загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з міжнародного публічного права » Міжнародні економічні договори

Міжнародні економічні договори

ВСТУП

Розуміння сутності і значення міжнародного права необхідно сьогодні досить широкому колу осіб, оскільки міжнародне право надає вплив на всі сфери сучасного життя. Застосування міжнародного права - важлива сторона діяльності всіх тих, хто так чи інакше пов'язаний з міжнародними відносинами. Однак, і ті юристи, які безпосередньо не займаються міжнародними відносинами, періодично зіштовхуються за родом діяльності з нормативними актами міжнародного права і повинні правильно орієнтуватися при прийнятті рішень по такого роду справах. Це відноситься і до слідчим працівникам при розслідуванні господарський злочинів міжнародних корпорацій, фірм, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю або оперативним підрозділам, провідним боротьбу з тероризмом і міжнародною злочинністю, і до нотаріусів, котрі засвідчують юридичні дії, що стосуються іноземних громадян, які перебувають на території України, і т. д.

Закінчення другого тисячоліття сучасної ери в історії людства збігається з початком нового етапу розвитку міжнародного права.

Міркування про користь міжнародного права або сумніви в його необхідності змінюються загальним визнанням цієї правової системи в якості об'єктивної реальності, яка існує і розвивається незалежно від суб'єктивної волі людей.

Генеральна Асамблея ООН прийняла в 1989 році резолюцію 44/23
"Десятиліття міжнародного права Організації Об'єднаних Націй". В ній наголошується вклад ООН у сприяння "більш широкому прийняттю та ува-жению принципів міжнародного права "і в заохочення" прогресивного розвитку міжнародного права і його кодифікації ". Зізнається, що на даному етапі необхідно зміцнювати верховенство права в міжнародних відносинах, для чого потрібно сприяти його викладанню, вивченню, поширенню та більш широкому визнанню. Період
1990-1999 років проголошений ООН Десятиліттям міжнародного права, протягом якого має відбутися подальше підвищення ролі міжнародно-правового регулювання в міжнародних відносинах.

Запропонована нижче тема - "міжнародні економічні договори "-цікава тим, що дозволяє наочно зрозуміти й простежити принципи економічного співробітництва між народами, мають різні звичаї, традиції, релігії, державний устрій і т.п.

Глава 1 «Міжнародний договір - основна правова форма регулювання міжнародних економічних відносин»

У міжнародно-правовому регулюванні економічних відносин держав першорядну роль грають основні загальновизнані принципи міжнародного права і спеціальні принципи економічного співробітництва держав. Проте як би не був широкий комплекс цих принципів, практичне їх застосування і регулювання конкретних економічних відносин здійснюється шляхом безпосередньої домовленості між самими державами - учасниками економічних відносин. Основний міжнародно-правовою формою регулювання сучасних міждержавних економічних відносин є двосторонні та багатосторонні договори, які регламентують різні аспекти цієї великої сфери міждержавного співробітництва

Міжнародним економічним договором називається угода між двома і більше державами чи іншими суб'єктами міжнародного економічного права щодо встановлення, зміни або припинення їх взаємних прав і обов'язків у сфері економічних відносин між ними.
Міжнародні економічні договори спрямовані на встановлення, зміну або припинення певних правовідносин між заключившими їх державами в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародний економічний договір є одним з основних інститутів міжнародного права і його головним джерелом. В процесі взаємної зовні економічної діяльності суб'єкти міжнародного права закріплюють свої права і обов'язки. У зв'язку з цим міжнародний договір має велике значення в практичній роботі не тільки державних органів зовнішніх зносин в області міжнародної торгівлі, а й осіб (фізичних і юридичних), які роблять операції в галузі зовнішньої торгівлі уклали цей договір держав.
З зародженням та розвитком зовнішньої торгівлі держави почали вдаватися до укладення окремих договорів, в яких обумовлювали взаємні права своїх купців, зокрема їх безпеку, місця торгівлі, які товари можна привозити і вивозити і ряд інших положень. Однак всі ці положення обумовлювалися зазвичай в загальнополітичних договорах і не представляли струнку систему положень, регулюючих товарообмін між заключившими їх країнами.

З початку XVII століття держави у зв'язку з розвитком зовнішньої торгівлі почали укладати між собою договори, що відносяться тільки до їх зовнішній торгівлі. З'являються, правда ще нечисленні, міжнародні торговельні договори.

Збільшення числа міжнародних торгових договорів до кінця XIX століття і в поточному столітті призвело до вироблення в міжнародно-правовій практиці певного їх стандарту. До цього часу стали розрізнятися окремі види міжнародних торгових договорів.
До середини XIX століття в міжнародних торгових договорах обумовлювалося, що підданим обох договірних сторін надається право вільної торгівлі і мореплавання в усі порти, вхід в які вільний чи буде вільний у подальшому; застерігалася свобода в'їзду, подорожей, перебування підданих договірних країн. Цим підданим надавалося право наймати в портах і в містах магазини, склади без будь-якої дискримінації, на однакових правах з місцевими підданими. Таким чином, у більшості міжнародних торгових договорів зумовлювалося прирівнювання підданих однієї договірної сторони до прав підданих іншого боку в області торгівлі. У значній кількості міжнародних торгових договорів XIX століття обумовлювався принцип найбільшого сприяння
(на заміну раніше обумовлює одного національного режиму).
Після першої світової війни число міжнародних торгових договорів почало швидко зростати. Після ж другої світової війни не тільки збільшилася кількість цих договорів, а й зміст таких ускладнилося, що сприяло розмежуванню їх за видами.
Міжнародний договір у сфері зовнішньоекономічної діяльності держав покликана відігравати позитивну роль у правовій організації товарообігу між країнами, що сприяє боротьбі за міжнародний мир, розвитку міжнародної торгівлі, економічних відносин.
Міжнародні економічні договори є (за формою і значною мірою за змістом) одним з видів міжнародного договору, в зв'язку з чим загальні норми, що діють стосовно міжнародних договорів, застосовні і до міжнародного економічного договору.
Для міжнародного економічного договору, так само як і для інших міжнародних договорів, характерний момент волевиявлення держав, що її підписали, без чого не може бути договору.
Виходячи з принципу рівності і суверенітету держав, міжнародний економічний договір повинен містити права і обов'язки договірних сторін. Якщо міжнародний договір не містить прав і обов'язків для кожної із сторін або ж ці права і обов'язки формально або фактично ставлять одну зі сторін у нерівне, залежне становище по відношенню до контрагента, то такий міжнародний торговий договір є нерівноправним.

Суб'єктами таких міжнародних договорів є держави. Об'єктами міжнародного торгового договору може бути те, що припустимо з точки зору міжнародного права у зовнішньоторговельних відносинах держав.
Суб'єкти міжнародного економічного договору. Як вже вказувалося, в кожному міжнародному договорі треба розрізняти договірні суб'єкти, договірні об'єкти і договірну форму.
Право укладення міжнародних договорів, в тому числі і в галузі економічних відносин, належить Російській Федерації. Це право здійснюється від імені держави його вищим органом влади. Якому саме органу держави належить це право, передбачається звичайно в конституції (основному законі) або в спеціальному законі.
Проте згідно закону, від 4 січня 1999 року «Про КООРДИНАЦИИ
МІЖНАРОДНИХ І ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ СУБ'ЄКТІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ» органи державної влади республіки, краю, області, міста федерального значення , автономної області, автономного округу в межах повноважень, наданих їм Конституцією Російської Федерації, федеральним законодавством і договорами між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів
Російської Федерації про розмежування предметів ведення і повноважень, володіють правом на здійснення міжнародних та зовнішньоекономічних зв'язків з державними органами суб'єктів іноземних федеративних держав, органами адміністративно-територіальних утворень іноземних держав та іншими іноземними партнерами, а також на участь у діяльності міжнародних організацій в рамках органів, створених спеціально для цієї мети. Однак у статті 8 зазначеного закону говориться, що ці угоди не мають статусу міжнародного договору і що Російська Федерація не несе відповідальності за цими угодами.
Звичайно розробка проекту, обговорення та підписання міжнародного договору здійснюються від імені відповідних вищих органів влади договірних країн офіційно на те уповноваженими особами, які повинні мати письмові повноваження від органу, що має право на укладення міжнародних договорів.
Об'єкти міжнародного економічного договору. Об'єкт договору повинен бути допустимо з точки зору міжнародного права. Так, не може одна сторона включити в договір з іншою стороною умови про грабіж торгових пароплавів інших країн на море і т. Д. Об'єктом міжнародних угод може бути все, що сприяє зміцненню мирних відносин держав у всіх областях економіки, політики, права і культури. Кожна держава може зобов'язатися тільки щодо того, що юридично або фактично складається в його владі чи розпорядженні.
Частини міжнародного економічного договору. Ще в древні часи розрізняли наступні частини договору: вступну - преамбулу, основну та заключну.
У вступній частині договору-преамбуле-зазвичай вказуються боку
(учасники) договору, особи, уповноважені на укладення договору, повноваження цих осіб. Найчастіше в преамбулі викладаються цілі і причини, що спонукали сторони до укладення договору.
В основній частині торгового договору викладаються права і обов'язки сторін, в цілях чого було укладено такої.
І нарешті, в заключній частині договору звичайно обмовляється порядок ратифікації, термін договору, дата і місце підписання, кількість підписаних примірників.
До договору можуть бути прикладені різноманітних додатки, протоколи, листи, ноти сторін, містять відповідні уточнення, пояснення тощо. Д. За угодою сторін, передбаченому у самому тексті договору, додатки можуть становити нероздільну частина основного договору. Всі інші частини договору мають однакову юридичну силу.
Повноваження представників сторін. Ініціатива ведення переговорів з укладення міжнародного договору і в галузі міжнародних економічних відносин може виходити тільки від суб'єкта міжнародного права, зазвичай від майбутніх контрагентів договору, або від третіх

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар