загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з міжнародних відносин » Євро - міф чи реальність

Євро - міф чи реальність

Введення.

Головною подією 1999 в країнах Європейського союзу стало введення нової валюти - євро. Технічною підготовкою до введення євро буде займатися спеціально створений в 1998 р Європейський центральний банк.
Договір про створення Європейського Союзу, підписаний 7 лютого 1992 в
Маастріхті, поклав початок новому етапу розвитку європейської інтеграції. З моменту вступу договору в силу (1 листопада 1993 г.) Європейське співтовариство стало називатися Європейським союзом. Це означає істотну зміну у відносинах між країнами-членами ЄС, суть якого полягає в переході від координації дій національних урядів до вироблення спільної політики.
Передбачається, що поява союзу європейських країн, які проводять єдину внутрішню і зовнішню політику, підніме блок західноєвропейських країн на один рівень з США.
В результаті реалізації нової стратегії співробітництва був створений
Економічний і валютний союз (ЕВС). У його становленні можна виділити три етапи.
I етап (липень 1990 року - грудня 1992 г.). Основними подіями цього періоду стали: лібералізація руху капіталу всередині Європейського союзу; завершення формування єдиного внутрішнього ринку; розробка заходів по зближенню низки макроекономічних показників країн-членів союзу.
На II етапі (січень 1994 - грудень 1998 г.) було створено Європейський валютний інститут (ЄВІ); підготовлена ??юридична база і розроблені процедури майбутньої Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) на чолі з
Європейським центральним банком (ЄЦБ); країни-члени союзу приступили до підготовки процесу введення єдиної валюти - євро; активізувалася діяльність по координації економічної політики країн-членів союзу.
Якщо говорити про основні події III етапу (січень 1994 - грудень 1998 г.), то можна виділити наступні: початок роботи Європейського центрального банку; здійснення учасниками
ЕВС єдиної валютної політики; введення єдиної європейської валюти спочатку в безготівковий, а потім в готівковий оборот. В даний час ведеться велика робота по створенню принципів і механізмів взаємодії, що лежать в основі майбутнього валютного союзу. Перехід до єдиної валютної політики і заміна національних грошових знаків на єдину європейську валюту переслідують економічні, соціальні та політичні цілі.
Логічним продовженням діяльності ЕВС стане перетворення території ЄС в єдиний економічний простір, в межах якого країни-учасниці будуть мати однакові для всіх умови діяльності.
Не маючи стабільної спільної валюти країни Європейського союзу навряд чи зможуть проводити єдину економічну політику, що є необхідною умовою переходу на новий рівень політичної інтеграції. В даний час нестійкість курсів західноєвропейських валют призводить до того, що центральні європейські банки змушені витрачати частину своїх валютних запасів або кошти зі спільних фондів. Крім того, при скоєнні валютних операцій банки змушені страхуватися від валютних втрат і, як наслідок, збільшувати свої тарифи і процентні ставки.
У разі заміни національної валюти на євро необхідність у цьому зникне, що дозволить домогтися певного зниження собівартості продукції в реальному секторі економіки. Стабільні і невисокі процентні ставки - не тільки спосіб придушення інфляції, але і найважливіша умова підйому економіки країни.
Упродовж 90-х років через коливання курсів національних валют країни
ЄС щорічно недолічується 0,5% обсягу приросту ВВП і втрачали тисячі робочих місць. Подібна ситуація не може сприяти вирішенню проблеми безробіття, яка в цілому по ЄС досягає 11%, в той час як в США і
Японії - 5,5% і 3,5% відповідно.
Фіксування курсів національних валют в євро дозволить інвесторам не враховувати валютні ризики при оцінці ефективності проектів. Це призведе до збільшення кількості рентабельних проектів і, отже, до зниження безробіття. У Німеччині, наприклад, вона може скоротитися з 9% до 8%, що еквівалентно появі 400 тис. Нових робочих місць.
Якщо врахувати, що німецька марка - найбільш стійка грошова одиниця серед європейських валют, то цілком логічно припустити, що в країнах з менш стійкими валютами ефект від введення євро буде ще більш значним. Від того, наскільки успішно країни Європейського союзу зможуть забезпечити необхідні темпи економічного зростання, багато в чому буде залежати, процес інтеграції європейських держав.
Прогнозований лідерами ЄС економічний підйом буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності європейської продукції на світовому ринку.
Вирішення цієї проблеми дозволить країнам Західної Європи зміцнити свої позиції на міжнародному ринку розподілу праці і будувати свої відносини з
США, Японією та країнами Південно-Східної Азії на якісно інший основі.
Поява євро дозволить значною мірою економити на витратах звернення національних валют, так як існування різних валют щорічно обходиться підприємствам європейських країн в 20-25 млрд ЕКЮ (26-33 млрд доларів), включаючи витрати, пов'язані з веденням бухгалтерського обліку операцій з валютами країн ЄС, страхуванням валютних ризиків, обмінними операціями, складанням прейскурантів в різних валютах і т.д.

Основні етапи становлення «євро» .

467 м до н.е.
Падіння Римської імперії ознаменувало кінець першої в історії єдиної європейської валюти, що мала ходіння на території від Палестини до
Британії.

1099-1306 рр.
Аж до припинення існування ордена лицарі-тамплієри служили посередниками між усіма пілігримами, подорожувати на території між
Західною Європою і Палестиною. В епоху Відродження їх роль взяли на себе венеціанські і флорентійські банкіри.

1696
Король Англії доручає серу Ісааку Ньютону розробити нову технологію виробництва грошей, яка ускладнила б підробку і відпилювання країв монет.

1948
Відбувається представлення нової валюти - німецької марки.

1951
Перше європейське угоду про виробництво вугілля і сталі, предтеча угод ЄС, які незабаром будуть охоплювати всі галузі промисловості.

1952-1970 рр.
Великі європейські валюти переживають нелегкі часи: фунт стерлінгів перекладається в десяткову систему, кілька разів індексується французький франк.

1971
Президент США Річард Ніксон анулює угоду Бреттон Вудс, встановлює коефіцієнти перерахунку щодо золотого еталона.
Починається епоха вільного курсу валют.

Травня 1998
Європейська рада встановлює курси обміну 11 національних валют країн, що беруть участь в першому етапі, оголошеному МВС (Австрія, Бельгія,
Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Люксембург, Голландія,
Португалія та Іспанія). Створено Європейський ЦБ.

1 січня 1999
Євро введена в обіг в 11 країнах - учасницях угоди. Розрахунки виробляються як в єдиній, так і в національних валютах, однак фінансові транзакції і нові цінні папери оцінюються в євро.

1 січня 2002
Банкноти та монети євро поступово починають витісняти європейські валюти.

1 липня 2002
Банкноти та монети національних валют припиняють ходіння в країнах - членах угоди.

Євро: істинна проблема нового тисячоліття.
Ідея євро бере свій початок в середині сорокових років і належитьпокоління юнаків та дівчат, що досягли повноліття невдовзі після закінчення
Другої Світової війни. Ідея оманливе проста: якщо між країнами Європи буде створено міцні комерційні, політичні та соціальні взаємозв'язки, новий військовий конфлікт на континенті стане неможливий.
Створення слідом за об'єднанням Німеччини та закінченням дії Варшавського договору єдиної європейської валюти на перший погляд видається очевидним кроком. Дійсно, чому б і ні? Якщо європейці хочуть забути про старі чварах, то які можуть бути грошові розбіжності між новими друзями? Однак коли мова заходить про фінансові проблеми, ніхто не хоче опинитися в ролі переможеного.
Скептичне ставлення до євро побутує як в середовищі обивателів, так і ділків бізнесу. За даними нещодавно проведеного KPMG Peat Marwick соціологічного опитування, 53% (тобто трохи більше половини) респондентів повідомили, що тільки звіт про підсумки 1999 фінансового року планують опублікувати в євро, і лише 39% учасників дослідження припускають вести розрахунки в новій валюті.
"Тенденція, яку я спостерігаю в Європі, на рідкість парадоксальна, - зазначив Білл Зейц, президент нью-йоркської консалтингової компанії Beyond
The Millenium Solution і колишній заступник начальника інформаційного відділу компанії American Cyanimid. - Англійцям, які за іронією долі не приймають участь в першому раунді, я б присудив перше місце по глибині аналізу проблеми і напрацьованим рішенням. Всі інші плетуться в хвості ".
З даним твердженням в тій чи іншій мірі готове погодитися більшість спостерігачів. Однак фінансові організації, компанії, що спеціалізуються на інформаційних технологіях, а також деякі торговельні фірми країн, які повинні включитися в проведення реформи на першому ж етапі, просунулися на терені модифікації своїх систем до роботи з євро досить далеко.
Навіть якщо та чи інша організація і встигне забезпечити до нового року
"євросумісність" своїх систем, ніхто не гарантує їх безперебійної роботи. Як і у випадку "проекту 2000" (або Y2K), дуже небагато страхових компаній поспішають запропонувати послуги. У Великобританії таких компаній немає взагалі, оскільки перехід на євро, як, втім, і помилки, пов'язані з Y2K, вважаються "передбачуваним подією".
Вся справа в прогнозах. Європейський союз розробив триступеневу програму для країн, що вводять єдину валюту в обіг. На першій стадії (з 1 січня
1999 року) основні фінансові системи повинні бути забезпечені функцією подвійного перерахунку. Це означає, що будь-яка сума буде вводитися і оброблятися одночасно в двох одиницях: євро і національній валюті.
Багато банківські системи вже "вміють" працювати одночасно з декількома валютами, тому даний етап представляється багатьом оманливе легким.
На практиці все виглядає трохи інакше, ніж в теорії. Як і у випадку з проблемою Y2K, перехід на євро - задоволення не з дешевих. Аналітики корпорації Gartner Group вважають, що підприємствам доведеться викласти від
150 до 400 млрд. Дол. (За розрахунками фахівців IBM - 175 млрд. Дол.).
Наведені оцінки засновані на тому, що вартість

Сторінки: 1 2 3 4 5 6
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар