Реферати » Реферати по економіці » Місцевий бюджет. Податковий контроль і правопорушення у системі оподаткування

Місцевий бюджет. Податковий контроль і правопорушення у системі оподаткування

віданні органів місцевого самоврядування;

Забезпечення протипожежної безпеки;

Охорона навколишнього природного середовища на територіях муніципальних утворень;

Реалізація цільових програм, прийнятих органами місцевого самоврядування;

Обслуговування і погашення муніципального боргу;

Цільове дотування населення;

Зміст муніципальних архівів;

Проведення муніципальних виборів та місцевих референдумів.

Головним напрямком використання коштів місцевих бюджетів є витрати пов'язані з життєзабезпеченням людини. Це витрати на соціально-культурні заходи, які складають більше половини всіх витрат, і на житлово-комунальне господарство - приблизно третину витрат. Слід зазначити, що у видатках консолідованого бюджету України на житлово-комунальне господарство кошти місцевих бюджетів складають 70%, на освіту - 67% (на дошкільне виховання - 83%, початкова й загальна середня освіта - 87%), на охорону здоров'я і фізичну культуру - 55%, соціальну політику - 49%, культуру і мистецтво - 45%.

Роль місцевих бюджетів у фінансуванні галузей народного господарства скромніше. Тим не менш, в загальнобюджетних витратах на промисловість, енергетику і будівництво кошти місцевих бюджетів складають 8%, сільського господарства та рибальства - 19%, транспорту, дорожнього господарства, зв'язку - 40%.

Структура витрат окремих видів місцевих бюджетів не однакова і залежить від обсягу господарства та підвідомчості його територіальним органам різного рівня. Так, міським та районним органам влади підпорядкована переважна частина підприємств житлово-комунального господарства і тому питома вага асигнувань на народне господарство у витратах цих бюджетів найбільш значний і перевищує 40%. У віданні ж селищних і сільських органів влади знаходиться в основному соціально-культурні установи, в цих бюджетах переважна частина витрат припадає на фінансування соціально-культурних заходів.

Одним з головних напрямів використання фінансових ресурсів має бути фінансування розвитку місцевої виробничої бази як основи для отримання в майбутньому власних доходів.

Місцевим органам підвідомча переважна частина соціально-культурних установ і в першу чергу установ народної освіти та охорони здоров'я. Тому у видатках місцевих бюджетів значно переважають витрати на соціально-культурні заходи. Якщо в міських бюджетах вони складають від 30 до 50% усіх витрат, то в районних, селищних і сільських бюджетах - від 60 до 80%.

У видатках місцевих бюджетів на соціально-культурні заходи найбільш швидкими темпами ростуть витрати на охорону здоров'я, просвітництво і науку, що пов'язано з розвитком мережі медичних установ та розширенням наукових проектних робіт, що фінансуються з цих бюджетів з проблем містобудування , комплексного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, автоматизованих систем управління місцевим господарством і т.д.

Глава 3 Податковий контроль і правопорушення у системі оподаткування.

Безперебійне фінансування передбачених бюджетами заходів вимагає систематичного поповнення фінансових ресурсів на федеральному і місцевих рівнях. Це досягається в основному за рахунок сплати юридичними та фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів. Відповідно до чинного податкового законодавства та іншими нормативними актами платники зобов'язані сплачувати зазначені платежі у встановлених розмірах та у визначені терміни.

Але, на жаль, в практиці роботи юридичні та фізичні особи допускають несвоєчасну сплату податків та інших обов'язкових платежів у зв'язку з низкою об'єктивних і суб'єктивних причин. З переходом до ринкових відносин створюються нові підприємства, які здійснюють свою фінансово-господарську діяльність в різних сферах економіки. Багато хто з них не мають достатньо кваліфікованих фахівців в області бухгалтерського обліку. На таких підприємствах, як правило, допускаються помилки в обліку. Нерідкі випадки свідомого спотворення звітних даних. Причому сьогодні стало природним ухилення від податкової повинності, як легальними - коли вдається повністю або частково уникнути оподаткування, не порушуючи при цьому чинного законодавства, так і нелегальними, т. Е. Забороненими законом способами.

Все це призводить до заниження бази оподаткування і недонадходження до бюджету податків та інших прирівняних до них платежів.

Помилки в обчисленні та сплаті податків допускаються також через часті змін у законодавстві.

У зв'язку з цим сьогодні перед податковими органами постає серйозна проблема - контроль за правильністю, своєчасністю і повнотою справляння податків та його вдосконалення.

3.1. Організація податкового контролю.

При здійсненні своєї роботи державні податкові інспекції керуються певним переліком нормативно-правових актів. Даний перелік змінюється і доповнюється у зв'язку з змінами в економічній і політичній ситуації в країні.

На першому місці стоїть основний закон країни - Конституція. Вміщені в ньому норми, регулюючі податкові відносини, мають вищу юридичну силу, пряму дію і застосовуються на всій території України. Вони деталізуються в законах і підзаконних актах, що регулюють як організацію роботи податкових інспекцій, так і конкретні сфери оподаткування.

Наступним нормативно-правовим джерелом є підзаконні акти з питань оподаткування та організації роботи податкової інспекції.

Іншими самостійними джерелами податкового права є постанови і розпорядження Уряду України по податках та інших обов'язкових платежах (у них в основному визначаються податкові ставки або податкові пільги); акти Міністерства з податків і зборів, що регулюють податковий контроль і містять приписи по процедурам справляння різних видів податків в масштабах всієї країни (інструкції, роз'яснення, листи і т.д.); місцеві підзаконні акти з питань оподаткування, видавані представницькими органами країв і областей, а також міст і районів.

Таким чином, основним документом, що регулює роботу Державних податкових інспекцій з контролю за дотриманням податкового законодавства є Податковий кодекс України.

3.2. Форми і методи податкового контролю.

В арсеналі податкових інспекцій є кілька видів податкового контролю за повнотою і правильністю обчислення податків.

Залежно від часу здійснення контролю виділяють три основні форми податкового контролю - попередній, поточний і наступний. Всі вони знаходяться в тісному взаємозв'язку, відображаючи безперервний характер контролю.

Попередній контроль передує здійсненню операцій. Це дозволяє виявити, ще на стадії планування, порушення податкового законодавства. Основним методом, що реалізує попередній контроль є камеральні перевірки. Вони здійснюються безпосередньо в інспекції, в день надходження або в наступні періоди, за допомогою перевірки всіх вступників бухгалтерських звітів і податкових розрахунків.

Основними завданнями камеральної перевірки є:

візуальна перевірка правильності оформлення бухгалтерської звітності, тобто перевірка заповнення всіх необхідних реквізитів звіту, наявності підписів уповноважених посадових осіб;

Перевірка правильності складання розрахунків по податках, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, перевірку обгрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, перевірка своєчасності подання розрахунків з податків;

Перевірка порівнянності звітних показників з показниками попереднього звітного періоду;

Перевірка узгодженості показників, що повторюються в бухгалтерській звітності та в податкових розрахунках;

Конкретні методи камеральних перевірок визначаються інспекціями самостійно виходячи з характеру найбільш часто зустрічаються порушень податкового законодавства на контрольованій території, можливостей забезпечення автоматизованої обробки інформації, знань і досвіду співробітників.

Однією з основних форм податкового контролю, застосовуваної в роботі податковими органами, є поточний контроль. Поточний контроль називають інакше оперативним. Він щодня здійснюється відділами податкової інспекції для запобігання порушень податкової дисципліни в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств та фізичних осіб, виконання ними зобов'язань перед бюджетом. Основним методом, що застосовується при цій формі контролю, є експрес-перевірка з використанням методів спостереження, обстеження та аналізу.

Експрес-перевірка - це перевірка, яка проводиться по відносно вузькому колу питань фінансово-господарської діяльності організації, за короткий часовий період. Підставою для планування зазначеної категорії можуть бути мають місце за результатами попереднього аналізу бухгалтерської звітності платника податків та його податкових розрахунків, припущення про недостовірність відображення організацією окремих показників, запити інших податкових органів про проведення зустрічних та інших перевірок по вузькому колу питань. Високі результати може дати здійснення експрес-перевірок і в організаціях, відібраних методом випадкової вибірки. Планування зазначеної категорії перевірок дозволяє істотно підвищити ступінь охоплення платників податків перевірками. У разі якщо в результаті даної перевірки не виявлено будь-яких порушень, що свідчать про недостовірність бухгалтерського обліку, звітності та податкових розрахунків організації, її подальша перевірка не проводиться.

Подальший контроль є невід'ємною частиною податкового контролю. Він зводиться до перевірки фінансово-господарської діяльності організацій і фізичних осіб за минулий період на предмет правильності обчислення, повноти і своєчасності надходження передбачених чинним законодавством податкових та інших обов'язкових платежів. Подальший контроль відзначається поглибленим вивченням усіх сторін фінансово-господарської діяльності, що дозволяє розкрити недоліки попереднього і поточного контролю. Ця форма контролю здійснюється шляхом проведення документальних перевірок з використанням таких методів як спостереження, обстеження та аналізу безпосередньо на місці - на підприємствах, в установах та організаціях.

Документальна перевірка є специфічним методом податкового контролю, т. До. Вона поєднує в собі риси таких загальних методів фінансового контролю як перевірки і ревізії.

Категорії документальних перевірок залежно від ступеня охоплення ними питань фінансово-господарської діяльності платників податків та видів податку діляться на:

комплексну перевірку яка охоплює питання правильності обчислення та сплати, як правило, всіх видів податків.

Тематичну перевірку, що охоплює питання правильності обчислення окремих видів податків та інших обов'язкових платежів.

Категорії документальних перевірок платників податків також можна поділити залежно від місця проведення перевірки на перевірки з виходом в організації та перевірки без виходу в організацію.

Перевірки без виходу в організацію можуть бути доцільними в наступних випадках:

якщо організація, повідомила в установленому законодавством порядку про свою ліквідацію, не має вже фактичної адреси місцезнаходження, а необхідні для перевірки документи знаходяться у кого-небудь з відповідальних керівників по домашньому або іншою адресою;

При відсутності можливості організувати перевірку на території - відсутність адміністративних приміщень, приміщення опечатано правоохоронними органами, наявності небезпеки для життя і здоров'я перевіряючого і т.п .;

Якщо платник податків відноситься до категорії дрібних і обсяг облікових документів незначний.

Такі перевірки затягуються за часом, тому необхідно намагатися, щоб перевірка проводилася все-таки з виходом в організацію.

В ході документальних перевірок співробітники податкової інспекції для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства використовують в роботі певні

Сторінки: 1 2 3 4

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар