загрузка...

трусы женские
загрузка...
На главную » Рефераты по журналистике » Шпаргалки з курсу Теорія і методіка журналістської творчості ГЕК

Шпаргалки з курсу Теорія і методіка журналістської творчості ГЕК


23 Специфіка газ. жанрів

Жанр - усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливими способом освоєння життєвого мат-лу.
Традиційна клас-ція жанрів:
1)Інф. жанри: а)замітка (з-ка-повідомлення, з-ка-відгук, полеміч. з-ка, критична, з-ка-подяка, фотозамітка, рекламна з-ка). Лаконічне повідомлення про актуальні, нові події і явищя соц. практики, які зачіпаюить сусп. інтереси. Цільова установка - орієнтувати читача шляхом латентного оцінювання подій. Зміст орг-ся шляхом контамінації аналіт-ного, репродуктивного або описового стилів. Структура тексту: лід (зачин) з основним фактом повідомлення, далі
- факти, що розкривають головний факт і висновок. Мова зрозуміла, не насичена спец. термінами та поняттями. б)звіт (хронікальний, прямий інф-ний, аналітичний) - детальний виклад ходу дебатів під час наради або конференції. Пояснення сусп. значення прийнятого конкр. рішення і визначення компетентності обговорення. в)інтерв'ю (і-ю-звіт, протокольне, суто інф-не, портретне, проблемне)-розгорнуте повідомлення, яке в драматургічній формі передає процес спільного пошуку ж-том і співбесід-ком пояснення суті явища, події тощо. г)Репортаж (р-ж-замальовка, звітний р-ж, р-ж-роздум, проблемний) - розгорнуте повідомлення інф. х-ру, в якому відтворюються події в їх просторово-часовій послідовності, чим створюється ефект присутності читача.
Динамічна образна розповідь, яка не позбавлена літ-стиліст. засобів
(епітети, метафори, порівняння тощо). Дає оцінку подіям. д)Кореспонденція (інф., аналітична) - розгорнуте повідомлення про події з аналізом. Мета - корекція деяких часткових моментів соц. практики шляхом пояснення сусп. значення аналізованої ситуації і пропозиція способів її рішення. Літ-стиліст. прийоми: пейзажні описи, діалоги, авт. ремарки, яскраві факти.
2)Інф-аналітичні жанри: а)стаття - в розгорнутій формі аналізуються явища соц. практики, на основі чого виділяються тенденції розвитку реальних процесів. б)огляд (мн, літ-ний, екон., листів, культ. подій, преси) - оцінки сукупності однорідних фактів з певної сфери життєдіяльності людей протягом певного часу. В основі - осмислення, зіставлення, оцінка фактів у просторово-часових рамках. Риси публіцистичності. в)рецензія - кваліфікований аналіз конкр. мистецького твору і показ його місця в системі духовних цінностей народу. Містить позит. і негативні зауваження.
3)Інф-художні: а)нарис (пробл, портретний, подорожній, подієвий, критич. і т.д.) У художній формі узаг-нює і типізує вихід з певних проблемних ситуацій, створює образи реальних людей згідно з соц. уявленнями сус-ва. Мета - сформувати в свідомості читача ідеальний образ певних соц. ролей. б)лист
4)Сатиричні: а)фейлетон - агітка у смішній формі, у якій засобамигумору активізується воля і думка читача на боротьбу з носіями негативних рис. Худ. обробка фактів, літ-стліст. прийоми. Розгортається навколо типових явищ. б)памфлет - має гостре викривальне соц. спрямування. Створення еталонних образів смішного і мерзотного, що було б практично придатним для усвідомлення і оцінювання тіньових сторін життя. Емоційність, сарказм, гротеск. Об'єкт часто - ідейний чи політич. супротивник. Структура визначена темою.

37 Види описів

Опис - це елементарний тип твору в межах описового иетоду відтворення реальної дійсності, якмй передбачає її відтворення у предметно-чуттєвих вмявах чз відбір характерних деталей, які можна почути і побачити. Включає виражену лексич. засобами оцінку відображеного.
В описі такі структурні змістові зв'язки:
-рух погляду спостерігача по об'єктові опису, його складових (зліва направо, знизу вгору тощо)
-маршрут
-рух об'єкта
-класифікаційний принцип з різною основою для поділу на частини (за досліджуваним об'єктом, за методом досл-ня, за структурою об'єкта і т.д.)
-збільшення або зменьшення ознаки
2 види опису:
1)Репортажний включає в себе деталі, які свідчать про те, що ж-т спостерігав
2)Реконструктивний - розгорнутий на основі уявлення про ту інф-цію, яка отримана від свідків.
Правила опису:
1)Відбір деталей для відтворення має бути скерованим підзавданнями матеріалу, тобто служити розкриттю теми та ідеї.
2)Треба притримуватися відчуття міри - відбирати лише необхідне
3)Для реконструктивного опису - спеціально встановити межі реальності, перевірити справжність відібраних деталей, доцільно вказати джерела інф-ції, на основі яких розгортається опис.
4)В репортажному описі - позначити прикмети авторської присутності в ситуації.
Ред. прака опису залежить від жанру конкретного твору.

38 Роздум: ос-ті і викорис-ня


Роздум - це елементарний тип твору в межах відповідного методу відтворення реальної дійсності. Метод роздуму (міркування) - метод пред'явлення елементарних зображальних засобів фактологічного ряду, спрямований на виявлення сутності тієї чи іншої реалії дійсності, її значення, перспективи.


Міркування представляють не лише результат розумової роботи ж-та, а і її процес. Будується як послідовність певних логічних операцій, в ході яких факти включаються у ланцюг інших зображальних засобів, завдяки чому вдається розглянути їхні соц. зв'язки і встановити значення, зміст. Часто використовується запитання як форма вираження думки.

Стуктурні змістові зв'язки роздуму: а)структура умовиводу в доказі або запереченні (від тези до аргументів і навпаки) б)певна закономірність пізнавального руху по досліджуваному об'єкту (від явища до суті, від фіксованих змін до аналізу їх причин, від розгляду якісних хар-к до кількісних, від елементів до їхніх зв'язків тощо) в)рух від конкретного до абстрактного і навпаки, одиночне-загальне, частина-ціле, відоме-невідоме, старе-нове тощо.
Обов'язково, щоб міркування приводили до нового розуміння реалій і переконували в авторському відкритті.
Правила роздуму: цілеспрямованість, логічна бездоганність, новизна оборотів думки, переконл-сть, афористичність підсумкового висновку автора (вищий рівень узагальнення).
Широке використання роздуму наявне в аналітичних творах (стаття, рецензія, огляд, латентно - у нарисі)
39 Робота редактора над фактичним матерілом
Фактологічне забезпечення твору є матеріальною основою для утворення теми, розробка якої власне пов'язана з вибором фактів, утворення фактолог. системи твору, розташуванням фактів (розробкою композиції).
Факт - відображені у свідомості сторони дійсності різного рівня узагальнення і різного предметного змісту.
Критерієм поділу змісту на факти є поняття-тема. Оскільки будь-яке поняття є ієрархічно організованою системою ознак-понять, то система фактів твору теж має ієрархічну орг-цію. Ф-ти 1 рівня - ілюструють ознаки, які становлять основу поняття-теми. Кожне поняття-ознака може мати свої ознаки, які забезпечуються ф-тами 2 рівня і т.д.
Кожен факт має якісну хар-ку (правдивість, типовість, соц-політ. значимість, ідейність, точність, доречність). Важливий також обсяг фактажу
- кожна тема для її розкриття вимагає певної кількості фактів.
За функціями факти: 1)вхідні - в основі теми, 2)деталізуючі (ілюстрат-вні і аргументативні) - уточнюють зміст 3)вихідні - результат автор. міркувань
4)посилкові - на які автор посилається в примітках.
Логіка темат. відбору фактів залежить від: 1)ред-ого завдання, поставленого перед автором - виробничої мети в конкр. ред. ситуації; 2)комунікативного завдання - комунік. мети, залежної від соц. ситуації, тобто місця і часу написання і поширення твору, потенційної аудиторії.
Основою фактологічної структури (елемент її - факт) твору є логіко-поняттєві й асоціативні зв'язки між фактами. Ф. стр-ра - відносна річ, оскільки те, що для автора - факт, для читача може і ні. Членування змісту на факти залежить від об'єктивних факторів (видільна роль рубрики, заголовка, ахітектонічні елементи, мовні засоби тощо), і суб'єктивних: читач вважає фактом щось цікаве для нього, хоча в тексті це не виділено як факт.
Критерії виділення фактолог. стр-ри: 1)темат. однорідність фактол. членування змісту - виділення фактів, які стосуються теми; 2)логічно-категоріальна однорідність членуванняу межах заданої теми - факти мають бути одного рівня узагальнення.

Методи фактол-ного аналізу

1)м-д фактол. членування - визначення теми-поняття і його компонентів, поділ змісту згідно з визначеними рвнями системи компонентів;
2)м-д системно-цільового аналізу для перевірки якості системи фактів - об'єднання виділених фактів на осн. теми-поняття. Вимоги: достатня для розкриття теми кількість ф-тів, інтенціональна зумовленість тематичної системи ф-тів.
3)м-д зіставлення ф-тів - поєднання ф-тів між собою поза контекстом твору
4)м-д тлумачення термінів - для оцінки достовірності і точності ф-тів шляхом включення їх у природну систему ф-тів.
5)м-д ранжирування ф-тів-редактор розташовує ф-ти у різному порядку щоб зафіксувати можливе порушення логіки ф-тів.
6)м-д експлікації логіч. зв'язків - простеження і пояснення логічних зв'язків між поняттями.
7)м-д підрахунків перевірка цифрових даних
8)м-д індукції змісту (утворення висновків на основі певних фактів- аргументів) і дедукції (розгортання змісту положень, тез, висновків)
9)м-д семантичного аналізу мовних одиниць різних рівней, які є носіями логіч. зв'язків у творі.
Ще: м-д перспективи і семант. зондування, м-д тлумачення термінів, м-д рубрікації, м-д схематизації композиційних зв'язків, м-д образної інтерпретації темат. системи.

40 Види правки

Правка входить до структури технологічного процесу редагування , де їй передує ред. аналіз і прийняття рішення щодо правки тексту.
Мета правки - літературно досконалий конкр. твір.
Майстерність правки досягається через освоєння різних методів роботи, вироблення умінь та навичок праці.
Методи правки:
-метод корекції тематичної системи і структури. Після аналізу тематичної системи й структури матеріалу та прийняття рішення про їх вдосконалення ред-р має чз автора або власноручно визначити бажану темат. організацію твору.
Коригуючи темат. систему, він визначає, яка тема буде головною, які мікротеми. Визначення послідовності й зв'язків між мікротемами.
Прийоми: скорочення твору, перестановки фрагментів, фраз, вставки тощо, використовуючи знаки коректури.
-метод актуалізації теми - пошук такого звучання теми, яке б робило її актуальною. Актуалізація теми має здійснюватись в межах факторів, що зумовлюють мовну діяльність.
Прийоми атрибуція предмета розповіді (про директора - про суч. директора), узагальнення предмета розповіді (про вчителя - про працівників освіти), поняттєва трансф-ція предмета розповіді (про сучасника - про проблеми сучасності.
-метод селекції факт. мат-лу. Не кожен факт, передбачений поняттєвим обсягом, має використовуватися у творі: осн. критерій темат. відбору фактів
- комунікативна логіка.
Прийом: зіставлення підібраних фактів.
-метод корекції

Страницы: 1 2 3 4
 
Подобные рефераты:
Шпаргалки з курсу Теорія і методіка журналістської творчості ГЕК
23 Специфіка газ. жанрів Жанр - усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливими способом освоєння життєвого мат-лу. Традиційна клас-ція жанрів: 1)Інф
Соціальні проблеми у ЗМІ
Тема данної курсової є дуже актуальною, адже соціальним проблемам з кожним днем приділяється все менше уваги І вони не вирішуються. ЗМІ, впливаючи на свідомість людини, спонукають іі до соціальної активності,
Невербальні засоби комунікації
Спілкування як особливого роду діяльність - це творча гра інтелектуальних та емоційних сил співбесідників, це, надалі, взаємне навчання партнерів, досягнення ними нових знань під час обсудження предмета розмов
Висловлювання про мову
Люди говорять різними мовами. Пх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи попереджають, в XXI столітті щонайменше 40% цих мов вимеруть. А це страшенна втрата для людства, бо кожна мова, це геніальний
Висловлювання відомих діячів про мову
23 вересня в приміщенні читальної зали наукової бібліотеки відбулася презентація нової книги Василя Горбачука "Барви української мови". На презентації був присутній п.Іван Заковоротний зі Сполучених Штатів Ам
Аналитическая журналистика
Предмет АЖ и специфика аналитического отображения действительности. Предметом АЖ выступают актуальные общественные явления, события, процессы, ситуации и связанные с ними теоретические и практические проблемы общественного развития.
Стиль СМС
СТЫЛЬ І СТЫЛІСТЫКА КАРОТКІХ ПАВЕДАМЛЕННЯЎ SMS ЗМЕСТ УВОДЗІНЫ АСНОЎНАЯ ЧАСТКА: Варыянты запісу СМС СМС, культура мовы і прафесія Адкуль узяўся стыль СМС Стылістыка і аб'екты яе вывучэння.
Художественное начало и действенность фельетона
План 1. Введение 1) Фельетон, как жанр публицистики и его место на страницах печати 2) Цель дипломной работы и методы исследования 2
Cтиль вещания
Сярод даследчыкаў няма адзінства ў пытанні, што ўяўляе сабой рэпартаж.
Шпоры по PR
1 Институт ПР Некоторые исследователи полагают, что еще Цицерон приследовал 2 цели: передавать информацию и воздействовать на нее.
Ведущий информационных телевизионных выпусков
Телевизионный журналист, начинавший репортером в телевизионной программе, может со временем занять высшую в иерархии престижности должность ведущего такой программы. Престиж обеспечивается ежедневный появление
Публицистика в фельетоне
Во-первых, весьма привлекательна его стилистика, особенно на фоне заметной в последнее время тенденции к «информатизации» газетных публикаций. Споры о функциях журналистики (имеет ли автор право выражать собст
Public Relations
Тема 1. Отношения со средствами массовой информации. Вопрос 1. Что такое пресс-центр? а) Главный цех предприятия отрасли машиностроения для производства прессов. б) Центральное помещение какого-либо газетного издательства. в) Орган компании, существующий для оказания содействия прессе, размеры и структура которого зависят от объема возможных потребностей в его услугах. Ответ: в). Вопрос 2. Что такое пресс-релиз? а) Информационное сообщение; наиболее распространенный способ передачи информации прессе. б) Отдел предприятия отрасли машиностроения, отвечающий за реализацию прессов. в) Зона, в которую не допускаются журналисты. Ответ: а). Вопрос 3. Журфикс - это а) взятка журналисту для подачи ложной информации в прессе; б) фиксированная оплата одной
Московские газеты 19 века
Тема моего реферата - московские газеты XIX века. Целью работы является описание некоторых печатных изданий Москвы в указанный период, опираясь на книгу Владимира Алексеевича Гиляровского "Москва газетная", в
Реклама в структуре FM-вещания Санкт-Петербурга
Мы живем в мире, управляемом средствами массовой информации. Мы видим рекламу на телевидении и в газетах, слышим ее по радио и она формируем мнение о товарах и услугах. Не подлежит сомнению то, что это неправи
Рецензия на программу "Тема" - "журналистская этика"
Эта передача, на мой взгляд, получилась абсолютно провальной.
СМИ США
Содержание 1. Средства массовой информации
Психологическая культура журналиста
1.Введение 2. Психологическая культура журналиста 3
Психологические аспекты объективности и предвзятости СМИ
П л а н Введение. 1. Субъективные и объективные начала в журналистском тексте. 2
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар