загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з педагогіки » ГОСи з педагогіки (шпаргалка)

ГОСи з педагогіки (шпаргалка)

1. Предмет і завдання педагогіки. Її зв'язок з іншими науками.
Пед. наука - область досліджень людських знань, предметом яких є закономірності процесу освіти (наука, що вивчає сутність, закономірності, тенденції та перспективи розвитку пед. проц. (освіти) як фактора і засоби розвитку чол. протягом усього його життя).
Предмет - освіта як реальний цілісний пед. процес, цілеспрямовано організований у спец. соц. інститутах.

Теоретичні завдання:

- виявлення закономірностей процесу виховання, освіти;

- вивчення і узагальнення практики, досвіду педагогічної діяльності;

- розробка нових методів, засобів, форм, систем навчання, виховання, управління освітніми структурами (методична)

- впровадження результатів досліджень в практику викладання;
- прогнозування освіти на найближче і віддалене майбутнє
(прогностична).
З філософією: методологічна ф-ия філософії (розробляє сист. Заг. Принципів і способів наукового пізнання); явл. теоретич. платформою осмислення пед. досвіду і створення пед. концепцій.
З психологією: найважливіше джерело науч. обгрунтування освітнього процесу.
З біологією: проблема співвідношення природних і соц. чинників розвитку чол., кіт. явл. центральної і для педагогіки.
З антропологією, гігієною і медициною, соціологією (планування освіти, виявлення осн. Тенденцій розвитку верств населення, закономірностей соціалізації і виховання особистості); політологією
(освітня політика явл. віддзеркаленням держ. ідеології).

1. Проблема визначення мети.
Проф. діяльність педагога випереджається усвідомленням мети, відсутність якої не дозволяє класифікувати роботу педагога як діяльність професіонала. Однак широкий і всебічний аналіз повсякденності виховання свідчить про те, що проблема визначення мети вирішується вкрай слабо, погано, або зовсім не вирішується, що призводить до того, що продуктивність проф. діяльності вкрай низька. Проблеми:
1 Мета - вихідний момент, перший елемент проф. діяльності педагога. Мета виховання - процес виховання - Результат виховання. Мета визначає зміст воспит. проц., обумовлює воспит. результат, служить критерієм оцінки проф. діяльності педагога. Проблематичність вибудовування і постановки цілей - суперечність між целесообраз. х-ром будь-якої діяльності і неусвідомленістю суб'єктом діяльності целесообраз. х-ра діяльності.
2. Мета - ідеальне уявлення про результат діяльності. Будучи об'єктивною за своїм походженням, мета суб'єктивна: педагоги, які декларують одну і ту ж мету, мають на увазі різні варіанти цієї мети.
Тому проблема визначення мети вимагає не тільки серйозного уваги, але і часу, і проф. зусиль з виявлення можливого загального варіанта мети. Мета виховання підростаючого покоління - прерогатива гос-ва. Формулювання держ. цілей виховання детерміновано економіч., політичне життя., науч., правовими та організаційними умовами. Заг. х-р мети дозволяє бути їй реалізованої при самих разноообразних варіаціях обставин.
3. Мета як продукт ідеальний оч. рухлива, динамічна. Рухливість мети передбачає недосяжність її, якщо мати на увазі постійний розвиток людини. Мета розвивається разом із суб'єктом, який її ставить.
4. Проблема визначення мети пов'язана з проблемою освітніх стандартів. В стандартах закріплюються мети виховання та освіти. Складним питанням цілей і стандартів освіти вважається суміщення стандартів як примусових критеріїв профессіаналізма, з неповторністю особистості школяра, студента, вчителя.
5. Невміння педагогів переводити глобальні цілі освіти в цілі власної. пед. діяльності. Досягнення мети происходи рішенням сист. задач, в проц. виконання, кіт. мета відсувається на другий план. Забуття мети означає втрату стратегії діяльності, і тоді завдання як тактична сторона діяльності втрачають свою значимість. В момент виконання завдання, вона виступає метою і обростає низкою інших завдань - рівнем нижче.
Мистецтво пракіческі цілепокладання сост. В умінні визначати завдання, вичерпні цілком зміст мети.

3. Фактори і умови формування особистості.
Особистість-чол. способн. самостоят. приймати обміркований. рішення, нести відпові., незалежно дей-ть. Індивідом народжуються, особисто. стають. Разв- ие-процес, характерізующ-ся новообразующимися. в психіці чел-ка. Розвиток відбувається по 3 напрямкам: біолог., Психологічний., Соц. Розвиток людини детерміновано внутрішніми протиріччями, психофізичними особливостями індивіда, соц. ситуаціями, мірою його власної активності.
Ананьєв: «Чел. Розвиток обумовлений взаємодією багатьох чинників: спадковості, середовища, виховання, прив. практич. діяльності чол. » У цьому контексті фактор розглядається як рушійна сила процесу розвитку, а умова - як обставина, від якого залежить розвиток, обстановка, в кіт. Відбувається розвиток дитини. Умови - ті складові частини або характеристики середовища, в кіт. розвивається учень. сист. всіх ум. життєдіяльності утворює середовище проживання чол. У ній можна виділити підсистеми біологією., Психологічний. і соц. ум. Ум. Біологічний. розвитку явл .: сбалансир. харчування, режим дня, благоприят природні та соц. чинники.
Середовищні чинники формування особистості: макрофім-ри (країна, суспільство, держ-у), мезофіт-ри (етнос, регіон, місто, радіо, ТВ), мікроф-ри (сім'я, однолітки, навч. організації)
Біологічні ф-ри: природно обумовлені псіхіч. особливості.
Але у спадок передаються не якості особистості, а певні задатки - природна схильність до тієї чи іншої діяльності. Розвинуться чи задатки, залежить від соц. умов, навчання і виховання. Характер розвитку кожної особистості, широта, глибина цього розвитку при однакових ум. що навч. і воспит. залежать від її власних зусиль, працездатності.

4. Методологія педагогіки.
Наука може розвиватися лише в тому випадку, якщо вона буде поповнюватися все новими фактами, для накопичення та інтерпретації кіт. потрібні науково обгрунтовані методи дослід.
Методологія - наука про принципи побудови, форми і способи науково пізнавальної діяльності. У педагогіці - сукупність теоретичних положень про пед. пізнанні і перетворенні дійсності.
Під пед. дослід. розуміється проц. і результат науч. деят-ти, спрямованої на отримання нових знань про закономірності освіти, його структуру і хутро-мах, змісті, принципах і технологіях.
Пед. дослід .: 1. Фундаментальні своїм результатом ім. узагальнюючі концепції, кіт. підводять підсумки теоретич. і практич. досягнень педагогіки.
2. Прикладні спрямовані на поглиблене вивчення окремих сторін пед. проц.

2. Розробки спрямовані на обгрунтування конкретних науково-практичних рекомендацій, які враховують вже відомі теоретич. становища.
Програма дослід. ім. 2 розділу: методологічний і процедурний. Перший включає обгрунтування актуальності теми, формулювання проблеми, визначення об'єкта і предмета, цілей і завдань, формулювання осн. понять, попередній систем, аналіз і висунення робочої гіпотези. У другому розділі розкривається стратегічний план дослід.
Методи пед. дослід .: 1. Методи вивчення пед. досвіду (методи емпіричного пізнання пед. явл.) служать засобом збору науково-пед. фактів: спостереження, методи опитування (бесіда інтерв'ю, анкетування), вивчення продуктів діяльності учнів, вивчення шк. документації.
Експеримент - спец. організована перевірка методу, прийому роботи для виявлення його пед. ефективності.
Етапи: 1. теоретичний (постановка проблеми, визначення мети, об'єкта. Предмета, задач, гіпотез)
2. методич. (Розробка методики дослід.)
3. власне експеримент (проведення серії дослідів)
4. аналітичний (кільк. Та кач. Аналіз).
2. Методи теоретичного дослід .: теоретич аналіз і синтез, індуктивний і дедуктивний методи. Теоретич методи связ. з вивчення літ-ри: складання бібліографії, рефератирование, конспектування, цитування.
3. Математичні і статистичні методи застосовуються для обробки получ.
Даних методами опитування, експерименту, для встановлення колич. Залежностей
(реєстрація, ранжування, шкалювання)

5. Предмет і завдання дидактич. дослід.
Задачі дидактики:
1. описувати й пояснювати процес навчання й умови його реалізації
2. розробляти більш досконалу організацію проц. навчання, нові обуч. сист., нові технології що навч.
Навчання виступає для дослідника як об'єкт вивчення, коли він здійснює науково-теоретичну ф-ію педагогіки. В результаті дослід. він отримує знання про те, як протікає проц навчання, вже реалізований або реалізовується в дійсності, які його закономірності і в чому полягає його сутність. Теорія служить осново для практичної діяльності, дає можливість її направляти, перетворювати й удосконалювати. Коли вчений переходить від відображення навчання до його конструюванню, він осущ. конструктивно-технічну ф-ію.

6. Закон про освіту (1996)
Містяться ті основні принципи і положення, на основі кіт. буде будується і стратегія і тактика реалізації законодавчо закріплених ідей розвитку освіти в РФ.
Гуумманістіческій х-р освіти, пріоритет общчеловеческіх цінностей, вільний розвиток особистості, загальнодоступність освіти, безоплатність загальної освіти, всебічний захист споживача освіти .. Особливе значення в управлінні функціонуванням і розвитком школи ім. збереження єдності федерального, культурного і освітнього простору, свобода і плюралізм в освіті, відкритість освіти, демократичний, гос.- громадський х-р управління освітою, світський х-р образ-я, отримання образ-я рідною мовою, зв'язок образ-я з національними та регіональними культурними традиціями, наступність освітніх програм, варіативність образ-я, розмежування компетенцій суб'єктів сист.
Центральним ланкою образ-я явл. заг. середнє образ-е. Головними завданнями загаль. навч. закладів явл .: створення сприятливих умов для розумового, нравств., емоції. і фіз. розвитку особистості, вироблення наукового світогляду я, освоєння уч-ся сист. знань про природу, заг-ве, чол., його працю та прийомів самост. деят-ти.
Закон вимагає встановлення стандарту образ-я, це необхідно, щоб забезпечити еквівалентну середнє образ-е ??випускників всіх типів середніх уч. закладів.

7. Сутність проц. навчання.
Процес навчання - це цілеспрямована взаємодія викладача і учнів, частина цілісного пед.процесса, в рез. кіт. у навчається формуються певні ЗУН, досвід деят-ти і поведінки, особистісні кач-ва.
Цілеспрямоване послідовно змінюється взаємодія учителя і учня в ході якого вирішуються завдання освіти, розвитку та виховання.
Процес навчання будується з урахуванням вікових особливостей учнів.

Рушійною силою навчання явл. суперечності, на осн. дозволу кіт. шляхом вмілого підбору У засобів обуч-я осущ. розвиток у. Навчання завжди відбувається в спілкуванні.
Процес двосторонній: 1) преп-ня (д-ть уч-ля) 2) вчення (уч-ка)
Діяльність викладання - діяльність з організації навчання, в результаті якого школярі засвоюють зміст освіти, діяльність контролю за ходом і підсумками організації навчання.
Вчення - організація умов самим людям: для засвоєння матеріалу
Складові компоненти процесу навчання: Цільовий (цілі та завдання)
Змістовний ( визначається уч програмою). Діяльнісний (діяльність педагогів та учнів) Результативний (оцінка, самооцінка)

8. Ф-ии навчання.
1. Освітня - пов'язана з засвоєнням знань, умінь, навичок (пов'язана з розширенням обсягу)
Знання - розуміння, збереження в пам'яті і

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар