На главную » Рефераты по экономике » Проблеми та перспективи малого бізнесу

Проблеми та перспективи малого бізнесу

прошарку власників-підприємців відбувається на основі перерозподілу доходів та власності
(передусім державної), а не збільшення суспільного продукту в результаті підприємницької діяльності.

Проблему неформального сектора економіки не можна вважати як таку, що сама вирішиться у процесі економічних реформ. Без дієвого державного впливу
(відповідної державної політики) на ці процеси, механізм відтворення цього сектора економіки не буде подолано. Поступова легалізація неформального сектора - важливий шлях його інтеграції у суспільне виробництво.

Основними напрямами державної політики щодо підтримки малого бізнесу, ефективного використання фінансів на найближчу перспективу, на нашу думку, повинно бути:

- створення відповідної нормативно-правової бази, яка б забезпечувала ефективний розвиток підприємницької діяльності, сприяла б ефективному формуванню та використанню фінансів малого бізнесу;

- розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій;

- удосконалення механізмів оподаткування, кредитування та страхування малого бізнесу;

- забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування малого бізнесу (лізинг, франчайзінг та інші);

- розробка та впровадження механізму стимулювання комерційних банків, які б надавали пільгові кредити малим підприємствам, що здійснюють свою діяльність у пріоритетних напрямах;

- удосконалення та спрощення системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств.

Реалізація цих та інших заходів сприятиме розвитку малого підприємництва, прискоренню процесу формування та ефективного використання фінансових ресурсів цього сектора економіки, поступової легалізації тіньового капіталу.

4. АДМІНІСТРАТИВНІ БАР'ЄРИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Суттєвий негативний вплив на розвиток економіки будь-якої держави чинить адміністративний тягар. Спеціальне дослідження, яке проводилось на замовлення ХХШ Генерального директорату Комісії Європейських Товариств в
1993...1994рр. в Україні, показало, що економічна оцінка "адміністративного тягаря" становила 180-230 млрд. ЕКЮ.

Найбільш важливими проблемами з цього питання, на думку підприємців та фахівців, є "самодержавність" органів державної податкової адміністрації, які не тільки контролюють відповідність дій підприємців тим чи іншим законодавчим актам, а й розробляють власні внутрішні нормативні документи
(які у переважній більшості не подаються до Міністерства юстиції України); а також складність, обсяг і частота подання звітності, виконання інших обов'язкових процедур, а також частота їх змін, термін прийняття рішень, недостатня кваліфікація працівників відповідних державних органів.

Узагальнення висновків проведених соціально-економічних досліджень дозволяє в цілому оцінити економічні умови становлення підприємництва в
Україні як негативні.

Реальне становище та роль малого підприємництва в економіці України, а також можливості його розвитку визначаються перш за все системою соціально-економічних відносин, в рамках яких мале підприємництво поки що є
"чужорідним тілом". Реальні політичні сили ігнорують інтереси малого підприємництва. Відношення до нього значної частини населення негативне.
Поряд з "системними" причинами розвиток малого підприємництва обмежують і діючі адміністративні бар'єри, а саме перешкоди, які пов'язані з виконанням суб'єктами підприємництва обов'язкових правил та процедур, передбачених законними та підзаконними актами, а також свавілля органів державної влади різного рівня, що заважає створенню та розвитку малих підприємств.

Саме усуненню адміністративних бар'єрів необхідно приділяти особливу увагу, оскільки вони викликані, як правило, необ'єктивними причинами, усунення їх не потребує значних матеріальних та фінансових витрат і в першу чергу залежить від досконалості законодавчої бази регулювання підприємницької діяльності та рівня правової культури.

Державна податкова адміністрація України (ДПА) листом №14-315а/11-688 від 6.11.96р. з посиланням на ст.3 Закону України №324/96-ВР від 12.07.96р.
"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" повідомила, що патентуванню підлягають всі орендовані магазини, незалежно від їх площі, виходячи з того, що орендовані магазини слід визначати як лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для роздрібної торгівлі місцях.

У цьому листі зазначено, що у разі оренди суб'єктом підприємницької діяльності торговельних приміщень в інших підприємствах або організаціях
(включаючи торговельні підприємства), торгові патенти мають бути придбані на загальних підставах, незалежно від розміру орендованої площі, оскільки в даному випадку пункти роздрібного продажу будуть визначатись як лотки, прилавки або інші види торгових точок у відведених для роздрібної торгівлі місцях (абзац 5 частини 3 зазначеної статті Закону).

Однак зміст цього листа ДПА суперечить Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" №98/96-ВР від 23.03.96р. зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону
України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" №324/96-
ВР від 12.07.96р..

У статті 3.1 Закону визначено: "Патентуванню підлягають операції з роздрібної торгівлі, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними підрозділами у пунктах роздрібного продажу товарів", а статтею 3.3 Закону визначено, що "під пунктами роздрібного продажу товарів у цьому Законі слід розуміти магазини, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців, площа якого не перевищує 20 квадратних метрів". Оскільки статтею 3.3. та іншими статтями Закону не визначено окремих умов або порядку патентування магазинів, взятих суб'єктами підприємницької діяльності в оренду, то на орендовані магазини поширюється норма Закону, встановлена ст.3.3., тобто патентуванню підлягають усі магазини, як власні, так і орендовані, за умови, якщо вони займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців, площа якого не перевищує 20 кв. метрів.

Висновок, що орендовані магазини, незалежно від розміру орендованої площі, повинні визначатись як лотки, прилавки або інші види торгових точок у відведених для роздрібної торгівлі місцях, теж суперечить Закону України
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а також
Положенню про порядок реалізації, обліку торгових патентів і контролю за їх використанням, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів №563 від 28 травня 1996р., в якому чітко визначено (п.3), що до "лотків, прилавків та інших торгових точок у відведених для роздрібної торгівлі місцях належать спеціально обладнані пристосування для дрібної торгівлі".

Як бачимо, приміщення або будівлі орендованих магазинів не належать як до лотків, прилавків, так і до інших торгових точок у відведених для роздрібної торгівлі місцях.

Крім того, п.3 Правил роботи дрібно роздрібної торговельної мережі, затверджених наказом МЗЕЗ і торгівлі України №369 від 8.07.96р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.07.96р. за №372/1397, визначено, що до пересувної дрібно роздрібної торгової мережі, крім лотків і прилавків, належать інші торгові точки, зокрема, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, візки, столики тощо, а дрібно роздрібна торгівля є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для покупців.

Таким чином, орендовані магазини не належать до лотків, прилавків та інших торгових точок у відведених для роздрібної торгівлі місцях і не підлягають патентуванню у разі, коли площа торговельного залу таких магазинів перевищує 20 кв. метрів. Крім того, зазначений лист ДПА (№14-
315а/11-688) не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, а тому він не має законної сили.

До адміністративних бар'єрів, які сьогодні негативно впливають на розвиток та діяльність суб'єктів малого бізнесу, можна віднести:

- проблеми реєстрації;

- недосконалість системи ліцензування;

- значну кількість контролюючих органів і дублювання ними функцій;

- бюрократичні дії органів державної виконавчої влади.

Порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності в
Україні здійснюється згідно з законами України "Про підприємництво", "Про господарські товариства", Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів
України №125 від 25 січня 1996р., та Постановою Кабінету Міністрів України
№406 від 3 квітня 1996р. "Про плату за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності".
Основні етапи реєстрації можна викласти в такій послідовності:

1. Проведення зборів засновників та підготовка статуту підприємства, установчого договору, протоколу зборів засновників.

2. Засвідчення у нотаріальній конторі в статуті та установчому договорі підписів засновників підприємства.

3. Оплата у відділенні Ощадбанку збору за державну реєстрацію.

4. Відкриття тимчасового рахунку та сплата власниками підприємства внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому відповідними законодавчими актами.

5. Подання до відповідного відділу районної державної адміністрації необхідних документів для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, які передбачені законодавством.

6. Отримання через 5 робочих днів у районній державній адміністрації затверджених документів про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

7. Постановка на облік у міському управлінні статистики та отримання ідентифікаційного коду суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.

8. Постановка на облік в районній податковій інспекції.

9. Закриття тимчасового рахунку в банку та відкриття постійного рахунку.
10. Отримання дозволу у відділі дозвільної системи районного відділу внутрішніх справ для виготовлення печатки та штампів.
11. Виготовлення печатки та штампів.

Як бачимо, процес підготовки та реєстрації потребує значної кількості документів і значного часу на їх оформлення. Крім того, розмір зборів за державну реєстрацію встановлюється у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян та ще й в залежності від сфери підприємницької діяльності.
Постійні зміни у розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян приводить до нестабільності цих зборів.

Нестабільність та протиріччя прийнятих правових документів часто призводить до необхідності перереєстрації малих підприємств,

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
 
Подобные рефераты:
Оцінка фінансового стану підприємства
Одним із важливих законів є Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. №697-XII. Метою цього закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природних, економічних, на
Державне регулювання ЗЕД
Міжнародні економічні відносини є однією з найбільш динамічно розвинутих сфер економічного життя. Економічні зв'язки між державами мають багатовікову історію. Протягом сторіч вони існували переважно як зовніш
Витрати обігу
В умовах розвитку ринкових відносин важливе значення набуває аналіз господарської діяльності, який дає можливість всебічно вивчити діяльність підприємств, своєчасно виявити недоліки і застосувати заходи по їх
Державне і договірне регулювання оплати праці
Заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства (або його представником) і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості (доходу).
Малий бізнес та проблеми його розвитку в Україні
Становлення малого бізнесу України проходило (і зараз проходить) в динамічних, часто змінюваних умовах. З перших років здійснення економічної реформи в Україні, попри об'єктивні труднощі перехідного періоду, ві
Особливості перехідної економіки України
Тому в період розбудови незалежної Української держави гостро постало питання про економічні реформи. Перехід до ринку - одна з ключових проблем, вирішення якої визначить перспективи розвитку економіки України
Товарные рынки Украины
Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України в 1992-1995 рр. Україна належить до країн з високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП).
Лизинг
2. Ознаки та види лізингу..........................................................15 а) лізинг як економічна категорія........................................15 б) об'єкти та суб'єкти лізингових відносин .........................16 в) класифікаційна характеристика видів лізингу................19
Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні
Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигл
Исследование украинского рынка сельскохозяйственной и пищевой продукции
Національний орган з стандартизації України (Держстандарт України), створюючи національну систему технічного регулювання, орієнтується на довгострокові стратегії Міжнародної організації з стандартизації ISO, а
Монополістичні тенденції і монополії в ринковій економіці
З початку 90-х років ці проблеми гостро стали перед Україною: без прийняття твердих і послідовних мір проти монополізму не можна сподіватися на успіх економічної реформи і перехід до ринкової економіки. Успіх
Банкротство
Важлива проблема, з якою доводиться часто стикатися у процесі санації, реорганізації чи ліквідації підприємств, полягає в оцінюванні вартості їх майна. Ця проблема належить до найскладніших фінансових проблем.
Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
Поняття прибутку в економічній системі існує у зв'язку з наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валов
Організація оплати праці на підприємстві
Згідно з Законом України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникам за ви
Економічна сутність санації підприємств класична модель фінансової санації
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. У чому полягає сутність фінансової санації підприємств ? Термін «санація» походить в
Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на суча ...
Серед загальнонаукових методів можна виділити структурно-функціональний метод, який передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Так, з
Вплив російської кризи на економіку України
Серпневий рецидив фінансової кризи в Російській Федерації став закономірним наслідком занепаду реального сектору економіки, значного дефіциту бюджету і незадовільного виконання його дохідної частини, неконтрол
Інноваційна діяльність підприємства
За масштабністю і ступенем впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва усі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи - локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасш
Ценообразование на продукцию с/х в Австрии
Ядром системи є створена в 1957 р. Паритетна комісія з питань цін та заробітної плати, яку очолює Федеральний канцлер Австрії. Крім представників «соціальних партнерів» , сюди входять міністри економіки, сільсь
Персонал підприємства
Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економ

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар