загрузка...

трусы женские
загрузка...

Principala cauza a handicapului

Principala cauza a handicapului dup? accidente vasculare cerebrale,? n majoritatea cazurilor o constituie hemiplegia. Aceasta necesit? un accent deosebit asupra m? surilor de recuperare neuromotorie. Termenul "recuperare" sau "reabilitare" expune complexitatea eforturilor? N domenii medicale, fizice, psihologice, pedagogice, sociale, profesionale care au drept scop evitarea invalidiz? Rii bolnavului? I re? Ntoarcerea lui la un mod de via?? normal. Se cunosc trei nivele ale reabilit? Rii, atingerea c? Rora au loc prin diferite mecanisme.
I nivel. Restabilirea
Scopul acesteia este de a atinge acela? efect a sistemei,? n acea? componen??, care puteau fi temporar dezorganiza? i sub influen? a diferitor factori.
Restabilirea are loc atunci c? Nd nu au murit to? I neuronii, iar focarul const? din elemente intacte. Inhibi? Ia de protec? Ie fiind o m? Sur? fiziologic? uneori cap? t? caracter patologic, dur? nd timp? ndelungat? if? c? nd imposibile restabilirea func? iilor. Deaceea uneori o hemiplegie poate dura mult timp, leziunea neuronal? fiind minimal?. M? Surile medicale trebuie? Ntreprinse anume la acest nivel, pentru a dezinhiba elementele nervoase? I stimularea lor? I aceasta se poate ob? Ine prin aplicarea gimnasticii curative, masajului, fizioprocedurilor.
Acest nivel se ob? Ine? N primele 6 luni dup? accidentul vasculr cerebral.
II nivel. Compensa? Ia
La alterarea unei func? Ii a sistemului, func? Ia structurii lezate o? Ndepline? Te alta ce nu a fost traumatizat?.
Scoar? A cerebral? reac? ioneaz? orice modific? ri dintre organism? i mediul extern. La analiza impulsurilor noi ce vin? N cortex dup? lezarea analizatorului motor,? n ea se formeaz? noi centre responsabili de indeplinirea func? iei.
Mecanismul ce permite s? atingem nivelul compensa? iei? l prezint? reorganizarea compensatorie, includerea? n? ndeplinirea func? iilor sistemelor cerebrale care? nainte nu le? ndeplineau. Dar la acest nivel nu se atinge o restabilire complet? a func? iilor, mi? c? rile s? nt schimbate, cu defect.
III nivel. Readapterea, adaptarea c? Tre defect.
? N prezen? A unui defect evident, cu leziune neuronal? masiv? lipse? te posibilitatea compens? rii din cauza afect? ??rii difuze a cortexului. La pacient gradul handicapului va fi evident? I persistent.
Scopul acestui nivel va fi de a? Nv?? A bolnavul c? Tre auto deservire.
Se cunosc dou? tipuri de reabilitare:
1. sta? ionar?
2. De ambulator
Etapa de sta? Ionar prevede acordarea paturilor pentru reabilitarea? N sec? Iile de neurologie, formarea unei sec? Ii de reabilitarea pentru tratarea bolnavilor ? n perioada subacut?, sta? ionare de reabilitare de zi.
? N ultimi ani? N toate?? Rile este tendin? A de a mic? Ora durata reabilit? Rii? N sta? Ionar? Iao transfera la etapa de ambulator. Cea mai fregvent? form? de organizare a procesului de reabilitare este cea de brigad?. Speciali? Tii de baz? a brig? zii s? ??nt:
1. cinetoterapeuticul
2. fizioterapeuticul
3. psiholog medical
4. psihoterapiutul
5. lucr? tor al sferei sociale
6. logoped
7. neuropsiholog
8. lucr? tor? n sfera muncii.
? N fruntea brig? Zii se afl? neurologul cea trecut specializarea? n reabilitarea medical?.
M? Surile de baz? a reabilit? rii s? ??nt:
1. Cinetoterapia
2. Psihoterapia
3. Restabilirea func? iilor corticale superioare
4. Terapia prin munc?
5. Tratamentul medicamentos
6. Fizioterapia



Perioada acut?, Durata ei, este determinat? regresul procesului de dislocare? i edem cerebral. ? N ictus hemoragic durata 1,5 - 6 s? Pt. ? N ictus iscemic 1-4 s? Pt.
? N aceasta perioad? se? ntreprind m? suri pentru a salva via? a pacientului? ia stabiliza func? iile vitale.
M? Surile de recuperare se? Ncep c? T mai precoce, dar dup? stabilizarea bolnavului. Reabilitarea pasiv? ce include cinetoterapia, masajul, gimnastica pasiv?, respiratorie se? ncepe din primele zile.
Reabilitarea activ? este strict individual? ? I depinde de caracterul infarctului.
Reabilitarea pasiv?
Cinetoterapia - se? Ndepline? Te sub form? de gimnastic? curativ?, elementele c? reia s? nt:
1. pozi? iile anumite
2. mi? c? rile pasive
3. gimnastica respiratorie
4. privirea fixat? ? I motilitatea ocular?
5. Masajul
Trebuia de? Inut cont de cre? Terea treptat? a activit?? ilor? i pre? nt? mpinarea oboselii.
Tratarea prin pozi? Ii de gimnastica pasiv? se? ncepe? n:
* ictus ischemic - la 2-4 zi
* ictus hemoragic - la 6-8 zi? n condi? ii de hemodinamic? stabil? (Cifrele TA-lucr? Toare, FR-18-19 `, pulsul ritmic.)

I.Tratarea prin pozi? Ie
Dezvoltarea contracturii hemiplegice cu poza Vernike-Man apare la aflarea? ndelungat? a membrilor paretice? ntr-o pozi? ie - aferenta? ia permanent? de la mu? chi duc la formarea? n SNC a unor focare sta? ionare de excita? ie. Exist? diferite scheme de aranjare a membrilor paretice pentru prevenirea apari? iei contracturilor.
Schema I (dup? Tcaceva)

Alterarea periodic? a pozi? iei membrelor? n pozi? ia bolnavului pe spate? i pe o parte.
Pozi? Ia pe spate (des. 1-4) invers? pozi? iei Vernike-Man. M? Na paretic? se aranjeaz? pe o pernu?? ca toat? m? na? i centura scapular? s? ie la un nivel pe suprafa? a orizontal?. Apoi m? Na se aduce lateral p? N? la un unghi de 90? (La dureri se face lent), se? Ndreapt? ? I se supineaz?. M? Na? Ntins? s? fixeaz? cu langeta, iar pe um? r se pune un s? cule? cu n? sip. Picorul paretic se flecteaz? ? N articula? Ia genunchiului sub un unghi de 15-20? (Se pune un rulon sub genunchi), planta s? flexeaz? sub un unghi de 90? ? I se men? Ine a? A fixat? de pat.
Pozi? Ia pe partea s? N? Toas?. (Des.4.2.)
Membrele paretice ocup? o pozi? ie flectat?.
M? Na se flecteaz? ? N articula? Ia um? Rului? I cotului, se pun pe o pernu??, Piciorul se flexeaz? ? N articula? Ia coxofemural?, Genunchiului? I talocrural?, Se aranjeaz? pe alt? pern?. Dac? tonusul muscular nu sa m? rit, pozi? ia pe spate? i pe o parte se altereaz? la fiecare 1,5-2 ore, iar pe partea s? n? toas? 30-50 min.
Schema II (dup? J. Vontighem 19919)
Alterarea pozi? Iilor pe spate, partea s? N? Toas? ? I partea bolnav?.
I. Pozi? Ia pe spat (des. 4.3.)
Capul pe pern?, G? Tul flectat, umerii se sus? In cu perna. M? Na paretic? se aranjeaz? pe pern? la distan?? de la corp,? ndreptat? ? N articula? Ia cotului? Im? Inei, degetele? Ntinse. Coapsa paretic? este? n extensie? i pus? pe pern?.
II. Pozi? Ia pe partea paretic? (Des. 4.4.)
Capul se stabilizeaz? ? N pozi? Ia comod?, Trunchiul pu? In? Ntors? I se men? Ine din spate? I picioare cu perne.
Coapsa piciorului paretic se aranjeaz? ? N extensie, articula? Ia genunchiului? N flexie u? Oar?. M? Na paretic? s? ? Ntinde pe pern?. M? Na s? N? Toas? se aranjeaz? pe pern? sau pe corp. Piciorul s? N? Tos - pozi? Ie pe pern? u? or flectat? n articula? ia genunchiului? i cocsofemoral?.
III Pozi? Ie pe partea s? N? Toas? (Des. 4.5.)
Capul ocup? o pozi? ie pe o linie cu trunchiul, trunchiul u? or flectat anterior. M? Na paretic? se aranjeaz? pe pern?, flectat? ? N articula? Ie um? Rului sub un unghi de 90? ? I? Ntins?.
Piciorul paretic u? Or flectat? N articula? Ia coxofemoral? ? I artiula? Ia genunchiului, gamba? I planta s? Nt plasate pe pern?.
M? N? s? n? toas? ocup? o pozi? ia comod?. Piciorul s? N? Tos se aranjeaz? ? N extensia articula? Iei genunchiului? I articula? Ia coxofemoral?. La tratarea prin pozi? Ie se va? Ine cont ca m? Na? I articula? Ia um? Rului membrului paretic s? se afle la acela? i nivel pentru a ivita extensia capsulei articulare. A? Ao extensia apare destul de fregvent? I este? Nso? It? de apari? ia durerilor.
II.Mi? C? Rile pasive.
Amelioreaz? circula? ia? n membrele paretice, contribue la sc? derea tonusului muscular, precum? i stimuleaz? apari? ia mi? c? rilor active datorit? influien? ei reflectorii a impulsa? iei aferente ce apare? n mu? chii? i articula? iile membrelor paralizate.
Pentru a diminua hipertonusul muscular? I pre? Nt? Mpinarea apari? Iei schineziilor musculare pasive se? Ncep din articula? Iile mari a membrelor treptat trec? Nd la cele mici.
Mi? C? Rile pasive se fac at? T pe partea bolnav? c? t

Сторінки: 1 2 3 4
 
Подібні реферати:
Анатомія (артерії верхньої кінцівки)
артеріяхверхніх КІНЦІВКИ подкрильцовой артерії подкрильцовой артерія, а.
Івадал - новітнє досягнення у лікування порушень сну
ІВАДАЛ - новітнє досягнення У ЛІКУВАННІ ПОРУШЕНЬ СНУ Сон впливає на стан здоров'я і благополуччя людини, можливо, не в меншій мірі , ніж період денного пильнування, а "якість сну" є однією з головних складових поняття "якість життя".
La drogue
L'ingestion de drogues dites psychotropes est un ph? Nom? Ne tr? Sr? Pandu dans notre civilisation moderne.
Порушення сну в літньому і старечому віці
Порушення сну в літньому і старечому віці Крім фізіологічних змін архітектоніки сну в пізньому віці нерідкі його патологічні порушення (нічні апное і нічний міоклонус ).
До питання про залежність до бензодіазепінами
До питання про залежність до бензодіазепінами З тих пір, як в психіатричну практику було введено перший препарат з групи бензодіазепінів (хлордиазепоксид) пройшло почті40 років.
Ефективність ранітидину (ранітидина) у лікуванні рефлюкс-езофагіту і виразкової ...
У зв'язку із створенням високоефективних медикаментозних препаратів, що мають антикислотним дією, і уточненням етіології і патогенезу кислотозалежних захворювань травного тракту з'явилися можливості успішного лікування і профілактики загострень і ускладнень рефлюкс-езофагіту (РЕ), хронічного активного гастриту (гастродуоденита) і виразкової хвороби шлунка (ЯБЖ) і дванадцятипалої кишки (ЯБДПК), асоційованих з пілоричному хелікобактеріозом. Протягом 10 років для лікування кислотозалежних захворювань використовується блокатор Н2 - рецепторів гістаміну парієтальної клітини - зантак (ранітидин).
Анатомія тройночного нерва
Анатомічна будова 5 пари черепно-мозкових нервів (трійчастий нерв n.
Перехід до терапії атиповими антипсихотичними засобами
Протягом останніх декількох років стає все більш очевидним "наступ" новойгенераціі психофармакологічних засобів, так званих атипових антипсихотичних препаратів (ААП) на фармакологічний ринок.
Особливості психічних реакцій у населення , постраждалого внаслідок лок ...
Проблема надання спеціалізованої допомоги потерпілому в результаті бойових дій населеніюімеет два важливих і принципових аспекти: психологічний і власне психіатричний, що обумовлює необхідність комплексного підходу до решеніюданной проблеми із залученням різних фахівців суміжного профілю (психологів, психотерапевтів, лікарів-інтерністів та ін.)
Анатомія ЦНС
План: 1. Будова кінцевого мозку. Поверхні півкуль великого мозку. Кора головного мозку. Базальні ядра і біла речовина кінцевого мозку. 2
Тези студентської конференції "Студентська наука-99"
Шановні колеги! Організатори наукової конференції студентів СПбГПМА «Студентська наука - 99» запрошують взяти участь у її роботі. Конференція проводиться 29-30 апреля 1999 року в СПбГПМА (Литовська вул., Будинок 2) і в Маріїнській лікарні (аудиторія № 6) Порядок роботи конференції: 1.
Виразкова хвороба
Етіологічна роль бактерій у розвитку виразки предпологается вже давно.
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар