загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Короткий зміст творів » Джордж Гордон Байрон. Дон Жуан

Джордж Гордон Байрон. Дон Жуан

Джордж Гордон Байрон. Дон Жуан

«Епічна поема» - з відкликання автора, а по суті - роман у віршах, «Дон Жуан» - найважливіше і наймасштабніше твір пізнього етапу творчості Байрона, предмет постійних роздумів поета і запеклої полеміки критики.

Подібно «Євгенія Онєгіна» , шедевр пізнього Байрона обривається на півслові. Судячи з листування і відгуками сучасників, що працював над «Дон Жуаном» протягом останніх семи років свого життя, поет зумів здійснити не більше двох третин свого великого задуму (замислювався епос в 24 піснях, і автор припускав показати життя свого героя в Німеччині, Іспанії, Італії, а закінчити оповідання загибеллю Жуана у Франції в період Великої французької революції).

У першій пісні соковитими сатиричними мазками поет накидає ескіз існування досить ординарного дворянського сімейства в Севільї в другій половині XVIII століття, відтворюючи станове і сімейне оточення, в якому тільки й міг статися на світ майбутній неприборканий підкорювач жіночих сердець . Досвід побував в Іспанії творця «Чайльд Гарольда» не міг не послужити Байрону доброї послуги: образи життєлюбного, оптимістичного дона Хосе і його «високочолою» томної і манірною подружжя дони Інес здаються намальованими пензлем якого-небудь з фламандських майстрів жанрової живопису. Лукавий автор ні на хвилину не втрачає із виду і звичаї сучасної йому британської аристократії, акцентуючи, зокрема, переважаюче в Севільському багатому домі відчуття лицемірства і лицемірства. Шістнадцятирічний молодий герой проходить перші уроки еротичного виховання в обіймах найкращої подруги матері - молодий (вона всього на сім років старше юнаки) дони Юлії, дружини дона Альфонсо, якого в минулі роки пов'язували, натякає автор, з матір'ю Жуана, узи не цілком платонічного дружби. Але трапляється непоправне: ревнивий дон Альфонсо виявляє підлітка в спальні дружини, і батьки Жуана, прагнучи уникнути великосвітського скандалу, відправляють свого нащадка в тривалу морську подорож.

Корабель, що пливе в Ліворно, зазнає аварії, і більшість пасажирів гине в хвилях під час жорстокої бурі. При цьому Жуан втрачає свого слугу і наставника, а його самого, виснаженого, без свідомості, хвилею викидає на берег невідомого острова. Так починається новий етап його біографії - любов до прекрасної грекині Гайде.

Пленительно прекрасна дівчина, що живе з батьком-піратом в ізоляції від зовнішнього світу, знаходить на узбережжі казково красивого юнака і дарує йому свою любов. Гайде невідомі розрахунок і лукавство: «Гайде - як дочка наївна природи / І непідробною пристрасті - народилася / Під спекотним сонцем півдня, де народи / Живуть, любові законам підпорядкувати. / Обранцеві прекрасного на роки / Вона душею і серцем віддалася, / Чи не мислячи, що не турбуючись, чи не боячись: / Він з нею був - і щастя було з нею! »

Однак, як і всяка утопія , ця безхмарна смуга в житті героїв скоро переривається: батько Гайде, який мав славу загиблим в одній зі своїх контрабандистських «експедицій» , повертається на острів і, не почуй благання дочки, пов'язує Жуана і відправляє його з іншими полоненими на ринок рабів до Константинополя. А вражена пережитим дівчина впадає в безпам'ятство і через деякий час вмирає.

Жуан, в свою чергу, разом з товаришем по нещастю - британцем Джоном Джонсоном, які служили в армії Суворова і взятим у полон яничарами, виявляється проданий в гарем турецького султана. Сподобався коханій дружині султана, красуні Гюльбее, він прихований в жіночій сукні серед чарівних одалісок і, не відаючи про небезпеку, «накликає» на себе прихильність однієї з них - прекрасної грузинки Дуду. Ревнива султанша в люті, але, підкоряючись міркувань тверезого розрахунку, змушена допомогти Жуану і його другу Джонсону, разом з двома невдачливими наложницями, бігти з гарему.

Атмосфера пряної еротичної резиньяції різко змінюється, коли втікачі опиняються в розташуванні російських військ, під командуванням фельдмаршала Суворова що штурмують турецьку фортецю Ізмаїл на Дунаї (пісні 7-8-я).

Ці сторінки роману воістину захоплюють - не тому тільки, що прагнув надати максимальну історико-документальну достовірність своєму оповіданню Байрон дуже докладно і колоритно характеризує безстрашного російського полководця (до речі, в цих епізодах знаходиться місце і майбутньому переможцю Наполеона Кутузову), але перш за все тому, що в них сповна виразилося пристрасне неприйняття Байроном антигуманної практики кровопролитних і безглуздих воєн, що складали значиму - часто ведучу - частина зовнішньої політики всіх європейських держав. Байрон-антимілітаристом за звичаєм далеко обганяє власний час: обожнюючи свободу і незалежність і віддаючи належне відвазі й таланту Суворова, його простоті й демократизму («Признатися вам - Суворова я сам / Без коливань дивом називаю» ), він говорить рішуче «ні» монархам-завойовникам, заради ефемерної слави що кидає в жерло жахливої ??бійні тисячі людських життів. «Але, по суті, лише війни за свободу / Варті благородного народу» .

Під стать автору і герой: через незнання виявляє чудеса героїзму при облозі фортеці Жуан, ні секунди не вагаючись, рятує від рук розлючених козаків п'ятирічну турецьку дівчинку і надалі відмовляється розлучитися з нею, хоча це і перешкоджає його світської «кар'єри» .

Як би то не було, його нагороджують російським орденом за відвагу і відряджають до Петербурга з депешей Суворова імператриці Катерині про взяття неприступної турецької твердині.

«Російський епізод» у житті іспанського героя дуже тривалий, однак сообщаемое Байроном про вдачі і звичаї російського двору досить докладно і красномовно свідчить про величезну роботу, виконану поетом, ніколи не бував в Росії, але щиро і неупереджено намагалися зрозуміти природу російського самодержавства. Цікава й неоднозначна характеристика, що дається Байроном Катерині, і недвозначно-неприязна оцінка поетом фаворитизму, процвітаючого, втім, не при одному лише імператорському дворі.

Блискуча кар'єра улюбленця російської государині, «засвітила» Жуану, скоро виявляється перервана: він захворює, і всесильна Катерина, забезпечивши вродливого юнака вірчими грамотами посланника, відправляє його до Англії.

Минувши Польщу, Пруссію, Голландію, цей улюбленець долі виявляється в вітчизні поета, який без натяків висловлює свою вельми далеке від офіціозного ставлення до ролі, яку відіграє славляться «волелюбної» Британія в європейській політиці («вона - тюремник націй ... » ).

І знову жанрова тональність розповіді змінюється (з пісні 11-ї до 17-ї, на якій і переривається роман). Власне «пікарескная» стихія тріумфує тут тільки в короткому епізоді нападу на Жуана вуличних грабіжників на лондонській вулиці. Герой, втім, без праці виходить з положення, відправляючи одного з нападників на той світ. Подальше - впритул предвосхищающие пушкінського «Онєгіна» картинки великосвітської життя столичного та сільського Альбіону, що свідчать і про зростаючу глибині байронівського психологізму, і про властиві поетові незрівнянному майстерності уїдливо-сатиричного портрета.

Важко піти від думки, що саме цю частину розповіді автор вважав центральною для свого грандіозного задуму. Навряд чи випадково на початку цієї смуги в існуванні персонажа поет «проговорюється» : «Дванадцять пісень написав я, але / Все це лише прелюдія поки» .

До цього моменту Жуану двадцять один рік. Молодий, ерудований, чарівний, він недаремно привертає до себе увагу молодих і не настільки молодих представниць прекрасної статі. Однак ранні тривоги і розчарування заронили в ньому вірус втоми і пересичення. Байронівський Дон Жуан, можливо, тим разюче і відрізняється від фольклорного, що в ньому немає нічого «надлюдського» .

Ставши об'єктом суто світського інтересу з боку блискучою аристократки леді Аделіни Амондевилла, Жуан удостоюється запрошення погостювати в розкішному заміському маєтку лорда Амондевилла - красивого, але поверхневого представника своєї спільноти, стовідсоткового джентльмена і пристрасного мисливця.

Його дружина, втім, теж плоть від плоті свого середовища з її звичаями і забобонами. Відчуваючи душевну прихильність до Жуану, вона не знаходить нічого кращого, як ... підшукав своєму ровеснику-іноземцю належну наречену. Він, зі свого боку, після довгої перерви, здається, по-справжньому закохується в юну дівчину Аврору Ребі: «Вона невинної грацією своєї / Шекспіра героїнь нагадувала» .

Але останнє ніяк не входить в розрахунки леді Аделіни, що встигла доглянути для юнака одну зі своїх великосвітських подруг. З нею-то в нічній тиші старовинного сільського особняка і стикається герой на останніх сторінках роману.

На жаль, доля перешкодила поетові продовжити розповідь ...

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту briefly /

 
Подібні реферати:
Дон Жуан. Байрон Джордж Гордон
Короткий виклад змісту.
Жан Батист Мольєр. Дон Жуан, або Кам'яний гість
Покинувши молоду дружину, донью Ельвіру, Дон Жуан кинувся в погоню за черговий полонила його красунею. Його нітрохи не бентежило, що в тому місті, куди він прибув по її слідах і де мав намір викрасти її, за півроку до того їм було вбито командор.
Джордж Гордон Байрон. Паломництво Чайльд-Гарольда
Коли під пером А. С. Пушкіна народжувалася крилата рядок, вичерпно визначала вигляд і характер його улюбленого героя: «Москвич в Гарольдовом плащі» , її творець аж ніяк не прагнув вразити співвітчизників б'є в очі оригінальністю.
Джордж Гордон Байрон. Гяур
Відкривають поему строфи про прекрасну природу, яку роздирають бурями насильства і сваволі Греції, країни героїчного минулого, схилилась під п'ятою окупантів.
Джордж Гордон Байрон. Корсар
Сповнений мальовничих контрастів колорит «Гяура» відрізняє і наступний твір Байрона «східного» циклу - більш широку за обсягом поему «Корсар» , написану героїчними двустишиями.
Джордж Гордон Байрон. Манфред
Що стала дебютом Байрона-драматурга філософська трагедія «Манфред» , мабуть, найбільш глибокий і значущий (поряд з містерією «Каїн» , 1821) з творів поета в діалогічному жанрі, не без підстав вважається апофеозом байронівського песимізму.
Лєсков: Лівша
Короткий виклад змісту.
Томас Манн. Чарівна гора
Дія розгортається на початку XX століття (у роки, що безпосередньо передували початку першої світової війни) у Швейцарії, в розташованому поблизу Давосу туберкульозному санаторії.
Анотації до творів Олександра Кабакова
Короткий зміст книг Кабакова.
Володимир Володимирович Набоков. Дар
Герой роману - Федір Костянтинович Годунов-Чердинцев, російський емігрант, син знаменитого ентомолога, нащадок аристократичного роду - бідує в Берліні другої половини 20-х рр.., Заробляючи приватними уроками.
Шарль Секонда Монтеск'є. Перські листи
У романі вирішуються проблеми державного устрою, питання внутрішньої і зовнішньої політики, питання релігії, віротерпимості, ведеться сміливий обстріл самодержавного правління і, зокрема, бездарного і навіженого царювання Людовика XIV.
Чарлз Роберт Метьюрін. Мельмот-блукач
Дія починається восени 1816 в Ірландії, в графстві Уіклоу, куди студент дублінського Трініті Коледжу Джон Мельмот приїжджає, щоб відвідати свого вмираючого дядька, а простіше кажучи, вступити у володіння його маєтком.
Генріх Гейне. Німеччина. Зимова казка
Дія поеми відбувається восени-взимку 1843 г Ліричний герой поета залишає веселий Париж і кохану дружину для того, щоб зробити короткочасну поїздку в рідну Німеччину.
Томас Манн. Доктор Фаустус
Розповідь ведеться від імені доктора філософії Серенус Цейтблома. Народившись в 1883 р., він закінчує гімназію містечка Кайзерсашерн, потім університет, стає викладачем класичних мов і обзаводиться сім'єю.
Джордж Гордон Байрон. Каїн
Містерію, дія якої розгортається в «місцевості поблизу раю» , відкриває сцена вознесіння молитви Єгові. У молінні бере участь все нечисленне «людство» : вигнані з райських кущ в нагороду за гріх Адам і Єва, їхні сини Каїн і Авель.
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар