загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з психології » Психологічна готовність дитини до шкільного навчання

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

Красноярський державний педагогічний університет

ДИПЛОМНА РОБОТА


Вершинський Ірини Юріївни

Тема: «Психологічна готовність дитини до шкільного навчанню »

Допущена до захисту: Науковий керівник: до. пед. наук., доцент, к. педагогічних наук доцент зав. кафедрою педагогіки член-кореспондент і психології початкового Петровської академії наук освіти КМПУ і мистецтв
Т.А. Стеганцева В.А. Ковальов

2002 Красноярськ

ПЛАН

Введение............................................................................................................................... 3

I. Глава

§ 1 Поняття готовності до шкільного навчання. Основні аспекти шкільної зрілості ........................................................................ .. 5

§ 2 Основні причини непідготовленості дітей до шкільного обучению...............................................................................................27

§ 3 Психологічна допомога дітям з недостатньою готовністю до шкільного навчання ......................................................... 35

Вывод........................................................................................................................................41

II. Глава

§ 1 Програми занятий.....................................................................................43

§ 2. Заключение........................................................................................................53

Библиография...................................................................................................................54

ВСТУП

Проблема психологічної готовності до школи для психології нова. У зарубіжних дослідженнях вона відбита в роботах, що вивчають шкільну зрілість дітей.

(Г. Гетпер, 1936; А. Керн, 1954; С. Штребель, 1957; Я. Йірасел, 1970, і ін.)

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми за певних умов навчання.
Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психологічного розвитку в період дошкільного дитинства.

Ми живемо в XXI столітті і зараз дуже високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у відповідність з вимогами життя. У цьому сенсі проблема готовності дошкільників до навчання в школі набуває особливого значення.

З вирішенням цієї проблеми зв'язане визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних установах. У той же час від її рішення залежить успішність наступного навчання дітей у школі.
Основною метою визначення психологічної готовності до шкільного навчання є профілактика шкільної дезадаптації.

Для успішної реалізації цієї мети останнім часом створюються різні класи, у завдання яких входять здійснення індивідуального підходу в навчанні стосовно дітей, як готових, так і не готових до школи, щоб уникнути шкільної дезадаптації.

У різний час психологи займалися проблемою готовності до школи, розроблено безліч методик, програм (Гудкіна Н.Н., Овчарова Р.В.,
Безруких М.І . та ін.) діагностики шкільної готовності дітей і психологічної допомоги у формуванні компонентів шкільної зрілості.

Але на практиці психологу важко вибрати з цієї безлічі ту, яка
(повністю) допоможе комплексно визначити готовність дитини до навчання, допомогти підготуватися дитині до школи.

Актуальність цієї проблеми визначила тему нашої роботи
«Психологічна допомога дитині в період підготовки до шкільного навчання» .

Мета роботи: розробити програму психологічної допомоги дитині в період підготовки до школи.

Задача роботи:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу по темі дослідження. Визначити зміст поняття «шкільна зрілість» .

2. Проаналізувати діагностичні прийоми і програми психологічної допомоги дитині на етапі підготовки до школи.

3. Розробити програму занять, спрямовану на надання психологічної допомоги дітям, які не підготовленим до шкільного навчання.

2 Глава

1. Поняття готовності до шкільного навчання. Основні аспекти шкільної зрілості.

Підготовка дітей до школи - задача комплексна, що охоплює всі сфери життя дитини. Психологічна готовність до школи - тільки один з аспектів цієї задачі. Але всередині цього аспекту виділяються різні підходи:

1. Дослідження, спрямовані на формування у дітей дошкільного віку певних змін і навичок, необхідних для навчання в школі.

2. Дослідження новоутворень і змін у психіці дитини.

3. Дослідження генезису окремих компонентів навчальної діяльності і виявлення шляхів їхнього формування.

4. Вивчення змін дитини свідомо підкоряти свої дії заданому при послідовному виконанні словесних указівок дорослого. Це вміння пов'язується зі здатністю оволодіння загальним способом виконання словесних вказівок дорослого.
Готовність до школи в сучасних умовах розглядається, насамперед, як готовність до шкільного навчання чи навчальній діяльності. Цей підхід обгрунтований поглядом на проблему з боку періодизації психічного розвитку дитини і зміни ведучих видів діяльності. На думку Е.Е.
Кравцової, проблема психологічної готовності до шкільного навчання одержує свою конкретизацію, як проблема зміни ведучих типів діяльності, тобто це перехід від сюжетно-рольових ігор навчальної діяльності [16]. Такий підхід є актуальним і значним, але готовність до навчальної діяльності не охоплює цілком феномена готовності до школи.

Л. І Божович [29] ще в 60-і роки вказувала, що готовність до навчання в школі складається з певного рівня розвитку уявної діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції, своєї пізнавальної діяльності до соціальної позиції школяра. Аналогічні погляди розвивав А.В. Запорожець [14], відзначаючи, що готовність до навчання в школі являє собою цілісну систему взаємозалежних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступінь сформованості механізмів вольової регуляції.

На сьогоднішній день практично загальновизнано, що готовність до шкільного навчання - багатокомпонентне утворення, що вимагає комплексних психологічних досліджень.

Традиційно виділяються три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний. Під інтелектуальною зрілістю розуміється диференційоване сприйняття (перцептивна зрілість), що включає виділення фігури з фону; концентрацію уваги; аналітичне мислення, виражається в здатності збагнення основних зв'язків між явищами; можливість логічного запам'ятовування; вміння відтворювати зразок, а також розвиток тонких рухів руки і сенсомоторную координацію.
Можна сказати, що розуміється таким чином інтелектуальна зрілість в істотній мірі відображає функціональне дозрівання структур головного мозку.

Емоційна зрілість в основному розуміється як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

До соціальної зрілості відноситься потреба дитини в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.

На підставі виділених параметрів створюються тести визначення шкільної зрілості. [30]

Якщо зарубіжні дослідження шкільної зрілості в основному спрямовані на створення тестів і в набагато меншому ступені орієнтовані на теорію питання, то в роботах вітчизняних психологів міститься глибоке теоретичне пророблення проблеми психологічної готовності до школи, що йде своїми корінням з праць Л.С. Виготського (см. Божович Л.І., 1968;
Д.Б. Ельконін, 1989; Н.Г. Салміна, 1988; Е.Е. Кравцова, 19991 та ін.)

Так Л.І. Божович (1968) виділяє кілька параметрів психологічного розвитку дитини, що найбільше істотно впливають на успішність навчання в школі. Серед них - певний рівень мотиваційного розвитку дитини, що включає пізнавальні і соціальні мотиви навчання, достатня розвиток довільного поводження й інтелектуальність сфери. Найбільш важливим у психологічній готовності дитини до школи нею визнавався мотиваційний план. Були виділені дві групи мотивів навчання:

1. Широкі соціальні мотиви навчання, або мотиви, пов'язані «з потребами дитини в спілкуванні з іншими людьми, в їх оцінці і схваленні, з бажаннями учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних відносин » ;

2. Мотиви, пов'язані безпосередньо з навчальною діяльністю, або

«пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності і в оволодінні новими уміннями, навичками і знаннями» (Л .І.

Божович, 1972 г. с. 23-24). Дитина, готовий до школи, хоче вчитися тому, що йому хочеться знати визначену позицію в суспільстві людей, що відкриває доступ у світ дорослих і тому, що у нього є пізнавальна потреба, яку не можуть задовольнити будинку. Сплав цих двох потреб сприяє виникненню нового відношення дитини до навколишнього середовища, названого Л.І. Божович «внутрішньою позицією школяра» (1968). Цьому новотвору Л.І. Божович надавала дуже велике значення, вважаючи, що «внутрішня позиція школяра» , і широкі соціальні мотиви навчання - явища сугубо історичні.
Новоутворення «внутрішня позиція школяра» , що виникає на рубежі дошкільного і молодшого шкільного віку і представляючий собою сплав двох потреб - пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослими на новому рівні, дозволяє дитині включитися в навчальний процес в якості суб'єкта діяльності, що виражається в соціальному формуванні і виконанні намірів і цілей, або, іншими словами, довільному поводженні учня.

Майже всі автори, що досліджують психологічну готовність до школи, приділяють довільності особливе місце в досліджуваній проблемі. Є точка зору, що слабкий розвиток довільності - головний камінь спотикання психологічної готовності до школи. Але в якій мірі повинна бути розвинена довільність до початку навчання в школі - питання, дуже слабко пророблений у літературі. Трудність полягає в тому, що з одного боку, довільна поведінка вважається новотвір молодшого шкільного віку, що розвивається всередині навчальної (ведучої) діяльності цього віку, а з іншого боку - слабкий розвиток довільності заважає початку навчання в школі.

Д.Б. Ельконін (1978) вважав, що довільна поведінка народжується в рольовій грі в колективі дітей, що дозволяє дитині піднятися на більш високий щабель розвитку, ніж він це може зробити в грі поодинці тому колектив в цьому випадку коректує порушення в наслідуванні передбачуваному образу, тоді як самостійно здійснити такий контроль дитині буває ще дуже важко.

В Раббота Е.Е. Кравцової (1991) при характеристиці психологічної готовності дітей до школи основний удар робиться на роль спілкування в розвитку дитини. Виділяється три сфери - відношення до дорослого, до однолітка

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар