Реферати » Реферати по біології » Особливості уролітіаза собак і кішок в умовах мегаполісу (поширення, етіологія, патогенез. Діагностика та терапія)

Особливості уролітіаза собак і кішок в умовах мегаполісу (поширення, етіологія, патогенез. Діагностика та терапія)

width = "202" height = "96"> Особенности уролитиаза собак и кошек в условиях мегаполиса (распространение, этиология, патогенез. Диагностика и терапия)
Особенности уролитиаза собак и кошек в условиях мегаполиса (распространение, этиология, патогенез. Диагностика и терапия)

З діаграми 1 видно, що захворювання сечовивідної системи собак і кішок зустрічалися достовірно частіше, ніж захворювання серцево-судинної системи і дихального апарату (p ? 0,01).

2.2.1.Частота зустрічальності патології сечовивідних шляхів і уролітіазу у собак і кішок в умовах мегаполісу.

На підставі проведених досліджень встановлено частоту зустрічальності захворювань сечовивідної системи у собак і кішок в умовах мегаполісу. Показано місце уролітіазу в структурі захворювань сечовивідних шляхів і в загальній структурі захворюваності собак і кішок, що демонструє діаграма 2.

Діаграма 2

Частотазустрічальності патології сечовивідних шляхів і уролітіаза

Особенности уролитиаза собак и кошек в условиях мегаполиса (распространение, этиология, патогенез. Диагностика и терапия)

З діаграми 2 видно, що патологія сечовивідних шляхів виявлена ??у 11,8% обстежених кішок (281 з 2392). Захворювання сечовивідної системи у собак діагностували у 137 з 2271 тваринного, прийнятого амбулаторно, що склало 6%. Таким чином, кішки більш схильні до захворювань сечовивідної системи, ніж собаки (р ? 0,05).

Захворюваність уролитиазом кішок склала 6,3% (151 кішка з 2392 обстежених), собак - 1,9% (44 з 2271). Отже, кішки частіше собак хворіють уролитиазом (p ? 0,001).

Уролитиаз в групі захворювань сечовивідних шляхів кішок склав 53,7% (151 тварину з 281 з патологій МВП), у собак частка уролітіазу в патології сечовидільної системи склала 32,1% (44 з 137 тварин) . Ці дані дозволяють вважати, що уролітіаз займає одну з провідних позицій в патології сечовивідних шляхів собак і кішок (p ? 0,001).

Основними етіологічними факторами розвитку уролітіазу дрібних домашніх тварин в умовах мегаполісу були: порушення обміну речовин, обумовлені особливостями метаболізму, незбалансованим і нераціональним годуванням; гіподинамія; недостатнє надходження рідини в організм; інфекції сечовивідних шляхів; захворювання сечостатевої системи і шлунково-кишкового тракту та ін.

2.2.2. Статева структура уролітіаза собак і кішок.

Розподіл уролітіазу за статевою ознакою в групі кішок, за матеріалами досліджень, представлено на діаграмі 3

Діаграма 3.

Особенности уролитиаза собак и кошек в условиях мегаполиса (распространение, этиология, патогенез. Диагностика и терапия)

Статева структура уролітіазу кішок в 2000-2002 рр.

З діаграми 3 видно, що серед кішок уролітіаз реєстрували частіше у самців - 82,1% (124 з 151 тварини, хворої уролитиазом), рідше у самок - 17,9% (27 з 151) (р ? 0,01). По діаграмі 3 в статевій структурі уролітіаза самців проглядається тенденція більш частої реєстрації даного захворювання серед некастрірованних котів по відношенню до кастрата.

Статеву структуру уролітіаза собак ілюструє діаграма 4.

Діаграма 4

Статева структура уролітіаза собак в 2000-2002 рр.

Особенности уролитиаза собак и кошек в условиях мегаполиса (распространение, этиология, патогенез. Диагностика и терапия)

З діаграми 4 видно, що у самок уролітіаз проявлявся частіше, ніж у самців (р ? 0,01). Висока частота зустрічальності уролітіазу у сук, за даними досліджень, обумовлена ??інфекцією сечостатевої системи. Так, в 60% проб урини сук кристалурія супроводжувалася бактеріальної інфекцією, при чому, частіше бактериурия супроводжувала струвитного уролитиазу, що склало 50% від усіх інфікованих проб сечі. У псів бактериурию виявили в 35,7% всіх проб сечі з кристаллурией і тільки при тріпельфосфатном типі уролітіазу.

2.2.3. Вікові особливості уролітіаза собак і кішок.

Аналіз вікових характеристик кішок і собак, хворих уролитиазом в умовах мегаполісу, показав, що сечокам'яну хворобу у цих тварин реєстрували у всіх вікових групах, що ілюструє діаграма 5.

Діаграма 5.

Особенности уролитиаза собак и кошек в условиях мегаполиса (распространение, этиология, патогенез. Диагностика и терапия)

Вік собак і кішок, хворих уролитиазом в 2000 - 2002 гг.

З діаграми 5 видно, що кішки найбільш часто хворіють уролитиазом віком від 1 року до 8 років (77,5% від усіх кішок, хворих уролитиазом), з максимальним підйомом захворювання у віці 4 років ( р ? 0,01). У собак уролітіаз найбільш часто реєстрували у віці від 1 року до 10 років (70,7% від усіх досліджених собак з МКБ) (р ? 0,05) з найбільшою кількістю випадків реєстрації у віці 9 років (р ? 0,05) і тенденцією до збільшення проявів даної патології у віці трьох і п'яти років (періоди життя відповідні часу найвищої статевої активності).

У собак і кішок віком до року і старше одинадцяти років захворювання зустрічається у вигляді поодиноких випадків.

Сезонність проявів уролітіаза

Сезонність проявів уролітіаза собак і кішок кімнатного утримання в умовах мегаполісу демонструють графіки 1 і 2

Графік 1.

Особенности уролитиаза собак и кошек в условиях мегаполиса (распространение, этиология, патогенез. Диагностика и терапия)

Сезонність проявів уролітіаза кішок в 2000-2002рр.

Графік 2

Особенности уролитиаза собак и кошек в условиях мегаполиса (распространение, этиология, патогенез. Диагностика и терапия)

Сезонність проявів уролітіаза собак в 2000-2002рр.

З графіків видно, що уролітіаз у собак і кішок реєстрували протягом усього року. Відзначені періоди активізації прояву даного патологічного процесу. Так, збільшення числа випадків уролітіазу кішок спостерігали у весняний період (березень-квітень), з максимальною кількістю випадків в березні (Fd = 7,3 при р ? 0,01). У собак реєстрували два періоди активності проявів уролітіаза протягом року - це весна (березень-квітень) (р ? 0,01) і осінь (жовтень-листопад) (р ? 0,01), з найбільшим виявленням випадків даної патології у листопаді ( Fd = 11,4 при р ? 0,01).

Особливості прояви уролітіаза собак і кішок різних порід.

За результатами клінічних та лабораторних досліджень кішок і собак кімнатного змісту з'ясували, що уролитиазом хворіють як безпородні, так і породні тварини. Отримані дані представлені в таблицях 1 і 2

Таблиця 1

Частота проявів уролитиаза у різних порід собак в 2000-2002 рр.

Порода Кількість тварин, хворих уролитиазом та% від загального прийому по породі Загальний прийом по породі, кол-во тварин ( гол.)
Коккер-спанієль 6 (5,6%) 108
Різеншнауцер 2 (5,3%) 38
Пудель 4 (3% ) 134
Йоркширський тер'єр 2 (4,4%) 45
Карликовий пінчер 1 (4,2%) 24
Такса 2 (1,3%) 156
Боксер 2 (2,9%) 70
Пекінес 2 (1,8%) 114
Ротвейлер 1 (0,9%) 114
Н / О 1 (0,7%) 144
Безпорідні собаки і метиси 3
Сторінки: 1 2 3 4 5

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар