Реферати » Реферати з економіки » Совершенстование інформаційних потоків підприємства

Совершенстование інформаційних потоків підприємства

дивитися на реферати схожі на" Совершенстование інформаційних потоків підприємства "

ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВОМ

Зміст

ВСТУП 3
1. УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ : СИСТЕМНЕ ВИСТАВУ 4
1.1. Склад підсистеми управління 4
1.2. Комунікаційний процес 9
1.3. Інформаційне забезпечення управління та її склад. Інформаційні потоки 14
2.МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ 18
2.1. Методи дослідження інформаційного забезпечення 18
2.2. Графічні та матричні методи дослідження інформації 21
2.3. Застосування CASE-технологій для проектування інформаційної системи
29
3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВАТ
«електроагрегати» 37
3.1. Діагностичний аналіз інформаційних зв'язків між функціональними підрозділами підприємства 37
3.2. Побудова графічної і матричної моделі документообігу 39
3.3. Обгрунтування напрямків вдосконалення інформаційних потоків 43
ВИСНОВОК 44
Список використаних джерел 45
ДОДАТКИ 46

ВСТУП

1 УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: СИСТЕМНЕ ВИСТАВУ

1 Склад підсистеми управління

Аналіз організації управління являє собою комплексний взаємопов'язаний процес дослідження структури та змісту управлінського циклу, організації управлінської праці, інформаційного, технічного та математичного забезпечення, складу органів і витрат управління. Аналіз
- перший етап і відправна точка розробки будь-якого заходу в сфері удосконалення управління. Він дозволяє дати повну характеристику елементів, структурних підрозділів і рівнів системи управління, оцінити їх стан та обгрунтувати напрямки подальшого розвитку. Залежно від поставлених цілей і завдань аналіз може охоплювати різні частини керуючої системи, мати різну ступінь деталізації і закінчуватися підготовкою різних матеріалів, але методологічна основа і вихідні позиції аналізу залишаються єдиними.

Аналіз складається з трьох взаємопов'язаних етапів роботи:
- збору інформації про стан організації управління, окремих її елементів, процесів і об'єктів в вивчається і аналогічному виробництвах;
- Описи аналізованого процесу або об'єкту за допомогою системи показників і встановлення зв'язку між ними;
- Обробки сформованої системи показників різними методами і прийомами з метою вирішення поставлених задач.

Виконання першої стадії аналізу являє собою інформаційно створюючу роботу. Друга стадія пов'язана з відбором системи показників, що характеризують досліджувану частина організації управління; розробку методів їх вимірювання та описом їх взаємозв'язків. Третя стадія роботи виконується по-різному в залежності від особливостей аналізованого об'єкта та поставленої перед аналізом завдання з різним ступенем застосування якісних і кількісних методів.

Процес управління можна розглядати в статиці, т. Е. Як застиглий на якийсь конкретний момент часу, і в динаміці (з урахуванням руху і розвитку).

Аналіз організації управління може мати повний (всебічний) характер або вивчати якусь частину системи (тематичний аналіз); може бути глобальним, зачіпаючи всі основні рівні і ланки управління, або локальним, торкаючись одного якогось рівня або ланки [9, c. 107-108].

Для усунення наслідків, що викликаються невірними підходами до визначення актуальних напрямів удосконалення управління (включаючи автоматизацію), необхідно використовувати системний аналіз.

У повному вигляді послідовність процесу системного аналізу включає в себе 9 етапів:

I. Формулювання проблеми.
II. Структуризація дослідження (побудова "типового" дерева цілей).
III. Складання моделі об'єкта управління.
IV. Прогнозування майбутнього стану об'єкта управління; оцінка "ризику"

V. Діагностування системи і формування альтернатив розвитку керованої системи.
VI. Відбір альтернатив.
VII. Реалізація програми заходів.
VIII. Розробка інформаційно-логічної схеми системи управління.
IX. Проектування і впровадження в систему управління процедур автоматизованої інформаційної системи.

Реалізація перших семи етапів процесу дозволяє приймати рішення на верхньому рівні керівництва незалежно від того, чи функціонує на підприємстві Автоматизована система управління підприємством (АСУП).
Реалізація двох останніх етапів дозволяє автоматизувати збір і переробку інформації для прийняття стандартних рішень керівниками середньої ланки.

Зміст етапів зводиться до наступного.

I. Формулювання проблеми. До початку дослідження формулюється цільова задача. Якщо у керівників немає досвіду вирішення задачі або її не вдається вирішити традиційними методами, задача перекладається в ранг проблеми
(проблемного питання).

II. Структуризація дослідження (побудова "типового" дерева цілей).
Для вирішення сформульованої проблеми, що стоїть перед системою, необхідно комплексне дослідження багатьох питань, дотичних з проблемним. Але кожне питання, в свою чергу, має відношення до того чи іншого елементу системи. Таким чином, на даному етапі в найзагальнішому вигляді виявляється сукупність факторів, які ймовірно можуть впливати на досліджуваний проблемне питання. Причому одна група чинників буде мати відношення до зовнішнього середовища, інша - до компетенції керівників досліджуваного підприємства.
У підсумку необхідно чітко визначити коло питань, які слід включити в дослідження.

III. Складання моделі об'єкта управління. Прогностичну модель можна розглядати як деяку похідну від методу, використовуваного в прогнозі. Для прогнозування стану економічних об'єктів на рівні підприємства досить надійні моделі, створювані методами математичної статистики: тренди, кусочно-лінійні залежності, кінцеві різниці, виробничі функції (в тому числі - регресії), - а також експертні оцінки. При їх складанні використовуються звітні і статистичні дані про роботу підприємства, результати анкетних опитувань, показники роботи споріднених підприємств.

IV. Прогнозування майбутнього стану об'єкта управління; оцінка
"ризику". Розроблені на третьому етапі моделі використовуються при прогнозах найважливіших економічних показників роботи підприємства. Найбільш часто на рівні підприємств використовуються прогнозні оцінки, одержувані за допомогою трендів, регрессий і виробничих функцій статечного вигляду. Бажано, щоб інтервал прогнозування не перевищував однієї третини інтервалу, забезпечуваного звітними даними. При прогнозі також можна чекати якісних змін факторів, що включаються в модель. Важливою частиною прогнозних розрахунків є визначення ймовірності їх виконання (або
"ризику помилитися").

V. Діагностування системи і формування альтернатив розвитку керованої системи (виявлення напрямків вдосконалення виробничої діяльності та шляхів їх реалізації). Діагностування станів керованої системи - відповідальний етап системного аналізу проблеми. Діагноз дозволяє виявити характер залежностей між параметрами системи та уточнити чинники досягнення цілей, оцінити загальну величину резервів у різних сферах діяльності підприємства. В ході діагнозу розкриваються "вузькі місця" в системі управління та виробництва, характеризується "організаційно-технічний рівень". Для діагнозу, крім звітних і статистичних даних, використовуються також результати прямих інтерв'ю з керівниками різних рівнів і рядовими функціонерами і робітниками, результати анкетування. Нерідко доцільно залучати статистичні відомості по спорідненим підприємствам. Для уточнення чинників досягнення цілей та оцінки організаційно-технічного рівня залучаються формалізовані (статистичні) методи і методи експертних оцінок.
Відомі підходи, коли чинники уточнюються за допомогою виділення в напрямах управлінської діяльності "областей ключових результатів"
[31, с.11].

В тому випадку, коли на підприємстві вже функціонує АСУ і ведуться роботи по її подальшому розвитку (див. Етапи VIII і IX системного аналізу), на етапі діагнозу вивчаються також методи прийняття управлінцями
(менеджерами) рішень.

VI. Відбір альтернатив. Із сукупності заходів, сформованих в процесі діагнозу, математичними або графічними методами відбираються ті, які задовольняють зовнішнім і внутрішнім обмеженням на ресурси і критеріям відбору оптимальної альтернативи.

VII. Реалізація програми заходів. Для раціональної організації робіт на етапі впровадження необхідно:
- видання наказу керівництва підприємства про складання програми розвитку;

- Формування комплексних бригад для виконання розділів програми;
- Складання мережного графіка робіт з реалізації програми;
- Організація координаційної групи;
- Залучення для вирішення найбільш складних питань працівників науково-дослідних (консалтингових) організацій;
- Включення в координаційну групу одного з фахівців підприємства,
- наділеного великою відповідальністю (ця людина буде виконувати функції «організатора" і "аналітика" і забезпечувати показність рекомендацій, вироблюваних бригадами).

Якщо на підприємстві ще не запроваджена АСУП, в програму включаються проектні роботи з автоматизації задач управління. У тих випадках, коли
АСУП вже функціонує, програма розвитку може містити заходи з модернізації автоматизованої інформаційної системи, що дозволить збільшити якість і кількість відомостей про керовані об'єкти.

VIII. Розробка інформаційно-логічної схеми системи управління. На цьому етапі визначаються інформаційні процедури, за допомогою яких розраховуються значення показників, що характеризують стан факторів. В першу чергу АСУП включаються всі завдання, в яких розраховуються значення показників, що характеризують чинники нижнього рівня дерева цілей.
Усі завдання (процедурні розрахунки) ув'язуються (по можливості) в граф; таким чином, останній стає багаторівневим інформаційним підставою дерева цілей.

IX. Проектування і впровадження автоматизованої системи в систему управління. Послідовність проектування процедур АСУП повинна бути такою, щоб процедури, розташовані на верхніх рівнях інформаційно логічної схеми, впроваджувалися більш прискорено, так як з їх допомогою буде формуватися інформація, яка використовується процедурами на більш низьких рівнях.
При цьому необхідно брати до уваги інформаційну взаємопов'язаність вибраних першочергових задач з іншими; поява цього фактора зумовлено тим, що при проектуванні автоматизованої інформаційної системи або її вдосконаленні враховують не тільки трудомісткість і терміни обчислювальних робіт, а й необхідність інтеграції умовно-постійних масивів. Справа в тому, що деякі нескладні (і, може бути, навіть економічно невигідні) завдання все ж необхідно вирішувати на ЕОМ, оскільки їх результати необхідні для інших розрахунків.

Переважна частина відомостей для проектування процедур АСУП формується на V і VIII етапах системного аналізу.

Таким чином, від якості діагнозу залежатиме якість і швидкість проектування нових процедур АСУП, тим самим прискориться процес адаптації системи управління до мінливих умов функціонування підприємства.

3 Комунікаційний процес

Часто трапляється так, що передане повідомлення виявляється неправильно зрозумілим і, отже, обмін інформацією - неефективним.
Джон Майнер, видатний дослідник в галузі управління, зазначає, що, як правило, лише 50% спроб обміну інформацією

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар