Реферати » Реферати з економіки » Реформа кредитно-банківської системи 1930-32, 1987-95 і 98 рр.

Реформа кредитно-банківської системи 1930-32, 1987-95 і 98 рр.

Реформа кредитно-банківської системи 1930-32, 1987-95 і 98 рр

Кредитна реформи 1930 переслідувала 2 головні цілі: ус-тановление принципу демократичного централізму і роботі бан-ков і концентрація кредитного, розрахункового і касового обслужить-вання народного господарства в одному загальнонаціональному банки. У зв'язку з цим реформа проводилась за наступними напрямками:

- ліквідація взаємного товарного кредитування та заміна комерційного кредиту банківським;

- Зосередження в одному державному банку - Держбанку - ресурсів для короткострокового кредитування;

- Перетворення безготівкових розрахунків, що здійснювалися з по-міццю банків, в основний вид грошових розрахунків між підприємствами та організаціями при мінімальному вико-вання готівки в розрахунках;

- Перебудова банківського апарату по (функціональною ознакою, з чітким розмежуванням функції по краткосроч-ному кредитуванню виробництва і довгострокового кредиту ванию капітальних вкладень.

У 1930 р Госбанку були передані короткострокові операції кооперативних банків, перетворених в банки довгострокових вкладень. На базі Центрального сільськогосподарського банку СРСР був організований Всесоюзний сільськогосподарський коопера-тивно-колгоспний банк. Всі операції по короткостроковому кредито-ванию сільського господарства перейшли до Держбанку. На основі сель-скохозяйственних кредитних товариств були створені відділення Держбанку практично у всіх районах країни.

Таким чином, Держбанк перетворився на інститут краткосроч-ного кредитування, розрахунковий і касовий центр.

Однак слід зазначити, що кредитна реформи 1930 б-ла відірвана від реальності за своєю ідеологією і організаційним принципам, що й створило ситуацію, при якій народне госпо-ство не змогло функціонувати нормально. Різко зросли неза-казан, некомплектні поставки, катастрофічно підвищилася кредитна емісія.

В 1931 - 1932 рр. кредитна реформа стала здійснюватися трохи іншим шляхом: підприємства стали наділятися собственни-ми оборотними коштами за рахунок наданих Держбанком кредитів, які погашалися виплатами з держбюджету протягом 1932 - 1938 рр. власні і позикові кошти стали разграні-Чіван на розрахунковому і ссудном рахунках, відкритих банком ка-ждому госпрозрахунковому підприємству; замість автоматичної оплати продукції постачальників основною формою розрахунків став Акцепт-перерахування коштів на рахунок постачальника після отримання злагоди-сія покупця оплатити відвантажений товар; було скасовано кре-вання "під план", що давало практично необмежену мож-ливість припливу кредитів в економіку.

З травня 1932 фінансування і кредитування капітальних затрат стали здійснюватися чотирма всесоюзними банками дол-госрочних вкладень: Всекобанк, Промбанку, сельхозбанк, Цекомбанком.

Освічена в 30-е гг. кредитна система, зазнавши неко-торие зміни, проіснувала аж до 1988 р

У зв'язку з перебудовою економічних відносин по-другій половині 80-х рр., переведенням банків на повний госпрозрахунок і са-мофінансірованіе в Наприкінці 1987 року була проведена реорганізація банківської системи країни, яка полягала в зміні функції Держбанку СРСР і створення з 1 січня 1988 спеціалізованих банків для обслуговування окремих галузей народнохозяйствен-ного комплексу: Банку зовнішньоекономічної діяльності СРСР, Промислово-будівельного банку, Агропромислового банку, Бан-ка житлово-комунального господарства і соціального розвитку, Банку трудових заощаджень і кредитування населення.

Багато з функцій раніше, що виконувалися Державним банком СРСР, були передані спеціалізованим банкам. Однак після проведеної реорганізації він залишився головним банком і єдиним емісійним центром країни.

Становлення банківської системи другого періоду відбувалося в основному спонтанно. Ухвалений в 1991 р закон про банки і бан-ковской діяльності до кінця 1995 р вже серйозно відставав від змін, що відбуваються в кредитно-фінансовій сфері.

Наприкінці 80-х рр. в умовах переходу до ринкових відносин виникла реальна необхідність створення якісно інший кре-дитно системи, яка відповідала б новим вимогам і позво-ляла б акумулювати достатні кошти для розвитку оте-чественной економіки. Процес формування дворівневої бан-ковской системи намітився ще в 1989 р, коли були утворені перші комерційні банки. На початку 90-х рр., Після прийняття законів Російської Федерації "Про Центральний банк РРФСР (Банку Росії)" і "Про банки і банківську діяльність", сучасна дворівнева банківська система остаточно сформувалася. Були створені Центральний банк Російської Федерації, склавши-ший її перший рівень, і комерційні банки - другий рівень.

Центральний банк Російської Федерації (Банк Росії) був утворений 2 грудня 1990 Його діяльність будується на осно-ве чинного законодавства і статуту банку і направлена ??на рішення задач, пов'язаних з формуванням і реалізацією де-ніжно-кредитної політики, стабілізацією грошового обігу, Банк Росії, будучи емісійним центром країни, володіє мо-нопольного правом випуску в обіг і вилучення з обігу на-особистих грошових знаків у формі банкнот і монет, визначає їх гідність, відмінні ознаки, порядок знищення, пра-вилив перевезення, зберігання та інкасації.

У травні 1995 р був прийнятий новий Федеральний закон "Про Цен-тральному банку Російської Федерації", а в лютому 1996 г. - Закон "Про банки і банківську діяльність в Російській Федера-ції", якими Банк Росії керується в даний час.

Упродовж поточного десятиліття відзначався швидке зростання чисельності комерційних банків: перші банки були створені в 1989 р, а до травня 1996 року їх число досягало вже 2600. З них 20% було засновано на базі спеціалізованих банків, а 80% створено "з нуля". Значний розвиток отримала їх філіальна мережа (5680 філій), понад 80% якої припадає на філії Ощадбанку.

Зростання чисельності комерційних банків обумовлений увеличени-ем числа акціонерних банків. Якщо на перших порах комерційні банки створювалися в основному як пайові, то до середини 1996 р понад 40% діючих в Росії банків є акціонерними.

В даний час кредитно-банківська система Росії сфор-мировалось переважно з банківських інститутів; частка кре-дітних установ не досягає 1% (всього 22 кредитних уста-дення).

У 1995 р, який вважається поворотним в історії розвитку банківської системи Росії, було створено лише 36 нових банків, тобто в 9 разів менше, ніж в попередньому році. Росія перейшла від інтенсивного до екстенсивного шляху розвитку банківської системи.

В якісно нових умовах перед національної банківської індустрією як складовою частиною економіки Росії об'єктивно стоять два принципових питання: по-перше, яку роль їй належить зіграти в здійсненні структурної перебудови еко-номіки країни і, по-друге , як вона повинна розвиватися в буду-щем. Домінуючою тенденцією розвитку російських банків стано-вітся активна концентрація капіталу. Формується ядро ??круп-кро банків. На частку перших 30-ти по величині активів вже зараз доводиться 66% сукупних активів банківської системи.

Концентрація капіталу і активів найбільших банків супро-ждается їх експансією на міжнародних ринках капіталу. Неко-торие конкретні цифри показують масштаби проникнення оте--кількісний кредитних установ на міжнародні фінансові ринки: на 1 січня 1998 в загальному обсязі залучених росій-ськими банками міжбанківських кредитів частка іноземних банків був то 70,8%, за 1997 р вона збільшилася приблизно в 1,5 раза.

Проведена сьогодні реструктуризація банківської системи ви-викликають необхідність продуманого адекватного її регулювання з боку ЦБ РФ з урахуванням норм міжнародного банківського опи-та. Це має бути комплекс ефективних заходів, який може здійснюватися за такими напрямами.

1. З метою вдосконалення нормативних умов і практи-ки формування резервів під кредитні ризики Банк Росії при-дає велике значення реалізації положенні інструкції "Про по-рядку формування та використання резерву на можливі втрати з позик" , введеної з 1 лютого 1998

4. Важливе значення Банк Росії додасть нагляду за ризиками банківських груп на консолідіріванной основі. У цих цілях він зареєстрував 12 травня 1998 положення "Про консолідованої звітності кредитних організації", завершивши тим самим розроб-лення нормативної бази банківського нагляду.

3. Банк Росії підтримує процес концентрації банків-ських капіталів у формі злиття і поглинання. У цих цілях 30 грудня 1997 визначено правові процедури з реорганізації банків в Положенні "Про особливості у формі злиття і присое-динения". Однак воно має бути доповнене спеціальним Антімо-нопольного законодавством, застосовним до ринку фінансових ус-луг.

4. В цілях захисту банківської системи від проникнення пре-ступні капіталів Банк Росії буде домагатися виконання кре-дитно організаціями в повному обсязі вимог "Методичних рекомендацій з питань організації роботи щодо запобігання проникнення доходів, отриманих незаконним шляхом , в банки та інші кредитні організації "від 3 липня 1997 № 479 і підпри-мет заходи щодо запобігання незаконного витоку капіталу з Рос-сии.

5. Для вирішення нетерпящіх найменшого зволікання завдання - відновлення платіжної системи країни - Банк Росії провів 18 вересня операцію з розшивки банківських неплатежів (борги банків один одному і клієнтам перевищують 30 млрд. Руб.). Метою її мало стати часткове поповнення банків грошима і відновлення розрахунків між ними та їх клієнтами, затримка яких утворилася після заморожування держпаперів 17 серпня. За попередніми підрахунками сума виставлених картотек, тобто неоплачених банком вимог клієнтів, перевищила 20 млрд. руб. (На 1/3 картотеки були закриті).

До справжнього моменту ЦБ провів ще два тури банківських взаємозаліків. В результаті Банку Росії вдалося майже повно-стю ліквідувати неплатежі в російській банківській системі. Загальна сума виконаних платежів склала близько 11,1 млрд. Руб.

6. Банк Росії веде активну роботу над програмою рест-руктурізаціі банківської системи. Одним із ключових пунктів цієї програми стане створення Агентства з реструктуризації, в управління до якого повинні перейти контрольні пакети про-проблемної банків. Однією з функцій цього Агентства є ре-структуризація проблемних банків, а також банкрутства тих, ко-му Центробанк вже не зможе допомогти.

Згідно з цією програмою комерційні банки діляться на 4 категорії. В першу групу увійшли ті банки, положення яких представляється нормальним (приблизно 500 середніх і дрібних бан-ков). У другу групу увійшли банки, у яких виникли серйоз-ні, але розв'язувані проблеми з ліквідністю. До третьої групи від-носять тих, яким Банк Росії не зможе допомогти і які бу-дуть ліквідовані, однак заподіявши при цьому якомога менше шкоди вкладниками і акціонерам. У четверту групу увійшли бан-ки,

Сторінки: 1 2