загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з педагогіки » Роль самовиховання у формуванні особистості учнів

Роль самовиховання у формуванні особистості учнів

ЗМІСТ

Лист

Введення 3
1. Загальна частина 5
1.1. Основні праці з проблем самовиховання
5
1.2. Рушійні сили і механізм самовиховання особистості
5
1.3. Моральний ідеал і самовомпітаніе
7
1.4. Від виховання до самовиховання
7
1.5. Як працювати над собою
8
1.6. Ідеал особистості 9
1.7. Матеріали по самопізнанню школяра
11
1.8. Мета самовиховання. Гіпотеза
11
2. Спеціальна частина 13
2.1. Інтерв'ю з класними керівниками
13
2.2. Анкетування 18
Висновок 21
Список використаної літератури 22
Додаток 23


| |
| Заповідь. |
| Р.Киплинг. |
| |
| Володій собою серед натовпу смятенной, |
| Тебе клянущей за сум'яття всіх, |
| Вір сам у себе наперекір всесвіту, |
| І маловірним Відпусти їх гріх; |
| Нехай годину не пробив, чекай не втомлюючись, |
| Нехай брешуть брехуни не опускається до них; |
| Умій прощати і не кажись прощаючи |
| великодушним і мудрей інших. |
| |
| Залишись простий, розмовляючи з царями, |
| Залишись чесний, говорячи з натовпом, |
| Будь прямий і твердий з ворогами і друзями, |
| Нехай все в свій час рахуються з тобою; |
| Наповни змістом кожну мить, |
| Годин і днів невблаганний біг, - |
| Тоді весь світ ти приймеш у володіння, |
| Тоді мій син, ти будеш ЛЮДИНА! |

Введення


Мільйони років існує світ. Багато що змінилося в ньому, стало абсолютно іншим. Але все ж є щось непріходящее, вічне, що було і буде завжди. Адже завжди народжуватимуться, жити і вмирати люди; і завжди будуть вони йти по тернистому шляху до своєї досконалості, кожного разу знов вирішуючи вічні життєві проблеми, долаючи перешкоди, терплячи біди.
Життя завжди змушувала людей шукати шляху до вдосконалення своєї душі.
Проблемам самовиховання у всі століття надавалося велике значення.
У наш неспокійний, неясний час, коли важко розібратися де Добро, а де Зло, ця проблема ще більш актуальна. Те, по якому шляху підуть люди, стане вирішальним для всієї країни і всіх нас. Тому людина зараз, як ніколи, має знайти своє місце в житті, точно визначити свої етичні цінності, уміти протистояти різним негативним впливам.

Щоб не зірватися в прірву і не бути розтоптаним, потрібно вміти розібратися в що відбувається зараз у нашій країні. А починати потрібно перш за все з самого себе, з удосконалення своєї особистості. Як говорить народна мудрість: "Вік живи - вік учись", значить і виховуй себе ціле століття. У постійно мінливому світі тільки той знаходить своє місце, хто безперервно міняється сам, удосконалюється. Крім того, тільки шляхом самовиховання виробляються такі цінні особові якості як сила волі, мужність, наполегливість, терпіння, упевненість в своїх силах і т.д.

Розглянувши, яке значення мало і має самовиховання в житті людей, я прийшла до висновку, що самовиховання є однією з найважливіших проблем сьогодні і вимагає свого рішення.

1. Загальна частина

1.1.Основні праці з проблем самовиховання.

Серед значних робіт по самовихованню я б хотіла вказати праці
А.І.Кочетова, який двадцять п'ять років свого життя присвятив роботі над цією проблемою. У його популярній книзі "Як займатися самовихованням" розкривається вся теорія самовиховання, його цілі, завдання, прийоми і методи роботи над собою: даються рекомендації по саморозвитку розуму, пам'яті, мислення, здібностей, мови і т.д.

У книзі "Виховай себе" А.И.Кочетов вчить, як знайти свій ідеал, як оцінити свої сили і здібності, як скласти програму самовиховання, як викоренити свої недоліки і навчитися управляти собою.

Наведені вище книги А.І.Кочетова призначені в основному для широкого кола читачів і, головним чином, для підростаючого покоління.
Однак коло його діяльності по цій проблемі набагато більш широкий. Так книга А.І.Кочетова "Організація самовиховання школярів" адресована вже вчителям, керівникам шкіл як допомога, в якій загальнотеоретичні відомості виходять на практичний додаток ідей науки.

Проблемі самовиховання багато уваги приділяв професор А. Г. Ковальов.
Його книга "Особу виховує себе" присвячена умовам і методам самовиховання особистості. Вона ілюстрована яскравими прикладами успішної роботи над собою як великих людей минулого, так і наших сучасників; розрахована на широке коло читачів.

Дуже докладно, цікаво і захоплююче з безліччю конкретних прикладів з життєвих ситуацій висловлена ??ця тема в книзі Ю.М.Орлова
"Самопізнання і самовиховання характеру". Його підхід до цієї проблеми дуже своєрідний, повчальний, дозволяє більш глибоко зрозуміти приведені теоретичні відомості.

Цікавим і дуже своєрідним є підхід до цього питання Дейла
Карнегі в його популярній книзі "Як завоювати друзів і впливати на людей", де він дає цінні практичні поради , учить яким потрібно стати, що б люди любили і поважали тебе.

Проблемою самовиховання займалися і займаються зараз багато педагогів і психологи. Існує безліч наукових робіт і популярної літератури по цій темі але, на мій погляд, найбільш глибоко і повно розглядав цю проблему А.И.Кочетов. У своїх працях він дає ради з організації самовиховання як учням, так і вчителям.


1.2. Рушійні сили і механізм самовиховання особистості.

Коли з'являється на світ новонароджений, ми говоримо: "Народився людина", тобто говоримо про біологічне його народження. Однак подальший процес біологічного розвитку найтіснішим чином поєднується з придбанням таких якостей і властивостей, які за своїм походженням не пов'язані з біологічною природою людини (наприклад: засвоєння навичок, звички, поведінку та ін.) Названі властивості і якості можуть сформуватися лише прижиттєво і характеризують соціальний розвиток людини. Таким чином, загальне поняття "людина" включає в себе більш вузьке і специфічне поняття - "особистість".

Про особу ми судимо за такими ознаками:
1. Певні сформовані соціальні якості. Наприклад: відповідальність, гідність, індивідуальність, суспільна активність, твердість поглядів і переконань.
2. Особистість характеризується таким рівнем психічного розвитку, який дозволяє їй управляти власною поведінкою і діяльністю.

Здатність обдумувати свої вчинки і відповідати за них - істотна і головна ознака особи.

А.И.Кочетов у своїй книзі "Організація самовиховання школярів" говорить, що як всяке явище, що розвивається, особа суперечлива, в її внутрішньому світі неминучі зіткнення, конфлікти, періоди спаду і посилення розвитку. Поняття особистість неможливо поза вичленування її рушійних сил. Вчені одностайні в тому, що рушійними силами в самовихованні особи є певні суперечності.

В даний час в науці накопичений достатній фактичний матеріал, що дозволяє проникнути в суть процесу самовиховання. Механізм самовиховання має наступні особливості: вихованець вибирає цілі життя, ідеали відповідно до суспільних критеріями, готує себе до життя в суспільстві, удосконалюється в колективній діяльності по поліпшенню навколишнього світу. Між зазначеними факторами самовиховання існують складні взаємозв'язки і суперечності: мета життя може бути однією, а захопленість - в іншій сфері, внаслідок чого між бажанням удосконалювати себе і реальним самовихованням виникає невідповідність і т.д. і не завжди суперечності можуть бути дозволені зусиллями самого вихованця.

У своїй роботі А.И.Кочетов визначає параметри самовиховання: а) спрямованість, тобто мотиви роботи над собою. б) зміст (розумове, фізичне, моральне, трудове, естетичне, вольове, професійне, комплексне). в) стійкість (випадкове, епізодичне, постійне). г) ефективність у формуванні особистості (виконує функції головні і допоміжні).

Головна виховна задача в керівництві самовиховання полягає в тому, що треба сформувати ті позитивні якості, від яких залежить вирішення зазначених протиріч, і привести в дію такі чинники як: самосвідомість, захопленість, спрямованість, уміння управляти собою і т.д.

1.3. Моральний ідеал і самовиховання.

В умовах інтенсивного суспільного розвитку зростає роль моральних почав у всьому житті суспільства. У світі існує одностайна думка про те, що моральний ідеал спонукає до наслідування, для самовиховання потрібен еталон етично вихованої особи школяра, який повинен відповідати таким показникам:

· працьовитість;

· Творче ставлення до праці;

· Висока культура поведінки.
У своїй статті "Про етичне виховання учнів" Л.А.Замико,
А.А.Назаренко дають деякі корисні поради: робота з морального виховання учнів результативна при системному підході, що припускає педагогічну діагностику; використання різноманітних методів виховання; включення вихованця в соціальні і всередині колективні відносини; інтенсивне залучення до діяльності з урахуванням наявних у нього позитивних якостей та здібностей; формування об'єктивної самооцінки; навчання методиці самостимуляції позитивного поведінки (самонавіяння, самоодобрение, самоосуждение).

Психологічна підготовка до етичного самовиховання припускає формування соціального еталона особи в учбово-виховній роботі школи, організацію життя колективу на принципах гуманістичної моралі і включення кожного учня в процес свого

Сторінки : 1 2 3 4
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар