загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з видавничої справи та поліграфії » Читачі російської провінції. Уфимская губернія

Читачі російської провінції. Уфимская губернія

В.В. Пугачов, Башкирський державний університет

Великий інтерес для дослідників представляє провінційний читач книг, газет і журналів ХVIII - ХIХ ст. Специфіка Оренбурзької і Уфімської губерній полягала в тому, що в них одночасно з великою кількістю громадян звичайних станів був великий культурний шар дворянства, міського і сільського, садибного. У статистиці читачів, виписували поштою періодичні видання, ми відразу можемо побачити ті газети і журнали, які отримували ці сім'ї. Пізніше, після поділу губернії на Уфимську і Оренбурзьку, це відмінність буде зумовлено ще й тим, що в Оренбурзькому прикордонному степовому краї буде завжди багато військового населення, так як крім гарнізонів там будуть розташовані штаби козачого війська і військового корпусу.

В середині ХIХ в. в Оренбурзьку губернію після закінчення Казанського, Томського, Московського і Санкт-Петербурзького університетів для роботи в школах краю, в губернських казенних присутності, а також у судових, адвокатських і лікарських посадах приїжджає досить багато випускників цих навчальних закладів. Молоді офіцери після закінчення військових навчальних закладів направляються для проходження подальшої служби в військові з'єднання прикордонних гарнізонів. Приїжджають сюди не тільки вихідці з цих губерній, а й ті, кому була дорога доля простих людей. Друга половина ХIХ в. відрізнялася поширеним серед різночинної інтелігенції рухом "ходіння в народ". Система освіти і земського охорони здоров'я та місцевого управління після кількох проведених державних реформ вимагала значної кількості висококваліфікованих дипломованих фахівців, і обійтися тільки своїми силами губернія в цьому випадку не могла.

У 1885 р в усій Російській імперії університетами було випущено 1194 студента, які закінчили курс історико-філологічного факультету, і 2465 випускників фізико-математичних факультетів; в 1890 г.соответственно - 729 і 2438 чоловік; в 1895 г. - 697 і 2826 чоловік і в 1899 році університети випустили 685 філологів та істориків, а також 3837 студента фізико-математичних факультетів [1]. Після закінчення навчання, почавши практичну професійну діяльність, вони стають найактивнішими читачами книг, як белетристики, так і спеціальної літератури, столичної і місцевої друкованої періодики, цьому ж навику за родом своєї діяльності вони навчають своїх товаришів по службі з простих станів, а також гімназійних і шкільних учнів в ході педагогічної діяльності. Частина з них згодом стане авторами місцевих газет і журналів, а також книг, наукових, художніх, педагогічних.

Оренбурзька губернія традиційно була резиденцією генерал-губернатора, і тут же був розташований окремий корпус збройних сил Росії, що в даний час прирівнюється до дислокації військового округу. Саме цим можна пояснити таку велику кількість одержуваних читачами Оренбурзького краю губернії військових видань. Але в 1865 р губернія розділилася.

У кожній тепер був свій губернатор. Ось такою була картина читаються тут щоденних видань, які поширювало поштове відомство в російській провінції в 1868 році: для порівняння нами взята статистика поширення одержуваних друкованих періодичних видань в Уфі і Уфімської губернії, Казані і Казанської губернії, Оренбурзі і Оренбурзької губернії. Однак було б не дуже вірно представляти ці цифри як якісне зростання грамотності всього населення імперії. Казань адже була з 1804 р університетським містом, і тому в ній була така категорія читачів, як студентська молодь.

Читатели российской провинции. Уфимская губерния

На практиці все виглядало набагато простіше і драматичніше. "Зараз важко собі уявити, що в першій половині ХIХ в. читала лише незначна частина населення Росії, що на кожного читача припадало не менше 20 осіб, практично не читали, і що читачі, таким чином, становили дуже вузький прошарок населення "[2].

Принагідно зауважимо, що книга була в основному предметом читання городян (ми не маємо на увазі представників привілейованого стану, якусь частину року проживали у своїх родових сільських садибах). Серед тих, хто читає городян крім дворян були купці, ремісники, міщани і досить численний прошарок для невеликого губернського центру що вчилася в різних навчальних закладах молоді. Селяни, що складали в Росії в розглядається нами час більшість населення, читачами в цей період часу нами розглядатися не можуть, так як багато хто з них просто не володіли елементарними технічними навичками впевненого читання. Це можна визначити за назвами виписуються видань: періодика для селян в цьому переліку практично відсутній, хоча кілька періодичних видань такого типу столичними та й місцевими видавцями вже випускалися (табл. 1). Далі ми наводимо статистику поширення тих же щотижневих санкт - петербурзьких і московських друкованих видань в тих же губерніях і губернських центрах в 1868 (Табл. 2). У 1868 р один примірник періодичних видань в Уфімської губернії припадає на 1962 людини, в Казанської губернії - на 936 осіб, в Оренбурзькій - на 714 осіб, в Самарській - на 1200 осіб, в Пермській - на 861 осіб. Через рік, в 1869 р, ці цифри виглядали вже по-іншому: в Уфімської губернії 1 примірник друкованої періодики припадав на 1166 чоловік, в Казанської губернії - на 664 людини, в Оренбурзькій губернії - на 545 осіб, у Самарській губернії - на 932 людини, в Пермській на 589 чоловік населення [3].

Читатели российской провинции. Уфимская губерния

Нижче ми наводимо статистику поштового розповсюдження щомісячних друкованих видань в тих же трьох губернських містах і одноїм ённих губерніях Російської імперії в 1868 г. (табл. 3).

В розглянутих нами губерніях кидається в очі різке відміну кількості виписуються видань з військово-інженерної та солдатської тематикою. Найбільше число їх падає на Оренбурзьку губернію. Справа в тому, що Оренбург завжди був резиденцією військового генерал-губернатора.

В оренбурзькому краї розташовувався військовий корпус, який з часом став військовим округом. Тут же був центр Уральського козацтва. Крім приватних читачів, військові видання отримували казенні присутності: штаби різних з'єднань, канцелярії, спеціалізовані бібліотеки для нижніх чинів.

Тому число військових читачів тут було незрівнянно більшим, ніж в Уфімської або Казанської губерніях [4].

Різниця в кількості читаючих Уфімської і Казанської губерній до цього часу складалася таким чином ще й тому, що з 1804 р Казань стає університетським центром Росії, і тому кількість читаючих громадян тут виросло з цієї причини. Звернемо увагу на журнал "Вісник Європи", число читачів якого в Казані і губернії різко відрізняється від інших міст та сусідніх губерній. Там же, в Казані, розташовується одна з чотирьох духовних православних академій Росії. В Уфі читачами були переважно власні, звичайні городяни; Казань ж до цього часу стала великим портовим і торговим містом і традиційним науковим і культурним центром. Ось ці відомості доповнюють джерела читання жителів Уфімської губернії.

Крім вирішення суто меркантильних проблем грамотне населення в цей час частина свого часу віддавала читанню, спеціальному, діловому, розважального. Архівні статистичні джерела частково допомогли відновити картину провінційного читання в кінці минулого століття (в 1887, 1888 і 1889 рр). Статистика тих років красномовно свідчить, що найбільш одержуваними тут виданнями були: "Син Вітчизни" (1887 г. - 118 екз. 1888 г. - 256 екз., 1889 г. - 127 екз.), "Живописний огляд" (182, 124, 158 екз.), "Новий час" (93, 197, 108 екз.), "Нива" (485, 545, 406 екз.), "Світло" (406, 846, 499), "Уфимские губернські відомості" (288, 287, 279 екз.), "Воскресіння" (132, 72,41), "Сільський вісник" (1889 - 355 екз.), "Церковні відомості" (1889 - 250 екз.), "Родина" (1888 - 285 екз.), "Луч" (1889 - 153 екз.). Тут виписують і читають "Російське багатство", "Вісник Європи", "Новина" [5].

Читатели российской провинции. Уфимская губерния

З цього ж джерела ми дізнаємося, що в 1889 р читачі губернії отримували 5684 примірників журналів і газет. Напевно, для цього часу цього було чимало. У цій статистиці цікава рядок читачів журналу "Нива". Вона до цього часу ставала масовим виданням як справжнє капіталістичне підприємство з залученням передових організаційних прийомів для постійного розширення кола читачів. Це були нові для Росії преміальні книги й цілі серії книг для передплатників, що оформили річний абонемент. Журнал до цього часу стає одним з найбільш читаних в Росії: "Сотні тисяч провінційних передплатників" Ниви "та ін. Журналів отримують, в додатках, книжку, яка, потрапляючи в народ, збільшує його книжковий асортимент. І головним споживачем книг, найчисленнішим покупцем книг, є вже народ, а не "чиста публіка" [6].

Поштове відомство доставляє до Уфи і Уфимську губернію безліч спеціальних видань з досить вузьким областям знань. Це "Гірський журнал", "Практична медицина", "Медична бібліотека", "Лікар", "Медична хроніка", "Медичний вісник", "Новини терапії", "Журнал хімічного товариства", "Економічний часопис", "Сільський господар" , "рахівництво", "Труди Київської академії", "Русские філологічні вести" і т. д. Вони прочитувалися і використовувалися в повсякденній практиці місцевими фахівцями в своїх галузях знань. Уфимская губернія в ці роки вже була і багатонаціональним містом, архіви жандармського управління зберігають у собі численні підтвердження появи тут німецьких, польських, єврейських, латиських, естонських та інших прізвищ.

Місцеві обивателі з великим інтересом читають не тільки Уфимську губернську газету, а й жваво цікавляться подіями, що відбуваються на території імперії, за її межами. Про зв'язки губернії з сусідніми регіонами та містами країни красномовно говорить той факт, що

Сторінки: 1 2
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар