загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з банківського справі » Види банківського кредиту (Контрольна)

Види банківського кредиту (Контрольна)

Московський Державний заочний інститут харчової промисловості

Кафедра бухобліку та фінансів

Контрольна робота з банківської справи студентки 4 курсу факультету

"Економіка і підприємництво", спеціальність "Комерція", шифр 359-ЕК-95,

Панкратьєвої Катерини Олегівни

Москва

1998

Тема:

"Види банківського кредиту"

Отримання кредиту - це позика грошей у борг у банку. Існують наступні види кредитів. Контокорентний кредит - кредит за спеціальним контокоррентному (поточному) рахунку. Контокорентний рахунок являє собою поєднання поточного та позичкового рахунків, він відкривається за спеціальним дорученням клієнта. На контокоррентном рахунку відбиваються всі операції банку з клієнтом.

У формі контокорентного кредиту може бути наданий певний
(обумовлений в кредитній угоді) ліміт ніжних коштів, який визначається коштами позичальника, масштабами його діяльності, міцністю зв'язків з банком, основними характеристиками кредитоспроможності.
Контокорентний кредит може надаватися із забезпеченням або без нього
(бланковий кредит надається тільки першокласним позичальникам).

Раз на квартал або на півріччя банк проводить розрахунки, при цьому підраховується весь прихід і весь витрата коштів клієнта і визначається фактична сума кредиту за контокоррентному рахунку.

Схожа ситуація може мати місце і на поточних рахунках клієнта банку, вона називається овердрафт. Овердрафт - це одна з форм короткострокового банківського кредитування. Вперше з'явилася в Англії. Банк надає своєму клієнтові право розплачуватися чеками понад залишок на поточному рахунку.
Подібне право надається найнадійнішим клієнтам. При цьому укладається додатковий договір, в якому фіксується граничний термін покриття боргу, що утворився, а також відсоток відрахувань банку за надання овердрафту.

В даний час ситуація овердрафту часто виникає при чекових формах розрахунків, використання кредитних карток.

Онкольний кредит (англ. on call - на вимогу) являє собою різновид контокорентного кредиту і видається звичайно під заставу товарно-матеріальних цінностей або цінних паперів. У межах забезпеченого кредиту банк сплачує рахунки клієнта, отримуючи право погашення кредиту за першу свою вимогу за рахунок коштів, що надійшли на рахунок клієнта, а за їх недостатності - шляхом реалізації застави. Процентна ставка по онкольному кредитом нижче, ніж по звичайних банківських кредитах.

Кредитування під вексель. Вексель (нім. Wechsel - зміна, розмін) письмове боргове зобов'язання, що оформляється за нормами особливого
(вексельного) законодавства, що видається позичальником кредитору. Вексель - універсальний платіжний, розрахунковий і кредитний документ, придатний для оплати товарів та послуг, надання короткострокових кредитів, отримання раніше виданих кредитів.

Простий вексель (соло) - свідоцтво, що містить письмове безумовне зобов'язання векселедавця сплатити певну суму грошей пред'явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, через встановлений термін або за пред'явленням.

Переказний вексель (тратта) являє собою документ, що містить письмове безумовне вказівку векселедавця особі, на яку виставлений вексель (платникові), сплатити певну суму грошей власникові векселі або особі, зазначеній у векселі, через встановлений термін або на вимогу.
Платником за простим векселем є векселедавець, за переказним - інша особа, що бере на себе зобов'язання сплатити вексель в строк і є вексельним боржником.

Видаючи вексель, векселедавець стає зобов'язаним перед векселедержателем. За переказним векселем зобов'язаним є Платник, тому перекладної вексель насамперед пред'являється платнику для акцепту (лат. acceptus - прийнятий), тобто згоди на оплату. Допомогою акцепту платник приймає на себе зобов'язання сплатити переказний вексель. Акцепт оформляється написом на векселі ("Акцептований» , «Зобов'язуюсь заплатити» або іншим рівнозначним словом або фразою) і підписом платника. Так він стає акцептантом - головним вексельним боржником.
За простим векселем векселедавець зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним.

Векселедержатель після закінчення встановленого терміну може пред'явити вексель до оплати або, не чекаючи встановленого терміну, може передати його іншій особі за допомогою спеціальної передавальної написи - індосаменту
(лат. indorsum - спина) на обороті векселя або на спеціально прикріпленому листі - алонжі (фр. allonge - надставка), але вже для оплати свого боргу, або він може вексель продати. Продаж векселя до настання строку погашення називається урахуванням векселі; має на меті негайне отримання грошей.

Платіж за векселем (у межах всієї вексельної суми або тільки її частини) може бути гарантований третьою особою або однією з осіб, що підписали вексель. Таке вексельне поручництво називається аваль (фр. aval - порука за векселем); оформляється гарантійним написом і підписом аваліста - особи, що здійснює аваль. Аваль може бути зроблений і за допомогою видачі спеціального документа. За поручництво авалісти беруть плату.

Кредит під заставу векселя. Подібна операція вже згадувалася при розгляді характеру забезпечення кредиту - вексель згадувався як спосіб забезпечення кредиту.

Під заставу векселя банк може надати разовий кредит. Розмір кредиту складає 60 - 90% номінальної суми векселя. Термін кредиту визначається терміном погашення векселі. При здійсненні подібної операції банк ретельно аналізує вексель: правильність юридичного оформлення, економічну надійність векселедержателя, а також зміст угоди, що лежить в основі виписки векселя. На векселі банк ставить напис "Валюта в заставу» , «Валюта на забезпечення» , зберігає вексель до закінчення терміну у встановленому порядку.

Кредит під заставу векселя може мати постійний характер. Такий кредит здійснюється за спеціальним позичковим рахунком у межах ліміту кредитування, що встановлюється окремо для кожного клієнта. Погашення кредиту здійснюється або перерахуванням коштів з розрахункового рахунку клієнта на позичковий, або за рахунок платежів по закладених векселях.
Спеціальний позичковий рахунок відкривається тільки солідним клієнтам, які мають велику кількість надійних векселів, термін погашення за якими ще не настав. Найбільш ефективний у взаємовідносинах банку з торговельними та постачальницько-посередницькими підприємствами.

Дисконтний кредит. Банки часто й охоче враховують векселі. Це одна з найстаріших і традиційних банківських операцій. Здійснюється через індосамент (передавальний напис на векселі). Тримач векселя в момент обліку отримує вексельну суму за вирахуванням облікового відсотка, або дисконту.
Оскільки власник векселя отримує гроші, не чекаючи строку погашення, то фактично він отримує від банку кредит.

Акцептний кредит. Банк часто буває акцептантом, тобто платником за переказним векселем. Акцептний кредит, на відміну від дисконтного, не приймає характеру кредиту, а є лише гарантією, наданою банком. Акцептуя вексель, банк гарантує здійснення платежу точно у встановлені терміни. Векселедавець вносить вексельну суму в банк до настання терміну платежу за векселем (зазвичай за 1-2 дні), а також сплачує комісію за акцепт (зазвичай 0,5% від суми).

Авальний кредит. Банки та інші кредитні організації часто виступають авалістами (поручителями за векселем). За видачу вексельного поручництва банк стягує плату, так званий надпісательний відсоток. У разі авального кредиту, так само як і при акцептному кредиті, йдеться не про власне кредиті, а лише про гарантії, що надаються банком з виплати вексельної суми або її частини.

Зауважимо, що три останні форми кредиту (особливо акцептний і авальний) носять характер непрямого кредитування, безпосередньо не мають справи з наданням додаткових коштів у тимчасове користування позичальнику.

Форфетирование (від фр. A forfait - цілком) - купівля банком у виробника (кредитора) комерційних векселів, акцептованих покупцем
(боржником або платником), термін за якими ще не настав, що виключає можливість регресу (обігу вимоги про стягнення боргу) на попередніх боржників. Вексель передається банку (фейтору). Власник векселя
(виробник) отримує відразу суму боргу за вирахуванням облікової ставки форфетирования, яка зазвичай вище, ніж за іншими формами кредитування.
Величина ставки залежить від категорії боржника, термінів кредиту, валюти
(природно, перевага віддається векселями, виписаними в стійких валютах). При настанні строку платежу вексель пред'являється боржнику від імені форфейтора.

Зовні операція форфетирования схожа з операцією обліку векселя, але відрізняється обсягом прав і обов'язків форфейтора і покупця векселя.
Форфейтор не має права регресу до продавця векселя, в той час як власник векселя має право вимагати виплати за векселем у всіх осіб, позначених на векселі.

Найчастіше форфетирование використовується в зовнішній торгівлі. Векселі купуються на великі суми і на тривалий термін (від 6 місяців до 5 років). Форфетирование зазвичай застосовується як разова операція, пов'язана з купівлею-продажем окремого векселя.

Список літератури:

"Основи підприємницької справи" під редакцією Ю.М.Осіпова,
Е.Е.Смірновой. - М.: Бек, 1996

загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар