Реферати » Реферати з економіки » Совершенстование інформаційних потоків підприємства

Совершенстование інформаційних потоків підприємства

числу компонентів, відповідно входять до Mj, і числу результатів, в які входить Mi. Елемент rij матриці суміжності ступеня n дорівнює числу шляхів довжиною n, що пов'язують Mi і Mj. Елементи rij матриці Rсум дають повне число всіх шляхів від Mi до Mj без укзанія довжини шляху.

Елементи j шпальти не рівні нулю матриці Rсум, не рівні нулю, дозволяють виявити всі компоненти, що формують Mj на всіх шляхах руху даних. Відмінні від нуля елементи i рядки вказують на результати у формуванні яких використовується елемент Mi.

Використовуючи матрицю суміжності R і значення порядку можна визначити тривалість зберігання компонентів, що є проміжними по відношенню до вихідних.

Алгоритм аналізу потоків інформації представлено загальному вигляді в додатку 9. Модифікуючи алгоритм, можна отримати практично всі характеристики по взаємодії елементів в моделі АСУ. Фрагмент реальної моделі, що ілюструє обсяг і складність взаємозв'язків елементів системи, наведено в додатку 10. Для наочності в нього включені тільки окремі масиви інформації, і функціональні завдання. З цієї причини на фрагменті виділені деякі з найбільш істотних зв'язків між елементами по вхідний і вихідний інформації.

Інформаційні графи і відповідні їм матриці суміжності можна використовувати для визначення обсягів інформації за завданнями, групам завдань, підсистемам, системі в цілому і по яким іншим структурним компонентам графа [7, c. 20 - 22].

Аналіз матриці інформаційного графа

Як було показано вище обсяги даних, що вводяться в систему досить великі, тому ефективна їх організація на машинному рівні є актуальною. Аналіз інформації для отримання вихідних даних з метою побудови або реконструкції створеного інформаційного фонду зручно проводити на розглянутої графовой моделі в рамках єдиного алгоритму аналізу. Рекомендується проаналізувати такі взаємозв'язку:
- виявити число завдань, в яких використовується даний показник. За цією інформацією розраховується коефіцієнт дублювання даних у разі організації окремих масивів з вихідними даними для кожного завдання;

- Розрахувати матрицю спільної зустрічальності пар показників в задачах, елементи якої показують число завдань, в яких відповідні показники використовуються спільно. Такі показники можна об'єднати і використовувати в загальному для них інформаційному масиві єдиного інформаційного фонду;

- Визначити число і перелік завдань, в яких даний показник зустрічається спільно з іншими показниками, а також число і перелік показників. Це дозволить виявити групи показників, які використовуються тільки спільно і не використовуються порізно ні в одній задачі.

Процес угруповання показників по задачам можна формалізувати, вводячи в розгляд коефіцієнт зв'язку між групами. Коефіцієнт зв'язку обчислюють за такою формулою:

де: - число загальних показників для завдання з індексами і
; - Число показників, які у завданню з індексом;
- Число показників, які у завданню з індексом.

Угрупування показників полягає в наступному. Розраховують і заповнюють матрицю зв'язку груп вихідних показників завдання. Вибирають максимальний коефіцієнт зв'язку та групи відповідних йому показників об'єднують в єдину групу P. Визначають коефіцієнт зв'язку нової групи з усіма іншими групами і об'єднують з групою Р групу показників, у якої коефіцієнт зв'язку з нею максимальний.

Угрупованням можна управляти, задаючи граничне значення коефіцієнта зв'язку. Це призводить до зміни коефіцієнта дублювання показників.

Остаточний вибір тій чи іншій мірі угруповання визначають при розробці логічної структури єдиного інформаційного фонду системи.

З викладеного випливає, що аналіз інформаційного графа і його інформаційної матриці, які є моделлю інформаційних потоків в системі, в умовах зміни предметної області, розвитку і вдосконалення АСУ підгалузі дозволяє:

- уточнити схему взаємозв'язку у відділі автоматизації;

- Уточнити схему інформаційних зв'язків між виділеними в моделі елементами;

- Виявити первинні і вихідні дані;

- Визначити число різновидів всіх видів інформації, їх взаємозв'язку і ступінь зустрічальності показників в різних завданнях;

- Визначити перелік завдань, що вирішуються незалежно один від одного по вихідної, проміжної і вихідної інформації;

- Визначити перелік завдань, що вирішуються з використанням проміжних і вихідних даних, отриманих в результаті вирішення інших завдань;

- Встановити ступінь використання різних видів інформації;

- Встановити послідовність підготовки, введення і використання в системі різних даних для підготовки вихідних документів або вирішення певних завдань;

- Встановити послідовність вирішення завдань і їх зв'язок і різними даними;

- Визначити обсяг інформації, що циркулює в системі [7, c. 22 - 23].

Інформаційна модель, що розробляється відповідно до принципової схемою матричної моделі, містить відомості про документи, маршрутах їх руху. Формування показників, а також про апарат, виконуючому функції управління. У зв'язку з цим правильним було б назвати матричну модель метаінформаціонной, тобто моделлю, що містить інформацію про інформацію, необхідну для управління.

Матрична модель дозволяє символічно виразити технологію підготовки і маршрути руху документів, алгоритми формування показників, а також взаємозв'язок між усіма робочими групами даного підрозділу, підрозділами підприємства та зовнішнім середовищем. Вона служить основним, завершальним обстеження документом, відбиваючим в наочній формі діяльність як будь-якого підрозділу (відділу), так і всієї системи управління в цілому.

Основне призначення матричної моделі в тому, що вона характеризує існуючі потоки інформації, необхідні для проектування системи обробки даних. Вона повинна по можливості утримувати всі без винятку відомості, що відображають процес планово-управлінської діяльності і супроводжуючий його документообіг.

Принципова схема матричної інформаційної моделі

Матрична інформаційна модель являє собою шахову таблицю, яка дозволяє в єдиній формі відбити зв'язку між підрозділами підприємства і процеси вироблення нових відомостей. Це модель виявлених потоків інформації системи або будь-якого його підрозділу, що виражає кількісно і якісно всі їхні зовнішні і внутрішні характеристики.

Інформаційна модель складається з чотирьох квадрантів і трьох допоміжних розділів. Кожен з квадрантів і розділів має своє певне зміст і призначення див. Додаток.

В I квадраті інформаційної моделі відбиваються всі документи і показники, які розробляються в обстежуваному підрозділі. Цей квадрант має однакове найменування документів і показників по рядках і стовпчиках. Він характеризує процеси проведення всіх планово-економічних розрахунків, розробку показників і використання їх для формування вихідних документів.

Кожен стовпець I квадранта показує, які показники з документації цього підрозділу використовуються для формування даного показника, найменування якого записано в стовпці. Будь-яка рядок I квадранта відображає, скільки разів і для створення яких показників використовуються показники даного рядка.

Підсумкові результати I квадранта характеризують:

- по стовпцю - кількість розроблених в підрозділі показників, використовуваних для формування показника даного шпальти;

- По рядку - ступінь використання даного показника в формуванні інших показників цього документа або у створенні показників яких- або інших документів підрозділу.

В I квадраті відомості, необхідні для формування показників, відображаються не повністю, так як в цьому процесі використовуються показники документів інших підрозділів, які знаходяться в III квадранті.

Кожен з блоків, розташованих по основний діагоналі I квадранта, відбиває формування показників даного документа.

У II квадранті найменування рядків збігаються з найменуванням рядків I квадранта. За стовпцями же дається найменування підрозділів - споживачів документації даного підрозділу. Отже, II квадрант відбиває вихід розроблених в даному підрозділі документів і показників по споживачам. Крім того, в II квадранті відбивається і даний підрозділ як хранитель частини розроблюваних ним самим документів.

Кожен стовпець II квадранта відображає ступінь заповнення документів, що розробляються в підрозділі і переданих іншим. Відповідно рядки II квадранта характеризують розподіл показників з даних документів по підрозділам-споживачам.

Підсумковий стовпець II квадранта відображає кількість показників, переданих даним підрозділом всім іншим. Підсумкова рядок характеризує використання показників чи документів даного підрозділу в усіх інших підрозділах.

Найменування стовпців III квадранта збігається з найменуванням стовпців
I квадранта. Зміст рядків цього квадранта - вхідні документи і показники в розрізі підрозділів-постачальників. Стовпці III квадранта - продовження відповідних стовпців I квадранта. Вони характеризують використання одержуваних від інших підрозділів відомостей для формування нових показників чи документів. Відповідно рядки III квадранта характеризують використання вступників документів і показників в даному підрозділі.

Підсумковий стовпець III квадранта характеризує застосовність вступників показників, підсумкова рядок - кількість вхідних показників для формування показника I квадранта або просту їх листування в новий документ.

В IV квадранті зміст рядків збігаються з III квадрантом, а зміст стовпців-со II квадрантом; IV квадрант характеризує передачу даним підрозділом вступників документів іншим підрозділам.

Підсумкова рядок IV квадранта характеризує кількість вступників показників чи документів, переданих іншим підрозділам. Підсумковий стовпець IV квадранта показує використання вступників показників усіма іншими підрозділами.

Крім чотирьох квадрантів інформаційна модель має три допоміжних розділу - лівий, правий і нижній.

Лівий допоміжний розділ відбиває ознаки як складові елементи показників кожного з документів, які розробляються або надходять в даний підрозділ. Кожен окремий стовпець цього розділу характеризує застосовність ознаки в різних документах і показниках
(розроблювані і що надходять) даного підрозділу. Рядок відображає набір тих ознак, які включаються в кожен з документів даного підрозділу.

Лівий допоміжний розділ своєю

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар