Реферати » Реферати по біології » Відповіді на екзаменаційні квитки по біології за 11 клас медичного ліцею

Відповіді на екзаменаційні квитки по біології за 11 клас медичного ліцею

2-е напрямок еволюції - идиоадаптация - дрібні еволюційні зміни, кот-е сприяють пристосуванню до певних умов середовища, вони не міняють основних рис організації організму: 1 - збільшення чисельності, 2 - прискорення видоутворення, 3 - розширення ареалу. Спеціалізація - крайній варіант идиоадаптации, пов'язаний з пристосуванням групи до дуже вузьким умовам сущ-я. Таїть в собі можливість вимирання виду.
Дегенерація - спрощення, але може приводити до біологічного прогресу групи (павеліка, гельмінти). В еволюції різних груп організмів ароморфоз происх-т рідше идиоадаптации - він знаменує новий етап у розвитку органічного світу. Нові, більш високоорганізовані групи організмів виникають шляхом ароморфоза і при тому часто переходять в різну нове місце існування. Далі еволюція вже відбувається вже шляхом идиоадаптации, іноді дегенерації. Кожен ароморфоз відкриває нові можливості для идиоадаптации.

10. Коротка історія розвитку органічного світу. Осн-е ароморфози в еволюції орг-го світу.
Вчені розбивають на певні проміжки часу - ери, історію Землі і життя на ній. Ери поділяють на періоди. Дослі-ями вчених було встановлено, що життя виникло в океані 3,5 млрд. Років тому. Всі перші етапи розвитку життя протікали в водної стихії. Вихід організмів на сушу -
2,5 млрд. Років тому. Цьому спос-ал ароморфоз у рослин - обр-е органів і тканин, що мало вирішальне значення в еволюції ростить-го світу. Розвиток рости-го світу в подальшому було пов'язано з іншим ароморфозом - переходом від размн-я спорами до размн-ю насінням. В еволюції тварин також сущ-ли аром-зи, пов'язані з переходом до наземного сущ-ю. Напрмер: при переході на сушу
- розвиток внутрішнього запліднення і ряд пристосувань до розвитку зародка в яйці на суші. Птахи і ссавці-е посіли панівне пів-е серед наземних хребетних. Пост-ая темп-ра тіла дозволила їм вижити в усл-ях заледеніння і проникнути в хол-е країни. Успішному розвитку обох груп спос-ли ароморфозів і идиоадаптации, кот-е дозволили млекопит-їм освоїти наземну, а птахам - пові-ю середу. Важливий ароморфоз в Евола-ії твердженням-их - преобр-е гол-го мозку, пргрессівное розвиток кори великих півкуль. Від тварин предків ароморф-я Евола-я привела до метушня-ю чол-ка.

Розвиток органич-го світу.
| Архейська (найдавніша) - |
| тривала 1000 млн. Років. Вік> |
| 3500 млн. Років. Сліди життя |
| незначні. |
| Протерозойская (раннього життя) - |
| тривала понад 2000 млн. Років. |
| Вік близько 2700 млн. Років. |
| Органічних-е залишки рідкісні, але |
| ставляться до всіх типів |
| беспозвончних. З'явилися |
| первинні хорд-е. |
| Палеозойська (давньої життя) - |
| тривала приблизно 340 млн. Років. |
| Вік приблизно 570 млн. Років. |
| Кембрій | Процвітають морські |
| ський. | Беспозв-е. Водорості |
| Ордів | |
| ський. | |
| Сілур | Розвиток коралів, |
| ський. | Трилобітів. Поява е |
| | безчелюстних твердженням-х. |
| | Вихід рослин на сушу. |
| Девонського | Розквіт щиткових. |
| Ий. | Появл-е кистеперих риб. |
| | Вищі спор-е розпод-ються |
| | на сушу. |
| Кам'яно | Появл-е земноводних. |
| Вугільні | Появл-е перше |
| й. | Пресмикающ-хся, літаючих |
| | комах, |
| | Папоротнікообр-х. |
| Пермського | Розвиток прес-хся |
| й. | (Зверозубих). Зникнемо-е |
| | кам'яновугільних лісів. |
| Мейозойская (середнього життя) - |
| тривала 163 млн. Років. Вік 230 |
| млн. років. |
| Тріасу | Початок розквіту |
| ий. | Плазуючи-хся. Поява е |
| | млекопит-х, костистих |
| | риб. |
| Юрський. | Панування плазуючи-ся, |
| | голонасінних. Поява е |
| | археоптерикса. |
| Крейдяний | Появл-е вищих |
|. | Млекопит-х, птахів. |
| | Переважатиме-ють костисті |
| | риби. Скор-е |
| | папоротей і |
| | голонасінних. Поява е |
| | покритонасінних. |
| Кайнозойская (нового життя) - |
| близько 67 млн. Років. Вік 67 |
| млн. років. |
| Палеогену | Бурхливий розквіт насек-х. |
| Н. | Вимирання великих |
| | пресм-хся. Панування |
| | покритонасінних раст-ий |
| Неоген. | Панування млекопит-х, |
| | птахів. |
| Антропов | Появл-е і разить |
| ген. | Чол-ка. Тваринний і |
| | рослинний світ прийняв |
| | сучасний вигляд. |

11. Осн-е напр-я еволюції покритонасінних, Комах, Птахів і млекопит-х в
кайнозойської еру.
Органічний світ. Наземна рослинність зазнала оновлення ще в середині крейдяного періоду, коли в її складі панівне місце зайняли покритонасінні (квіткові) рослини. До початку К. агов. виникло не тільки більшість нині існуючих родин покритонасінних, а й багато їх пологи, які надалі, в міру зміни клімату, формують типові співтовариства, властиві різним климатич-ім поясам. Починаючи з середини палеогену з'являються трав'янисті формації типу саван і степів, з кінця неогену - формації хвойних лісів тайгового типу, а потім лесотундр і тундр. »
На рубежі мезозою і кайнозою вимирають панували в мезозої групи рептилій і їх місце в наземному тваринному світі займають ссавці, складові разом з птахами ядро ??фауни наземних хребетних До. На більшій частині материків панівне становище придбали вищі плацентарні ссавці, і тільки в Австралії, що відокремилася від решти суші ще до їх масової появи, розвивається своєрідна фауна сумчастих і почасти однопрохідних. Протягом раннього палеогену ссавці представлені майже виключно дрібними, слабо спеціалізованими формами. З сер. палеогену з'являються майже всі нині існуючі загони, а також нек-риє, згодом вимерлі, своєрідні групи; різноманітність ссавців стає дуже великим, і настає їх належними довгий розквіт. Наприкінці палеогену мешкають як дуже дрібні, так і великі фрми, за розмірами іноді перевищують сучасних слонів. Особливо багата фауна ссавців неогенового періоду. Частина ссавців вдруге переходить до перебування у водному середовищі. Найраніше це відбулося з китоподібними, що виникли, можливо, до початку До. і на початку еоцену игравшими приблизно ту ж роль у морській фауні, що й нині. Значно пізніше, мабуть, до кінця палеогенового періоду, виділився загін ластоногих (моржі, тюлені), є нащадками хижих ссавців. Принаймні, з середини палеогену відомий також загін рукокрилих.
Дуже древнім, існуючим з самого початку До. загоном є примати, тривала еволюція яких брало призвела до появи в неогеновому періоді вищих людиноподібних мавп, а на початку антропогену - і перших примітивних людей (см. Архантропи, Антропогенез),
Фауна безхребетних відрізняється від мезозойської менш різко. На суші, починаючи з середини крейдяного періоду, і зв'язку з появою квіткових рослин різко зростає число і різноманітність комах, що розвиваються і в подальшому. Можливо також, що у зв'язку зі зміною складу рослинності в До. різко зростає число і різноманітність наземних легеневих черевоногих молюсків. В мор. фауні безхребетних найбільшим подією на рубежі мезозою і 'кайнозою стало повне вимирання раніше широко поширених амонітів і белемнитов, придававших найбільшу своєрідність мезозойської фауні. Після цього вигляд останньої в основних рисах стає подібним з сучас-ой фауною, т. До. В її складі домінують біля киє до нині існуючих групи двостулкових і черевоногих молюсків, морських їжаків, шестілучових коралів і т. П. Виняток становить поява і бурхливий розквіт в палеогеновом періоді нуммулитов - своєрідної групи великих бентосних форамініфер, з раковинок яких брало в зоні Тетпса і прилеглих регіонах складені цілі товщі палеогенових вапняків. Нуммуліти майже цілком вимерли вже до початку неогенового періоду, і до наших днів до жили в тропич-їх морях тільки нечисленні і сильно здрібнілі їх нащадки

12. Ч. Дарвін і Ф. Енгельс про происх-ии чел-ка. Рушійні сили антропогенезу.
В книзі «Походження видів» (1871) Ч. Дарвін довів, що людина представляє останнє, високоорганізоване ланка в ланцюзі розвитку живих істот і має заг. далеких предків людиноподібних мавп. Він відзначив значення соц.факторов в еволюції чел-ка. Далі робота Ф. Енгельса «Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину» (1896) численні знахідки підтвердили справедливість його теорії.
Трудова теорія Ф. Енгельса і її недоліки.
Праця - найважливіший фактор еволюції людини. Праця починається з виготовлення знарядь праці. За словами Енгельса - це "перша основна умова людської. При цьому в такій мірі, що ми в певному розумінні повинні сказати: праця створила самої людини ". Праця - осн. движ. Сила антропогенезу
- це праця в процесі якого людина сама створює знаряддя праці. Наиб.
Високоорганізовані тварини можуть вживати предмети в кач-ве гот-х знарядь праці, але не здатні створити їх. Тварини польз-ся лише дарами природи, людина змінює її в процесі праці. Морфологич. І физиологич.
Перетворення наших мавпоподібних предків можна назвати - антропоморфозами, т. До. Що викликав їх осн-ой фактор - праця була спецефич тільки для еволюції чел-ка. Розміри і маса тіла - збільшилися, виник S - образний вигин хребетного стовпа, що дав Самого йому гнучкість. Утворилася склепінчаста, пружна стопа, розширився таз, спростився крижі, щелепної апарат став більш легким і т. П. Прямохоженіе встановилося не відразу: це був тривалий процес відбору спадкових змін, корисних у трудовій деят-ти він тривав мільйони років. Виникнення прямоходіння на думку Ф.
Енгельса і раніше Ч. Дарвіна стала вирішальним кроком на шляху від мавпи до чол-ку. Завдяки прямоходіння у мавпоподібних предків чол-ка руки осв-лись від необхідності підтримувати тіло при пересуванні по землі, і придбали здатність до різних рухам. Так само збереглися особини із змінами верхніх кінцівок, корисними для трудових операцій, переважно завдяки природ. відбору. Ф. Енгельс писав, що рука не тільки орган, а й продукт праці.
Ч. Дарвін про походження чел-ка. Док-ва природного про-ия чел-ка.
Рудименти і Атавізми.
1871 - Дарвін написав книгу "Походження людини і

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар