загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з економіки » Проблеми циклічного розвитку економіки

Проблеми циклічного розвитку економіки

цілях запобігання перегріву економіки та пов'язаних із цим хворобливих явищ в господарському житті проводить політику стримування, що включає протилежні заходи в області податково-бюджетної і кредитно грошової політики.

Податково-бюджетна політика такого періоду характеризується підвищенням ставок податків, скороченням державних витрат, обмеженнями в сфері проведення амортизаційної політики.
Саме на податково-бюджетну політику орієнтуються теоретики кейнсіанських методів регулювання. Фіскальні заходи призводять до згладжування купівельної спроможності, а значить, і попиту, що веде в кінцевому рахунку до деякого спаду економічної активності

Загалом, і цілому про політику, яку має проводити держава з метою згладжування циклічних коливань , можна сказати, що в період спаду держава проводить політику активізації всіх господарських процесів, а в період «перегріву» економіки прагне стримувати ділову активність.

6.1 Бюджетно-податкові інструменти

Бюджетно-податкова політика - інструмент поточної кон'юнктурної політики держави, орієнтованої головним чином на підтримку макроекономічної стабільності. Як і грошово-кредитна і валютна політика, вона визначає стан платіжного балансу країни, рівень заборгованості, темпи інфляції та економічного зростання. Політика в галузі оподаткування, державних витрат і запозичень впливає на поведінку виробників і споживачів, а також на розподіл доходів і багатства в економіці країни. Основні рішення бюджетно-податкової політики на черговий фінансовий рік (рівень і динаміка податкового навантаження, бюджетного дефіциту і державного боргу) допомагають знизити і запобігти розвитку виниклих дисбалансів в макроекономіці. Реалізуються вони в ході складання і виконання державного бюджету, який з'єднує в собі бюджети всіх рівнів і бути повним фінансовим відбитком участі в економіці, його взаємодії з суспільством.
При оцінці стану державних фінансів, визначенні основних рішень в області бюджетно-податкової політики і розрахунках державного бюджету використовується весь комплекс методів статистичного і макроекономічного аналізу, експертних оцінок, нормативний і балансові методи.
Відповідний розділ річного Прогнозу соціально-економічного розвитку
Республіки Білорусь повинен включати і щодо реалізації в майбутньому року намічених у довго-і середньострокових прогнозах структурних реформ в бюджетно-податковій сфері.
Рекомендації з проведення структурних реформ у всіх типах прогнозів розробляються окремо по податкової та бюджетної системам з урахуванням досягнутих на момент складання прогнозу результатів реформування та конкретних проблем, що виникають в ході практичного застосування бюджетного та податкового законодавства.

Реформування податкової системи


Основи чинної нині податкової системи Республіки Білорусь були закладені на початку 90-х років і орієнтовані на перехід до ринкової економіки. Однак прийняті 1991-1992 рр. податкові закони багато в чому відбивали колишні підходи до оподаткування і відрізнялися глибиною проробки. Сама специфіка перехідного періоду, невизначеність майбутніх структурних змін в економіці, відсутність досвіду і знань про міжнародну практику побудови ефективних податкових систем, пристосованих до умов ринкової економіки, з'явилися головними причинами того, що податкова система Республіки Білорусь, як і інших країн СНД, мала суттєві недоліки. До них, зокрема, відносяться:

- Спотворена податкова структура рахунок невиправдано високу частку непрямих податків і низької частки індивідуального прибуткового податку, податків на власність і майно;

- Наявність різноманітних дрібних відрахувань і зборів в цільові бюджетні та позабюджетні фонди;

- Чи не пропрацьованість питань запровадження і справляння місцевих податків і зборів;

- Невпорядкованість запровадження різноманітних реєстраційних, ліцензійних та інших цільових зборів.

- Враховуючи необхідність радикальних змін, було розроблено та схвалена Урядом Республіки Білорусь Концепція реформування податкової системи республіки, відповідно до якої змінені самі підходи до перетворень у податковій сфері.

- У цих межах протягом 1997-2000 рр. були проведені суттєві перетворення практично всіх основних податків і зборів (введена залікова система податку на додану вартість, прийнято нову редакцію законів про акцизи і прибутковий податок з фізичних осіб, істотні зміни внесені до законодавства про податки на прибуток і доходи), вжито заходи щодо скорочення і зниження ставок низки дрібних зборів та відрахувань, а також їх консолідації у бюджеті шляхом перетворення на цільові бюджетні фонди.

- Мета подальшої податкової реформи полягає не в тому, щоб збирати більше податків і на цій основі постійно збільшувати державні витрати і вирішувати проблеми бюджетного дефіциту, а в тому, щоб:

- а) у міру ринкових перетворень в економіці знизити загальний рівень податкових вилучень;

- Б) зробити податкову систему більш справедливою по відношенню до платників податків, які у різних економічних умовах, і поліпшити податкову структуру;

- В) підвищити рівень нейтральності податкової системи по відношенню до економічних рішень виробників і споживачів;

- При цьому система адміністрування податків повинна забезпечувати зниження витрат виконання податкового законодавства, як для держави, так і для платників податків.

Реформування бюджетної системи


За минулі роки досягнуто значне просування у будівництві бюджетною системою, відповідає сучасним вимогам. Фактично, вона пройшла трансформацію від адміністративно-командних механізмів перерозподілу всіх громадських ресурсів до поєднання побудованої на ринкових засадах податкової системи та бюджетних видатків, які забезпечують переважно функціонування державної системи соціального захисту, бюджетних організацій і державного сектора економіки. Прямі субсидії недержавному сектору відіграють незначну роль. Розвивається система державних закупівель на конкурсній основі. Введено загальноприйнята класифікація витрат і доходів бюджету (включаючи економічну), а також джерел внутрішнього та зовнішнього фінансування бюджетного дефіциту і видів державного боргу.
Внесено суттєві правки в терміни та визначення бюджетного законодавства, конкретизовано принципи побудови бюджетної системи та організації бюджетного процесу. Ще не завершене формування казначейської системи виконання бюджету вже призвело до значного підвищення ефективності управління державними фінансами.
Незважаючи на ці досягнення, існуючі проблеми в організації бюджетного процесу ще такі великі, що поки неможливо говорити про завершення формування основи бюджетної системи. Потрібна серйозна реформа бюджетного законодавства. Основними цілями цієї реформи є:

- забезпечення стабільності і передбачуваності бюджетної системи на основі створення умов для повного і стійкого виконання фінансових зобов'язань держави і концентрації ресурсів бюджету на вирішенні ключових завдань при одночасному скороченні явно неефективних витрат;

- Прозорість бюджетів всіх рівнів і процедур прийняття бюджетних рішень, максимальна консолідація позабюджетних і цільових бюджетних фондів;

- Створення ефективної системи управління державними фінансами на всіх стадіях бюджетного процесу;

- Зниження боргового навантаження на економіку і перехід до нових принципів управління державним боргом і активами;

- Реформа між бюджетних відносин на основі більш чіткого розмежування видаткових і податкових повноважень між республіканським і місцевими бюджетами та формування нових систем фінансової підтримки регіонів.
Реформування бюджетної та податкових систем є обов'язковою умовою і основою для проведення ефективної бюджетно-податкової політики, яка проте, має свою логіку, принципи і методи розробки.

Загальна схема розрахунків і показники бюджетно-податкової політики

Бюджетно-податкова політика розробляється, як правило, на черговий фінансовий рік. Її цілі та напрямки безпосередньо залежать від обраного курсу загальної економічної стратегії і визначаються прогнозованим на майбутній рік станом економічної кон'юнктури. При високої господарської кон'юнктурі (перевищення сукупного попиту над сукупним пропозицією і превалювання інфляційних тенденцій) доцільно проведення жорсткої бюджетно-податкової політики, яка передбачає підвищення податкового тиску, скорочення державних витрат і бездефіцитність бюджету. Такі заходи у поєднанні з жорсткої грошово-кредитної політикою і обмежувальної політикою доходів дозволяють пов'язати надлишковий попит придушити інфляцію. Навпаки, якщо передбачається, що для економіки країни в прогнозованому періоді буде характерна низька господарська кон'юнктура (перевищення пропозиції над сукупним попитом і надлишкова безробіття), доцільна реалізація заходів м'якої, експансіоністської бюджетно-податкової політики, спрямованих на зниження рівня податкового навантаження на економіку, збільшення державних витрат і прийнятний рівень дефіциту бюджету, що в кінцевому підсумку стимулює попит збалансований рівень виробництва.
Проте в реальній економіці тенденції не бувають такі однозначні і однонаправлені. Завжди потрібно детальна проробка конкретних кількісних параметрів і характеристик бюджетно-податкової політики в рамках обраного з стану економічної кон'юнктури її основним напрямом. При цьому слід мати на увазі, що правильно сформульована, побудована на загальноприйнятих принципах податкова система сама реагує на коливання господарської кон'юнктури рахунок "вбудованих автоматичних стабілізаторів" і, відповідно, немає необхідності в коригуваннях податкового законодавства зміни конкретних значень рівня податкового навантаження на економіку. У цих умовах визначальне значення мають рішення про розміри та структуру бюджетних видатків, рівні і способах фінансування бюджетного дефіциту, а також внутрішнього і зовнішнього державного боргу.
Розробка бюджетно-податкової політики і здійснювані її основі розрахунки бюджету припускають визначення конкретних кількісних значень і якісних характеристик таких основних показників

1. Бюджетні доходи та надходження, формовані переважно чином за рахунок податкових платежів, надходжень від державного майна та інших активів.

2. Загальний рівень податкового навантаження на економіку. Цей показник розраховується як відношення фактичних або прогнозованих податкових доходів держави до відповідних значень валового внутрішнього продукту.

Проте, розрахований таким чином рівень податкового навантаження прямо впливає тільки на особистий наявний дохід населення. Крім того, абсолютне значення цього показника не завжди вірно характеризує реальні тенденції податкового тиску. Тому при прогнозуванні конкретного комплексу заходів і характеристик бюджетно-податкової політики використовується

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8
загрузка...

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар