Головна
Реферати » Рефераты по биологии » Овогенез

Овогенез

але незмінно позбавлені статевих клітин (стерильні).

Проводились також досвіди по пересадженню первинних гоноцитів від однієї генетичної раси шпорцевої жаби до іншої; у реципієнта перед цим власні гоноцити були вилучені. Усі розвинені у реципієнта статеві клітини носили: ознаки гоноцитів донора. У мишей описана мутація локуса-т, що приводить до загибелі всіх гоноцитів під час їхньої міграції. У таких мишей статеві клітини в гонаді відсутні.

Статевий зачаток, чи гонобласт (blаstos - зачаток, паросток), утворюється до виникнення зародкових листків. Клітини гонобласта спочатку спостерігаються серед клітин внутрішнього і середнього зародкових листків.
Після утворення зачатка гонади із середнього зародкового листка в ній не спостерігається первинних статевих клітин.

Ці досвіди показали, що єдине джерело статевих клітин у хребетних і у безхребетних, крім губок, кишковопорожнинних, плоских і кільчастих червів,
- первинні гоноцити, що відокремлюються на ранніх стадіях розвитку. Іншими словами, клітини зародка диференціюються на статеві і соматичні однократно, на ранніх стадіях.

Деякі автори і зараз допускають можливість утворення статевих клітин
(наприклад, у риб) на пізніх стадіях розвитку чи навіть у дорослого організму з епітелію гонади, що у літературі часто іменується невдалим терміном «гермінативний» , чи зачатковий, епітелій. У ряді випадків описувалося «виселення» з цього шару статевих клітин. Розглядаючи ці дані, важко цілком виключити можливість, що автори мали справу не з первинними статевими клітинами, а з нащадками первинних гоноцитів, що вселилися в епітелій гонади.

Міграція первинних статевих клітин

Яким би не було джерело статевих клітин, вони проходять довгий шлях розвитку, перш ніж стати зрілими, здатними до запліднення статевими клітинами. В усіх випадках, у тому числі й у хребетних, зачатки гонад виникають значно пізніше, ніж гоноцити, і останні (подібно гоноцитам губок і кишковопорожнинних) перед цим блукають у тілі ембріона. Як первинні гоноцити вищих тварин, так і резервні клітини типу интерстиціальних (i-клітини кишковопорожнинних) здатні до самостійних пересувань.

Гоноцити курячого зародка частину шляху проходять разом зі струмом крові по ембріональних кровоносних судинах; пізніше, виявившись поблизу від місця виникнення зачатка гонади, вони починають рухатися активно, проповзаючи через стінки судин і зачатка статевої залози. За даними французьких ембріологів Э. Вольфа і Ф. Дюбуа, до цьому етапу руху їх залучають хімічні речовини (по деяким останнім даним - білкової природи), виділювані зачатками гонад. Неясно, однак, чи йде мова про пряме залучення клітин - хемотаксис, чи ж просто про активацію їхніх рухів.

Протягом другого місяця ембріонального розвитку людини первинні статеві клітини проникають у кровоносні судини жовточного мішка, переносяться струмом крові й активно мігрують у закладку гонади. В гонаді первинні статеві клітини оточуються підтримуючими або фолікулярними клітинами, що стосовно них виконують трофічну функцію. Первинні статеві клітини відрізняються від інших клітин великою кількістю глікогену і лужної фосфатази.

Фази овогенезу подібні до фаз сперматогенезу. У розвитку жіночих статевих клітин виділяють три періоди: розмноження, ріст і дозрівання.

У ссавців і людини періоди розмноження і росту яйцеклітин відбуваються у фолікулах. Зрілий фолікул заповнений рідиною, усередині його знаходиться яйцеклітина. Під час овуляції стінка фолікула лопається, яйцеклітина потрапляє в черевну порожнину, а потім, як правило, у труби матки. Період дозрівання яйцеклітин відбувається в трубах, саме тут вони і запліднюються.

Період розмноження статевих клітин

Період розмноження жіночих статевих клітин у людини спостерігається лише в ембріогенезі, у плодному періоді розвитку. Після формування яєчника, що має місце наприкінці другого місяця ембріонального розвитку, первинні статеві клітини перестають розмножуватися і починають диференціюватися в оогонії. Підраховано, що в цей час у двомісячного ембріона людини в яєчнику знаходиться близько 600 тис. статевих клітин. Їхня кількість збільшується до п'ятого місяця розвитку, і у п'ятимісячного плода в яєчнику нараховується близько 7 млн. оогоній. На останніх місяцях внутрішньоутробного розвитку, коли оогонії починають диференціюватися в ооцити, спостерігається масова дегенерація оогоній, що веде до зменшення їхньої кількості. Цей процес йде настільки інтенсивно, що в новонародженої дівчинки в яєчнику нараховується близько 1 млн. ооцитів. З цієї кількості у семирічної дівчинки в яєчнику залишається близько 300 - 400 тис. ооцитів, а інші гинуть і розсмоктуються.

Період розмноження, інтенсивно діляться мітомітично овогонії - дрібні клітини з відносно великим ядром і незначною кількістю цитоплазми.

У ссавців і людини цей період закінчується ще до народження. Сформовані первинні овоцити зберігаються без змін довгі роки.

Період росту

З настанням статевої зрілості організму окремі ооцити першого порядку одержують можливість продовжувати ріст, але більшість з них дегенерує, гине і розсмоктується.

У період росту клітини збільшуються, в цитоплазмі клітини, в її органоїдах і мембранах відбуваються складні морфологічні і біохімічні перетворення. Кожний овоцит оточений дрібними фолікулярними клітинами, які забезпечують його живлення.

Під час оогенезу інтенсивно синтезується іРНК. Значна частина її надходить у рибосоми і транслюється, забезпечуючи білкові синтези, що безупинно відбуваються в цей час, інша частина депонується.

У період цитоплазматичного росту (малий ріст) в ооциті синтезується той же набір білків, що вже мався на початку, тобто в цей час не з'являється нові види білків (за винятком жовтка і, можливо, регуляторних білків у період трофоплазматичного росту), а збільшується кількість тих самих білків ядра і компонентів цитоплазми. В соматичних клітинах гістони не накопичуються, тому що вони синтезуються суворо координовано з реплікацією
ДНК. Оогенез - унікальний випадок нагромадження в цитоплазмі великих запасів гістонів.

Під час росту ооцит накопичує велику кількість органел, запаси живильних речовин і джерел енергії. Розміри ооцита зростають і можуть досягати величезних розмірів (наприклад, у птахів навантажене жовтком яйце в мільйони разів перевищує вихідні розміри ооцита).

Жовток,-складний комплекс, що складається з ліпофосфопротеїдів, що, кристалізуючи, відкладаються в ооплазмі у формі великих гранул і іноді пластинок. Добре вивчена будова компонентів жовтка в жовточних пластинках амфібій.

Структурною одиницею жовтка є комплекс із двох поєднань: ліповітеліна і фосвітина. Під час оогенезу інтенсивно синтезується іРНК. Визначена частина її надходить у рибосоми і транслюється, забезпечуючи білкові синтези, що безупинно відбуваються в цей час, інша частина депонується.

У зрілому ооциті Xenopus laevis білки рибосом складають 4 мкг від загального змісту білків ооплазми, або 16 % від усіх білків, синтезованих ооцитом. В період найбільш активного синтезу рРНК у ядерці частка рибосомного білка від усього білка, синтезованого ооцитом, може перевищувати 30 %. До складу жовтка, що накопичується в ооциті, входить приблизно 90% усього білка.

Інший важливий для клітини білок, що накопичується ооцитом - тубулін.
Його кількість зростає пропорційно росту ооцита, досягаючи 1% усього розчинного білка ооплазми. У ході оогенезу збільшується також кількість цитоплазматичних мембран і мітохондрій. Приблизно 90% білків, що входять до складу мітохондрій, синтезується поза ними, на полісомах цитоплазми, а іРНК для них утвориться в ядрі. В процесі оогенезу відзначено значний синтез цих білків у цитоплазмі, що, очевидно, використовуються для побудови нових мітохондрій. В ооциті синтезується і багато інших видів білка, однак конкретних зведень про темпи і співвідношення цих синтезів поки мало.

Ооцит дрозофили за три дні збільшується в 90000 разів.

У жаби діаметр молодого ооцита близько 50 мкм, а зрілого - до 2000 мкм, що відповідає збільшенню обсягу в 64000 разів. Ріст ооцита в ній йде порівняно повільно: тільки дворічні особини досягають статевозрілості.
Незрівнянно швидше росте яйце у птахів. Наприклад, у курки за останні шість днів перед випаданням ооцита з яєчника обсяг яйця зростає в 200 разів. Яйця ссавців менші за розміром; діаметр яйця миші зростає від 20 до 70 мкм, що відповідає збільшенню обсягу більш ніж у 40 разів.

Під час росту ооцита першого порядку чітко помітні дві фази росту: превітелогенез, чи фаза малого росту, і вітелогенез, чи фаза великого росту.

Превітелогенез

Превітелогенез, чи цитоплазматичний ріст характеризується збільшенням маси ядра і цитоплазми ооцита першого порядку. Превітелогенез починається з моменту вступу оогонія в мейоз і протікає нa фоні його профази. У цей час ооцит росте за рахунок власного синтезу, в цитоплазмі синтезується і нагромаджується багато білків і РНК, унаслідок чого цитоплазма статевої клітини робиться базофільною, тобто інтенсивно фарбуюється лужними барвниками. В клітині утворяться численні рибосоми, пухирці ендоплазматичної сіті, спостерігається значний розвиток комплексу Гольджи і різко збільшується кількість мітохондрій. Усі ці органоїди концентруються біля ядра. Вони одержали найменування мітохондріальної хмари, оскільки в цьому скупченні органоїдів уперше була виявлена присутність мітохондрій.

Якщо до початку превітелогенеза фолікулярні клітини розташовувалися паралельно вітеліновій оболонці, то з початком росту вони займають радіальне положення. Такі утворення називаються первинними чи примордіальними фолікулами (мал. 15). Спостерігаються зміни й у локалізації первинних фолікулів, що до початку фази малого росту знаходяться в поверхневих шарах коркової речовини яєчника, а з початком росту переміщаються в більш глибокі шари.

Вітелогенез

Важлива особливість малого росту - пропорційне збільшення

Страницы: 1 2 3 4 5
 
Подобные рефераты:
Снід
СНІД-синдром набутого імунодефіциту - це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).Цей вірус вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають захист організму людини від різних мікробів та пухлини і поступово вбиває ці клітини.Імунітет організму багатьох місяців та років, знижується і це призводить до виникнення різних захворювань, перш за все інфекційних, що вражають легені, органи травлення, шкіру, нервову систему та ін. Зараження можливе лише у випадку кров, сперма чи грудне молоко людини, зараженої ВІЛ потрапляє в кров іншої людини , зараженої людини, .
Изменчивость живых организмов
Мінливість - це здатність живих організмів набувати нових ознак у процессі індивідуального розвитку. Існує два вида мутації: модифікаційна і мутаційна. Модифікаційна мінливіст не зачіпає генотип організму і от
Травлення та засвоєння їжі
Організм людини внаслідок енергетичних витрат потребує поповнення харчовими речовинами. Більшість харчових речовин, які надходять в організм, не можуть використовуватися ним безпосередньо. В процесі життєдіяль
Тестові завдання з курсу Фізіологія рослин
3) залишиться без змін? 38. Дерево за 1 год. Випарувало води 650г, а коренева система за той же час поглинула 520г води. Які умови зовнишнього середовища спріяли цьому неспівпаданню?
Изменчивость живых организмов
На початку ХХ століття були спроби використовувати різні фактори зовнішнього середовища для отримання індукованих мутацій. Але на протязі довгого часу всі спроби були марними, почали навіть припускати, що мута
Биотехнология
Мета: Розглянувши різні напрямки біотехнології - їхню історію, а також найсучасніші дослідження, з'ясувати які з них є найбільш перспективними. Дослідити роль біотехнології в житті суспільства.
Генетика
За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) , одна дитина із 100 новонароджених страждає важким спадковим захворюванням внаслідок уродження хромосом , у 4% дітей спостерігаються різні г
Микрофлора воздуха
Дефіцит вологи та поживних речовин, сонячна радіація перешкоджають розмноженню мікроорганізмів в атмосферному повітрі. Мікроби потрапляють до повітря з поверхні ґрунту та рослин, з відходами виробництва, із тв
Тип молюски
У ставках, озерах і тихих затонах річок на водяних рослинах завжди можна побачити чималого слимака - ставковика великого.
Мікрофлора повітря
Мікрофлора повітря Дефіцит вологи та поживних речовин, сонячна радіація перешкоджають розмноженню мікроорганізмів в атмосферному повітрі.
Механизмы устойчивости опухолей к цисплатину
Цисплатин є одним з найбільш загальновживаних препаратів у лікуванні солідних пухлин людини. Однак ефективне застосування цисплатина у клініці часто лімітується токсичністю препарату та розвитком резистенстнос
Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
Дарвіну належить ряд цікавих палеонтологічних знахідок. Порівняння скелетів викопних лінивців, панцирників і тих, що існують тепер, показало, що їх кістяк характеризується багатьма спільними рисами; разом з ти
Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянські ...
Важливо відмітити, що в одних і тих самих кліматичних умовах різниця в попередниках, строках посіву, виборі того чи іншого сорту, внесення органічних і мінеральних добрив призводить до того, що в одному й тому
Гризуни
Гризуни. Гризуни - найбагатший на види ряд ссавців. Це дрібні та середні за розміром тварини
Рослина в житті людини
Вступ...3 § 1 Теорія розвитку біологічних понять...5 § 2 Зміст екологічних понять в розділі "Рослини" в темах:...9 1.
Рослина в житті людини
ІІІ. Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будову насіння квасолі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду, направлену на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.
Біохімія трансгенної картоплі в умовах України
Алкалоїди являють собой велику групу рослинних речовин різного хімічного складу, яким притаманна специфічна дія на організм ссавців та людини. Алкалоїди є азотовміськими гетероциклічними сполуками, що містять
Вплив малих доз радiацii
Вступ...1 1. Огляд лiтератури 1.1 Iсторiя дослiджень...3 1.2 Загальна характеристика лейкоцитiв...6 1.3 Характеристика Т-i В-лiмфоцитiв...9 1.4 дiя iонiзуючого випромiнювання на Т-клiтинний iмунiтет...13 1.5 Дiя iонiзуючого випромiнювання на органiзм людини...17 2
ДНК и РНК
Особую роль играют исследования вопроса о переходе от неживого к живому. Данные исследований показывают, что переходные формы от неживого к живому имеют свойства и неживого, и живого (например вирусы), что еще
Строение клетки и функции ее органоидов
|Главные органоиды |Строение |Функции | |Цитоплазма |Внутренняя полужидкая среда |1. Обеспечивает взаимодействие | | |мелкозернистой структуры. |ядра и органоидов. | | |Содержит ядро и органоиды. |