загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати по комунікації та зв'язку » Сучасні засоби оргтехніки

Сучасні засоби оргтехніки

московський державний університет сервісу

ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ І ГОСТИННОСТІ

контрольної роботи

З ДИСЦИПЛІНИ: СУЧАСНІ ЗАСОБИ ОРГТЕХНІКИ.

3 ВАРІАНТ

| ВИКОНАВ: СТУДЕНТКА 3 КУРСУ |
| заочного відділення, |
| СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 2305 |
| Вишневська КАТЕРИНА |
| ПЕРЕВІРИТИ: |

МОСКВА 2001 Г.

Зміст


1

Введення 3


Історична довідка 5

Функціональні підсистеми 6
Розклад 7
Тарифи 7
Управління ресурсами і доходами. 7
Управління доступом агентств до ресурсів авіакомпаній 8
Замовлення 8
Управління подіями. Безпаперова технологія 8
Продаж, обмін і повернення квитків 8
Зведення. Статистика. Звітність. Архів 8

Від Сирени-2.3 до Сирин 9

Географічний принцип розміщення ресурсів і комплексна технологія 9
Термінальний доступ до центрів «Сирени » 9
Система СИРИН 10

Порівняльні дані по принтерів 14

Введення

Зміни нашого часу зумовили зростаючий інтерес різного роду комерційних і некомерційних організацій до застосування комп'ютерної техніки для забезпечення інформаційної підтримки свого бізнесу. Це є наслідком відносної стабілізації економіки, припинення падіння виробництва, а в деяких областях і помітного його зростання; що дозволяє успішним організаціям інвестувати певні кошти в полегшення щоденної рутинної роботи щодо збору та обробки інформації, що забезпечує бізнес-процес.

Інформаційні системи їх функціонування.

Інформаційна система - це організовані людиною системи збору, зберігання, обробки та видачі інформації, необхідної для ефективного функціонування суб'єктів і об'єктів управління. Дані системи є засобом задоволення потреб управління в інформації, яке полягає в тому, щоб у потрібний момент з відповідних джерел отримувати інформацію, причому таку, яка повинна бути попередньо систематизована і певним чином оброблена.

До компонентів інформаційної системи відносяться:

1. інформація, необхідна для виконання однієї або декількох функцій управління;

2. персонал, що забезпечує функціонування інформаційної системи;

3. технічні засоби;

4. методи і процедури збору та переробки інформації.

Інформаційні системи, як і будь-які інші системи, крім структури характеризуються функціями, які вони виконують. З технологічної точки зору їх функції можна підрозділити на підготовчий і основні. Перші полягають у фіксації, зборі даних, кодуванні і запису їх на машинні носії, введення в пам'ять електронно-обчислювальних машин (у разі автоматизації) і систематизованому зберіганні. Другі - зводяться до пошуку або змістовної обробці інформації, документального оформлення і розмноженню результатів пошуку та обробки, передачі вихідної інформації споживачам.

Деякі вітчизняні та зарубіжні дослідники пов'язують поняття інформаційної системи з автоматизацією інформаційних процесів на базі
ЕОМ. Автоматизація інформаційних процесів є актуальним завданням в проблематиці вдосконалення соціального управління. Однак пов'язувати поняття інформаційної системи тільки з впровадженням в інформаційний процес
ЕОМ неправомірно. Потреба в систематизованої і спеціально обробленої інформації для потреб управління була давно створена людиною, і людина навчилася збирати, обробляти і передавати інформацію, і до моменту появи автоматизації інформаційна система вже існувала як реальність. В даний час, коли вирішуються завдання створення інформаційних систем на базі ЕОМ, поряд з останніми функціонують і такі інформаційні системи, автоматизація яких або неможлива, або невигідна.

У науковій літературі поряд з поняттям "інформаційна система" вживається і поняття "система інформації". У цьому зв'язку представляється необхідним сказати кілька слів про їх співвідношення. Найбільшого поширення набув підхід, при якому система інформації розглядається як сукупність різних видів інформації, які забезпечують виконання певних завдань. Автори дотримуються цієї позиції, акцентують увагу на видах інформації, на їх взаємозв'язку між собою і виконуваними системою управління функціями, тобто на інформації як такої.

Існує і протилежна точка зору, прихильники якої під системою інформації розуміють не сукупність інформації, а те, за допомогою чого вона функціонує. В органах внутрішніх справ розглянута точка зору знайшла своє вираження в такому формулюванні: "Система інформації в органах внутрішніх справ складається з ряду взаємопов'язаних елементів: джерел отримання інформації, каналів зв'язку і передачі, засобів зберігання і обробки".

Всю циркулює в будь-якому органі управління інформацію можна представити у вигляді системи, але при цьому не можна зазначене поняття обмежувати лише сукупністю різних видів інформації або тільки сумою методів і засобів її збору та обробки. Нелогічно, мабуть, відділяти інформацію від інформаційних процесів, тобто від її руху і перетворення. Для реалізації безперервного управлінського процесу важлива не тільки сама інформація, а й організація обміну інформацією як між компонентами системи, так і між системою і зовнішнім середовищем. Тому більш правильним було б таке тлумачення системи інформації, коли до числа її компонентів включаються види, потоки і масиви інформації; канали зв'язку; прийоми, методи і засоби збору, обробки та зберігання. Якщо досліджується інформаційна модель якоїсь системи управління, то важливим є не тільки з'ясування змісту інформації, але і розуміння механізму функціонування моделі. До матеріальної же основі такого механізму слід віднести сукупність використовуваних прийомів, методів і засобів збору, передачі та обробки інформації. Істотним компонентом системи інформації вважаються органи
(підрозділи), які здійснюють організацію і реалізацію інформаційного процесу.

Отже під системою інформації ми розуміємо сукупність усіх видів інформації, необхідної для ефективного функціонування конкретної системи управління, а також комплекс методів, засобів і організаційних форм реалізації інформаційного процесу.

Яке ж співвідношення понять "система інформації" та "інформаційна система"?

"Деякі системи, - відзначає Ю.І. Черняк, - неозорі для спостерігача або в часі, або в просторі, тобто задачу над даним об'єктом не можна вирішувати без того, щоб не брати до уваги той факт, що спостерігач фізично не може одночасно оглядати всю систему ... У таких випадках вихід з положення полягає в послідовному розгляді системи по частинах. Таким чином, велика система - це система, яка не може розглядатися інакше, як у якості сукупності апріорно виділених підсистем ". До такого роду систем належать і системи інформації, в яких виділеними підсистемами виступають інформаційні системи.

Якщо поняттям "система інформації" охоплюється вся інформація органу управління, то поняттям "інформаційна система" - частина цієї інформації.
Об'єктивна необхідність створення не однієї, а багатьох інформаційних систем обумовлюється тим, що інформація в органі управління відрізняється за змістом, завданням, які з її допомогою вирішуються, методам і засобам збору, передачі та обробки. Ділення системи інформації на окремі інформаційні системи дозволяє застосовувати різноманітні методи і засоби вирішення інформаційних задач залежно від наявності різних факторів, здійснювати поетапне проектування і впровадження локальних інформаційних систем з подальшою ув'язкою їх в єдину систему інформації, що відбувається на практиці.

Таким чином, системи інформації можна представити як сукупність інформаційних систем, що забезпечують ефективне виконання функцій управління. При цьому поняття інформаційної системи та системи інформації співвідносяться як частина до цілого.

Інформаційні системи в органах внутрішніх справ розрізняються за призначенням, характером вирішуваних завдань, рівням функціонування та іншими ознаками.
Завдання їх класифікації пов'язана з проблемою

класифікації самих інформаційних систем, так як будь-яка інформаційна система може бути в тій чи іншій мірі автоматизована.

Інформаційні системи можна розбити на три класи: облікові (стежать, що прогнозують, довідкові); аналітичні (що радять, що прогнозують, діагностичні); вирішальні (керуючі, що планують). Як видно з наведеної класифікації інформаційні системи поділяються на такі рівні: які не виробляють якісної зміни інформації (облікові системи); що аналізують інформацію (аналітичні системи); виробляють рішення (вирішальні системи).

Між цими класами існує певна залежність, що виражається в тому, що попередній клас є вихідною базою для подальшого, а кожний наступний припускає можливість вирішення задач попереднього класу. Так, статистичні системи крім власних завдань виконують довідкові функції, а системи, що стежать вирішують завдання статистичного та довідкового характеру.

Наведена класифікація автоматизованих інформаційних систем розкриває перспективи їх розвитку. В основу класифікації автоматизованих інформаційних систем функціонуючих нині в органах внутрішніх справ може бути покладений така ознака як особливості машинної обробки інформації. Їхнє рішення за допомогою ЕОМ має певну специфіку, яка проявляється в особливостях технології реалізації інформаційних завдань. За цією ознакою інформаційні завдання можна розділити на три групи: розрахункові, аналітико-статистичні, інформаційно пошукові.

Автоматизовані розрахункові інформаційні системи характеризуються відносно невеликими обсягами вхідної та вихідної інформації і значною питомою вагою обчислювальних операцій.

Автоматизовані аналітико-статистичні інформаційні системи призначені для збору та обробки статистичної інформації характеризуються великим обсягом вхідний і вихідний інформації, а також великою питомою вагою логічних операцій в порівнянні з арифметичними в програмах використовуються цими системами.

Автоматизовані інформаційно-пошукові системи використовуються для виконання основних функцій органів внутрішніх справ. Їх особливість полягає в накопиченні і постійному коригуванні великих масивів інформації про осіб, фактах і предметах, що представляють оперативний інтерес.
Можна відзначити велику трудомісткість первинного введення робочого масиву інформації та рознесену в часі роботу з додавання нової інформації.
Крім того, об'єкти безперервно перебувають в динаміці, що вимагає постійного корегування інформації, що характеризує ці об'єкти.

У процесі розвитку автоматизованих інформаційно-пошукових систем сформувалися три види інформаційного обслуговування - ДОКУМЕНТАЛЬНЕ,
фактографічні та концептографіческого. Кожному з цих видів відповідає своя інформаційна система, що є підсистему загальної інформаційної системи суспільства.

ДОКУМЕНТАЛЬНА система, в перебігу вже багатьох століть забезпечувала інформаційне обслуговування суспільства в цілому і різних його інститутів, в тому числі науки і техніки.

Сутність документального обслуговування полягає в тому, що інформаційні потреби членів суспільства задовольняються шляхом надання їм первинних документів, необхідні відомості з яких споживачі витягають самі. Зазвичай грамотне документальне обслуговування здійснюється в два етапи: спочатку споживачеві надається деяка сукупність релевантних (релевантність

- смислове відповідність змісту документа інформаційним запитом смислове відповідність між двома

Сторінки: 1 2 3 4 5 6
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар