загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Короткий зміст творів » Вільям Годвін. Калеб Уильямc

Вільям Годвін. Калеб Уильямc

Вільям Годвін. Калеб Уильямc

Вісімнадцятирічний Калеб Уильямc, не по роках тямущий і начитаний, після смерті батьків, бідних селян, які жили у володіннях багатого сквайра Фердинанда Фокленда, стає його секретарем.

Дивна поведінка Фокленда, який веде замкнутий спосіб життя і часто впадає в похмуру задума, змінну спалахами гніву, наводить юнака на думку про те, що його господаря мучить якась таємниця. За визнанням самого Калеба, головною рушійною силою, направлявшей все його життя, завжди було цікавість. Допитливий розум юнака спонукає його у всьому докопуватися до рушійних причин і прихованих мотивів, і він шукає пояснень тому, що так мучить Фокленда.

Коллінз, керуючий маєтком, на прохання Калеба розповідає йому трагічну історію свого господаря.

В юності Фокленда надихали честолюбні романтичні мрії про лицарські подвиги. Подорожуючи по Італії, він неодноразово доводив свою хоробрість і благородство. Повернувшись через кілька років до Англії, він оселився в своєму родовому маєтку. В особі поміщика Барнабі Тіррела, свого найближчого сусіда. Фокленд знайшов смертельного ворога.

Тіррел, людина незвичайної фізичної сили, грубий, деспотичний і неврівноважений, звик безроздільно панувати в місцевому суспільстві: ніхто не смів ні в чому йому суперечити. З приїздом Фокленда, який не тільки вигідно відрізнявся від Тірреда розумом і ввічливістю, але, незважаючи на відсутність фізичної сили, не уступав йому в мужності, становище різко змінилося: душею товариства став Фокленд. Бажаючи покласти край безглуздій ворожнечі з боку Тіррела і побоюючись трагічної розв'язки, Фокленд робив спроби зближення з ним, але той ще сильніше зненавидів свого суперника. Щоб помститися Фокленда, Тіррел вирішив видати заміж свою бідну родичку, міс Емілі Мельвіль, яка жила в його будинку, за Граймза, одного зі своїх дармоїдів. Але Емілі відмовилася. Серце дівчини вже належало Aокленду, який врятував її від неминучої смерті під час пожежі в селі, де вона гостювала. Коли ж Граймз, за ??намовою Тіррела, спробував її збезчестити. Фокленд знову врятував дівчину, посиливши лють свого врата. Тоді Тіррел запроторив Емілі до в'язниці за абсурдним звинуваченням у тому, що вона заборгувала йому велику суму грошей. У в'язниці нещасна дівчина, Здоров'я якої було підірвано нервовим зривом через постійні переслідування свого двоюрідного брата, померла, незважаючи на всі старання Фокленда повернути її до життя.

Після смерті Емілі всі відвернулися від Тірреда, і той, ображений і принижений, але аж ніяк не розкаявся у своїх злиднях, з'явився незваним на громадське зібрання і при всіх жорстоко побив Фокленда. Тіррела виставили за двері, Фокленд незабаром теж залишив зібрання, а через деякий час неподалік знайшли закривавлений труп Тіррела. Суд, перед яким Фокленд виступив з блискучою промовою, беззастережно визнав його невинним у вбивстві. Відповідальним за цю смерть визнали Хоукинса, колишнього орендаря Тіррела. У Хоукинса були причини ненавидіти свого колишнього господаря, який з чистого самодурства довів його до злиднів, а сина сховав у в'язницю. Були знайдені докази, які свідчили проти Хоукинса, і його повісили разом з сином, що втік з в'язниці перед самим вбивством Тіррела.

На цьому Коллінз закінчує свою розповідь. Ці події, говорить він юному Калебу, так вплинули на Фокленда, що він різко змінився: перестав бувати в суспільстві, зробився суворим відлюдником. Незважаючи на доброту до оточуючих, він завжди холодний і стриманий, а звичайне для нього похмурий настрій часом змінюється припадками люті, і тоді він схожий на божевільного.

Розповідь керуючого виробляє настільки сильне враження на обдарованого палким уявою юнака, що він постійно розмірковує над історією свого господаря. Ретельно аналізуючи всі її деталі, він приходить до висновку, що Хоукінс не міг бути вбивцею Тіррела. Випадково виявлене Калеб лист Хоукинса до Фокленда, який симпатизував бідному орендарю і намагався врятувати його від переслідувань Тіррела, перетворює здогади в тверду впевненість. Невже вбивця - Фокленд?

Калеб починає спостерігати за ним, помічаючи його найменші душевні руху. Розмовляючи з Фокленда на абстрактні теми, юнак намагається направити бесіду в потрібне йому русло в надії на те, що Фокленд видасть себе необережним словом або жестом. Бажання у що б то не стало дізнатися таємницю свого господаря перетворюється у Калеба на справжню манію, він втрачає будь-яку обережність і майже у відкриту веде зі своїм господарем небезпечну гру: тонко продуманими питаннями і нібито випадковими натяками він доводить Фокленда мало не до божевілля.

Нарешті Фокленд визнається Калебу, що він, Фокленд, справжній вбивця Тіррела, став причиною загибелі невинно засуджених Хоукінс. Але Фокленд не зламаний поразкою. Він попереджає юнака, що його чекає розплата за його ненаситне цікавість: він не прожене його зі служби, але завжди буде ненавидіти його, а якщо Калеб поділиться з ким-небудь розкритою таємницею, то хай нарікає на себе.

Юнак розуміє, що фактично став полоненим Фокленда. За час своєї служби у нього Калеб духовно виріс і сформувався як особистість, хоча й дорогою ціною. Зайнятий постійної стеженням і аналізом поведінки Фокленда, юнак навчився володіти своїми почуттями і волею, розум його став гострим і проникливим, але він повністю втратив невимушеність і життєрадісність юності. Схиляючись перед високими достоїнствами Фокленда, характер і образ думок якого він досконально вивчив, Калеб усвідомлює, наскільки небезпечний може бути людина, якого змусили зізнатися у скоєному злочині.

Калеб і Фокленд наче помінялися місцями. Тепер Фокленд ревниво стежить за кожним кроком Калеба, і того починає обтяжувати відсутність свободи. У маєтку приїжджає з візитом Валентин Форстер, старший брат Фокденда по матері. Форстер симпатизує юнакові, і Калеб натякає йому на те, що тяготиться службою у свого господаря.

Юнак просить у Форстера заступництва на випадок переслідувань з боку Фокленда. Але той здогадується про те, що юнак хоче вислизнути з-під його влади, і вимагає, щоб Калеб припинив всяке спілкування з Форстером. Він підкріплює свою вимогу погрозами, і Калеб вирішується бігти. Форстер посилає йому вслід слугу з листом, в якому переконує його повернутися в маєтку брата. Калеб повертається, але підступний Фокленд звинувачує його в тому, що він обікрав його на велику суму грошей. У присутності Форстера і слуг Фокленд призводить підроблені докази винності Калеба, як юнака відвозять до в'язниці. Він намагається бігти, але тільки друга спроба повертає йому свободу.

Калеб ледь не гине від рук розбійників, але їх ватажок, Раймонд, якому не чуже благородство, рятує його і бере під свій захист. Злобного і жадібного Джайнса, який пограбував і поранив беззахисного Калеба, Раймонд виганяє із зграї. Юнак живе серед розбійників у густій ??хащі лісу, в старих руїнах, де господарство веде жахлива стара, яку місцеві жителі бояться і вважають відьмою. Вона ненавидить Калеба, так як через нього прогнали Джайнса, який користувався її розташуванням. Юнак не бере участі в набігах зграї, навпаки, він перестерігає розбійників і їх ватажка кинути злодійство і ступити на чесний шлях.

Тим часом в окрузі поширюють листки з описом зовнішності небезпечного злочинця Калеба Вільямса: за його упіймання призначена нагорода в сто гіней. Юнак здогадується, що стара, яка вже робила замах на його життя, хоче видати його владі, і покидає зграю. Він переодягається жебраком і намагається відплисти до Ірландії, але його хапають двоє сищиків, помилково прийнявши за одного з шахраїв, які пограбували пошту, і Калеб мало знову не влучає у в'язницю.

Юнак вирушає до Лондона. Спочатку він постійно переодягається і ретельно змінює свою зовнішність. Потім він видає себе за бідного і покаліченого єврейського юнака (для цього Калеб носить під камзолом штучний горб) і починає заробляти на життя літературною працею. Однак його вистежує Джайнс, який до набрання розбійницьку зграю був сищиком, а після вигнання з неї повернувся до свого колишнього ремесла. Юнак потрапляє в ту ж в'язницю, з якої втік. У розпачі він заявляє суддям, що він ні в чому не винен, а його колишній господар, Фокленд, навмисне звинуватив його в крадіжці. Вперше за весь час своїх поневірянь Калеб оголошує про те, що Фокленд - злочинець і вбивця. Але судді перелякані тим, що бідняк вирішується звинуватити багатого джентльмена, і відмовляються вислухати свідчення юнака. Однак, коли на слухання справи Калеба Вільямса не є ні Фокленд, ні Форстер, юнака відпускають на свободу.

Фокленд, який за допомогою найнятої ним Джайнса вже давно стежив за кожним кроком Калеба, пропонує йому операцію: юнак повинен підписати папір із запевненням у тому, що Фокленд неповинний у вбивстві Тіррела, і тоді Фокленд залишить юнака у спокої. Але Калеб, доведений до відчаю переслідуваннями свого колишнього господаря, все ж з обуренням відмовляється, не бажаючи ставати знаряддям несправедливості. На подив юнаки, Фокленд не намагається знову запроторити його за грати і навіть передає йому через слугу гроші.

Калеб їде в Уелльса і живе в невеликому містечку, де займається лагодженням годин і викладанням математики. Однак і тут його наздоганяє помста Фокленда: раптово і без жодних пояснень всі друзі Калеба відвертаються від нього, і він залишається без роботи.

Калеб залишає Уелльса, з тим щоб

Сторінки: 1 2
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар