пуску
ОК залучалися шість наземних станцій, розташованих в Євпаторії, Москві,
Джусали, Улан-Уде, Уссурійську і Петропавловську-Камчатському. Для контролю польоту ОК на ділянці виведення і на посадковому витку залучалися два корабля стеження в Тихому океані ("Космонавт Георгій Добровольський" і
"Маршал Нєдєлін") і два корабля стеження в Атлантичному океані ("Космонавт
Владислав Волков "і" Космонавт Павло Бєляєв "). Система зв'язку та передачі даних включала в себе мережу наземних і супутникових каналів з використанням геостаціонарних супутників-ретрансляторів (СР) "Радуга", "Горизонт" і високоеліптичного СР "Блискавка". При цьому траса передачі телеметричних даних в ЦУП про видачу гальмівного імпульсу для сходу ОК з орбіти, з урахуванням використання послідовно двох СР, становила понад 120 тис. Км. В супутниковій системі контролю та управління при першому польоті використовувався один СР "Альтаїр", встановлений на геостаціонарній орбіті над
Атлантичним океаном. Це дозволило розширити зону зв'язку ОК з ЦУП до 45 хвилин на кожному польотному витку. Для розміщення коштів та персоналу управління польотом ОК в ЦУП р Калінінграда був побудований і обладнаний новий корпус з головним залом управління та приміщеннями груп підтримки, а також істотно модернізований і дооснащено інформаційно-обчислювальний комплекс. Загальна швидкодія центрального ядра ІВК ЦУП, що базується на
ЕОМ четвертого покоління "Ельбрус", складало близько 100х1011 операцій в секунду, оперативна пам'ять близько 50 Мбайт, зовнішня пам'ять близько 2,5 Гбайт.
Обсяг знову розроблюваного математичного забезпечення управління польотом склав близько 2х106 машинних команд і, спільно з технічними засобами
ІВК, дозволяв:
| - | відпрацьовувати і відображати в реальному масштабі часу до 32х10 |
| | телеметричних параметра; |
| - | Обмінюватися з ОК командно-програмної інформацією з темпом від 32 до |
| | 128 кбіт / с; |
| - | Відпрацьовувати і відображати траекторную інформацію в реальному масштабі |
| | часу і прогнозувати рух ОК, в тому числі в нештатної ситуації |
| | при маневрі повернення. |


Розробка вимог до обчислювальних засобів ЦУП, технічні завдання та вихідні дані для розробки МО управління польотом створювалися колективами комплексів 19, 1 і 15 (керівники комплексів В.І.Староверов,
Г.Н.Дегтяренко і В.П.Хорунов), комплексування обчислювальних засобів і розробка МО управління польотом виконувалися колективом ЦУП ЦНИИМАШ на чолі з В.І.Лобачевим, Б.І.Музичуком, В.Н.Почукаевим, а комплексне відпрацювання засобів і МО ЦУП здійснювалися спільно. Координацію робіт з підготовки технічних засобів, МО управління польотом здійснював
В.Г.Кравец, призначений керівником польоту першого ОК. Тривалість заключного етапу створення та відпрацювання МО управління польотом склала близько двох років.
Вперше у вітчизняній практиці космічних польотів був відпрацьований і використаний прямий обмін командно-програмної інформацією між обчислювальними засобами ЦУП і ОК в реальному масштабі часу без попереднього запису командної інформації на станціях стеження.
Для першого польоту ОК була передбачена видача на борт близько 200 команд управління, з яких 16 були потрібні в штатному польоті, а решта призначалися для парирування можливих нештатних ситуацій.
Для контролю та управління польотом на ділянці спуску ОК залучалися радіотехнічна система навігації, посадки та управління

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар