Реферати » Реферати з економіки » Природа інфляцінонних процесів

Природа інфляцінонних процесів

процесів, оскільки ІСЦ у відкритій формі відображає лише інфляцію попиту. Інфляція витрат виражається не в прирості рівня цін (як в ринковому господарстві), а в прирості частки квазіденежник інструментів в структурі платежів в рамках реального сектора і, отже, у збільшенні темпу росту їх обсягу в економіці. Причому спросових складова інфляційних процесів виступає своєрідним дозволом на включення в ціну підвищення витрат, тобто перекладання витрат з контрагентів на споживачів продукції.

У Росії існує система безгрошових розрахунків; підприємства розраховуються боргами, векселями, час від часу проводячи їх заліки.
Останні широко застосовуються і в розрахунках з державою. Виросли бартерні операції з 6% в 1992 р до 41% у 1997 р В результаті 60-70% обсягу безготівкових платежів здійснюється без участі грошей. У Росії таким чином сформувався безгрошовий характер сфери обігу, а саме ця сфера виступає на перший план в періоди інфляції, таким чином, спотворюється реальний сенс макроекономічних показників; дефіциту державного бюджету, грошової маси, швидкості обігу грошей та ін.
Вони не відображають дійсного стану справ в господарстві.

Передумови зростання інфляції в Білорусі до початку 1990-х рр. були закладені насамперед у самій структурі економіки і мали аналогічні з Росією характеристики:

- загальне перевищення попиту над пропозицією (інфляція попиту);

- спотворені цінові пропорції, що відображають деформованість структури економіки, заниженість цін на сировину і переважання неконкурентоспроможною на світовому ринку продукції;

- високі інфляційні очікування населення.

Основні причини та умови білоруської інфляції лежать у монетарній сфері та проявляються в наступному:

- на початковому етапі розвитку ринкової економіки відбувається вимушене нарощування емісії грошей;

- обвальне падіння курсу білоруського рубля;

- високий ступінь бюджетізаціі економіки;

- зростання зовнішнього боргу;

- наявність імпортованої інфляції, яка має такі причини: зростання цін на імпортовані товари та зниження валютного курсу національної грошової одиниці;

- доларизація економіки, яка представляє фактичне перетворення готівкової іноземної, валюти в один з компонентів внутрішньої грошової маси і створює додатковий стимул збудження інфляції попиту. Правда, в 1995 р стабілізація валютного курсу та обмеження, введені на операції з валютою, вплинули на зменшення масштабів доларизації економіки, проте не усунули самої тенденції.

До теперішнього часу сформувалася наступна структура грошової маси: збільшилася частка готівкових грошей і депозитів до запитання, частка строкових депозитів скоротилася з 31% в 1996 г, до 16% в1999 р, частка інвалютних депозитів (коефіцієнт доларизації економіки) виріс з 22,8% в 1996 р до
56,7% у 1999 р Коефіцієнт монетизації в РБ дещо зріс - з 6% в 1996 р до 15,2% в 1998 р, однак продовжує бути недостатньому (у розвинених країнах цей показник становить 60-70%).

Найбільш болючим місцем білоруської економіки можна визнати політику валютного регулювання. Протягом багатьох років Національний банк РБ з метою стримування росту цін на імпорт і інфляції підтримував офіційний курс на рівні нижче рівноважного, жорстко регламентуючи всі види валютних операцій. Це призвело до виникнення значного розриву між офіційним і ринковим курсом долара, ревальвації білоруського рубля по відношенню до валют країн - основних торгових партнерів РБ, зниження конкурентоспроможності білоруського експорту та погіршення сальдо торгового балансу, значного скорочення надходжень валютної виручки на рахунки суб'єктів господарювання. зменшенню рівня золотовалютних резервів НБ нижче критичної позначки, розквіту тіньового ринку. Неодноразово робилися спроби зблизити курси, в основному адміністративні. З 1996 по 1999 р білоруський рубль втратив 95% своєї вартості. За цей час неодноразово проводились девальвації офіційного курсу, що тимчасово кілька покращувало ситуацію. Проте спроби утримати курс на певному рівні при наявності високої інфляції негайно приводили до зростання реального курсу білоруського рубля і негативно позначалися на експорті. Для РБ ця залежність взагалі дуже сильна.

Основні напрямки грошово-кредитної політики;

1. Обмежені масштаби емісії. Приріст чистого внутрішнього рублевого кредиту за січень - червень склав 36,8 млрд. ВУВ (прогноз - 39,5 млрд.).

2. Змінилася структура сукупної грошової маси: у 1999 р її приріст був повністю пов'язаний із кредитною емісією, а в 2000 р емісія на 52,2% була обумовлена ??покупкою Національним банком валюти з метою поповнення золотовалютних резервів.

3. Політика на валютному ринку в першому півріччі була спрямована на зближення котирувань ВУ8 в різних сегментах ринку. Різниця між офіційним курсом рубля і його ринковими котируваннями знизилася з 200% в січні до 40 45% в липні. Задача переходу до двох курсам (офіційного і ринкового) вирішена і обидва вони знаходяться під контролем Нацбанку.
4. Активно велася робота з нарощування золотовалютних резервів Нацбанку: чисті іноземні активи за півріччя виросли на 82,3%. В 2 рази збільшився і золотий запас країни. Власний капітал Нацбанку в ВYR виріс на 11,9% і склав 229 800 000 000. ВYR, однак, якщо обчислювати його в євро, то відбулося зниження - з 413,5 до 357 млн. ЕUR.
5. З Міжнародним валютним фондом намічається активізація співробітництва; в 4 кварталі планується створення офіційної програми співпраці з наданням Білорусі кредиту STAND BY в обсязі 200 млн. USD. У червні
Нацбанк вийшов з підпорядкування Ради Міністрів, що також підвищує перспективи РБ на переговорах з МВФ і Світовим банком.

Таким чином, в економіці країни намічаються певні зрушення в позитивну сторону, що може стати стимулом у подальшому розвитку підприємницької діяльності.


7. Методичні підходи до аналізу та прогнозування інфляції в Республіці

Білорусь

Інфляція - одна з ключових економічних проблем в країнах з перехідною економікою. Не виключенням в цьому відношенні є і Білорусь, де в останні роки одночасно з економічним зростанням відбулося пожвавлення інфляційних процесів. У цих умовах найважливіше значення має розробка та апробація адекватних підходів і методів аналізу та прогнозування інфляції.

Аналіз та прогнозування інфляції необхідно здійснювати як для кількісної оцінки найважливіших вартісних макроекономічних параметрів, так і для вироблення адекватного механізму впливу на інфляційні процеси. Велике значення має прогнозування інфляції для правильної оцінки доходної та видаткової частин бюджету, інших фінансових показників, визначення валютної політики, формування політики соціального захисту та вирішення інших проблем.

Нерозробленість та недосконалість методів прогнозування інфляції призводить до суттєвих відхилень і помилок при формуванні бюджету, визначенні обмінних курсів, розрахунках інших вартісних показників на перспективу.

Особливо важливо правильно визначити рівень інфляції при річному прогнозуванні соціально-економічного розвитку. Це пов'язано з тим, що на основі найважливіших прогнозних параметрів формується власне прогноз соціально-економічного розвитку, а також проекти державного бюджету, основних напрямків грошово-кредитної політики, зведених заходів щодо досягнення параметрів прогнозних та інших документів, що визначають економічну політику на майбутній рік.

Для прийняття обгрунтованих рішень в області макроекономічної і антиінфляційної політики державні органи управління повинні володіти відповідною достовірної прогнозної інформацією в частині очікуваного розвитку інфляційних процесів в країні. Рішення даної задачі полегшує використання сучасних інструментів (моделей і методів) прогнозування інфляції, що надають можливість проведення імітаційних розрахунків.
Багатоваріантні розрахунки в ітераційному режимі сприяють більш адекватному виявленню і кількісної оцінки впливу на інфляцію найважливіших інфлятогенних факторів, підвищать обгрунтованість керуючих впливів в області цінового регулювання.

Як показало проведене в НДЕІ дослідження, для аналізу і прогнозування такого складного макроекономічного параметра, як інфляція, не існує спеціального універсального інструменту, необхідно використовувати певний набір підходів і методів.

Вибір методів і моделей прогнозування інфляції здійснювався, з одного боку, з урахуванням можливості їх практичної реалізації в умовах перехідної економіки, наявності адекватної статистичної бази. З іншого боку, зазначені моделі і методи повинні забезпечувати проведення оцінки і прогнозування насамперед найважливіших інфлятогенних факторів як з боку попиту, так і з боку витрат.

З урахуванням вищевикладеного для аналізу і прогнозування інфляції в
Республіці Білорусь доцільно використовувати такі методи і моделі: укрупнені прямі макроекономічні розрахунки, на основі факторів витрат, рівняння обміну, економетричні моделі і міжгалузевий баланс.
Відібрані методи і моделі були доопрацьовані, модифіковані і адаптовані до умов перехідного періоду і специфіці Білорусі в процесі їх практичної апробації.

Література:

1. А.С.Селіщев Макроекономіка М., 2001р.

2. Макроекономіка під редакцією Н.І. Базильова, С.П.Гурко М., 2000р.

3. Макроекономіка під редакцією І. В. Ніколаєвої М., 2000р.

4. Економічний бюлетень №3 березня 2000р.

5. Білоруський економічний журнал 1998р. №3,2001г. № 4.
-----------------------

Економічні теорії

Теорії інфляції

Політичні теорії

Грошові теорії

Грошові теорії попиту

Негрошові теорії

Теорія тиску пропозиції

Негрошові теорії попиту

Теорії тиску витрат

Структурні теорії

Теорії тиску попиту

Кількісні теорії

Некількісні теорії

монетаристкую теорії

Теорії боротьби за розподіл

Надлишковий попит

(витрати)

(1)

Обсяги, тобто запаси і виробництво

(2)

Попит на фактори виробництва

(3)

Фактор ниє ціни

(4)

Витрати

(5)

Ціни на продукти

(6)

Цінові очікування

(7)


2

222

Q1

Сторінки: 1 2 3 4

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар