загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з міжнародного публічного права » СНД: на шляху до економічного союзу

СНД: на шляху до економічного союзу

СНД : на шляху до економічного союзу.

До теперішнього часу сформувалися дві концепції відносин Росії з країнами ближнього зарубіжжя. Перша виходить з доцільності формування тісних інтеграційних зв'язків, вигідних як для Росії, так і її партнерів, з урахуванням зміни геополітичної обстановки, необхідності согласованнной структурної перебудови економіки, збереження коопераційного співробітництва. Друга концепція орієнтує на економічне розмежування та відокремлення Росії через побоювання економічного утриманства з боку партнерів і пригальмовування процесів ринкових реформ в Росії. У багатьох країнах ближнього зарубіжжя противники тісної взаємодії з Росией, її спроб нав'язати свої умови поставок, розрахунків, динаміки господарських реформ.

Підхід вищих ешелонів влади до питань взаємного співробітництва різко змінився після песимістичних оцінок перспектив
Співдружності, характерних для кінця 1992 - початку 1993 рр. Керівництво всіх країн СНД заговорило про необхідність створення економічного союзу
(або спільноти), скоординованої економічної політики. Причин, як видається, тут декілька.

. По-перше, швидко погіршується економічне становище більшості держав Співдружності, причому в чималому ступені внаслідок розриву господарських зв'язків, неврегульованості валютно-фінансових відносин, механізму розрахунків і ціноутворення. Дії Росії щодо захисту власного ринку, головним чином, встановлення у торгівлі з цими державами митних зборів на енергоносії і найважливіші сировинні товари, додатково створюють для них чималі економічні ускладнення - піднімають ціни на ці ресурси до рівня світових.
. По-друге, остаточно розвіялися ілюзії про можливість будучи економічно самостійними швидко вирішити свої проблеми, наповнити ринок і успішно здійснити реформи з урахуванням національної специфіки.
. По-третє, більш тверезим стало розуміння ролі очікуваної допомоги з боку розвинених держав світу та міжнародних економічних угруповань.
В цих умовах не могло не посилюватися усвідомлення необхідності нормалізації економічних взаємин, прийняття законодавчих заходів, які дозволили б відтворити колись єдиний економічний простір, але вже на новій, ринковій основі. Результатом сало висновок у жовтні 1992 р в Бішкеку угоди "Про єдину грошову систему та узгодженої грошово-кредитної і валютної політики держав, що зберегли рубль в якості законного платіжного засобу". Підписало цю угоду вісім держав.

Істотні зрушення відбулися і в політичних поглядах. Якщо на початку 1993 р про економічний союз або інших формах інтеграційних асоціацій говорили, главеим чином, представники Білорусі та Казахстану
(наприклад, українські представники заперечували з тих чи інших причин проти багатосторонніх форм співробітництва), то сьогодні зацікавленість в економічному союзі висловлюють практично всі держави Співдружності.

Перелом настроїв в користі інтеграційних процесів знайшов вираження в тому, що 14 травня 1993 в Москві на засіданні глав держав
- учасників СНД були прийняті декларація про поетапне русі до економічного союзу і рішення про підготовку соответствуещего договору і супутніх йому угод. Документи підписали Вірменія, Білорусь,
Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Такжікістан, Узбекистан, Україна, тобто всі учасники засідання за винятком Туркменістану, який, втім, проявляє інтерес до цієї роботи в якості спостерігача. В документах відображені прагнення до глибокої інтеграції, створенню спільного ринку для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, трудових ресурсів при забезпеченні взаємних інтересів держав і намір більш тісно узгоджувати дії з різних напрямків економічної політики, особливо проведенню економічних реформ.

Потім було підготовлено угоду про Міждержавну банку СНД, а у вересні 1993 р укладено Договір про створення Економічного союзу СНД.

Пізніше, 24 вересня 1993 р, в Москві був підписаний рамковий Договір про створення економічного союзу. Договір відкритий будь-якій країні СНД для приєднання. Він передбачає координацію грошово-кредитної, фінансової та валютної політики і гармонізацію налогооблажения. Однак що було абсолютно новим в Договорі - це визнання існування двох валютних систем в рамках економічного простору СНД: багато-валютний системи і рублевої зони нового типу, тобто зони російського рубля. Для многовалютной системи Договір встановив цілі, стадії і механізми трансформації в напрямку валютного союзу.

1) На першій стадії трансформації Договір передбачає створення платіжного союзу на базі: взаємного визнання та офіційних котирувань всіх республіканських валют; багатостороннього клірингу через

Міждержавний банк або інші установи з використанням національних валют; скоординованих механізмів взаємного кредитування для покриття дефіцитів платіжних балансів; конвертованості національних (республіканських) валют за поточними розрахунками.

Міждержавний банк був створений в грудні 1993 р Частка Росії в його сплаченому капіталі - 50%. Банк повинен надавати кредити республіканським центральним банкам в рамках лімітів, пропорційних їх рахунками в цьому банку. З другої половини 19 944 м банк повинен був забезпечити багатосторонній кліринг в російських рублях, в твердих валю-тах або в третіх валютах за рішенням Ради банку.

2) На наступному етапі передбачалося трансформація платіжного союзу в "валютний" союз на базі: плаваючих обмінних курсів республіканських валют і утримань коливань курсів в узгоджених межах; повної конвертованості цих валют.
3) Після досягнення валютної "прозорості" передбачалося перетворити багатовалютну систему в одновалютні. При цьому найбільш широко використовувана і стабільна валюта серед колишніх республіканських валют

(фактично - російський рубль) мав грати роль спільної валюти.

Міждержавний валютний комітет, передбачений Договором про економічний союз в якості наднаціонального валютного органу, наділили такими функціями, як здійснення заходів, що сприяють конвертованості "м'яких" валют за поточними розрахунками; контроль за процесом лібералізації ринку іноземної валюти в країнах-учасницях Договору з тим, щоб забезпечити формування обмінних курсів їх валют ринковими факторами; створення фонду під контроль комітету в разі наміру учасників Договору частково об'єднати резерви твердої валюти, золота і дорогоцінних металів для вирішення проблем платіжних балансів. Однак незважаючи на те, що діяльність комітету формально почалася в 1994 р, зазначені угоди залишилися на папері.

Щоб запустити дійсно працюючий міждержавний банківський механізм, акцент слід було б змістити в сторону будівництва таких інститутів, які, як Європейський Інвестиційний Банк, забезпечували б порівняно дешеве довгострокове кредитування в цілях ви-равніванія рівнів економічного розвитку країн-членів.

В СНД можна спостерігати картину свого роду розгортання в зворотному напрямку історії валютної інтеграції в Західній Європі: від механізму
"один банк - одна грошова одиниця" до більш "вільної "системі
(часткового) об'єднання резервів пропорційно зобов'язанням національних центральних банків і" загальною "грошової одиниці, заснованої на фіксованому паритеті і має національну деномінацію; потім до керованим - в рамках узгодженого діапазону - коливань обмінного курсу та скоординованої грошово-кредитної та фінансової політики, і нарешті до серії угод, на-поминає світову фінансову систему в світі в середині 70-х рр.

На ділі, на думку ряду фахівців, навіть видиме виконання певних валютних угод, підписаних в пострадянському рублевому періоді, - це чистий збіг: тільки ті угоди і лише в тій мірі виконувалися, - в основному це стосується введення плаваючих обмінних курсів і створення більш-менш розвинених ринків іноземної валюти, - які дозволяють пострадянським країнам (тимчасово) підтримувати мінімальну ступінь зовнішньої конкурентноздатності і не вимагає просунутих форм координації фінансової політики, в той час як жодна посправжньому міжнародна мета на рівні СНД досягнута не була: з одного боку, оскільки пострадянські держави зрозуміли, що більше ніколи не матимуть можливості вільно і безвідповідально друкувати гроші, і, з іншого строни, в силу специфічної природи перехідної економіки. Остання підстава тим вагомішим, що в нинішніх умовах спільно плаваючі валюти
(як би не було бажано спільне плавання) а priori не в змозі усунути структурні, інституційні та інші фундаментальні причини порушень в галузі фінансів і знизити інфляцію до контрольованого рівня. Оновлена ??ідея створення міжнародного валютно-фінансового комітету СНД, досить популярна в середині 1995 року, йде не настільки далеко, щоб зламати тенденцію мнимого розвитку міжнародних фінансових інститутів, не пов'язаних з міжнародним економічним і фінансовим кліматом в СНД.

Однією з найгостріших проблем взаємин країн ближнього зарубіжжя стала проблема взаємних розрахунків. Її невідкладне вирішення є необхідною умовою формування економічного союзу. Пошук грошово розрахункової моделі, прийнятною для країн ближнього зарубіжжя, йде давно.
Ряд їх вийшли з рубльової зони і ввели свої національні валюти.

Деякі фахівці ще наприкінці 1991 р не виключали можливості формування рубльової зони особливого типу, що поєднує національні валюти у внутрішньореспубліканському обороті з рублем Росії в якості резервної валюти безготівкових розрахунків між республіками. На цю гіпотезу з'явилося посилання в огляді ЄЕК ООН за перше півріччя 1992 Дана модель валютних відносин (полівалютного зона з взаємо плаваючими курсами національних валют і координацією господарської та грошової політики) знайшла своє місце і в пропозиціях Інституту зовнішньоекономічних досліджень РАН за 1992 г. При цьому Інститут виходить з високого ступеня ймовірності різних швидкостей і спрямованості реформних перетворень в державах на території колишнього СРСР, і відповідно необхідності захисту внутрішніх ринків від сторонньої інфляції та відтоку з них товарних ресурсів місцевого походження.

Проте політичне оформлення процесів державного размежіванія помітно розійшлося з економічними реаліями. Досить нагадати, що
Біловезьку і пішли за ним угоди виходили з функціонування єдиного рубля і лише введення з 1 липня 1992 р системи міждержавних розрахунків через кореспондентських рахунків в

Сторінки : 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар