Реферати » Реферати з економіки » Грошово-кредитна політика, її ефективність

Грошово-кредитна політика, її ефективність

накопичувався і дозволявся у вигляді періодичних криз і разових девольвацій рубля (11.10.1994 року)

У 1995 році Центральний банк перейшов до активної політики уду-шення інфляції і створення фінансового ринку держборгу, як альтер-Натів валютному курсу і приховані джерела фінансування бюд-жету. Валютний курс був скользяще зафіксований у вигляді валютного коридору. Стабілізуючий курс рубля був покликаний стримувати інф-ляцію, створити умови для припливу іноземних інвестицій і відвести гарячі гроші на ринок держборгу. Водночас нереалізований інфляційний потенціал накопичився, номінальний курс рубля виріс до 75% щодо паритету купівельної спроможності, країнам, що розвиваються рекомендується дотримуватися 50%.

Тому в умовах відкритості російського фінансового ринку, присутність більшої частки спекулятивного міжнародного капіталу при оголошенні 17.08.98г. дефолту ДКО величезні ресурси Бруш на валютний курс і обвалили рубль.

Водночас перехід ЦБ після 17 серпня до політики заниженого плаваючого валютного курсу, покликаного стимулювати Вітчизняним експортні галузі, представляли собою велику небезпеку для еконо-міки країни. Росия експортувала виключно сировину і енерго-носії. Ціна на них в доларах на зовнішньому ринку залишається такою ж, ціна ж внутреняя незмірно зросла. Це значить, що факти-но все народне господарство експортує і сплачує експортерам експортну премію. Все це підриває розвиток обробної промисловості. Таким чином скорочується внутренее виробництво.

Що ж до підсумків валютної політики ЦБ, то після кризи
17.08.98г різко скоротилося число банків. Сукупні активи банків скоротилися за другу половину 1998р більш ніж в 2 рази.

Криза вдарила по довірі суб'єктів до банків, що є осно-вним інструментом залучення ресурсів. Зниження ресурсної бази в свою чергу скорочує інвестиційну активність і МУЛЬТІПОСТ-лікаціонний процес формування грошової маси. Після кризи ЦБ слід тим курсом: перешкоджає напрямку грошей в реальний сектор. Облікова ставка на рівні
55% річних виключає кредитування виробництва, норми обов'язкових резервів підвищені з 5 до 8%, що призводить до омертвіння частини і без того мізерних капіталів.

3.1. Результати кредитно-грошової політики за 1999год і основні олріентіри на 2000рік

Розробка цілей кредитно-грошової політики на 1999 рік відбувалася у складній кризовий період кінця 1998 року, коли в економіці, який пережив девальваційний шок, почали формуватися нові тенденції майбутнього розвитку. Основні цілі грошово-кредитної політики на 1999 рік визначалися програмним документом Банку Росії «Основні напрямки єдиної державної грошово-кредитної політики на 1999 рік» , відповідно до цього документа передбачалося, що інфляція за 1999 рік повинна була скласти 30%, а пірост попиту на гроші (грошова маса) в інтервалі 18-26%. При реалізації цих цілей держава особливо важливих вважало не допустити економічного спаду більш ніж на 1-3%, враховувати стан безробіття і платіжного балансу.

За десять місяців 1999 року споживчі ціни зросли на 33,2%.
Судячи за цими результатами і наявними прогнозами рівень інфляції в 1999 році склав 40%.

Фактичний темп приросту грошової маси за дев'ять місяців 1999 року склав 33,2%, тобто перевищив значення річного цільового рівня.
Все це обумовлено рядом тенденцій, що сформувалися в економіці до кінця першого півріччя 1999 року.
Перш за все це пов'язано з динамікою виробництва товарів і послуг. За оцінками приріст ВВП в 1999 році в цілому може скласти 1-2%, що пояснює збільшення попиту на гроші порівняно з первоночально зробленими оцінками, заснованими на прогнозі економічного спаду в 2%.

Експерти також відзначають і такий фактор, як ситуація на світових товарних ринках та стан торгового балансу Росії на попит на гроші в першій половіне1999 року. Зростання цін на основні експортні товари Росії на світових ринках, сприяли збільшенню експорту в другому кварталі.

Грошово-кредитна політика в 1999 році проводилась в условіяях плаваючого валютного курсу.

Істотний вплив на стан грошово-кредитної сфери в
1999 році, особливо в першому півріччі, надавала необхідність забезпечення платоспроможності країни. С це метою здійснювалася покупка іностраних валюти, що призвело до збільшення ліквідності банківської системи.
У зв'язку з відсутністю ринку ліквідних державних цінних паперів, для регулювання кредитно-грошової системи, Банк Росії використовував такий вид інструменту як зміна норм обов'язкових резервів, а також депозитні операції Банку Росії, що дозволило обмежити зростання надлишкових резервів кредитних організацій.

Система економічних заходів, направлених на обмеження спекулятивного тиску на валютний ринок, була доповнена комплексом заходів адміністративного характеру: був змінені ліміти відкритих валютних позицій, продовжувалося вдосконалення валютного контролю. Ці заходи справили позитивний вплив на стан валютного ринку. Зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо зумовив можливість реального зміцнення валютного курсу рубля. При цьому незважаючи на здійснення виплат за зовнішнім боргом скорочення його золотовалютних резервів не відбулося. На 1.11.99г. вони склали 11,7 млрд.дол., що на 4% нижче рівня початку року.

Що стосується кінцевої мети грошово-кредитної політики в 2000году, то вона зводиться до зниження інфляції при збереженні і можливе прискорення темпів зростання ВВП. Уряд РФ припускає зниження інфляції до 18%
(по відношенню до грудня 1999р) зростання ВВП на 1,5%, зростання реальних доходів населення на 1,5-3%. При цьому повинні створитися умови для зниження безробіття. У цьому зв'язку важливо те, що доходи федерального бюджету відповідно до Закону повинні перевищити витрати (без урахування витрат з обслуговування державного боргу), і первинний профіцит передбачається в розмірі 3,18% ВВП. З урахуванням витрат на обслуговування державного боргу загальний обсяг дефіциту планується в об'еме1,08% ВВП або 57800000000. Рублів (тобто самий мінімальний за час реформ) Це покликано сприяти скороченню попиту госектора на позикові ресурси і розширенню можливостей щодо кредитування приватного сектора еекономікі.

Цілком зрозуміло, що в 2000 році в умовах плаваючого валютного курсу рубля контроль за грошовою пропозицією залишається найважливішою функцією держави. Що ж до подій 1998року коли девольвація росийского рубля супроводжувалося зменшенням попиту на гроші. Так за останні 5 місяців року грошова маса в реальному вираженні скоротилася майже на 30%, при цьому національна валюта як би опускалося нижче рівня реальних економічних вимог.

Однак расматрівая досвід низки країн постдевальваціонное реальне зміцнення національної валюти супроводжується процесом поступового відновлення попиту на гроші. Щось подібне спостерігається і в Росії, в усякому разі, в 1999 році при реальному зміцненні національної валюти зниження реальної грошової маси призупинилося. Ця тенденція, мабуть, визначить характекр формування попиту на гроші в 2000году.

4. ДЕЯКІ АСПЕКТИ КРЕДИТНО-ГРОШОВОЇ

політики на прикладі Японії та Мексики

Світовий економікою накопичено величезний досвід функционирова-ня грошово кредитних і фінансових інститутів, що дозволяє оце-нить їх роль в загальному грошовому регулюванні економіки, підтримки ліквідності ринку, ефективному здійсненні платежів, переливе заощаджень в інвестиції. В умовах переходу нашоїкраїни до ринкової економіки певний інтерес становить ознайомлення з зарубіжним досвідом вирішення низки проблем фінансово-економічної ста-лізації, зокрема, на прикладі однієї з найбільш розвинених країн світу - Японії і Мексики, яка є однією з найбільш розвинених країн Латинської Америки.

4.1 Грошово-кредитна політика в Японії

Звертаючись до досвіду японських економістів в області кредитно-грошового регулювання, необхідно відзначити наступні моменти, які могли б бути корисні для вирішення наших проблемв в області кредитно-грошового регулювання.

Виробничі корпорації в Японії мали слабкі фінан-сові можливості в перші повоєнні десятиліття, тому бан-ковського система зіграла величезну роль в формірованііусловій для прискореного зростання промисловості в 50-і і 60-і роки.

Потрібно відзначити, що головною особливістю функціонування банківської системи в Японії протягом майже всього повоєнного періоду була висока ступінь урядового контролю. Спираючись на такий інструмент, як кредити Центрального банку приватному фінансовому сектору на пільгових умови, державна бюрократія фактично регулювала як процентні ставки, так і напрями кредитування, що дозволяло порівняно успішно реалізовувати го-дарчі пріоритети. Разом з тим, в основі механізму такого регулювання лежали надзвичайно високий попит на гроші з сто-ку нефінансового сектора і постійне перевищення розмірів кре-дітов над обсягом коштів на банківських депозитах. У подальшому поступове зростання ролі самофінасірованія і відповідно менша залежність промислових корпорацій від банківського креди-тованих в підсумку підірвали можливості адміністративного керівництва з боку Центрального банку і стали однією з причин лібералізації кредитно-грошового ринку.

В останні десять років основною особливістю сучасного японського ринку позичкових капіталів була штучна структура і жорстке регулювання процентних ставок. При цьому лібералізація процентних ставок в останнє десятиліття була визначена не стільки міркуваннями ефективності, скільки необхідністю розміщення на ринку величезного кількість облігацій держпозик і натиском ззовні, а ставки довгострокового кредиту не є цілком ринковими за нинішньою день ".

Що стосується інструментаріїв кредитно-грошової політики Центрального банку, то такі класичні засоби, як маніпу-лювання обліковою ставкою і нормами резервів, а також операціями на відкритому ринку цінних паперів в
Японії протягом кількох післявоєнних десятиліть мали дуже мале значення, поступаючись в цій якості прямому кількісному рационированию кредиту в умовах штучно заниженого рівня відсотка.

Останнім часом, правда, ситуація дещо змінюється: ослаблення напруженості на ринку позичкового капіталу, його інтерна-ціоналізація, а також поява альтернатив у вигляді зростаючого фондового ринку значною мірою ліквідували об'єктивну економічну основу адміністративного регулювання і примусили Банк Японії переглянути своє ставлення до традиційного, класичного інструментарію. Збільшилася ступінь гнучкості процентних

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар