Реферати » Реферати з біології » Приватна генетика свині

Приватна генетика свині

Приватна генетика свині

Введення
В даний час в сільському господарстві свиня є головним живіт-ним, вирощуваним на м'ясо, так як саме в свині так вдало поєднуються ряд корисних і зручних для вирощування ознак. Це, по-перше, швид-трий ріст тварини, наприклад, отримавши поросят навесні, в квітні, до декаб-рю-січня за інших сприятливих умовах, тварин можна вирас-тить до товарної маси (близько 100 кг м'яса). Це особливо вигідно в фінан-совом плані, так як саме до нового року попит і ціна на м'ясо на ринку до-Стігала свого апогею. По друге свині є економічно вигідні-ми за рахунок низького відношення затрат корму на кілограм приросту, так напри-мер в Європі на деяких фермах при збалансованому годівлі на ки-лограмм приросту ваги живої маси витрачається всього 2,5 кормові одиниці корму. У Росії в деяких господарствах вдалося довести цей показник до 4, 5 к.е. на кілограм приросту тварини. По-третє, м'ясо свині високо це-ниться за своїми смаковими і поживними властивостями. До корисних ознаками можна так само віднести високу плодючість свині, так, наприклад одна свиноматка поросят і може вигодувати 10-12 хороших, здорових і сильних поросят, хоча 12 поросят це далеко не межа, так, наприклад, були зарегіст-рировать випадки, коли свиноматка приносила 40 і більше поросят. Сюди ж можна віднести короткий період відтворення (вагітність у свині тривати всього 115-118 днів, а половозрелость настає у віці 7-10 міся-ців).

Цитологічна характеристика.
У каріотипі домашньої свині матися 2n-38 хромосом, з яких 36 ауто-сом і 2 статеві хромосоми X і Y, причому розмір X-хромосоми більше ніж розмір Y-хромосоми. По розташуванню центромери хромосоми підрозділами-ються на 8 пар субметацентріков, 6 пар акроцентріков і 5 пар метоцентріков (сюди ж відносяться статеві хромосоми). Найбільший розмір має перша пара субметацентріческіе хромосом.

У свиней виявлено просторове розташування гомологічних хромосом ядра. Воно супроводжується соматичним кросинговером несестрін-ських хроматид, який призводить до явища мозаїцизму. Соматичний мо-заіцізм проявляється в пігментації волосся та шкіри свиней. Відомо, що од-нородного біле забарвлення свиней типова й обумовлена ??геном I. Генотип більшості свиней за цією ознакою II, тобто біле забарвлення домінує над чорною сірої і строкатою (ii), типової для деяких інших порід. Гібриди від схрещування чорних і білих тварин мають білу масть (Ii), але у час-ти тварин у 1-му та у 2-му поколіннях спостерігаються поодинокі дрібні чорні плями, які є наслідком соматичного мозаїцизму.

У середньоазіатських і європейських диких свиней каріотип відмінний від ка-ріотіпа домашньої свині, і має 2n-36, а не 38 хромосом.

Знання відмінностей каріотипу набуває велике практичне значення при схрещуванні домашніх свинок з кабанами диких форм. Дуже часто та-де схрещування призводить до гетерозисних ефекту у потомства, який обумовлюється підвищеною життєздатністю і продуктивністю, при цьому м'ясо тварин виходить більш пісним, а значить і більш дорогим. Гібридні кнури відрізняються високою відтворної функцією протягом багатьох років. Забезпечується це заміщенням деяких хромо-сом домашньої свині хромосомами дикого кабана в результаті схрещування ня. При цьому відбувається транслокація робертіоновского типу, коли хромосом однієї пари приєднуються до центромере дугою пари. Для скрещи-вання використовували диких кнурів з 36 хромосомами, що мають транслока-ції і маток породи ландрас
(2n = 38). Потомство 1-го покоління мало кари-отіп 2n = 37, 77% гібридів гинуло в перші місяці життя. При поворотному схрещуванні гібридних кнурів першого і другого поколінь, які мають ка-ріотіпа 2n = 37 з матками породи ландрас, були отримані нормальні, жиз-нездатні гібриди, з каріотипами
2n = 37 і 2n = 38. Шляхом розведення ка-ріотіпа 2n = 37 "в собі" отримано життєздатні гібриди (2n = 38, 2n = 37, 2n = 36) при цьому стабільним гетерозисний ефектом відрізнялися гібридні матки і кнури 2n = 36.

Групи крові та поліморфні системи білків.

У свиней виявлено 17 генетичних систем: A, B, C, D, E, F, G, H, I, K,
J, M, N , Q, P, O контролюючих більше 80 еритроцитарних антигенів і близько
29 систем різних форм білків з 74 алелями системи. Антигенні сис-теми
H і A визначають чутливість поросят до стресового синдрому.
Гомозиготні по гену He свині виявилися більш чутливими до стрес-совому фактору (RSS). Важкі захворювання свиней геморологіческім ді-атезом так само може бути пов'язано з H системою груп крові, захворювання злоякісної гіпертермією (MHS) обумовлено гомозиготностью живіт-них по аллелю ВВ локусу PHI і антигеном Ha систем груп крові. Установ-лено підвищена стійкість свиней до інфекційного атрофическому ри-Ніту і паратифу, обумовлене локусом А. У 70-х роках почалося вивчення антигенів, обумовлених головним комплексом гістосумісності свиней
(SLA). Генетична організація антигенного комплексу гістосовместімос-ти свиней виявилася подібної такого у інших видів тварин. У настою-ний час у цьому комплексі розрізняють регіон D, що складається з двох Локу-сов, і регіон LD, до складу якого входить 3 тісно сплетених локусу, визна-виділяється серію алелів.

