загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з новітньої історії та політології » Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Організація Об'єднаних Націй (ООН) [1]

А. В. Торкунов

Організація Об'єднаних Націй не тільки займає центральне місце в системі міждержавних організацій, але і грає виняткову роль в сучасному міжнародно-політичному розвитку. Створена в 1945 р як універсальна міжнародна організація, що має своєю метою підтримку миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами, ООН об'єднує нині 185 країн світу.

Вплив ООН на сучасні міжнародні відносини вагомо і багатогранно. Воно визначається наступними основними факторами:

- ООН є найбільш представницьким форумом для дискусій між державами з актуальних проблем міжнародного розвитку.

- Статут ООН є фундаментом сучасного міжнародного права, свого роду загальновизнаним кодексом поведінки держав і їхніх взаємин; по ньому звіряють інші міжнародні договори та угоди.

- ООН сама стала важливим механізмом міжнародного нормотворчості і займає особливе місце серед інших організацій - джерел міжнародного права. З ініціативи та в рамках ООН укладені сотні міжнародних конвенцій і договорів, що регулюють положення справ в найрізноманітніших сферах суспільного життя.

- У принципах побудови ООН (насамперед у наданні особливого статусу постійним членам Ради Безпеки) знайшли своє відображення об'єктивні реалії міжнародно-політичної системи, а їх зміна стало головним стимулом для ведеться роботи з реформування цієї організації.

- Під покровом ООН існує велике число міжурядових організацій, що здійснюють регулювання міжнародного життя в рамках свого функціонального призначення.

- ООН наділена виключно важливою компетенцією вирішувати питання війни і миру, в тому числі і шляхом використання збройної сили.

Штаб-квартира ООН знаходиться в Нью-Йорку, де розміщені п'ять із шести її головних органів. В Генеральній Асамблеї кожна держава має один голос; вона збирається на свої регулярні сесії щорічно, а також на спеціальні та надзвичайні сесії (всього їх було 29); рішення по порядку денному (яка налічує більше 100 питань) приймаються простою більшістю голосів і не обов'язкові для держав-членів, але розглядаються як думку світової спільноти і в цьому сенсі мають значний моральний авторитет. (За час своєї діяльності Генеральна Асамблея прийняла понад 10 тис. Резолюцій.) Рада Безпеки складається з 15 членів; 5 з них - постійні (Росія, США, Великобританія, Франція і Китай), решта обираються Генеральною Асамблеєю на два роки. Рішення приймаються більшістю в 9 голосів з 15, включаючи співпадаючі голоси всіх постійних членів (які, таким чином, мають право вето). При розгляді питань, пов'язаних з виникненням загрози міжнародному миру, Рада Безпеки має винятково широкими правами, включаючи право вводити економічні санкції та приймати рішення про застосування збройних сил [2].

Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) займається економічними і соціальними питаннями в рамках ООН, організовуючи обговорення відповідних проблем, виробляючи рекомендації для держав-членів, проводячи дослідження, готуючи доповіді, скликаючи конференції і т.п. У його склад (щорічно оновлюваний на одну третину) входять 54 держави-члена, що обираються Генеральною Асамблеєю. Рада з опіки був створений для того, щоб сприяти просуванню до самоврядування та незалежності 11 підопічних територій, що існували до моменту утворення ООН; в 1994 р остання з них (Паулу, що знаходилася під опікою США) здобула незалежність, і функціонування цього органу було фактично припинено. Секретаріат виконує адміністративні функції, складається з більш ніж 15 тис. Осіб, які є громадянами приблизно 170 країн, і очолює Генеральним Секретарем ООН, який грає важливу політичну роль в діяльності організації та призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки.

Міжнародний Суд розміщується в Гаазі (Нідерланди) і складається з 15 суддів, які обираються Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки на дев'ятирічний термін за критеріями компетенції, а не національно-державної приналежності Сторонами в Суді можуть бути тільки держави і тільки на добровільній основі; в цьому випадку його рішення для них обов'язкові. Держава може зробити спеціальну заяву про визнання юрисдикції Суду обов'язковою, навіть і не будучи стороною в суперечці (такі заяви зробили понад 60 держав, хоча в багатьох випадках з істотними застереженнями). За час існування Суду на його розгляд було передано понад 70 спорів між державами та запитано понад 20 консультативних висновків.

В «сім'ю» Організації Об'єднаних Націй входять 14 спеціалізованих установ ООН - міжурядових організацій універсального характеру, мають спеціальне функціональне призначення [3]. Деякі з них виникли задовго до створення ООН [4]. З точки зору масштабності впливу на сучасні міжнародні відносини має сенс особливо відзначити Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), які грають виключно важливу роль в координації валютно-фінансової політики держав-членів, надання кредитів і позик і т .п. [5], а також Міжнародне агентство по енергії (МАГАТЕ), наділена спеціальними функціями в плані нерозповсюдження ядерної зброї [6].

В епоху біполярного протистояння на міжнародній арені ефективність діяльності ООН часто виявлялася невисокою. Політична, військова та ідеологічна конфронтація двох наддержав і їх союзників нерідко чинила паралізує вплив на діяльність основних структур та інститутів ООН. Із закінченням холодної війни виник потужний імпульс для активізації ООН та її перетворення на дієвий механізм організації міжнародного життя.

Особливе значення набули зусилля ООН з підтримання миру. Якщо за перші чотири десятиліття свого існування ООН здійснила 14 різних місій та операцій з напрямком спостерігачів, посередників або військового персоналу в райони конфліктів, то з 1988 р були ініційовані 33 миротворчі акції. Пік активності в цій області припав на 1995 року, коли загальна кількість задіяного в миротворчій діяльності ООН персоналу склало майже 70 тис. Осіб (включаючи 31 тис. Військовослужбовців) з більш ніж 70 країн. Значний розвиток по лінії ООН отримали превентивна дипломатія (місії з встановлення фактів, зусилля щодо примирення сторін, посередництво тощо), організація спостереження за перемир'ям, гуманітарні операції (надання допомоги біженцям та іншим жертвам конфліктів), сприяння послеконфліктной реабілітації. В тій чи іншій формі ООН була залучена в зусилля з врегулювання в більшості «гарячих точок» поточного десятиліття - в Сомалі, Мозамбіку, Камбоджі, Афганістані, Центральній Америці, на Гаїті, у колишній Югославії, на Близькому і Середньому Сході, в Руанді, Західній Сахарі, Таджикистані, Грузії. Разом з тим Рада Безпеки використовував і такі інструменти, як санкції (економічні, політичні, дипломатичні, фінансові та інші примусові заходи, не пов'язані з використанням збройних сил) і примусове роззброєння (щодо Іраку).

Однак припинення холодної війни не тільки відкрило нові можливості для ООН, але й рельєфно висвітило притаманні їй недоліки, які раніше перебували на задньому плані. З одного боку, мова йде про витрати існування величезного бюрократичного апарату ООН, його неповороткість і неефективності процесу прийняття рішень, перевантаженості організації численними структурами і їх паралелізм. З іншого боку, ставиться питання про адаптацію ООН до серйозної зміни міжнародно-політичного ландшафту, що сталося за п'ять з гаком десятиліть її існування. Нарешті, залишаються з'ясованими багато концептуальні питання діяльності ООН (якою має бути система її пріоритетів, за яких умов її функції можуть бути делеговані регіональним організаціям або коаліцій держав, які умови і межі втручання ООН у внутрішні справи суверенних держав, як домогтися оптимального поєднання демократизму і оперативності у функціонуванні ООН, як поєднати принцип її універсальності з особливим статусом постійних членів Ради Безпеки, і т.п.).

У розгорнулася широкої дискусії про реформу ООН виявилися глибокі розбіжності між учасниками цієї організації з питань черговості реформ, ступеня їх радикальності і самого змісту перетворень. У самому загальному плані можна виділити кілька основних тем, пов'язаних з обговорюваної проблемою:

- забезпечення більшої ефективності ООН при зверненні до питань міжнародної безпеки та вдосконалення інструментарію миротворчості та кризового регулювання,

- розширення можливостей залучення ООН у внутрішні справи держав у зв'язку з політичною нестабільністю, порушенням прав людини, екологічними або гуманітарними катастрофами;

- Підвищення ролі ООН в «нетрадиційних» областях (екологія, міграція, регулювання інформаційних потоків і т.п.);

- Зміна порядку фінансування діяльності ООН і принципів використання її фінансових ресурсів;

- Модифікація ролі Генеральної Асамблеї з метою підвищити її здатність приймати дієві рішення;

- Більш чітке визначення статусу Генерального Секретаря ООН і радикальна перебудова роботи Секретаріату ООН;

- Уточнення функцій і ролі спеціалізованих установ ООН, координація їх діяльності, розширення повноважень Міжнародного Суду;

- Підвищення ефективності роботи Ради Безпеки і зміна його складу.

Остання з відзначених вище тем стала предметом особливої ??уваги в дискусіях про реформування ООН. Існує більш-менш широке згоду щодо необхідності збільшити число членів Ради Безпеки і зробити його складу більш репрезентативним. Значно складнішим є питання про категорії членства в Раді Безпеки. Найбільш очевидними кандидатами на включення в число постійних членів є Німеччина і Японія, проте при цьому неминучі домагання на аналогічний статус з боку ряду розвиваються країн-Індії, Бразилії чи Мексики. Крім того, розширення кола країн, що володіють правом вето, здатне паралізувати роботу Ради Безпеки. Разом з тим сам питання про право вето є одним з центральних. Хоча відміна цього інституту (за мотивами подолання нерівності країн-членів) практично нереальна, внесення до нього певних коригувань видається цілком можливим [7].

В цілому ж передумови для радикальної трансформації ООН в даний час виглядають не дуже значними - як через незбіжних поглядів держав-членів (і небажання багатьох з них піти на занадто круті зміни), так і через відсутність необхідних фінансових ресурсів (через що вже сьогодні доводиться йти на певне згортання миротворчої діяльності). Однак еволюційна адаптація організації до мінливих умов настійно необхідна. Від цього буде залежати розширення можливостей ООН в плані

Сторінки: 1 2
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар