загрузка...

трусы женские
загрузка...

Ліногравюра


Зміст.

1. Введення. ............................................................... ..стр. 1
2. Глава I. Естамп. ...................................................... ..стр. 2
3. Глава II. З історії гравюри. а) Короткий нарис історії гравюри. .................. .стр. 3 б) Гравюра на рубежі XIX-XX ст.ст. .................. ... Стр. 5 в) Японська гравюра. ..................................... стр. 6 г) Ліногравюра в Росії. ............................... стр. 7
4. Глава III. Різновиди гравюри. .............................. .... Стор. 8

5. Глава IV. Робота з ліногравюрою. а) Методика роботи над гравюрою по лінолеуму. .......................................... .стр. 9 б) Способи друку. ....................................... Стор. 11
6. Висновок. ............................................................ Стр. 12
7. Додаток. ......................................................... ... Стр. 13

Введення.

Мистецтво - одне з найважливіших і найцікавіших явищ в житті суспільства, невід'ємна частина людської діяльності, яка відіграє значну роль у розвитку не лише окремої особистості, а й суспільства.
Суть мистецтва визначається тим, що воно являє собою найбільш повну та дієву форму естетичного усвідомлення навколишнього світу. Само собою мистецтво повинне було прийняти різноманітні форми щоб утілити всі ідеї, думки, почуття людей не у вигляді абстрактних понять, а в цілком конкретній формі. Існує величезна кількість абсолютно різних видів мистецтва, при чим кожен їх них володіє своїй специфікою, ставить власні завдання і створює для їх вирішення свої засоби і прийоми. Всі мистецтва мають свою власну мову і певна своєрідність художніх можливостей.

В даній роботі я постараюся якомога точніше відобразити особливості одного з напрямів гравюри - ліногравюри. Я розповім, по-перше, про її історію виникнення. По-друге, які види гравюри існують в наш час, і, по-третє, зупинюся на етапах створення ліногравюр загалом.

Ліногравюра - гравюра, тобто відбиток з малюнка, вирізаного на лінолеумі або на схожому з ним пластичному матеріалі.

Взагалі створення ліногравюри - це по істині цікаве заняття. З даним видом мистецтва я знайомилася ще в художній школі, на уроках графіки. І мені дуже сподобався сам процес вирізування на лінолеумі різних картинок різними фактурами. Тому я вирішила розглянути цю галузі гравюри докладніше. І тепер ставлю перед собою завдання зацікавити вас цим видом мистецтва.

1. Глава I. «Естамп»

Ліногравюра, ксилографія, офорт, літографія - всі ці форми сучасної графіки об'єднані загальним поняттям «естамп» . Масовість тиражів, невеликий формат роблять естамп сучасним, легко входить у все області життя. Інтер'єри квартир, готелів, кафе, бібліотек, виставки немислимі зараз без естампів. Спочатку естамп виник як спосіб репродукції, але надалі завдяки багатющим можливостям своєї техніки розвинувся у велике самостійне мистецтво з багатими традиціями.

Малюнок виконується художником на папері або іншому матеріалі в одному екземплярі і є унікальним. Всі авторські повторення і тим більше копії, як правило, гірше за оригінал. Але графічне зображення може бути виконане художником і на такому матеріалі, з якого шляхом обробки можна отримати велику кількість відтиснень кожний з яких вважається оригіналом. Це естампи і гравюри.

Естамп є однією з галузей графіки. Під естампом розуміють графічний твір, відтиснений з якою-небудь друкарської форми, обробленої тим або іншим способом друку: у верстаті або вручну, і має при цьому самостійне значення. Тираж отриманих відтиснень може коливатися від декількох штук до декількох тисяч екземплярів, причому всі відтиснення вважаються оригіналами. Таким чином, естампом називають сукупність застосовуваних засобів графічної техніки, призначеної для цієї мети, так і сам лист з нанесеним на нього зображенням. В такому випадку естамп - це самостійний твір призначене для прикраси інтер'єрів або альбомів. Виконується він зазвичай в одному з трьох основних видів: у гравюрі, в літографії або офорті.

Деякі мистецтвознавці, особливо старшого покоління, схильні вважати гравюрою все те, що отримане шляхом відбитку з якою-небудь форми, незалежно від техніки виконання. Іншими словами, гравюрою в цьому випадку називають і літографію, і офорт, і навіть цинкографію, де в поліграфічному виробництві використовуються фотомеханічні способи перекладу малюнка в друк, звідки і відбувся застарілий тепер термін «геліогравюра» .

У сучасному розумінні під терміном «естамп» мається на увазі має самостійне значення графічний лист. Гравюри є ще різновидом, разом з літографією і офортом. Отже, терміни «гравюра» і «естамп» не ідентичні: естамп може бути виконаний як у гравюрі, так і в іншій техніці, а гравюра, у свою чергу, може і не бути естампом. Такі гравюри, зроблені для книг, - це вже не естампи, так як вони не мають самостійного значення.

Для друкування естампів в поліграфічній промисловості застосовують спеціальні друкарські фарби.

2. Глава II. З історії гравюри.

Короткий нарис історії гравюри.

Історія гравюри - з давніх часів до початку XX століття - це історія поздовжньої і торцевої гравюри на дереві, різцевої гравюри на міді, офорту зі всіма його різновидами, а пізніше і гравюри в складній комбінаційній техніці. Не можна не згадати тут і літографія. Без усієї цієї передісторії не могла б існувати і ліногравюра. Ліногравюра існує ще не більше ста років. Що б краще «відчути» її, потрібно знати і всю історію гравюри.

Перша згадка про гравюру зустрічається в VI столітті нашої ери в історії образотворчого мистецтва Китаю, де гравюра мала прикладне значення і існувала у вигляді клейм, друку в буддійських храмах і як трафарети для кольорових тканин.

В Європі вже з XV століття існували гральні карти віддруковані з дерев'яних дощок. Перша гравюра на дереві була зроблена в
Німеччині в 1423 році. У Франції, Італії, Фландрії і інших країнах вона виникла декілька пізніше, а в Росії - в 1464 році. Поштовхом до розвитку гравюри як самостійного виду мистецтва послужило, як відомо, розвиток наук, культури, просвіти, - тоді ж виникла необхідність пропаганди цих досягнень, що і послужило підставою для винаходу друкарського верстата і розвитку книгодрукування.

На ряду з книгами і гравюрами релігійного змісту друкувалися географічні карти, букварі, технічні малюнки. Паралельно з гравюрою на дереві розвивалася гравюра на міді і офорт, причому ці види існували також і як прикладне мистецтво у вигляді орнаменту на зброї і металевому посуді, у вигляді художніх шрифтів на надгробках і т.д.
Точної дати виникнення гравюри на металі немає, але її відносять до середини
XV століття.

У Росії при збройовій палаті був цілий штаб граверів що працювали в прикладному мистецтві, з яких надалі вийшли перші художники - професіонали.

Самостійне значення має і книжкова гравюра, яка є наступницею книжкової мініатюри. Найдавніші мініатюри робилися на пергаменті. Вони цікаві по композиції і красиві по фарбах.
З часом, в XVII столітті, малюнок мініатюр ускладнився, лінії в них стають віртуозними, фарби строкатіше, яскравіше, вводиться позолота.

В першодруків гравюрах художник спочатку не брав складних, багатофігурних сцен, а виходив з спрощених композиційних побудовах, обмежувався зображенням однієї фігури в центрі листа поміщаючи по краях красивий орнамент, а нижче заголовну буквицю і шрифт.
Зображення будувалися в основному за рахунок чорних ліній. Білим штрихом іноді робили тільки орнамент. Зображення різалися надзвичайно ретельно і точно.
Шрифт добре читався, оскільки у пресі він був одній насиченості. Титульні листи у таких книг були достовірно художніми творами книжкового мистецтва. Заголовна буква часто друкувалася червоною фарбою і красиво виділялася на сторінці. Раніше в мініатюрі художники від руки малювали складні переплетення з округлих ліній. В гравюрі це робити недоцільно, а тому з'являються рубані прямокутні форми. Так само як і в мініатюрах, букви в гравюрах зображали тварини, але форми їх спростилися, стали сприйматися більш чітко.

З розвитком техніки гравюри в пізніший період ускладнюються композиції листів, зображення і орнаменти, з'являються дуже хитромудрі заставки і віньєтки, але всі вони добре «виглядають» з текстом.
В аркуші з книги «Житіє Ісакія чудотворця» почала XVIII століття видно, що як і раніше головна дійова особа зображається в центрі, а по краях замість орнаменту робиться цілих шість сцен на загальну тематику. Це прийом, що застосовується в іконі.

Лубок - це гравюра на дереві в один колір, виконана, як правило, художником з народу. Лубок раскрашивался від руки акварельними фарбами. Це мистецтво виникло в Китаї в VIII столітті і набуло широкого поширення в багатьох країнах. В Росії воно виникло в середині XV століття і зробило вплив на подальший розвиток гравюри. Більшість дослідників - мистецтвознавців вважає, що термін «лубок» походить від луб'яного короба, в якому продавці носили для продажу ці гравюри. Спочатку лубки виготовляли тільки в Москві, а потім вони отримали ширше розповсюдження, коли виникло декілька шкіл: київська, новгородська і інші. В середині XVI століття лубок широко розповсюдився в Західній Європі.

На Заході лубок не набув такого широкого розповсюдження, як у Росії. Часто в країнах Західної Європи запозичували тематику і композиції російських лубків. Бувало і зворотне, при цьому мінявся лише текст.
Не завжди лубок робився в техніці гравюри обріза на дереві: були лубки і у техніці різцевої гравюри, мецо-тинто і в літографії.

Самостійне значення

Сторінки: 1 2 3 4
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар