Реферати » Реферати з економіки » Аналіз ефективності використання основних фондів

Аналіз ефективності використання основних фондів

елементах методики АХД:

послідовності здійснення аналітичної роботи;

Способах дослідження досліджуваних об'єктів.

При виконанні комплексного АХД виділяються наступні етапи

На першому етапі уточнюються об'єкти, мета і завдання аналізу, складається план аналітичної роботи.

На другому етапі розробляється система синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу.

На третьому етапі збирається і готується до аналізу необхідна інформація (перевіряється її, точність, приводиться в порівнянний вид і т.д.).

На четвертому етапі проводиться рівняння фактичних результатів господарювання з показниками плану звітного року, фактичними даними минулих років, з досягненнями провідних підприємств, галузі в цілому і т.д.

На п'ятому етапі виконується факторний аналіз: виділяються фактори і визначається їх вплив на результат.

На шостому етапі виявляються невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва.

На сьомому етапі відбувається оцінка результатів господарювання з урахуванням дії різних факторів і виявлених невикористаних резервів, розробляються заходи щодо їх використання.

Цокаючи послідовність виконання аналітичних досліджень є найбільш доцільною з точки зору теорії та практики АХД.

Як найважливішого елемента методики АХД виступають технічні прийоми і способи аналізу. Стисло ці способи 'Можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

первинної обробки зібраної інформації (перевірки, угруповання, систематизації);

Вивчення стану та закономірностей розвитку досліджуваних об'єктів;

Визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;

Підрахунку невикористаних і перспективних резервів підвищення ефективності виробництва;

Узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;

Обгрунтування планів економічного і соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.

Функції аналізу. Зміст АХД як науки, спрямованої на вирішення певних завдань.

Зміст аналізу господарської діяльності як наукової дисципліни випливає насамперед з тих функцій, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук.

Однією з таких функцій є вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства. Наприклад, закон випереджаючого зростання продуктивності праці порівняно з рівнем його оплати повинен виконуватися не тільки в масштабах всієї національної економіки, а й на кожному підприємстві і його підрозділах. У цій своїй функції АХД є засобом вивчення дії економічних законів у конкретних умовах виробництва.

Важливою функцією АХД є наукове обгрунтування поточних і перспективних планів. Без глибокого економічного аналізу результатів діяльності підприємства за минулі роки (5-10 років) і без обгрунтованих прогнозів на перспективу, без вивчення закономірностей розвитку економіки підприємства, без виявлення мали місце недоліків і помилок не можна розробити науково обгрунтований план, вибрати оптимальний варіант управлінського рішення.

До функцій аналізу відноситься також контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економним використанням ресурсів. Разом з тим ряд економістів принижують або зовсім заперечують цю функцію аналізу, приписуючи її виключно бухгалтерського обліку і контролю. Безумовно, бухгалтерський облік виконує дуже істотні контрольні функції в момент реєстрації, узагальнення та систематизації інформації про господарські операції і процеси. Однак це не виключає контроль і при проведенні аналізу господарської діяльності. Аналіз проводиться не тільки з метою констатації фактів і оцінки досягнутих результатів, але і з метою виявлення недоліків, помилок і оперативного впливу на процес виробництва. Саме тому необхідно підвищувати оперативність і дієвість аналізу.

Центральна функція аналізу, яку він виконує на підприємстві, - пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики.

Наступна функція аналізу - оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей. Це має велике значення. Об'єктивна оцінка діяльності підприємства заохочує зростання виробництва, підвищення його ефективності, і навпаки.

І нарешті, розробка заходів щодо використання виявлених резервів у процесі господарської діяльності - також одна з функцій АХД.

Таким чином, аналіз господарської діяльності як наука являє собою систему спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обгрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, вимірюванням і обгрунтуванням величини господарських резервів підвищення ефективності виробництва та розробкою заходів щодо їх використання.

Завдання економічного аналізу основних фондів:

Вивчення складу, розміру, структури і руху основних фондів;

Визначення забезпеченості підприємства основними фондами;

Аналіз показників використання основних фондів;

Виявлення резервів по збільшенню ефективності використання основних фондів.

1.2 Основні показники, що характеризують основні фонди та ефективність їх використання

Основні фонди займають, як правило, основна питома вага в загальній сумі основного капіталу підприємства. Від їх кількості, вартості, технічного рівня, ефективності використання багато в чому залежать кінцеві результати діяльності підприємства: випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового стану.

Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних засобів служать показники рентабельності (відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів), фондовіддачі (відношення вартості виробленої або реалізованої продукції після вирахування ПДВ, акцизів до середньорічної вартості основних виробничих фондів) , фондомісткості (зворотний показник фондовіддачі), питомих капітальних вкладень на один карбованець приросту продукції. Розраховується також відносна економія основних фондів:

± Еопф = ОПФ1 - ОПФ0 х IВП,

де ОПФ0, ОПФ1 - відповідно середньорічна вартість основних виробничих фондів у базисному і звітному роках ; IВП - індекс обсягу виробництва продукції.

При розрахунку середньорічної вартості фондів враховуються не лише власні, а й орендовані основні засоби, і не включаються фонди, що знаходяться на консервації, резервні і здані в оренду.

Приватні показники застосовуються для характеристики використання окремих видів машин, устаткування, виробничої площі, наприклад, середній випуск продукції в натуральному виразі на одиницю обладнання за зміну, випуск продукції на 1 м2 виробничої площі і т.д.

У процесі аналізу вивчаються динаміка перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, проводяться міжгосподарські порівняння.

Джерела даних, для аналізу: бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, звітний бухгалтерський баланс підприємства, додаток до балансу, звіт про наявність та рух основних засобів, баланс виробничої потужності, дані про переоцінку основних засобів , інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація та ін.

Найбільш узагальнюючим показником, ефективності використання основних фондів є фондорента-бельність. Її рівень залежить не тільки від фондовіддачі, а й від рентабельності продукції. Взаємозв'язок цих показників можна представити таким чином:

де Rопф - рентабельність основних виробничих фондів; П - прибуток від реалізації продукції; ОПФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів; ВП і РП - відповідно вартість виробленої чи реалізованої продукції; ФО - фондовіддача; Rвп, Rрп - рентабельність виробленої чи реалізованої продукції.

На зміну рівня фондовіддачі в свою чергу впливає низка факторів. Фактори, що визначають рентабельність основних фондів, показані на рис. 2

Зміна Фондорентабельность за рахунок:

Фондовіддачі основних виробничих фондів:

;

рентабельності виробництва продукції:

.

Факторами першого рівня, що впливають на фондовіддачу основних виробничих фондів, є зміна частки активної частини фондів у загальній сумі ОПФ і зміна фондовіддачі активної частини фондів:

ФО = УД @ ? ФО @.

Фондовіддача активної частини фондів (технологічного обладнання) безпосередньо залежить від його структури, часу роботи та середньогодинного виробітку.

Для аналізу використовуємо таку модель:

Факторну модель фондовіддачі устаткування можна розширити, якщо час роботи одиниці обладнання подати у вигляді добутку кількості відпрацьованих днів (Д), коефіцієнта змінності ( КСМ) і середньої тривалості зміни (П).

Середньорічна вартість технологічного обладнання дорівнює добутку кількості (К) та середньої вартості його одиниці в порівнянних цінах (Ц):

.

Розрахунок впливу факторів на приріст фондовіддачі обладнання можна виконати способом ланцюгової підстановки:

.

Для визначення першого умовного показника фондовіддачі необхідно замість планової взяти фактичну середньорічну вартість одиниці обладнання, яка при однакових цінах може змінитися тільки за рахунок його структури:

Далі слід встановити, якою була б фондовіддача при фактичній структурі обладнання та фактичну кількість відпрацьованих днів, але при плановій величині інших факторів:

Третій умовний показник фондовіддачі розраховується при фактичній його структурі, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному коефіцієнті змінності і при плановому рівні інших факторів:

.

При розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі залишається плановим тільки рівень середньогодинного виробітку:

.

При фактичне вироблення обладнання фондовіддача становитиме:

Щоб дізнатися, як ці чинники вплинули на рівень фондовіддачі ОПФ, отримані результати треба помножити на фактичну питому вагу активної частини фондів у загальній сумі ОПФ:

.

Для розрахунку впливу факторів третього порядку на рівень фондовіддачі активної частини фондів необхідно знати, як змінився обсяг виробництва продукції у зв'язку із заміною обладнання або його модернізацією. З цією метою треба порівняти випуск продукції на новому і старому обладнанні за період часу після його заміни і отриманий результат розділити на фактичну середньорічну вартість технологічного обладнання:

,

де Тi - час роботи i-го устаткування з моменту введення до кінця звітного періоду; ЧВН, ЧВС - відповідно вироблення продукції за 1 машино-годину після заміни і до заміни i-го обладнання.

Аналогічним способом визначається зміна обсягу виробництва продукції та фондовіддачі за рахунок впровадження заходів НТО щодо вдосконалення технології та

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар