Реферати » Реферати з економіки » Аналіз ефективності використання основних фондів

Аналіз ефективності використання основних фондів

організації виробництва:

.

Зміна фондовіддачі за рахунок соціальних факторів (підвищення кваліфікації працівників, поліпшення умов праці і відпочинку, оздоровчі заходи і ін.) визначається сальдовий метод:

,

Вплив даних чинників на рівень фондовіддачі ОПФ розраховується шляхом множення приросту фондовіддачі обладнання за рахунок i-го фактора на фактичну питому вагу активної частини фондів. Щоб дізнатися, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі ОПФ за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки ОПФ, а зміна середньорічної вартості ОПФ - на плановий рівень фондовіддачі ОПФ.

Вплив факторів зміни фондовіддачі на рівень рентабельності фондів визначається множенням абсолютного приросту фондовіддачі за рахунок i-го фактора на плановий рівень рентабельності продукції.

Після аналізу узагальнюючих показників ефективності використання основних фондів більш детально вивчається ступінь використання окремих видів машин і обладнання.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи та потужності.

Розрізняють обладнання наявне і встановлене (здане в експлуатацію), фактично використовуване у виробництві, що у ремонті і на модернізації, і резервне. Найбільший ефект досягається, якщо за величиною перші три групи приблизно однакові.

Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво розраховують наступні показники:

коефіцієнт використання парку наявного обладнання:

Кн = Кількість використовуваного обладнання
Кількість наявного обладнання

Коефіцієнт використання парку встановленого обладнання:

Ку = Кількість використовуваного обладнання
Кількість встановленого обладнання

Різниця між кількістю готівкового та встановленого обладнання, помножена .на планову середньорічну вироблення продукції на одиницю обладнання, - це потенційний резерв зростання виробництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого обладнання.

Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчається баланс часу його роботи. Він включає:

календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множиться на 24 год і на кількість одиниць встановленого обладнання);

Режимний фонд часу (кількість одиниць встановленого обладнання множиться на кількість робочих днів звітного періоду та на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);

Плановий фонд - час роботи обладнання за планом. Відрізняється від режимного часом знаходження обладнання в плановому ремонті і на модернізації;

Фактичний фонд відпрацьованого часу.

Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання плану по введенню обладнання в експлуатацію за кількістю і термінами; календарного і режимного - можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового - резерви часу за рахунок скорочення витрат часу на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи устаткування застосовуються такі показники:

коефіцієнт використання календарного фонду часу:

;

коефіцієнт використання режимного фонду часу:

;

коефіцієнт використання планового фонду часу:

;

питома вага простоїв у календарному фонді:

;

де Тф, Тп Тр, Тк - відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання; ПР - простої устаткування.

Під інтенсивної завантаженням обладнання мається на увазі випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (1 машино-година). Показником інтенсивності роботи обладнання є коефіцієнт інтенсивної його завантаження:

;

де ЧВф, ЧВпл - відповідно фактична і планова середньогодинна вироблення.

Узагальнюючий показник, комплексно що характеризує використання обладнання, - коефіцієнт інтегральної навантаження - представляє собою добуток коефіцієнтів екстенсивного і інтенсивного завантаження обладнання:

;

У процесі аналізу вивчаються динаміка цих показників, виконання плану і причини їх зміни.

По групах однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності і інтенсивності використання:

;

де Кi - кількість i-го обладнання; Дi - кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання; Ксмi-коефіцієнт змінності роботи обладнання; Пi - середня тривалість зміни; ЧВi-вироблення продукції за одну машино-годину на i-му обладнанні.

Розрахунок впливу цих чинників виробляється способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць.

Методика розрахунку способом ланцюгової підстановки:

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

Методика розрахунку методом умовних одиниць:

;

;

;

;

При даному технічному рівні і структурі основних виробничих фондів збільшення випуску продукції, зниження собівартості і зростання накопичень підприємств залежать від ступеня їх використання.

Всі показники використання основних виробничих фондів можуть бути об'єднані в три групи:

показники екстенсивного використання основних виробничих фондів, що відображають рівень використання їх за часом;

Показники інтенсивного використання основних фондів, що відображають рівень їх використання по потужності (продуктивності);

Показники інтегрального використання основних виробничих фондів, що враховують сукупний вплив усіх чинників - як екстенсивних, так і інтенсивних.

До першої групи показників відносяться: коефіцієнт екстенсивного використання устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, коефіцієнт завантаження обладнання, коефіцієнт змінного режиму часу роботи обладнання.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання визначається відношенням фактичної кількості годин роботи обладнання до кількості годин його роботи за планом.

Кекст = t обор.ф. / t обор.пл. ,

Де t обор.ф. - Фактичний час роботи обладнання, годин;

T обор.пл. - Час роботи обладнання за нормою (встановлюється відповідно до режиму роботи підприємства і з урахуванням мінімально необхідного часу для проведення планово-попереджувального ремонту), годин.

Екстенсивне використання устаткування характеризується також коефіцієнтом змінності його роботи, який визначається як відношення загальної кількості відпрацьованих обладнанням даного виду протягом дня верстато-змін до кількості верстатів, що працювали в найбільшу зміну. Обчислений таким чином коефіцієнт змінності показує, у скільки змін у середньому щорічно працює кожна одиниця обладнання.

Коефіцієнт завантаження обладнання також характеризує використання устаткування в часі. Встановлюється він для усього парку машин, що знаходяться в основному виробництві.

Розраховується як відношення трудомісткості виготовлення усіх виробів на даному виді обладнання до фонду часу його роботи. Таким чином, коефіцієнт завантаження обладнання на відміну від коефіцієнта змінності враховує дані про трудомісткість виробів.

На основі показника змінності роботи устаткування розраховується і коефіцієнт використання змінного режиму часу роботи обладнання. Він визначається діленням досягнутого в даному періоді коефіцієнта змінності роботи обладнання на встановлену на даному підприємстві (в цеху) тривалість зміни.

Однак процес використання устаткування має і іншу сторону. Крім його внутрізмінних і цілоденних простоїв важливо знати, наскільки ефективно використовується устаткування в години його фактичного завантаження. Обладнання може бути завантажено не повністю, може працювати на холостому ходу і в цей час взагалі не виробляти продукції, а може, працюючи, випускати неякісну продукцію. У всіх цих випадках, розраховуючи показник екстенсивного використання устаткування, формально ми отримаємо високі результати.

Показники інтенсивного використання основних фондів відображають рівень їх використання по потужності (продуктивності). Найважливішим із них є коефіцієнт інтенсивного використання обладнання.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання визначається відношенням фактичної продуктивності основного технологічного устаткування до його нормативної продуктивності, тобто прогресивної технічно обгрунтованої продуктивності. Для розрахунку цього показника використовують наступну формулу.

Кинт = Вф / Вн,

де Кинт - коефіцієнт інтенсивного використання обладнання;

Вф - фактична вироблення устаткуванням продукції одиницю часу;

Вн - технічно обгрунтована вироблення устаткуванням продукції одиницю часу (визначається на основі паспортних даних обладнання).

У більшості випадків приватні (натуральні) показники, до яких належать показники екстенсивного та інтенсивного використання обладнання, не можуть бути застосовані, оскільки вони показують лише ступінь використання окремих елементів основних фондів, тому для визначення використання всієї маси основних фондів на підприємствах, в галузях народного господарства застосовуються узагальнюючі показники (показники інтегрального використання основних виробничих фондів).

Найбільш важливий з них - фондовіддача основних фондів, яка визначається як відношення вартості продукції (валової, товарної або реалізованої) до середньорічної вартості основних фондів.

Фо = Q / ФСР,

де Фо - фондовіддача;

Q - обсяг виробництва і реалізації продукції, рублів;

ФСР - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, рублів.

Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів.

Наступний узагальнюючий показник - фондомісткість. Ця величина, зворотна фондовіддачі. Вона розраховується як відношення вартості основних виробничих фондів до обсягу продукції, що випускається.

Фе = ФСР / Q, (13)

де Фе - фондомісткість;

ФСР - середньорічна вартість основних виробничих фондів, рублів;

Q - обсяг виробництва і реалізації продукції, рублів.

Показник фондомісткості

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар