Головна
Реферати » Реферати з управління » Апарат державної думи

Апарат державної думи

з різними культурами; o ступінь стабільності культури повноважень; o пильність можновладців.

Не дивно, що групові характеристики, які визначають культуру організації, аналогічні критеріям індивідуальної поведінки керівників вищого рівня.

8. Компетенція

9. Метод вирішення проблеми в організації: апеляція до минулого досвіду, метод проб і помилок, оптимізація наявних альтернатив, створення нових.
10. Процедура вирішення проблем: окремо в кожному підрозділі, відразу в масштабі всієї організації.
11. Процес управління (неформальна та формальна системи): орієнтації на минулі показники, шукані показники майбутнього.
12. Інформація, яка використовується для управління, виходить на основі фактичних даних, шляхом їх екстраполяції, виводиться з широкого спостереження за зовнішнім оточенням.
13. Організаційна структура: тип структури і ступінь її складності, гнучкість і адаптивність.
14. Винагороди та економічні стимули: праця керівників оплачується за досягнутими показниками, критеріями зростання, ініціативи і творчості.
15. Визначення посадових обов'язків: узкорегламентірованное або відкрите, що заохочує пошук та ініціативу.
16. Технічні засоби, що полегшують прийняття рішень (обчислювальні процедури, правила, моделі, машинні програми і т.д.): орієнтовані на рутинні повторювані операції або на нововведення і зміни.
17. Організаційний потенціал: сукупні можливості лінійних і функціональних керуючих, виражені в категоріях об'єму роботи, яку може виконати [5].

Під цих визначеннях вказується на дію, причому професійне дію, щодо небудь або чого-небудь. Вірним є те, що чиниться тиск на колектив людей з певною метою. І в теж час за допомогою цього впливу відбувається вплив на навколишнє середовище, на навколишній світ, з яким взаємодіє колектив. За цим правильніше було б говорити, що вплив виявляється на систему - одним з елементів якої, як раз і є колектив працівників якоїсь установи.

Раз вплив чинився, то воно надано для вирішення якихось конкретних завдань і досягнення мети. І хороший керівник повинен поставити таку генеральну мету, яка відображала б стратегічні завдання на досить тривалий період. Тим не менш, не варто забувати, що для здійснення будь-яких стратегічних планів необхідно вирішити безліч тактичних завдань: підвищення продуктивності праці, підвищення ефективності та якості надаваних послуг, постійний контроль, коректування поточних завдань, раціональний підбір кадрів, їх перекваліфікацію. [6].

1. 2. Методи розробки організаційних структур управління.

При розробці організаційних структур управління розробники повинні керуватися такими принципами:

. визначити необхідність єдиноначальності в даній організації;

. передбачити кількість рівнів у структурі управління;

. розробляти піраміду підпорядкованості по всій ієрархії управління проектованої оргструктури управління;

. розробити схему інформаційних потоків з метою забезпечити інформацією кожне робоче місце структурних підрозділів;

. створити групу і спеціальні підрозділи з розробки функціональних обов'язків;

. визначити форми контролю в проектованої структурі управління;

. розробити мотиваційну модель зацікавленості працівників у результатах індивідуальної та колективної праці.

Відомо, що організаційне проектування передбачає поділ оргструктури (організації) на блоки за напрямками діяльності відповідно до розробленої підприємством стратегією і спрямоване насамперед на оптимізацію цієї оргструктури управління.

Оптимізація оргструктури управління передбачає наявність певної інформації, зокрема:

1. Загальна характеристика об'єкта управління;

2. Цілі і завдання управління;

3. Наявність матеріальних цінностей у підприємства і постачальників;

4. інформаційні потоки;

5. Маршрут руху інформаційних потоків;

6. число рівнів управління;

7. Кількість підрозділів, що входять в об'єкт управління;

8. норми керованості;

9. Кваліфікація працюючих за спеціальностями і посадами;
10. рівень механізації і автоматизації робіт.

Оптимізація оргструктур управління передбачає наявність ряду оціночних параметрів:

. витрати на утримання системи управління;

. інформаційне навантаження на працюючих;

. час на обробку інформації;

. витрати часу на виробничі роботи;

. час на вирішення завдань управління;

. наявність помилок в управлінських рішеннях.

При розробці структури управління необхідно враховувати й інші фактори [7]:

Ознаки оптимальної структури

1. Невеликі підрозділи з висококваліфікованим персоналом .

2. Невелике число рівнів керівництва.

3. Наявність у структурі груп фахівців.

4. Орієнтація графіків роботи на споживачів.

5. Швидка реакція на зміни.

6.Висока продуктивність.

7. Низькі витрати.

Впливають фактори

1. Технологія.

2. Зовнішнє оточення.

3. Розмір підприємства.

4. Стратегія бізнесу.

5. Наявний персонал.

6. Система рішень.

7. Сформована структура.

Ознаки структуризації

1. Функціональне призначення.

2. "Обслуговуваний" продукт.

3. Обслуговується група споживачів.

4. Обслуговуваний регіон.

5. Інтервал робочого часу.

6. Кількість підлеглих.

7. Обслуговуваний процес [8].

Вироблення критеріїв для оцінки можливостей організаційної структури управління

Першим критерієм є визначення ступеня здатності організаційної структури управління забезпечити одержання норми прибутку.

Другий критерій - ступінь здатності існуючої структури управління забезпечити умови для підвищення норми прибутку за рахунок заходів НТП.

Третій критерій оцінки організаційної структури управління - ступінь здатності швидко реагувати на зміну попиту, відповідно до цього здійснювати дії, спрямовані на своєчасну перебудову виробництва (особливо коли продукція не користується попитом).

Четвертий критерій - ступінь здатності організаційної структури управління забезпечити ріст продуктивності праці за рахунок подетальної спеціалізації суспільної праці і виробництва.

П'ятим критерієм служить ступінь ефективності системи виробничого контролю при даній організаційній структурі управління [9].

Глава II. Структура управління апарату державної думи.

2. 1. Забезпечення діяльності апарату Державної Думи

Діяльність апарату Державної Думи будується відповідно до
Регламентом Державної Думи та Положенням про апараті, затвердженим
Головою Державної Думи 23 березня 1996 за поданням
Комітету Державної Думи з регламенту й організації роботи
Державної Думи та за погодженням з Радою Державної Думи.
Питання про висилку Положення про апарат на адресу зовнішньої організації може бути розглянутий і вирішено після офіційного запиту до Державної
Думу [10].

Організаційно апарат Державної Думи складається з
"центрального" апарату, апаратів комітетів і комісій, а також апаратів депутатських об'єднань. "Центральний" апарат включає секретаріати
Голови Державної Думи і його заступників і дванадцять функціональних підрозділів. Функціональні підрозділи складаються з восьми управлінь (Кадрів і державної служби, Аналітичне,
Організаційне, Правове, Документационного забезпечення, Інформаційно-технологічного забезпечення, міжпарламентських зв'язків, Управління справами), трьох підрозділів на правах управління (Приймальна, Прес-служба,
Парламентська бібліотека - обслуговує також Рада Федерації) і одного самостійного відділу. Апарати комітетів, комісій та депутатських об'єднань включають: апарати комітетів - 28, апарат Мандатної комісії, апарати депутатських об'єднань - 7. Апарати депутатських об'єднань здійснюють свої функції до моменту припинення діяльності депутатського об'єднання.

Контроль за діяльністю апарату Державної Думи здійснює
Комітет Державної Думи з регламенту й організації роботи
Державної Думи.

Правове, організаційне, документаційне, аналітичне, інформаційне, фінансове, матеріально-технічне, соціально-побутове забезпечення діяльності депутатів Державної Думи, депутатських об'єднань, Ради Державної Думи, комітетів і комісій
Державної Думи, Голови Державної Думи, заступників
Голови Державної Думи здійснює Апарат Державної
Думи, який формується відповідно до Федеральним законом "Про основи державної служби Російської Федерації "і має статус юридичної особи (в ред. Постанови Державної Думи Федеральних Зборів
Російської Федерації від 29 грудня 2003 року N 6-IV ГД - Відомості Верховної Ради Федерації, 2004, N 1, ст. 6).

Діяльність Апарату Державної Думи, права, обов'язки та відповідальність його працівників визначаються чинним законодавством
Російської Федерації та Положенням про Апарат Державної Думи, яке розробляється Апаратом Державної Думи і затверджується Головою
Державної Думи за поданням Комітету Державної Думи з
Регламенту та організації роботи Державної Думи і погодженням з
Радою Державної Думи.

Положення про Апарат Державної Думи, функціональні обов'язки структурних підрозділів апарату, що приймаються правила і нормативи забезпечення діяльності депутатів Державної Думи доводяться до відома всіх депутатів.

Контроль за діяльністю Апарату Державної Думи здійснюється
Комітетом Державної Думи з Регламенту та організації роботи
Державної Думи (Стаття 78).

До складу Апарату Державної Думи входять в якості самостійних структурних підрозділів апарати комітетів і комісій
Державної Думи, депутатських об'єднань.

Структура, штати, розмір оплати праці та умови матеріально-технічного забезпечення працівників Апарату Державної Думи, а також витрати на його утримання визначаються Головою Державної Думи за поданням Керівника Апарату Державної Думи, погодженим з Комітетом Державної Думи з Регламенту та організації роботи
Державної Думи, в межах кошторису витрат на утримання
Державної Думи (ст. 79).

Апарат фракції, депутатської групи формується після реєстрації в установленому порядку відповідної фракції, депутатської групи і здійснює свої функції до моменту припинення діяльності фракції, депутатської групи (ст. 80).

Депутатські об'єднання здійснюють підбір і розстановку кадрів своїх апаратів, керівництво і контроль за їх діяльністю, а також визначають функціональні обов'язки працівників зазначених апаратів відповідно з терміновими трудовими договорами (контрактами), укладеними на період діяльності депутатських об'єднань .

У разі припинення діяльності депутатської групи працівники апарату депутатської групи вивільняються на підставі чинного законодавства. При зміні чисельного складу депутатської групи приводиться у відповідність і чисельний склад її апарату. Процедура оформлення підлягають скороченню працівників апарату депутатської групи проводиться відповідно до чинного законодавства.

Прийом на роботу та звільнення з роботи співробітників апаратів фракцій і депутатських груп оформляються розпорядженням Керівника Апарату
Державної Думи за поданням керівника відповідної фракції, депутатської групи.

Витрати на утримання апарату

Сторінки: 1 2 3 4