На відтворювальні здатності свиней впливає стан гомо-і гетерозиготності комплексного генотипу свиней по декількох локусам, а саме по 7 локусам еритроцитарних систем (A, D, E, G, H, K, L) і трьом ло-Кусама білків сироватки крові (Tf, Am, Cp).

Генетика відтворної функції і багатоплідності.

Важливим селекційним ознакою служить відтворювальних спосіб-ність свиней. Вважається, що найгіршим показником при оцінці репродуктивного-них якостей свиноматок є величина інтервалу між опоросами рав-ва 244 дням або 1,5 опоросу за рік. Середній показник репродуктивності-178 днів, або 2 опоросу за рік. Показник інтенсивної репродукції - ін-інтервал в 144 дня, який дозволяє отримати від свиноматки 2,6 опоросу, тобто близько 30 поросят на рік.

Підвищити фактичне багатоплідність можна за рахунок використання мож-можності свиней, т.к. в яєчнику одночасно дозріває яйцеклітин більше, ніж їх запліднюється. Серед нормально розвинених яйцеклітин оплодотво-ряется тільки близько 95%, що може бути пояснено низькою якістю спер-матозоідов кнура. Крім того, 60-70% запліднених яйцеклітин в силу різних причин не розвиваються, тим самим, випадаючи з процесу програванні-ництва.

На думку авторів книги, підвищення багатопліддя свиней в перспекти-ві є глобальною проблемою, що передбачає доведення багато-плід до
20 поросят на опорос.

Однак я смію не поділяти цієї думки, оскільки вважаю, що вище-ня многоплодия негативно позначиться на якості потомства. Організм свиноматки, я вважаю, навіть у утробний період не зможе нормально забезпе-чити поросят необхідними поживними речовинами, і потомство буде виходити якщо й життєздатне, то вже точно значно відстає за багатьма показниками від поросят матки, в приплоді якої їх було 10-12 штук .
Аналогічна ситуація буде складатися і в послеутробний період розвитку, на стадії підсосу. І без того недорозвиненим поросятам ще не бу-де вистачати материнського молока, навіть у самої високомолочних матки. Та-ким чином підвищення багатоплідності буде не тільки негативно склади-тися на якості виробленої продукції, а й істотно підвищить зат-рати на різні добавки й підгодівлі в раціоні поросят, істотно по-висит трудомісткість, підвищить відхід поросят із за зниження їх природного імунітету і зрештою знизить рентабельність підприємства.

Існуючий рівень багатопліддя, обумовлений аддитивним дей-наслідком гена, перевірити важко. У зв'язку з цим в селекції необхідно ис-користувати неаддитивну обумовленість цієї ознаки. Для підвищення збереження потомства важливе значення має молочність свиноматок, при-чим звертається увага на генетичну оцінку не тільки молочності як такої, а й на число сосків у матері. Свиноматки і кнури, у яких ме-неї 10 сосків вважаються повноцінними і не придатними для використання ня. Неповноцінним ознакою є так само сращіность сосків свиней, ця ознака має рецесивний тип спадкування, це так само необхідно враховувати в селекційній роботі зі свинями

Спадкування кількісних ознак у свиней.

Більшість кількісних ознак свиней має полігенні тип успадкування. За ступенем генетичної обумовленості і мінливості під впливом факторів середовища, основні селекційні ознаки свиней, су-громадської розрізняються між собою. Коефіцієнти повторюваності (rw) ознак свиноматок за різні опороси виявилися досить високими, особ-ливо по обхвату грудей, молочності, середній масі поросят у віці 2-х місяців.

Характеристика деяких порід свиней

Велика біла (вона ж йоркширська) порода була єдиною планової породою в Росії після жовтневої революції. Заходи щодо поліпшення цієї породи почали вироблятися в 1900-1914 роках, але після світової та громадянських воїн більшість племінних господарств було зруйновано, а найцінніший генофонд - з'їдений в буквальному сенсі цього слова. Відновлювати племінні господарства почали в 1925-1930 роках, величезну роль в цій роботі зіграли академіки Іванов і Смирнов. Свині великої білої породи характеризуються щільним статурою, міцною конституцією, високими показниками росту і розвитку, хорошими репродуктивними якостями, откормочной і м'ясною продуктивністю, адентаціоннимі здібностями до різноманітних природно-кліматичних умов країни. Відгодівельні та м'ясна продуктивність свиней великої білої породи, за даними породовипробування: вік досягнення 100 кг живої маси-182 діб, споживання корму на 1 кг приросту ваги живої маси-3,94 к.е., середньодобовий приріст ваги-771 грам. Склад туші: м'ясо 50%, сало-39, 8%, кістки-10, 2%. Свині великої білої породи поширені на всій території Російської Федерації.

Естонська беконна порода виведена в Естонії на основі Данської та місцевої порід свиней. Вперше з'явилася в 30-х 40-х роках двадцятого сторіччя, характеризується високими продуктивними здібностями. Жива маса

Сторінки: 1 2

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар