загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з оподаткування » Податок на додану вартість - сутність, порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку

Податок на додану вартість - сутність, порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку

Казанської державної УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра економіки

Курсова робота

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ:

СУТНІСТЬ, ОБ'ЄКТИ ОПОДАТКУВАННЯ, ПОРЯДОК ВІДОБРАЖЕННЯ НА рахунках бухобліку

Виконав студент 1412 групи другого курсу економічного факультету

Борохович Олександр Олександрович

Науковий керівник Буева Олена Миколаївна

КАЗАНЬ 2003

ЗМІСТ


I. ВСТУП 3


II. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОДАТОК 5


III. ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ 9


IV. ОБ'ЄКТИ ОПОДАТКУВАННЯ 13


V. Пільги зі сплати ПДВ 15


VI. ТЕРМІНИ СПЛАТИ, ПОДАТКОВІ ПЕРІОД, СТАВКИ І БАЗА 19


VII. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПДВ 23


VIII. Кореспонденція рахунків 35


IX. ВИСНОВОК 47


X. СПИСОК 48

I. ВСТУП


Податок на додану вартість (ПДВ) найскладніший для обчислення з усіх податків, які входять до податкової системи РФ. Його традиційно відносять до категорії універсальних непрямих податків, які у вигляді своєрідних надбавок стягуються через ціну товару. ПДВ є формою вилучення до бюджету частини доданої вартості, створюваної на всіх стадіях виробництва і визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів, робіт і послуг та вартістю матеріальних витрат, віднесених на витрати виробництва та обігу.
Основним законодавчим актом, що регулює обкладення податком на додану вартість, є Податковий Кодекс Російської Федерації, особливо її 21 глава.
Податок на додану вартість регулюється Податковим Кодексом Російської
Федерації з 2002 року, до цього він регулювався окремим Законом «Про ПДВ» .
З прийняттям Податкового Кодексу відбулися певні зміни в оподаткуванні цим податком, зокрема, платниками ПДВ стали також індивідуальні підприємці. В цілому, як відзначають багато фахівців, 21 Глава
Податкового Кодексу набагато досконалішим застосованих раніше Закону «Про ПДВ» , з 2002 року було вирішено багато проблеми, пов'язані з обчисленням і сплатою
Податку на додану вартість, наприклад, були більш ясно сформульовані вимоги до виручки при здійсненні звільнення від обов'язків платника податків. В даний час Глава 21 НК РФ продовжує вдосконалюватися, в неї вносяться різні зміни.
Податкові органи Російської Федерації для практичного застосування видали
Методичні рекомендації щодо застосування Глави 21 «Податок на додану вартість» НК РФ, що значно спростило застосування законодавства про даний податок.
Податок на додану вартість займає важливе місце в системі податків
Росії. Враховуючи сутність податку на додану вартість, можна сказати, що він - досить ефективний засіб поповнення державного бюджету, так як обкладання кінцевих вартостей практично всіх товарів досить високим додатковим платежем, з справлянням останнього на користь держави в принципі може бути неефективним тільки в тому випадку, якщо в державі повністю припиниться торгівля. Однак, це представляється малоймовірним.
Існує певна група товарів, яка не обкладається податком на додану вартість. Це деякі продовольчі товари та товари для дітей. Це показує, що наша держава проводить соціальну політику, спрямовану на підтримку сімей з дітьми та недопущення відносної дорожнечі продуктів харчування.
Податок на додану вартість вважається одним з найскладніших податків, що існують в податковій системі нашої держави. Однак він є досить важливим податком для держави і тому він його вивченню економістами, менеджерами та іншими фахівцями має бути приділена увага.
Вивченню цього податку і присвячена ця курсова робота.


II. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОДАТОК


Податок на додану вартість є порівняно молодим податком.
Більшість з нині діючих податків були введені в практику в XIX столітті.
Деякі податки, такі як акцизи, земельний податок, відомі ще з давніх часів. ПДВ став застосовуватися лише в XX столітті. Конкретна ж схема оподаткування
ПДВ була розроблена в 1954 році французьким економістом М. Лоре, з легкої руки якого він і був введений у Франції в 1958 році. У той же час додана вартість початку ис користуватися в статистичних та аналітичних цілях ще з кінця минулого століття. ПДВ відноситься до групи непрямих податків. Необхідно відзначити, що для них характерна в основному фіскальна функція. Їх поява зазвичай пов'язане зі зростанням потреби держави в доходах у зв'язку з ростом витрат. Історично першою формою непрямих податків виступали акцизи, які стягувалися з окремих видів товарів. На противагу їм ПДВ представляє собою універсальний акциз, так як обкладенню їм підлягають всі товари. Однією з перших форм непрямого оподаткування з'явився податок з продажів, подібний за характером з ПДВ.
Передумовою виникнення податку з продажів послужила гостра нестача коштів у зв'язку з величезними військовими витратами в період I Світової війни.
Даний податок стягувався багаторазово на кожній стадії руху товару від виробника до споживача. В результаті його функціонування ціна реалізованого товару значно підвищувалася, що викликало величезне невдоволення як покупців, так і виробників. Перш за все це було пов'язано з тим, що споживачі змушені були купувати товари за сильно завищеною ціною, яка витікає з багаторазового оподаткування оборотів податком з продажів. З іншого боку виробники несли значні збитки внаслідок зниження попиту на свою продукцію. Це стало передумовою до того, що після I Світової війни непопулярний податок був скасований, але ненадовго.
Державний бюджет, сильно обтяжений збільшеними витратами в період
II Світової війни, вимагав додаткових джерел поповнення доходів.
Податок з продажу, який відповідав фіскальним вимогам, був введений знову.
Необхідно відзначити, що відбулося деяке вдосконалення механізму оподаткування даним податком. По-перше, він почав стягуватися одноразово і, як правило, на стадії роздрібної торгівлі, тим самим не сильно сповільнюючи оборот капіталу. По-друге, надходження коштів до скарбниці також відбувалося більш швидкими темпами, так як зросла оборотність коштів. У той же час при такому стані речей держава терпіло деякі збитки в результаті втрати частини доходів через неможливість здійснювати повний контроль за всіма стадіями виробництва і обігу товару. При багаторазовому оподаткуванні об'єкта фіскальні органи мали можливість отримувати оперативну інформацію про рух капіталу при подачі податкових декларацій. При одноразовому оподаткуванні тільки останній стадії обігу - роздрібної торгівлі - така можливість губилася. Перераховані вище фактори послужили основними причинами до виникнення податку на додану вартість, який давав можливість державі контролювати весь процес виробництва і обігу товарів (у тому числі оптову та роздрібну торгівлю). Широке поширення ПДВ отримав завдяки підписанню в 1957 році в Римі договору про створення Європейського економічного співтовариства, згідно з яким країни його підписали повинні були гармонізувати свої податкові системи в інтересах створення спільного ринку. У 1967 році друга директива
Ради ЄЕС проголосила ПДВ головним непрямим податком Європи, наказуючи всім членам Співтовариства ввести даний податок у свої податкові системи до кінця 1972 року. У тому ж 1967 податок на додану вартість почав функціонувати в Данії, в 1968 - у ФРН. Шоста директива Ради ЄЕС 1977 остаточно затвердила базу сучасної європейської системи оподаткування
ПДВ, чим сприяла уніфікації справляння даного податку в Європі.
Останні уточнення в механізм оподаткування ПДВ були зроблені в 1991 році десятої директивою, і її положення були включені у всі податкові законодавства країн-членів ЕЕС.В даний час ПДВ стягується більш ніж в сорока країнах світу: майже у всіх європейських країнах, Латинській
Америці, Туреччині, Індонезії, ряді країн Південної Америки. В США і Канаді застосовується близький за методом стягнення до ПДВ податок з продажу. Обширна географія поширення ПДВ свідчить про його життєздатності та відповідність вимогам ринкової економіки.
Широке поширення ПДВ у зарубіжних країнах з ринковою економікою створило грунт для появи його в Росії. Податок був введений 1 січня 1992 року. Він прийшов на зміну податку з обороту, що проіснувало в країні близько 70 років, і так званого «президентського» податку з продажів, введеного в грудні 1990 року. Обидва попередника ПДВ були ефективні тільки в умовах жорсткого державного контролю за ціноутворенням.
Податок з обороту стягувався в основному у вигляді різниці між твердими, фіксованими державними оптовими і роздрібними цінами, і його ставка коливалася від 20 до 300% для різних видів продукції. Податок з продажу встановлювався у відсотках до обсягу реалізації і фактично збільшував ціну товарів на 5%. В зв'язку із збільшеною інфляцією податок з обороту втратив свою життєздатність і разом з податком з продажів був замінений податком на додану вартість. Новий податок вигідно відрізнявся від раніше діяли. Він був більш ефективний для держави, так як обкладенню їм підлягав товарообіг на всіх стадіях виробництва та обігу. Можна було очікувати, що з розширенням податкової бази і ставок надходження зростатимуть. Також необхідно відзначити, що ПДВ є менш обтяжливим для окремого виробника, оскільки обкладанню підлягає не весь товарообіг, а лише приріст вартості, і тяжкість податку може бути розподілена по всьому ланцюгу товарообігу. Це було важливим фактором у досягненні рівності всіх учасників ринку. Слід також звернути увагу на такий факт, що податок на додану вартість був простіший і універсальною формою непрямого оподаткування, так як для всіх платників встановлювався єдиний механізм його справляння на всій території країни. Спочатку ставка ПДВ була встановлена ??на рівні 28%. Через рік вона була знижена до 20%, і була введена пільгова ставка в розмірі 10% для продуктів харчування та дитячих товарів за переліком. У цьому виді податок і проіснував до наших днів. Можна відзначити, що об'єктивна необхідність введення

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар