Реферати » Реферати з біології » Відповіді на екзаменаційні білети з біології за 11 клас медичного ліцею

Відповіді на екзаменаційні білети з біології за 11 клас медичного ліцею

популяціях, між популяціями в прир-х повідом-вах. Антропогенний - вся разнообр-я деят-ть чол-ка, яка веде до зміни природи як середовища існування всіх живих орг-ов чи непоср-но оповіді-ться на їх життя.

Абіогенних фактори та їх значення: Осн-е АБІО-е чинники: світло, темп-ра, вологість, механічний склад грунту, вміст у ній чи у воді елементів харчування, солоність води тощо Абіогенні ф-ри бувають: оптимальними і обмежують. Обмежують - чинники, що знижують жизнеспос-ть орг-ма. Огранич-щим ф-ром може бути лише його нестача, але і надлишок. Наприклад, тепло необхідно всім рослинам. Але якщо довгий час влітку стоїть спека, то рослини можуть постраждати через опіків листя.
=> Для кожного організму існує наиб-її підходяще поєднання абіоге-х ??
(і біогенних) ф-рів. Оптимальний ф-р - найкраще поєднання умов для організму. Пристосування рослин і тварин до цих чинників мають зональний і сезонний хар-р. СВІТЛО. Сонячне випромінювання - основне джерело енергії для всіх процесів, що відбуваються на Землі. Сонячні промені діляться на 3 групи, залежно від їх биологич-го дії:
ултрафіолетового промені - згубні для всього живого. Життя на Землі сох-ться тільки тому, що ці промені затримуються озоновим шаром. Ці промені у великій дозі можуть пошкоджувати живі кл-ки. У невеликих дозах вони необх-ми чол-ку і тваринам. Видимі промені - мають ос-нно велике значення для організмів. Зел-е раст-я синтезують орг-е в-во => їжа для всіх інших орг-ов. Але некот-е бесхлорофильние раст-я пристосовані до життя в темряві.
Інфрачервоні промені - важливе джерело внутр-їй енергії, але не сприймаються оком чел-ка. Світлові усл-я у природі мають добову і сезонну періодичність через вращ-я Землі. Також впливає на життєві процеси організмів обертання Землі навколо сонця, і обертання Місяця навколо
Землі. Р-я орг-ов на тривалість дня і ночі поки-ет, що вони здатні вимірювати час, тобто володіють якимись «биологич-ми годинами» , кот-е крім сезонних циклів, управляють багатьма биологич-ми явищами. Вони визначають правильний добовий ритм активності цілих організмів і процесів, що відбуваються навіть на рівні клітин, зокрема клітинних поділів. У кожного виду в проц-се еволюції виробився свій річний цикл інтенсивного росту і розвитку, размн-я, подг-ки до зими - биологич-ий ритм.
Фотоперіодизм - реа-я орг-ма на сезонні изм-я довжини світлового дня (це загальне важливе пристосування, що регулює сезонні явища у різних організмів). Головним ф-ром регуляції сезонних циклів у більшості рослин і тварин є зміна тривалості дня. Нарімер, якщо рослина постійно висвітлювати (цілодобово), то воно будуть венозеленое. З усього вище перечисл-го слід, що світло найголовніший абіогенний ф-р. ТЕМП-РА. Всі хім-е проц-си, протік-е в орг-ме залежать від зовнішньої і внутрішньої темп-ри.
Ця залежність сильно виражена у орг-ов, що не спос-их підтримувати пост-ю темп-ру тіла. Чи не служить головним регулятором сезонних явищ у природі, т.к. біол-е процеси підготовки до зими починаються ще влітку, коли тем-ра висока. При вис-ой тем-ре, наприклад, у птахів поява ся прагнення до перельоту, а значить тим-ра не є головним впливовий на сезонне стан орг-ма. ВЛАЖНОСТЬ. Вода має велике значення в життєдіяльності ти кл-ки і орг-ма в цілому. Опади на земної пов-ти протягом року розподіляються дуже нерівномірно. Т.к. більшість наземних живий-их і раст-ий вологолюбні, то недолік вологості ок-ся причиною, огранич-їй їх жизнедеят-ть і распростр-е. (.. Приспос-я живий-х і раст-ий пустелі до нестачі вологи ...).

16. Біогенні екол-е чинники, їх значення.
Біогенні ф-ри: Вплив рослин інших членів біоценозу, вплив тварин інших членів біоценозу, антропогенні ф-ри, що у рез-ті деят-ти чел-ка, наприклад викиди важких металів і т.д. У природі сущ-ют слож-е і дуже різні зв'язок між популяціями, т.к. всі вони вступають в харчові та терито-е взаимоотн-я. Невзаімод-щих попул-ий і видів в співтоваристві немає. Конкуренція. Популяції, що належать до різних видів, можуть конкурувати між собою життєві рес-си: воду, їжу, притулку і т.д. Виникає конкуренція в тому випадку, якщо різні види мають один-ми потребами до умов життя, їжі. Наприклад, такі, гнобителі обидва виду відносини виникають між культурними рослинами і бур'янами. В рез-ті конкур-ії найменш приспос-е орг-ми гинуть. Хижацтво - такі отн-я, при кіт-х особини одного виду поїдають особин іншого. Наприклад, травоїдні комахи з'їдаються хижими комахами (хижі оси, жуки, бабки). Дрібні хижі комахи з'їдаються великими (муравьед поїдає мурах). Хижацтво можливо так само і між тваринами і рослинами
(рослина росичка). Хижацтво практично ніколи не призводить до повного винищення жертви. Хижаки винищують найбільш ослаблених особин, підтримуючи тим самим склад і чисельність популяції на оптимальному ур-ні.
В рез-ті взаємозв'язку хижак - жертва у природі осущ-ся природ-ий відбір.
Паразитизм - таку форму зв'язку в популяціях, при кот-ой паразит отримує необх-е піт-е в-ва від орг-ма хазяїна, приносячи йому зазвичай шкода, але не викликаючи негайної загибелі, т . к. смерть господаря призвела б і до загибелі паразита. Сімбіотіческіесвязі організмів. Симбіоз - така форма сущ-я популяцій, при кот-ой кожен вид дістає користь із зв'язку з іншим видом.
Прикладом симбіозу є азотфіксуючі бульбочкові бактерії, що постачають рослини орг-ім азотом, отримуючи від них цукру. Лишайники - симбіоз гриба і водоростей. Організми, що входять до симбіоз, настільки пристосовані до спільного сущ-ю, що часто не можуть жити самостійно-но, а якщо некот-е симбіонти живуть окремо, то не витримують конкуренції з ін-ми видами.

17. 1) Екологічний-я хар-ка виду. 2) Популяція: причини зм-я її числ-ти, способи регуляції.

1) Вид - сукупність особин, що володіють загальними морфофізіологіч-ми приз-ми, приспос-их до опред-ним ум-ям життя, які загальну площ. - Ареал, і певних возм-ю скрещ-ся ін з ін (Дарвін вважав: види реально сущ-ют, отн-но пост-ни і є рез-ом історич-го разв-я).
Характерні для виду ознаки і св-ва наз-ют - критеріями, їх нес-ко:
1.Морфологіч-ий 2.Генетіч-ий 3.Фізіологіч-ий 4.Геогр-ий 5.Екологіч-ий

Види різняться між собою багатьма ознаками: забарвленням особин, розміром, місцем існування та ін У процесі еволюції у кожного виду сформувалися приспос-я до опред-ой середовищі оббитий-я. Наприклад, мешканці пустелі мають жовто-сіру окр-ку і разнообр-е приспос-я до вис-ім темп-рам, до нед-ку вологи. Зазвичай види займають великий ареал, в межах кіт-го особини распред-ни нерівному-но, групами - популяціями. Саме з цього вид, що складається з ряду популяцій, займає великий ареал, незважаючи на різноманітність усл-ий в його межах. Але будь-який вид, кот-ий складається з однієї або декількох популяцій являє собою єдине ціле. Все розмаїття зв'язків між особинами виду, забезпечує його сущ-е як цілісної системи. Ця цілісність виду також досягається і його відособленістю від інших видів. Особи різних видів не можуть схрещуються між собою через відмінності по числу і формі хромосом. Це є причиною їх физиологич-х і морфофізіол-х відмінностей. Іноді особини різних видів схрещуються, але міжвидові гібриди виявляються нежізнеспос-ми або бесплод-ми. Буває, що вид-ті приспос-я призводять до загибелі відділень-х особин, але вони корисні виду загалом. Наприклад, некот-е види птахів викидають частина пташенят з гнізда, коли їм стає там тісно. Як правило, викинуті птен гинуть, але зате виживають залишилися пташенята, найбільш жизнеспос-е.
=> Це приспос-е йде на користь увазі в цілому.

2) Популяція - сукупність вільно перехресних особин одного виду, кот-е довгих-але сущ-ют в опред-ой частини ареалу, отн-но відособлена від інших сукупностей того ж виду. Популяції об'єднують у види. Головний об'єднуючий фактор популяцій - своб-е скрещ-е особин ін з ін Кожна популяція хар-ся опред-ой числ-ю особин, її ізм-ями, ареалом, Возростная і статевим складом особин. Террит-я, кот-ю займають різні популяції одного виду, дуже коливається і залежить від ступеня рухливості особин. У різних видів числ-ть в попул-ії різна, але вона не може бути нижчою некот-х меж. Сокращ-е числ-ти за ці межі, може призвести до вимирання попул-ії. Числ-ть попу-ий може різко змінюватися за сезонами і роках. Напр-р відомо масове размн-е в некот-ті роки сарани і тд. Числ-ть більш стійка у видів жив-х і раст-ий з більшою прод-ю життя й малої плодовитістю. При числ-ти популяції менше нес-ких сотень ос-ей случ-е причини (пожежа або повінь) можуть скоротити її на настільки, що народжуваність перестане покривати смертність. => Особини вимруть.

Популяції предст-ють собою форму сущ-я виду, що забезпечує приспос-ть його до конкретних усл-ям середовища. Способи регуляції. 1. Правильне ведення мисливського госп-ва - обеспеч-ет воспроизв-во популяцій. 2.
Заборонено полювання на птахів некот-х видів: всі види журавлів і лебедів і т.д. В рез-ті охорони та впорядкування полювання вже врятовані від винищення багато видів. 3. Була створена «Червона книга» , в кот-ю заносяться раст-я і живий-е, нах-еся на межі зникнення. Так само в неї занесені види винищені і зниклі назавжди. Ті види, кот-е заносяться в «Кр. Кн. » Взято під ос-ю охорону. 4. Створення заповідників - террит-ий, де не допускається вплив чел-ка на протягом прир-х проц-ів. 5. Охороні видів спос-ет перехід промисло-ти до нової технології - без забруднення атмосфери, води і грунту відходами пр-ва.

18. Хар-ка Биогеоциноз. Ланцюги живлення.

Біогеоценоз - (співтовариство живий і

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9