загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з інформатики » Інфоpмаціонние технології та їх pоль в суспільстві

Інфоpмаціонние технології та їх pоль в суспільстві

В даний час у філософській та науковій литерату-
ре існують альтернативні концепції виникнення
інтелекту. Також в даний час можна говорити про три
видах інтелектуальних можливостях так званих людино-машинних систем. В їх основі лежать одні і ті ж
процеси - інформаційні. Інтелект, маючи в своїй основі інформаційний субстрат, має здатність регулювати, визначати розвиток суб'єктивно-об'єктивних відносин. Зростання формалізованих об'єктів інтелекту завдяки інформатизації різних сфер людської діяльності дозволяє інтенсифікувати розвиток науки і практичного освоєння дійсності, створює передумови для більш оптимального цілеспрямованого розвитку суспільства, його взаємовідносин з природним середовищем. Реалізовувати ці передумови однак можливо лише при поєднанні, взаємному доповненні формалізуються і принципово формалізації складових інтелекту, цілісному розвитку всіх його сторін.
Одним із засобів управління розвитком інтелекту і підвищення його організованості на сучасному етапі представляється інформатизація суспільства, яка грунтується насамперед на розвитку інформаційної технології. Інформаційна технологія формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій. Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства. Відомо, що економічні відносини накладають свій відбиток на процес розвитку техніки і технології, або даючи йому простір, або стримуючи його в певних межах.
В свою чергу, соціальний вплив техніки і технології на суспільство йде насамперед через продуктивність праці, через спеціалізацію засобів праці і, нарешті, шляхом виконання технічними засобами трудових функцій людини. Опредмечивание трудових, технологічних функцій людини поступово призвело до елімінізаціі суб'єктивного базису технічних пристроїв.
Так, до механізації та автоматизації технологічний процес був підпорядкований мірою суб'єктивних можливостей людини. У цьому плані не викликає сумнівів, що перехід до автоматизованого виробництва є рухом до вищої сфері об'єктивації технологічних функцій людини.
Можна припустити, що еволюція технології в об-
щем і цілому продовжує природну еволюцію. Якщо освоєння кам'яних знарядь допомогло сформуватися людському інтелекту, металеві підвищили продуктивність фізичної праці (настільки, що окрема про-
слойка суспільства звільнилася для інтелектуальної діяльності), машини механізували фізична праця, то інформаційна технологія покликана звільнити людину від рутинного розумової праці, посилити його творчі можливості.
Техніка та технологія у своєму розвитку мають еволюційні і революційні стадії і періоди. Спочатку
зазвичай відбувається повільне поступове удосконалення технічних засобів і технології, накопичення цих удосконалень, що і є еволюцією. Ці накопичені удосконалення в певний період викликають докорінні якісні зміни, заміну застарілих технічних засобів і технологій новими, які використовують інші принципи. Останнє стає можливим завдяки проникненню в техніку нових наукових ідей і принципів з природознавства. Сутність технологічної революції полягає в технічному освоєнні наукових відкриттів, на їх основі технічних винаходів, що викликають переворот у засобах праці, видах енергії і необхідність переходу до нових способів виробництва.
Відомо, що до XVIII століття техніка розвивалася в основному без наукової методології і винахідники продол-
жали шукати, алхіміки вірили в таємниче перетворення металів. Разом з тим починаючи з епохи Відродження все сильніше виявляються нові моменти в розвитку техніки, обумовлені потребами практики і відповідним посиленням процесу освоєння наукових знань.
Істотне значення мало усвідомлення в цей період того факту, що можливості техніки можуть незмірно збільшитися при використанні наукових відкриттів. Філософське обгрунтування необхідності союзу між наукою і технікою було дано Ф. Беконом. ідея того, що техніка перестала розвиватися спонтанно, грунтуючись лише на інтуїції окремих винахідників, технічне освоєння природи в силу використання наукової методології отримав зовсім нових рис.
Вплив науки на техніку спочатку йшло по лінії по-
щення ефективності відомих технічних винаходів
- водяного, вітряного, парового двигунів, вдосконалення способів передачі і т.д. надалі, в міру створення дослідних лабораторій безпосередньо на виробництві, посилився потік наукових ідей в техніку. Технічне освоєння природи до кінця XIX в. стало органічно пов'язаним з успіхами природознавства.
Використання наукових ідей і відкриттів в процесі технічного освоєння природи представляє собою видатний феномен. Якщо людина ще міг емпірично, методом оперувати механічної та теплової і в якійсь мірі хімічної формами руху і винаходити на цій основі різні пристрої, то без науки було б принципово неможливо освоїти інші форми руху, використовувати електрику, ядерну енергію і т.д.
В ході розвитку природознавства виявляються властивості, відносини предметів реальності, що знаходяться поза безпосередньої взаємодії з суб'єктом. Виявлені характеристики об'єктів спочатку мають значення як наукове відкриття. Згодом, однак, результати цих відкриттів безпосередньо або опосередковано використовуються в техніці та технології. Як це не здається часом дивним, абстрактні, ідеалізовані об'єкти і логікоматематіческіе кошти приводять до результатів, які так чи інакше вносять визначальний внесок в технічне освоєння природи. Досить нагадати, що теоретичні дослідження Фарадея, Максвелла, Герца привели до виникнення електротехніки та радіотехніки, дослідження в області будови атома зумовили створення атомної техніки, своєю появою мікроелектроніка зобов'язана робіт з фізики твердого тіла і т.д.
Наукове пізнання дійсності, розширюючи воз-
можне шляху технічного розвитку, все більш стає його необхідною умовою і підставою. Техніка в значній мірі визначається характерною для науки даного часу, поширеними методами і підходами дослідження. У цьому зв'язку примітний наступний факт. Технічні системи аж до наших днів розглядалися ізольовано, як замкнуті системи (без урахування наслідків їх впливу на зовнішнє середовище). Це дозволяло значно спростити їх проектування і зосередити увагу на головному - підвищенні техніко-економічних показників. Такий розгляд технічної системи не вимагає розробки особливих методів, засобів обліку наслідків її впливу на природне середовище. Практичне усвідомлення давньої філософської концепції --почалося в даній області переважно через виявлення негативних екологічних результатів технічної діяльності.
Вплив науки істотно відбилося і в организа-
ції технології виробництва. Практично досі виробництво різних речей грунтується на виділенні з вихідної сировини елементів і синтезировании (з'єднанні) їх певним способом. Невикористана частина сировини вважається непотрібною і викидається в навколишнє природне середовище. В зазначеному плані різні виробництва можна розглядати як реалізацію технічними пристроями способів поділу вихідної сировини на і і синтезування відповідно до поставлених цілей. Цей провідний в сучасному виробництві технологічний спосіб має моменти подібності зі специфікою підходу до об'єкта в науковому пізнанні. Поява низки нових технологій відбулося в ХХ в., Особливо з другої його половини: біотехнологія органічного синтезу штучних речовин із заданими властивостями, технологія штучних конструкційних матеріалів, мембранна технологія штучних кристалів і надчистого речовини, лазерна, ядерна, космічна технології і, нарешті, інформаційна технологія .
Перш ніж перейти до більш докладного розгляду інформаційної технології, наведемо визначення поняття, яке на наш погляд, є досить універсальним. . Тут управляються не тільки з метою перетворення складу, структури і форми речовини, але і для фіксації, обробки та отримання нової інформації.
Вся історія технічного прогресу від оволодіння ог-
ньому до відкриття ядерної енергії - це історія послідовного підпорядкування людині все більш могутніх сил природи. Завдання, які вирішуються на протязі тисячоліть, можна звести до множення різними інструментами і машинами енергетичної мощі людства. Порівняно з цим тотальним процесом ледве помітні спроби створення інструментів, що підсилюють природні можливості людини з обробки інформації, починаючи від камінців абака до машини Беббиджа.
На ранніх етапах історії людства для сінхроні-
зації виконуваних дій людині потрібні були кодовані сигнали спілкування. Цю задачу людський мозок вирішив без будь-яких штучно створених інструментів: розвинулася людська мова. Промова виявилася і першим істотним носієм людських знань. Знання накопичувалися у вигляді усних розповідей і в такій формі передавалися від покоління до покоління. Природні можливості людини з накопичення і передачі знань отримали першу технологічну підтримку зі створенням писемності. Започаткований процес вдосконалення носія інформації та інструментів для її реєстрації продовжується до цих пір: камінь, кістку, дерево, глина, папірус, шовк, папір, магнітні та оптичні носії, кремній ...
Можна погодитися з т ем, що писемність стала першим історичним етапом інформаційної технології. Другим етапом вважається виникнення друкарства. Стимульоване друкарством розвиток наук прискорювало темпи накопичення професійних знань. Знання, упредметнені через трудовий процес у верстати, машини, технології і т.п., ставали джерелом нових ідей і плідних наукових напрямів. Цикл: знання - наука - суспільне виробництво - знання замкнулося,

Сторінки: 1 2 3
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар