Головна
Реферати » Реферати по біології » Про перспективу збереження біорізноманіття прибережно-морських біоценозів в районі мисів Фиолент-Айя-Сарич

Про перспективу збереження біорізноманіття прибережно-морських біоценозів в районі мисів Фиолент-Айя-Сарич

Про перспективу збереження біорізноманіття прибережно-морських біоценозів в районі мисів Фиолент-Айя-Сарич

Юрахно В.М., кандидат біологічних наук, науковий співробітник
Тамойкін І.Ю., біолог, консультант ТОВ «Золотий Символ ''

В результаті безперервного зростання рекреаційно-господарської діяльності на узбережжі Криму і слабко контрольованого туризму ландшафти приморської зони терплять серйозної шкоди. Зникають або перебувають на межі зникнення багато видів тварин і рослин. Відбувається руйнування природних біотопів, що неминуче спричинить за собою в недалекому майбутньому різке падіння інтересу до спотвореним і надмірно урбанізованим приморським ландшафтам.

У зв'язку з цим є досить актуальною проблема посилення природоохоронних заходів в єдиному малоосвоєних куточку південно-західного Криму від м.Фиолент до м.Сарич, збе-нившиеся свою первозданну красу на настільки значної протяжності вдольберегових поло-си. В даний час велика частина цих земель є територією державного замовних-ка "Мис Айя" (150 га - у м.Айя, 60 га - у м.Сарич), економічний стан і статус якого не дозволяють в належному обсязі проводити заходи по охороні фауни і флори цього уні-ного куточка кримського узбережжя. 120 га у м.Фиолент також потребують охорони.

Топографія, геоморфологія і клімат

Обривисті берега в районі м.Фиолент, утворені вулканічними породами і сармат-ськими вапняками [1,2], берегові урочища з численними нішами , кам'яними хаосами при просуванні на південний схід змінюються єдиною системою гірських хребтів з малодоступними утвореннями гірського креша. У двох великих гірських амфітеатрах (на південний схід Балаклави і б.Ласпі) помірно-пологі глинисто-сланцеві схили межують з крупно-брилові навалами, освіченими мармуроподібними вапняками. Берегова смуга галькового типу чергується з рез-кими звалюваннями і скупченнями кам'яних брил. Тут знаходяться найпотужніші в Криму прісні субмарини джерела [2,3].

Виділяється 3 кліматичних району: західний (Гераклейский) передгірний, Байдарський низ-когорний і західний південнобережний субтропічний [4].

Прибережні водні ландшафти

Загальний вид підводного місцевості являє собою поверхню, складену середнім ва-Місячник і крупною галькою, з окремими брилами розміром до 10 м. В районах мисів схил круто обривається з ухилом 40-80 градусів, потужні підводні свалим досягають глибин 30-60 м, а дно представлено скельним монолітом і великими базальтовими і вапняними брилами ве-личиною 7-20 м. Проміжки між брилами до глибин 15-25 м заповнені галькою ( до 45% пло-щади дна), глибше - гравієм і піском (до 10-20% площі дна) [5]. Скельні утворення обра-товують унікальні за своєю красою і незвичайності підводні гроти різних розмірів (1-10 кв.м) і конфігурацій, нерідко мають кілька входів. Підводні скельні ландшафти та-кого типу є єдиними в Криму. Тут знаходиться основний пояс біофільтра. На гли-бінах 3-5 м в районі від Балаклави до м.Айя і 8-12 м від Батілімана до м.Сарич крутизна схилу знижується до 2.5-3.5 градусів, грунт в цих місцях представлений дрібними уламками вапняку, гравійно-піщаними прогалинами і плямами битою ракуши.

Гідрологія і гідрохімія

В цілому для даного району характерний перенесення вод зі сходу на захід за рахунок однієї з вет-вей чорноморського течії. Тут формується антіціклоніческого циркуляційна зона до гли-бин 50-60 м [6,7]. Мають місце сезонні переміщення водних мас і добові течії, викликаний-ні згінно-наганянь явищами. За рахунок цього відбувається турбулентний водообмін, очищення і аерація вод, приплив біогенів з глибинних горизонтів. Середня солоність - 18,1 проміле. Час повного водообміну прибережних водних мас з відкритим морем - близько 2 діб. Середньо-річна температура води +14.5 град.С. У порівнянні з іншими ділянками ПБК прибережну акваторію від м.Айя до м.Сарич можна вважати досить чистою, слабо схильною евтрофі-рованию [8].

Морські спільноти

фітобентос

В спільнотах фитобентоса прибережної зони району до теперішнього часу зустрічається зна-чительное число видів, зниклих в інших районах внаслідок забруднення моря. За видовим багатством фітоценозів, в яких переважають олігосапробной види, з морською флорою у м.Айя може зрівнятися тільки район заповідного Кара-Дага. У спільнотах макрофитов верхньої сублі-півторалітрову домінують асоціації бурих водоростей олігосапробной групи [9,10]. Проективне покриття заростей цистозіри біля берега - 50%, на глибині 5 м - до 90%, її біомаса може пре-вищувати 3000 г / кв.м [11]. На ділянці м.Айя-м.Сарич пояс макрофитов розташовується від урізу води до 10-22 м. Тут відзначається 74 види водоростей (зелених - 16, бурих - 22, червоних - 36) [10]. При просуванні від м.Айя до бухт Балаклава і Ласпі, де має місце антропогенний забруднення-ня, число видів знижується до 33-40, домінуючими стають зелені водорості. Внаслідок гідротехнічного будівництва, розширення зони пляжів і зростання неорганізованого туризму площа вдольберегових поясів макрофитов на кам'янистих субстратах скоротилася на 10-25%, а в окремих місцях - на 90-95% [12]. За рахунок зниження прозорості води до 10-12 м в 60-і рр .. і 5-6 м в 80-і рр .. і освітленості дна нижня межа поширення фитобентоса піднялася в середньому до 6-8 м., А ступінь евтрофірованія вод в даному районі зросла в 2 рази [10], що при-водить до заїленності піщаних субстратів і появі локальних заморних плям.

Зообентос

За видовим розмаїттям донних співтовариств і великій кількості організмів цей район значно перевершує інші райони ПБК і західного Криму. Особливо це стосується м.Айя. В макрозоо-бентосі пухких грунтів всього відзначено 76 видів: губок і голкошкірих - по 1 виду, кішечнополост-них і хордових - по 3 види, полихет - 22 види, ракоподібних - 11, молюсків--35. У складі мейозообентоса переважають турбеллярии, нематоди та інші тварини, що є важливим компонентом раціону молоді риб. Але за останні роки у зв'язку з посиленням антропогенного преса навіть в чистих районах спостерігаються зміни. Біля берегів м.Айя-м.Сарич зникло чи поч-ти зникло 14 чутливих до забруднення видів [13], зате число стійких до забруднення форм виросло на 9. В районі б.Балаклава вже в 1948 р спостерігалося переважання в донних отло-жениях забрудненого чорного сірководневого мулу. До промислових і господарським стокам на даній ділянці додаються скиди шламових вод рудоуправління, що призводить до локального пригнічення донних співтовариств. Загальна площа дна, де Макрозообентос або відсутній, або його біомаса не перевищує 2-3 г / кв.м, становить близько 0,5кв.км [14]. Віддаляючись від Балаклави до м.Фиолент і м.Айя видове різноманіття і біомаса макрозообентосу збільшується. Інтерес-но, що в районі м.Айя-м.Сарич найбільш сприятливі умови для існування мідій. У порівнянні з північно-західною частиною моря і Керченською протокою інтенсивність дихання цих молюсків тут вище в 2.1 рази, швидкість прикріплення до субстрату - в 11 разів, ступінь агрегує-ванности молюсків в друзів - в 3.5 рази [15].

Меро-, фіто-і зоопланктон

Планктон поряд з бентосом є одним з основних ланок в трофічних ланцюгах мор-ських екосистем, забезпечуючи кормову базу риб і беручи участь в процесах самоочищення моря.

Чисельність личинок меропланктону біля берегів м.Айя-м.Сарич в шарі 0-10 м була в середньому в 50-100 разів вище, ніж біля берегів інших районів Криму та Кавказу, досягаючи 4200 екз. /куб.м, а також в 2-3 рази вище (1980 екз. / куб.м), ніж у водах Каркінітської затоки [16]. Його видове разнообра-зие представлено 10 видами личинок черевоногих і двостулкових молюсків.

Багата фауна фітопланктону в даному районі - 149 видів (66 - діатомових водоростей, 65 - перідінієвих, 13 - золотистих, 3 - зелених, 2 - синьо-зелених) [17 ]. Найбільша кількість водоростей спостерігається в пізньо-весняний період - від 470 до 5180 млн. Клітин / куб.м при біо-масі 103-687 мг / куб.м [18].

У складі зоопланктону присутні майже всі таксономічні групи, що зустрічаються біля берегів Криму [19]. Біомаса зоопланктону від м.Айя до м.Сарич склала в середньому 100-200 мг / куб.м, середня чисельність - 8,7-10,6 тис.екз / куб.м.

Активний розвиток фіто-і зоопланктону, високі показники чисельності, різноманітність свідчать про хороше продукційних потенціалі акваторії в межах морської частини іс-следуемая району.

Ихтиофауна

Всього в даному районі в даний час відомо 87 видів риб. За даними М.В.Круглова чисельність окремих з них (НЕ промислових видів) може досягати 180екз. / 100 м мереж (скор-піна), 15-41екз. / 100 м мереж (зеленушки), 10екз. / 100 м мереж (жовто-рожевий морська собачка). Ле-том 1989р. їм було виявлено в б.Ласпі скупчення ската-лисиці протяжністю 1 км при пліт-ності 3 екз. / 100 м.кв. і біомасі 600кг / 1га, аналогічного якому за чисельністю та біомасою в науковій літературі відомо не було [20].

Що ж до промислових видів, то в районі ведеться локальний промисел камбали-калкана, барабулі, шпрота, хамси, кефалі, смарида, ласкирь, катрана, мерланга та ін. Опис вод від м.Айя до м.Сарич як цінного промислового району дається в літературі з кінця минулого століття [21]. Для багатьох риб цей регіон є міграційним простором, де деякі ві-ди залишаються на нагул (пеламіда, луфарь), зимівлю (білуга, кефалі, ставрида, шпрот ...) і нерест (султанка). Поступове забруднення Чорного моря з 1950-60 рр., Помилки в теорії та практиці оте-кількісний рибальства (використання донних тралів та ін.) Привели до різкого скорочення запасів одних і повного зникнення інших цінних промислових видів [22,23]. Білуга занесені-на до Червоної книги. Скумбрія пішла від наших берегів. Пеламіда і луфарь промислових скопле-ний не утворюють. З 1985 по 1995 рр. промисел камбали-калкана був заборонений, що дозволило здійснити відтворення популяції, підірваної хижацьким використанням. Однак в 1996р. за даними рибінспекції в районі від м.Сарич до м.Лукулл було видобуто

Сторінки: 1 2 3