Реферати » Реферати з економіки » Об'єднані передумови й умови міжнародного поділу праці та розвитку ринку

Об'єднані передумови і умови міжнародного поділу праці та розвитку ринку

РГТК "ТАНТАЛ" ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ РЕФЕРАТ «Об'єктивні передумови І УМОВИ МІЖНАРОДНОГО РОЗПОДІЛУ ПРАЦІ ТА РОЗВИТКУ РИНКУ»

ВИКОНАВ НАТАЛЯ Вента

ЗМІСТ:

1. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО.

2. ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА.

3. медународно РОЗДІЛЕННЯ ПРАЦІ.

4. інтернаціоналізації продуктивних СИЛ.

5. СВІТОВА ІНФРАСТРУКТУРА.

6. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА.

7. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН.

8. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ.

9. НАЦІОНАЛЬНА експортної стратегії РОСІЇ.

10. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

1. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО .

Світове господарство - система національних господарств усіх країн світу, об'єднаних міжнародним поділом праці, сукупність їх економічних взаємозв'язків і взаємовідносин, що включають зовнішню торгівлю, вивіз капіталу, міграцію робочої сили, укладення економічних угод, створення міжнародних економічних організацій, обмін науково-технічною інформацією.

Світове господарство треба розглядати як об'єктивний результат економічного зростання, результат іманентного прагнення суспільного виробництва до максимально позитивному економічному еф-фект, як результат взаємодії факторів, рушійних виробництво матеріальних благ: безперервно поглиблюється поділу праці, спеціалізації, інтернаціоналізації виробництва, вільного переміщен-ня в геоекономічному просторі товарів і капіталів.

Отже, світове господарство являє собою глобальний економічний організм, в якому склалися і зростають взаємозв'язок і взаємозалежність усіх країн і народів планети. Воно характеризується посилюється інтернаціоналізацією продуктивних сил, створенням різноманітної системи міжна-рідних економічних відносин, формуванням міжнаціональних механізмів, регулюючих господарський обмін між країнами. У всесвітньому господарстві об'єктивно виражається зростаюча і міцніюча цілісність сучасного світу.

Матеріальну основу всесвітнього господарства утворює світовий ринок благ, товарів, послуг, капіталів, цінних паперів.

Сучасне світове суспільний розвиток характеризується посиленням зв'язків і взаємодії між країнами. Тенденція до об'єднання викликана потребою вирішення що стоять перед людством глобальних проблем, таких, як загроза ядерної катастрофи, екологічна проблема, охорона здоров'я та космос. Але найглибшу основу зміцнення цілісності світу складає наростаюча взаємозалежність держав в еко-номічного сфері. Жодна країна світу не може претендувати на повноцінний розвиток, якщо не втягнута в орбіту світогосподарських зв'язків.

Міжнародне співтовариство об'єднує держави, що мають свою національну й економічну самобутність. Основними критеріями, котрі відрізняють різні господарські системи, є можли-ності використання передової техніки і технології виробництва, а також ступінь оволодіння принципами ринкового устрою економіки.

Відповідно до даних класифікаційними ознаками можна виділити «промислово розвинені» і «нові індустріальні» країни; «Високоприбуткові держави» , що експортують сировину та енергоносії; найменш розвинуті і бідні країни світу.

Розрізняють країни з розвиненою, ринковою економікою, а також країни з неринковою економікою. Для порівняння досягнень держав використовується підсумковий показник - валовий національ-ний продукт (ВНП) у розрахунку на душу населення.

Незважаючи на спроби деяких держав жити в умовах національної економічної самообеспечен-ності («автаркії» ), рух товарів, послуг, грошових платежів виявляється сильнішим споруджених бар'єрів.

В епоху реактивних літаків і ракет, досліджень космосу, супутникового зв'язку і ядерної зброї автаркія суперечить потребам народів. Отже, вихід за межі національних кордонів має в своїй основі потреба країни у вирішенні внутрішніх проблем за рахунок зовнішніх зв'язків. Розвиток міжна-родного співробітництва дозволяє, спираючись на випуск тих видів продукції, у виробництві яких є порівняльні переваги, набувати відсутні товари та послуги в порядку обміну з партнерами по співробітництву.

Особено велико значення міжнародного економічного співробітництва для країн, які відстають у своєму розвитку. Тільки за допомогою світогосподарських зв'язків можна без зволікання забезпечити потік відсутніх споживчих і виробничих товарів, отримати доступ до нових технологій і додаткового-тільних ринкам збуту.

Тому необхідні зусилля уряду та інших владних структур, що забезпечують розумність і узгодженість міжнародних контактів

.

2.Етапи СТАНОВЛЕННЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА.

Світогосподарських зв'язків беруть початок у світовій торгівлі. Для того щоб склалася світова система, необхідно було пройти ремісниче виробництво, перетворити міжнародну торгівлю, перетворивши її в обслуговуючу виробництво систему товарообміну, перетворити колонії в господарський придаток Метропія-лій. Ці процеси динамічно розвивалися в результаті поглиблення міжнародного поділу праці.

Стремления капіталу до самозростання, скорочення витрат і збільшення прибутку, пошуку будь-якого вигідного застосування обумовлює його вихід за національні кордони.

Виникнувши на мануфактурної стадії розвитку суспільного виробництва (XVI століття), світовий ринок активно формувався під впливом руху торгового капіталу, економічно і політично затвердивши-шегося в більшості європейських країн.

Початковий етап становлення світового господарства багато хто пов'язує з остаточною перемогою над феодаль-ним виробництвом, коли був завершений промисловий переворот, який додав більшу залежність великої промисловості від міжнародного обміну. Стала панувати вільна конкуренція: значно прискорили становлення світової системи світові кризи перевиробництва.

Спочатку ХIХ століття більшість держав представляли собою закриті господарські одиниці. Більшість товарів вироблялося і споживалося на місці, а зовнішня торгівля грала другорядну роль. Світове господарство в цих умовах представляло собою не єдину систему, а швидше механічну суму економік окремих країн і регіонів, мало свзанних між собою.

Проте індустріальне суспільство має свої закони, один з яких - постійне зростання спеціалізації та кооперації виробництва. Вже до кінця ХIХ століття економічний розвиток великих європейських держав стає неможливим без використання, наприклад сировинних ресурсів інших держав, а прискорений розвиток останніх - без імпорту промислових товарів і капіталів з більш розвинених країн.

Наступний етап формування світового ринку, який відноситься приблизно до кінця XIX - початку ХХ століття, був пов'язаний з наростанням обсягу міжнародної торгівлі, зміною в структурі товарних потоків, що призвели до взаємного переплетенню національних економік, освітою монополій, вивезенням капіталу, а також утворенням так званої світової системи соціалізму.

Останні роки вдосконалення ринкових механізмів у світі йшло різними шляхами в залежності від сформованих відносин у кожному національному господарстві. Воно охоплює зміни у відносинах власності, характері державного втручання в ринкові зв'язку, напрями розвитку методів макрорегулювання.

Світовий ринок є похідним від внутрішніх ринків країн. Разом з тим він робить активний зворотний вплив на макроекономічну рівновагу відокремлених господарських систем.

Сегменти світового ринку визначаються як традиційними факторами виробництва - землею, працею і капіталом, так і відносно новими - інформаційною технологією і підприємництвом, значимість яких зростає під впливом сучасної науково-технічної революції.

Ринки товарів і послуг, капіталів і робочої сили, що сформувалися на національному рівні, є результатом взаємодії світового попиту. Світових цін і світового пропозиції, відчувають на собі вплив циклічних коливань, функціонують в умовах монополії та конкуренції.

Зрілість світогосподарських зв'язків визначається співвідношенням темпів росту товарообігу та матеріальних-ного виробництва. Про зміни, що відбуваються в сфері міжнародних економічних відносин, свиде-тельствуют дані про структуру товарообміну, питомій вазі угод, здійснюваних на ринку праці та ринку капіталу, динаміці світових цін, напрямках руху товарів, послуг, капіталів. Аналіз обємів ввозяться в країну благ (імпорт) і вивезених з країни промислових товарів, ресурсів та інвестицій (експорт), узятих в грошовому вираженні, використовується для складання балансу витрат і доходів держави, напів-чивших назву платіжний баланс.

Важливе місце в поясненні закономірностей розвитку міжнародних економічних відносин займає мобільність факторів виробництва, зумовлена ??вдосконаленням продуктивних сил суспільства, процесами міжнародного поділу праці.

3.МЕЖДУНАРОДНОЕ РОЗДІЛЕННЯ ПРАЦІ

Світовий ринок оформився як цілісність до початку ХХ століття. До машинної стадії міжнародне поділу-ление праці базувалося на своїй природній основі - відмінностях природно-кліматичних умов країни, географічному положенні, ресурсах та енергії. Тому й економічні відносини країн в основному були сконцентровані на обміні продуктами, які не вироблялися в даній або інших країнах.

Як відомо, мінеральні ресурси вкрай нерівномірно розподілені по території Землі. Різниця в атмосферно-кліматичних умовах створює неоднакові можливості вирощування різних сельскохо-зяйственних культур або розведення певних порід худоби. Така природна залежність страновой спеціалізації виробництва існувала здавна і зберігається з тими чи іншими змінами незважаючи на науково-технічний прогрес.

І тільки після промислової революції, просунувшись спеціалізацію виробництва на основі технічного прогресу, продуктивні сили починають набувати інтернаціонального характеру, переростають рамки національних господарств, на їх основі складається стійке міжнародний поділ праці і світовий ринок. Згодом міжнародна спеціалізація ще більше ускладнюється, відбувається посилення взаємозв'язку і взаємозалежності національних економік і їх поступове злиття в єдине світове господарство. Цей процес отримав назву економічної інтеграції.

З утвердженням великої машинної індустрії поглиблюється диференціація виробництва, розвивається спеціалізація і кооперація, що виходить за національні кордони. Зв'язок з природною основою виявляється залежно промислового виробництва передових країн від поставок викопного або сельскохозяйствен-ного сировини з тих регіонів світу, де для цього є достатні умови. Крім того, індустріально розвинені країни пред'являють зростаючий попит на сільськогосподарську продукцію ззовні, так як значна частина населення власної країни відволікається від заняття сільським господарством, і поповнює ринок праці для промислового виробництва, зосередженого в містах. Таким чином, встановлюється стійкий товарний обмін між країнами, що виробляють промислову продукцію, і державами, поставляющі-ми сиьевие ресурси.

Конкурентна боротьба активізує виробників в пошуку найбільш економічних технологій, знижую-щих витрати сировини та енергоносіїв. Робляться різноманітні дії з обмеження витрат на оплату праці працівників, в тому числі і за рахунок залучення дешевої робочої сили з-за кордону. Посилюється міграція робочої сили, налагоджується виробництво більш

Сторінки: 1 2

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар