загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з економіки » Суспільне виробництво, його фактори і результати

Громадське виробництво, його фактори і результати

Громадське виробництво, його чинники та результати

1. Сутність суспільного виробництва.

Виробництво є матеріальною основою в житті суспільства. Люди повинні мати для споживання їжу, житло та ін. Життєві блага. Природа, за небагатьма винятками, не надає людям готових до споживання життєвих благ - їх потрібно виробляти. У першому приблежения виробництво виступає як видозміна та пристосування предметів і сил природи до задоволення людських потреб. Т.е. виступає як матеріальне виробництво. Матеріальне виробництво - вічне природне умова життя людей і в цьому значенні воно є виробництво самої людського життя. Матеріальне виробництво виступає як процес праці з точки зору його здійснення, протікання. Праця - це свідома, доцільна діяльність людей по видозміні і пристосуванню предметів і сил природи до задоволення своїх потреб. В процесі праці людина регулює і контролює безперервно здійснюваний їм обмін речовин з природою. В кінці процесу праці, він отримує результат, який був свідомо передбачений до початку процесу. Людська праця являє собою також процес функціонування робочої сили, її доцільного продуктивного споживання. Робоча сила являє собою сукупність фізичних і розумових здібностей людини до праці. Працівник - головна продуктивна сила суспільства. Образно висловлюючись, робоча сила - це живий фермент, що приєднується до сировини, матеріалів, устаткування, інструментів і до мертвих елементам освіти продуктів.

Предметами праці є все те, на що спрямована праця людини і що становить матеріальну основу майбутнього продукту. Їх первинним арсеналом є земля, природа. Первинні предмети праці - ті, які беруться безпосередньо у природи і попередньо піддавалися впливу людської праці. Ті, які вже піддавалися впливу людської праці, є сирим напівфабрикатом.

Засоби праці - це продукти минулого, раніше відбувся людської праці. Засоби праці - це провідники впливу людини на предмети праці.

Засоби праці: виробничі будівлі, споруди, верстати, машини, обладнання, інструменти. Вони приєднуються до органів праці людини і подовжують або збільшують їх розміри.

Предмети і засоби праці в їх сукупності утворюють засоби виробництва і являють собою речові фактори виробництва.

Виробництво життєвих благ завжди носить суспільний характер. Поодинці люди не в змозі забезпечити собі найскромніші умови життя, вони занадто слабкі перед силами природи.

Уже первісні люди жили і трудилися не поодинці, а групами, суспільствами. Люди у всій своїй історії живуть більш-менш великими суспільствами, які утворюють в кінцевому рахунку світове співтовариство з світогосподарськими економічними, а також науковими, культурними та ін. Цивілізованими зв'язками. Це тому, що складання сил у праці дає не тільки сумарну сукупну робочу силу, а народжує нову суспільно кооперованих робочу силу. Ця зросла громадська продуктивна сила людей примножується ще поділом праці, спеціалазаціей пр-ва, його науково техн. вдосконаленням. Наука, що забезпечує науково техн. вдосконалення пр-ва, і гос-во, що створює організаційно правові умови його функціонування, явл. соціальними факторами пр-ва. Такими явл. також екон. інтереси, системи оплати праці, потенційний прибуток та інші матеріальні та соціальні результати пр-ва, стимулюючі його розвиток і вдосконалення. Всі чинники заг. пр-ва, крім природно-які відтворювалися, незайманих почав природи, явл. одночасно і результатами заг. пр-ва.

Важливою невід'ємною рисою суспільної природи пр-ва явл. те, що його продуктом явл. не тільки життєві блага, але також і товариств. людина, член суспільства, безперервно що складається в найрізноманітніших взаєминах з ін. людьми.

2. Продуктивні сили суспільства.

Суспільне в-во виступає як функціонування його продуктивних сил.

Производ. силами суспільства явл. вся сукупність факторів заг. пр-ва, що забезпечують створення необхідних людям матеріальних і духовних благ та послуг, шляхом відповідного перетворення предметів і сил природи або ж безпосереднього впливу на людину.

Вироб. сили представляють собою цілісний, динамічний комплекс засобів пр-ва, його технології, організації, інфраструктури і людей, що приводять їх у рух. При цьому провідним елементом произв. сил і головною произв. силою явл. людина - трудівник з відомим досвідом і навичками до праці. Вироб. сили безперервно розвиваються. Їх розвиток виражається у зростанні продуктивності праці, збільшенні заг. багатства. Рівень розвитку произв. сил - це Найважливішим критерій і найбільш загальний показник заг. прогресу.

Вироб. сили сістемноорганізовани. Їх конструктивними системоутворюючими елементами явл. праця людини, предмети і ср-ва праці у всій їх сукупності і безперервній взаємодії. В структуру произв. сил входять також технологія, організація і виробнича і соціальна інфраструктури.

Технологія - сукупність способів впливу людини на предмет праці з исп-ем соотв. засобів праці, а також різних режимів протікання произв. процесів.

Організація пр-ва - сукупність виробничих структур суспільства, різних галузей народного госп-ва, а також способів, прийомів, форм їх взаємодії, механізму їх проізв.-госп. зв'язків.

Інфраструктурою произв. сил є їх допоміжні складові частини, що забезпечують нормальне функціонування всієї системи продуктивних сил. Виробничу інфраструктуру утворюють транспорт, зв'язок, енергетика, особливе місце займає маркетингова діяльність, науково-технічна, ринково коньюктурная та ін. Проізв.-госп. інформація. До соціальної отн .: освіта, охорона здоров'я, житлово комунальне госп-во, обслуговуючі функ-ие і розвиток особистого фактора пр-ва.

3. Виробничі відносини. Способи виробництва.

Суспільне в-во має пористу структуру. Сировинні, трудові ресурси і споживачі природно розосереджені по території країни. Відповідно до цього і в зв'язку з товариств. поділом праці все суспільне в-во розосереджено по багатьом спеціалізованим підприємствам і фірмам.

У зв'язку з комірчастою структурою в його функціонуванні розрізняється два рівні:

1) пр-во як техніко-технологічний процес праці, що протікає безпосередньо в первинних виробничих осередках;

2) пр-во як суспільно-екон., Проізв.-госп. процес даної країни, нації в цілому.

На другому або на макрорівні функціонування громадського пр-ва між людьми складаються проізв.-госп. або екон. відносини. Тут люди виступають як господарі і організатори пр-ва. (У найпершому наближенні ми з ними знайомі в першій темі.) На першому ж або на мікрорівні люди виступають як безпосередні працівники, як особистий фактор пр-ва, що функціонує в конкретних проізв.- техн. процесах поряд і у взаємодії з речовин. факторами пр-ва. На ньому між людьми складаються безпосередньо трудові виробничо-технологічні або власне виробничі відносини. Ці відносини явл. тієї складовою частиною виробляє. сил, на якій безпосередньо складаються і розвиваються проізв.-госп. економічні відносини, які охоплюють собою і перетворюють собою весь народно-госп. організм нації в єдине макроекономічне простір.

У зв'язку з цим в екон. літературі часто терміном "произв. відносини" позначаються не тільки власне виробництв. відносини, але і що базуються на їх основі проізв.-госп., екон. відносини. В таких випадках термін "произв. Відносини" наділяється широким змістом.

У вузькому сенсі слова произв. відносини - це відносини між людьми з приводу їх спільної трудової діяльності, з приводу кооперації праці, його професійного поділу в рамках первинних проізв.-госп. осередків суспільства, тобто на рівні мікроекономіки.

Ці відносини носять розрізнений характер, вони локальні. Вони функціонують безпосередньо на робочих місцях і тільки в самих трудових процесах. Об'єктами произв. відносин людей явл. не вироблявся, а лише процеси їх створення, питання взаємодії працівників в технолог. процесах, питання психологічної сумісності працівників і т.д. Тісна єдність, взаємодію і спільне функціонування виробниц. сил і всієї системи економ. відносин утворює суспільний або соціальний спосіб пр-ва.

Екон. історія людства містить в собі Перв.-заг., рабовлад., феод., капіт. способи пр-ва. Вони розрізняються рівнями розвитку произв. сил, продуктивність заг. праці, специфічними системами проізв.-госп. або екон. відносин.

Єдність та взаємодія виробниц. сил і організ.-екон. відносин утворює технологічний спосіб пр-ва.

4. Структура суспільного виробництва.

Структура громадського пр-ва. Суспільне в-во викликається до життя і функціонує в кінцевому рахунку для задоволення потреб людей. Заг. потреби дуже різноманітні. Залежно від рівня розвитку заг. потреб і широкого набору соотв. їм життєвих благ і послуг заг. пр-во поділяється на: матеріальне і нематеріальне.

Матеріальне пр-во утворюють різні галузі пром-ти, будівництва, с / г, в яких на основі різних речовин і сил природи створюються матеріальні блага. До нього також відносяться транспорт, торгівля, що забезпечують просторове переміщення матер. благ, також комунальне госп-во і побутове обслуговування, які надають матер.-вещ. послуги.

Нематеріальне пр-во утворюють охорону здоров'я, освіта, наука, культура, мистецтво, де виявляються безпосередньо трудові нематер. послуги та створюються духовні цінності. У його складі особливе місце займає духовне пр-во. Це пр-во духовних якостей людей, їх високого общеобразов. рівня, широкого культурного і науково-техн. кругозору. У ряді випадків духовне пр-во, як і всі нематер. пр-во вважається невиробничої деят-тьма, і праця в цих сферах вважається непродуктивним. Звичайно провідна і визначальна роль у складі сукупного заг. пр-ва належить матер. пр-ву. У ньому створюються всі матер. умови і передумови для функц-ия нематер., духовного пр-ва. Однак духовні якості людей невіддільні від особистості людини, тому вони функціонують також у матеріальному пр-ве

Сторінки: 1 2
загрузка...

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар