Реферати » Реферати по біології » Шпаргалка по цитології

Шпаргалка по цитології

1.Клеточная теорія (КТ)
КТ-обобщ. предст-я про стр-й кл-к, як одиниць живого, про їх розмноженні і ролі в форм-і однокл орг-мов.
КТ сформульована 3мя німцями:
М.Шлейден-ботан, Т.Шванн-зоолог, Р.Вірхов-патан.
1838-39-осн положення:
1) всі живі орг-ми сост. з клітин (КЛЛ. подібні за стр-ю і осн. св-вам),
2) клітина-одиниці живого (поза кл. немає життя);
1858-59-Вирхов
3) Omnis cellula e cellula (КЛЛ зр-ся в ч-ле путемделенія вих кл пс удв-я її генетич мат-ла )
/ 4) кл.- єдина система сполучених функц. одиниць (субструктур ~ органел)
5) КЛЛ. многокл орг-мов тотипотентність, тобто а) рівнозначні по V генетич info, облад усіма возм-ня КЛЛ даного орг-ма, б) відрізняються один від одного різною експресією генів (акт-стю)-> диференціювання.
6) многокл орг-м-нова сіст.- сложн. ансамбль з мн-ва КЛЛ, об'єд. і інтегрований в подсістт. тканин і органів, зв. один з одним за допомогою хім. факторів.
2. Ядерно-цитоплазматичний транспорт
-м-ли до 60 кДа (d = 9нм) проникають через пори вільно, по gradC (пасивна дифузія), v ~ m
-більш великі м-ли проходять за допомогою акт.транспорта (Еатф, білки-переносники)
-Транспортні білки (шатли = «човники» )
--ексопртіни (виводять пре-рибосоми, тРНК, та / рРНП)
--імпортіни (вводять білки: ламіни, для мяРНП, гістони, кислі білки)
-для імпорту необх.: 1) NLS (nuclear localisation sequence) послідовність, 2) рецептор (нуклеопоріни), 3) АТФ (для транслокації)
--подробнее: [імпортін-? + імпортін-? + cargo]> в ядро> + GTP => [GTP + імпортін-
?] + імпортін-? + Cargo; cargo ост.в ядрі, ост.возвр.в цитоплазму; в цитоплазмі: + GAP => імпортін-? + GDP + P (возвр.в ядро)
-для експорту необх.: 1) NES (nuclear export sequence), 2) GTP, 3) білки
--подробнее: [cargo (NES) + exportin-1 + GTP (Ran)]> через порові комплекс, з ядра> в цітопл. під пов. GAP (GTP Associating Protein)
> (GDP (Ran) + P) + exportin-1 + cargo; cargo ост.в цитоплазмі, ост.возвр.в ядро; в ядрі: GDP (Ran) + RCC-1> GTP (Ran)
-Сущ. білки-транспортери (РНКнаружу); транспорт, якщо:
1) правильна (НЕ дефектна) послідовність РНК,
2) завершено сплайсинг (немає інтронів),
3) ісп-ся білок-транспортер-(гетерогенний) hnRNPA1
--в пор.комплексе змінюється оболонка cargo: в ядрі CBC (cap binding complex), в цитоплазмі PABP (poly A binding protein)
3. Ядерна оболонка, її структура і роль
-ЯО сост.із 2х мембран (зовн і внутр), між ними перінукл. Простягни-во; внутр. связ. з Ламін, наруж.-с риб. і глЕР; ЯО має ядерні пори (отл. Від МХ Іхл)
-ЯО-регулятор ядерно-цітоплазм.транспорта, при цьому комплекс яд.пори - транслокатора і сортувальник
--поніж метаболіч.акт-сть => пір менше (еритроцит)
-наруж.мембрана: интегр., транмп.белкі
-внутр.мембрана: транспорт тільки через пори
--LBR (lamini binding receptor); LAP-1, LAP-2 (lamin assoc.protein), емерін - інтегр.белкі, связ.внутр.мембр. з Ламін
-ламіна має гратчасту структ. (Заморожування, сколювання, напилювання, травлення)
-ламіна "заякорюють" хроматин на внутр.мембране
РОЛЬ:
1) ЯО характ.для ЕУ, відокремлює синтез Р / ДНК від синтезу білка => регуляція клет.акт-сти; 2) 3-мірна структ.інтерФ-ного ядра (частина-ЯБМ); 3) регуляція ядерного "імпорту" і "експорту"
-ЯО відновлюється з порових комплексів, ламіни і везикул
4. Стор-е і ф-ції отрута. пори (ЯП)
-компл.ЯП сост.із білків нуклеопорінов
--М у дріжджів-50 МДА = 30 білків, у хребетних 120 МДА = 50-100 білків
-у всіх моделях ЯП присутній внутрішньоядерна кошик (h = 200Нм)
-одна з моделей: 2 "кільця" (d = 120 нм) - цитоплазм . І ядерна (по 8 субодиниць), "спиці" (80нм - d пори), центр.гранула (10-40нм), "корзина"
-Ф-ЦИИ: 1) транслокатора (хутро. сито, по gradC), 2) сорт-щик (рецепція і сегрегація)
5.Локалізація хр-м в інтерФ-му ядрі
Інтерфом-робоча Ф кл-ного ядра або t, коли хр-ми функц-ють. На цій Ф хр-ми б.ч. деконденсіруются.
Ступінь деконденсаціі ~ активності (min-const метаболічно неактівн.уч-ки структ. ГетероХ).
Крім периферич. шару Х, з яд.оболочкой знаходяться в контакті спеціфч. уч-ки хр-м, такі, як статеві хр-ми, околоцентромерний уч-ки гетероХ, теломерні хромоцентри, гетероХ, ассоц.с ядерцем та ін. (дифф. забарвлення на гетероХ). => Провідна роль цьому зв'язку (преимущ. зв'язок гетероХ з яд.оболочкой)
Сущ. модель орг-ції інтерФ-ного ядра: розгорнута хр-ма в інтерФ
"заякорена" на ядерній оболонці за допомогою гетероХ-вих уч-ков (теломерной гетероХ, пріцентормерний гетероХ, околоядришковий гетероХ, вставні зони гетероХ), так, що її розташування стає фікс. в Простягни-ве ядра, часто повторюючи телоФ-ную орієнтацію, і займає в ньому соотв. V.
Крім компактних уч-ков гетероХ сущ. больш. ч-ло конденс. уч-ков еуХ.
6.Поліплоідія, політенія, їх значення полиплоидия (П)-збільшення с (кол-ва ДНК).
(Еуплоідія-кратно 2n, анеуплоідія-не кратне 2n-чуть менше / більше-ознака раку)
(П)-рез-т порушення фаз клітинного циклу.
А) поліплоідізірующій М (немає цітокінеза)-Розвиток человеч. печінки
Б) колхіцин ~ М (К-М) - (випадає телоФ і анафему)-ні расхожде. в метаФ-кардіоміоцити
В) М випадає (НЕ пост.) - при опромінюваннях, обр. поліплоїдниє лімфоцити (ендореплікація-нет М однократно)
Г) політенізація (многонітчатость)-у комах (мотиль-личинка хирономус, чоловіче. ембріон-трофобласт-кл. пуповини) - (репл-> покой-> Терм.)
Д) сліяніе-> дикаріон
Е) n ядер-> полікаріон (10-20),> 20ядер-> симпласт (поперечно-полосатая мм.)
Ж) багатополюсний М-расхожд. хр-м, обр-е неск. ядер (схоже на Д) пуф-місце транскрипції (синтез РНК), диски-зарепрессірованние хр-мние ус-ки пуф-брешемо-е обр-е (аналогічно "Ялинка" ядерець ооцитів риб) знач.-збільшення розміру-> продуктивності, ріст органів

7. Ядерний білковий матрикс (ЯБМ)
білкові компонент, "тримає" структ.ядра
-ДНК має ділянки, взаімод.с ЯБМ спеціфіч.образом
-екстркція ядерних компонентів в процесі виділення ЯБМ: (пс.етіх дій ядро ??не втрачає своєї целосности)
--0.2 мМ MgCl2-зв'язати білки (щоб зберегти матрикс),
--2M NaCl-гіпотонічен р-р (для видалення всіх гістонів),
--1% тритон Х100 (неіонний детергент)-разрушеніе ядерної оболонки,
--ДНК-аза і РНК-аза-відщеплення ДНК і РНК.
-ЛАМІНА (Л)-подстілает внутр.мембрану яд.оболочкі
-белкі, вход.в склад Л: ламіни А, В, С
-Л з'єднує яд.оболочку і конденс.Х
-ЯБМ = (Л) + залишки ядерця (білковий матрикс) + поровиє комплекси +
(межхроматіновая білкова мережу матриксу) (Збарський, Ченцов, Георгієв)
-ЯБМ-ні артефакт, т.к.связь з ДНК-спеціфіч.і функц.
-Склад ЯБМ:
--белок97, ДНК0.1, РНК1.2, фосфоліпіди1.1 (щуряча печінка)
--белок92.3, ДНК1.2, РНК0.05, фосфоліпіди6.9 (HeLa)
---ДНК: 10000 нукл.посл.- сателітні, 120-140-гетерогенні
---РНК: гетерогенно-ядерна, рРНК, тРНК, мала ядерна
-транскріпція пов'язана з ЯБМ (розташовує ділянки Д / РНК опр.образом)
-Сущ. артефакт-білковий остов усередині хр-ми (scafull)-він виявляється тільки тотально (т.е.только з білків)
11. Док-ва непр-сти хр-м в течні клітинного циклу
В інтерфазних ядрі не видно хр-м, подібних митотическим (вони там є).
1. Спостереження Бовери (1907) за морф. постійністю хр-м при діленні бластомеров аскариди> хар-р распол-я хр-м в телоФ опр-т форму интерфазного ядра і порядок распол-я хр-м у слід. профазе (це посл.основой для теорії ^).
2. (косв) Пост-во ч-ла і морфології хр-м для даного каріотипу не можна пояснити при «розбиранні» хр-м.
3. Закономірно повт-ся розташування хр-м в метафазних пластинках
4. Правило Тейлора (1964)> воспроизв-е хр-м подібно з напівконсервативної редуплікацією ДНК (мітка Н3Т сохр-ся в одній хр-ме пс. поділу).
5. Індивід. хр-ми іноді можна спостерігати в інтерФ-х ядрах (тільце Барра).
6. У ряді об'єктів возм. виявлення теломерна уч-ков хр-м в інтерФ-х ядрах (хромоцентри ітерФ-х ядер клітин меристеми корінців цибулі-теломерні уч-ки хр-м - радіоавтограф)
7. центромерного уч-ки хр-м в інтерФ-х ядрах виявляючи-ся диффер. забарвленням на гетерохроматин (культура фібробластів миші).
8. Зони локалізації отд. хр-м можна виявити і в інтерФ-х ядрах, що не мають хромоцентри або конденсрованних уч-ков хр-м. (імпульсна Н3Т мітка в середовищі пс. ділень розташовується не дифузно, а над опр уч-ками)
9. Вивчення репаративного синтезу ДНК при УФ-опроміненні клітин » не> Ѕ хр-м клітки опромінити-ся перед поділом, опромінена клітина поглинає Н3Т до синт. періоду, т.к. репартівний синтез, причому вимкніть-я нерівномірно, в соотв з пораж. хр-мами.
10. Прямі биохим дані: при опр-і мах М ДНК дрозофілли> 1хр-ма-1ДНК, довжина-const в мітозі і інтерФ

14. Клітинний цикл , його стадії і способи вивчення
-час сущ-я кл.как таковойот поділу до поділу = клет.цікл (бактерія-
20хв, Стентор-2-3сут .)
-смисл кл-ного поділу - в рівномірному розпод-і редупліц. кл-ного мат-ла по
2м новим КЛЛ.
> G1> S> G2постсінтетіч / премітотіч {> G0 Ф проліферативного спокою, відкр. Lagta-
R2}> M {> G0-R (est) 1}> G1пресінтетіч / постмітотіч>
--продолжітельность ФФ сильно варіює у разл.клл, але ~ однакова у КЛЛ. 1 органа
-разл.содерж-е Д / РНК і интенс-сть їх синтезу (по ФФ):
G1 - 2c (ДНК), S ^ ( РНК), S (1/4> 1) max (білок)
S - (2> 4) c, S (ДНК), Smax (РНК), Smax (білок)
G2 - 4c, Smax (РНК), S (1/4> 1) max (білок)
M - (4> 2) c, 1 / 4Smax (білок )
-G1-ріст кл., подготовкак синтезу ДНК (синтез білка-ініціатора S?), синтези ферментів метаболізму РНК і білка, ферм., необх для обр-я ДНК
-S-етсь завжди (іскл.-2е поділ мейозу), тривалість ~ v репл.ДНК (ч-лу репліконов), v (поліплен.) = v (дипл.); синтез гістонів в цітопл., синтез рРНК (необх в G2)
-G2-зазвичай коротше ост.періодов, м. Випадати; синтез кл-них РНК і білків, синтез іРНК (для М), рРНК з S ісп-ся для синтезу «білків ділення» (напр.тубулінов для М веретена)
-G0-діфф.клл , або "в спокої" (можуть ділитися)
-способи изуч-я:
1) метод отримання гетерокаріонов (за допомогою інактивованих вірусів) з 2х разл КЛЛ. => індуковане вплив з ст-ни цитоплазм факторів
2) включення Н3-попередників (синтезів Д / РНК)
{М-поділ, ост.-інтерФ}
15. Мейоз (МЗ), послідовність фаз мейозу і його значення
-МЗ-2 клет.цікла, клл.делятся, але реплєї-ся тільки 1 раз
-процес МЗ-а універсальний для всіх ЕУ орг-мов
-одна з спеціалізацій-пол.клл., команда - оч.рано (циклоп-пс.4го ділення, дрозофілли - рання бластула, ч-к - до заклкдкі всіх органів - в каудальному відділі)
-август Вейсман: (для полі КЛЛ.) 1е делелніе МЗ 2n> {S }> 4n> {ProI (довга профаза)}> {MI}> 2 * 2n> {нетS}> 2 * 2n> {MII}> 4 * n (одиниця репл.-хр-ма)
--первічн.зарод.клл. > Гоніі> ауксоціти> (сінапсіс)
> мейотіч.деленіе> гамети (зростання ооцита, дифф. Сператоціта)
--обр-е зиготи:? (1n ) +? (1n)> 2n> (S)> 4n> (M)> 2 * 2n
-ProI сост.із неск.уч-ков:
1) Лептотена (тонк.ніть); «Хр-мний букет»
2) Зиготена (соед.ніть); об'ед.матер. і батьківський. (1-1)
3) Пахитена (толст.ніть); довга у ч-ка і миші, обр-ся сінаптінемний комплекс (характ для МОЗ, 0.6? t)
4) діплотена (подвійна нитка); центромерного уч-ки відштовхуються, зв'язок - хіазми
5) діплокінез (розбіжність хр-м);
-МЗ (Відмінності від М):
1) ProI - тривала (сом.0.5-1.5ч, пол.-до 50 років)
2) багатофазна
3) кон'югація хр-м (рекомбінація) - кроссинговер в місцях хиазм, "обмін шматочками" в тетраде, між сестринськими неможливий
4) активація транскрипції (в М синтез РНК різко падає, в МЗ - сплеск)
5) синтез ДНК (відкладений = затриманий) - (заповнення пропусків, v синтезу ДНК різна для 2х ниток)
6) діплотене хр-ма - ст. "лампових йоржиків"
"йоржик" обр. петля ДНК, на до-рій йде сінтезРНК

16. Каріотип, методи його вивчення
-сукупність числа, величини і морфології хр-м («обличчя виду» )
-навіть у близьких видів хр-мние набори відрізняються за ч-лу, по величині 1 або неск-ких хр-м, за формою і за структурою хр-м => структ. кариотипа м.б. таксономіч. ознакою.
= Методи: 1) Q-забарвлення (по Касперссону): обробка перпарат митотических хр-м флюорохромом акріхініпрітом-> флюоресцентний мікроскоп-> поперечні світні смуги
2) G-забарвлення (до AT-парам) (по Гімза): обробка трипсином, к-тій чи лугом, потім - сумішшю по Гімза: метилен-АЗУР, метиленовий фиол-й, метиленовий синій, еозин-окрашіваются уч-ки в плечах і теломерах хр-м
2 ') C (convert ^) - забарвлення (=? R? (reverse) до GC-парам)-окрашіваніе пріцентромерних уч-ков (~ G)
3) гематоксилин або (в проц. видалення Ca2 + Mg2 + під Ф-контрастним мікроскопом) - ті ж смуги, чтот і при G => діфф.окраска, швидше за все, через разл.

Сторінки: 1 2 3

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар