Головна
Реферати » Реферати з управління » Арбітражний керуючий - історія і сучасність

Арбітражний керуючий - історія і сучасність

і визначає його як громадянина Російської Федерації, дозатверджується арбітражним судом для проведення процедур банкрутства та здійснення інших встановлених законом повноважень, який є членом однієї з саморегульованих організацій (стаття 2
Закону). [7]

При цьому арбітражний керуючий, затверджений арбітражним судом для проведення: спостереження (в цілях забезпечення збереження майна боржника, проведення аналізу фінансового стану боржника, складання реєстру вимог кредиторів і проведення перших зборів кредиторів) - тимчасовий керівник, фінансового оздоровлення (в цілях відновлення платоспроможності боржника та погашення заборгованості відповідно з графіком погашення заборгованості) - адміністративний керуючий, зовнішнього управління і здійснення інших встановлених законом повноважень (в цілях відновлення платоспроможності боржника з припиненням повноважень керівника, органів управління боржника, власника майна боржника) - зовнішній керуючий, конкурсного виробництва та здійснення інших встановлених законом повноважень (застосовується до боржника, визнаного банкрутом, з метою пропорційного задоволення вимог кредиторів) - конкурсний керуючий.

Відповідно до статті 20 Закону арбітражний керуючий повинен відповідати наступним вимогам: o має громадянство Російської Федерації, o зареєстрований в якості індивідуального підприємця, o має вищу освіту, o має стаж керівної роботи не менше 2 років в сукупності, o склав теоретичний іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих, o пройшов стажування строком не менше 6 місяців в якості помічника арбітражного керуючого, o не має судимості за злочини у сфері економіки, а також за злочини середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини, o є членом однієї з саморегульованих організацій, o не є зацікавленою особою стосовно боржника, кредиторам

(при затвердженні арбітражним судом для проведення певних процедур банкрутства), o відносно нього не введена процедура банкрутства, o НЕ має невідшкодованих збитків, заподіяних боржникові, кредиторам, третім особам при виконанні обов'язків арбітражного керуючого, o НЕ дискваліфікований, не позбавлений у встановленому законом порядку права займати керівні посади та / або здійснювати підприємницьку діяльність з управління юридичними особами, входити до ради директорів (наглядова рада) та / або керувати справами і / або майном інших осіб, o має укладений відповідно до вимог закону договір страхування відповідальності на випадок заподіяння збитків особам, бере участі у справі про банкрутство (укладений на строк не менше 1 року, страхова сума не менш 3 000 000 рублів на рік; протягом 10 днів з дати затвердження арбітражним судом арбітражний керуючий додатково страхує свою відповідальність у розмірі, залежному від балансової вартості активів боржника).

Конкурсний кредитор або уповноважений орган (збори кредиторів) до кандидатури арбітражного керуючого вправі передбачити також наступні вимоги (стаття 23 Закону): наявність у кандидата вищої юридичної, економічної освіти чи освіти за фахом, відповідній сфері діяльності боржника ; наявність у кандидата певного стажу роботи на посадах керівників організацій у відповідній галузі економіки; встановлення кількості процедур банкрутства, проведених кандидатом в якості арбітражного керуючого.

Саморегулівна організація арбітражних керуючих - це некомерційна організація, яка заснована на членстві, створена громадянами Російської Федерації, включена до єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих і цілями діяльності якої є регулювання та забезпечення діяльності арбітражних керуючих.

Стаття 21 Закону встановлює, що статус саморегулівної організації арбітражних керуючих набувається некомерційною організацією з дати включення вказаної організації в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих. Розпорядженням ФСФО РФ від 21.11.2002 N 150-р затверджено
Тимчасове положення про порядок ведення єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих.

Підставою для включення некомерційної організації в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій є виконання нею наступних умов:
. відповідність не менше ніж ста її членів вимогам, встановленим у пункті 1 статті 20 Закону (за винятком вимоги про обов'язкове членство в саморегулівної організації арбітражних керуючих);
. участь членів не менше ніж у ста (у сукупності) процедурах банкрутства, в тому числі не завершених на дату включення до єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих, за винятком процедур банкрутства стосовно відсутнім боржникам;
. наявність компенсаційного фонду або майна у товариства взаємного страхування, які формуються виключно в грошовій формі за рахунок внесків членів у розмірі не менше ніж 50 000 рублів на кожного члена.

На кошти компенсаційних фондів або майно товариства взаємного страхування не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями саморегулівної організації, а також за зобов'язаннями арбітражних керуючих, якщо виникнення таких зобов'язань не було пов'язано із здійсненням передбаченої законом діяльності. [8 ]

Саморегулівна організація арбітражних керуючих здійснює такі функції: o забезпечення дотримання своїми членами законодавства Російської

Федерації, правил професійної діяльності арбітражного керуючого; o захист прав і законних інтересів своїх членів; o забезпечення інформаційної відкритості діяльності своїх членів, процедур банкрутства; o сприяння підвищенню рівня професійної підготовки своїх членів.

Саморегулівна організація арбітражних керуючих має право здійснювати по відношенню до своїх членів також інші передбачені її статутом та не суперечать законодавству функції.

У саморегулівної організації арбітражних керуючих крім виконавчого органу утворюється постійно діючий колегіальний орган управління у складі не менше ніж сім осіб, до компетенції якого входить затвердження правил діяльності та ділової етики членів саморегулівної організації як арбітражних керуючих.

Стаття 22 Закону встановлює права та обов'язки саморегулівної організації. Зокрема, саморегулівної організації надано право застосовувати щодо своїх членів передбачені установчими та іншими документами заходи дисциплінарної відповідальності, заявляти до арбітражного суду клопотання про відсторонення від участі у справі про банкрутство своїх членів, в діях (бездіяльності) яких встановлені порушення законодавства про неспроможність (банкрутство ).

Права та обов'язки арбітражного керуючого встановлені статтею 24
Закону. Він у своїй діяльності: зобов'язаний керуватися законодавством Російської Федерації, зобов'язаний дотримуватися правил професійної діяльності арбітражного керуючого, затверджені саморегулюючої організацією, членом якої є, має право бути членом тільки однієї саморегулівної організації арбітражних керуючих.

Арбітражний керуючий, затверджений арбітражним судом, має право: скликати збори кредиторів; скликати комітет кредиторів; звертатися до арбітражного суду з заявами та клопотаннями у випадках, передбачених Законом; отримувати винагороду в розмірах і в порядку, встановлених Законом; залучати для забезпечення здійснення своїх повноважень на договірній основі інших осіб з оплатою їх діяльності за рахунок коштів боржника, якщо інше не встановлено Законом, зборами кредиторів або угодою кредиторів; подати до арбітражного суду заяву про дострокове припинення виконання своїх обов'язків.

Арбітражний керуючий, затверджений арбітражним судом, зобов'язаний: вживати заходів щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансовий стан боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних та інших ринках; вести реєстр вимог кредиторів, за винятком випадків, передбачених Законом; надавати реєстр вимог кредиторів особам, які потребують проведення загальних зборів кредиторів, протягом трьох днів з дати надходження вимоги у випадках, передбачених Законом; відшкодовувати збитки боржнику, кредиторам, третім особам у разі заподіяння ним збитків при виконанні покладених на нього обов'язків з дати набрання законної сили судового акта про відшкодування таких збитків; виявляти ознаки навмисного та фіктивного банкрутства, а також обставини, відповідальність за які передбачена пунктами 3 і 4 статті 10 Закону; здійснювати інші встановлені Законом функції.

Арбітражний керуючий зобов'язаний зберігати конфіденційність відомостей, охоронюваних федеральним законом (у тому числі відомостей, що становлять службову та комерційну таємницю) і стали йому відомими у зв'язку з виконанням обов'язків арбітражного керуючого.

При проведенні процедур банкрутства арбітражний керуючий, затверджений арбітражним судом, зобов'язаний діяти сумлінно і розумно в інтересах боржника, кредиторів і суспільства.

Повноваження затвердженого арбітражним судом арбітражного керуючого, покладені особисто на нього відповідно до цього Федеральним законом, не можуть бути передані іншим особам.

Згідно зі статтею 25 Закону невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, правил професійної діяльності арбітражного керуючого, встановлених
Урядом Російської Федерації, є підставою для відсторонення арбітражного керуючого арбітражним судом на вимогу осіб, що у справі про банкрутство.

Невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим правил професійної діяльності арбітражного керуючого, затверджених саморегулюючою організацією, членом якої він є, може служити підставою для виключення арбітражного керуючого з даної саморегулівної організації. У разі виключення арбітражного керуючого з саморегулівної організації арбітражний керуючий відсторонюється арбітражним судом від виконання своїх обов'язків на підставі заяви саморегулівної організації.

Арбітражний керуючий, який заподіяв в результаті невиконання або неналежного виконання вимог Закону збитків боржнику, кредиторам, іншим особам, несе відповідальність, передбачену законом.

Винагорода арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється в розмірі, що визначається кредитором
(зборами кредиторів) та затверджується арбітражним судом, якщо інше не встановлено законом, та має становити не менше ніж 10 000 рублів.

Конкурсним кредитором, уповноваженим органом або зборами кредиторів арбітражному керуючому може бути встановлено додаткову винагороду за рахунок коштів кредиторів, затверджуване арбітражним судом і виплачується за результати його діяльності. [9]

Відповідно до Закону арбітражний керуючий є центральною фігурою, яка забезпечує реалізацію процедур банкрутства. У зв'язку з цим можна сказати, що затребуваність арбітражного управління обумовлена ??становленням і розвитком в країні

Сторінки: 1 2 3