загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати по психологи та педагогіці » Деякі проблеми розвитку обдарованих дітей

Деякі проблеми розвитку обдарованих дітей

Деякі проблеми розвитку обдарованих дітей

Е.В.Пойкалайнен

Виявлення обдарованих дітей та розвиток їх здібностей є одним із завдань цивілізованого суспільства. Ця задача досить складна в її практичній реалізації, так як знайти обдаровану людину, а тим більше виховати відповідно до його індивідуальними особливостями досить важко. Можна виділити дві цільові установки процесу розвитку талановитих дітей.

Перша - створення можливості найбільш повної реалізації здібностей і схильностей обдарованої дитини. Щоб досягти цієї мети, необхідно провести цілий ряд заходів, спрямованих на вивчення початкових умов діяльності. До них можна віднести: вичленення критеріїв обдарованості, виявлення дітей за даними критеріями, вивчення їх інтересів і початкового рівня розвитку. Подальша робота з талановитими учнями включатиме в себе розробку теоретичної основи та практичних планів колективних, групових та індивідуальних занять [7], а також дії з аналізу та систематизації педагогічної діяльності.

Друга - виховання врівноваженого інтелігентного представника суспільства, який зможе реалізувати свій потенціал виходячи з його інтересів. Дана мета передбачає вивчення і розвиток індивідуальних особистісних якостей дитини, а також створення певних фізичних і психологічних умов для його розвитку [2, 3, 4, 6]. Подібні дії можуть створити сприятливу обстановку для формування особистості із заздалегідь планованими якостями. Незважаючи на те, що перша установка по деяким положенням суперечить справжньої, їх не можна розділяти або виділяти одну за рахунок іншої - вони мають рівне значення для розвитку обдарованої людини.

Педагогічні програми розвитку обдарованих дітей необхідно будувати виходячи з того, що обидві ці завдання повинні вирішуватися одночасно. На побудову таких програм впливають не тільки загальні вимоги педагогіки і психології, а й особистість, характер дитини, тобто вони в значній мірі повинні носити індивідуальний характер.

Обдарованість - складне явище, вона має свої позитивні і негативні наслідки. До позитивних проявів обдарованості можна віднести хороші вербальні здібності, сталість, незалежність, творчі здібності, різноманітність інтересів, почуття цінності, хорошу пам'ять, наполегливість, абстрактність мислення і т.д. До негативних - індивідуалізм, різну швидкість мислення і письма, нестабільність інтересів, прояв диктаторства, підвищену вимогливість і нетерпимість.

Враховуючи неоднозначність поглядів на обдарованість та її прояви, а також той факт, що одне і те ж слово визначає різні поняття в побуті та науці, скрутно дати всеосяжне і точне визначення цього явища. Найбільш практичним нам здається визначення, наведене на IV Міжнародній конференції "Космос і обдарованість" співробітницею Португальського Центру інновацій, творчості та лідерства Мануелою Та Сільвою: "Обдаровані називають тих, хто показує гарні результати або високий рівень здібностей в одній або декількох областях діяльності: загальні інтелектуальні здібності, академічні здібності, продуктивне мислення, здатності до лідерства, художні й артистичні здібності, психомоторні здібності "[10]. Вона ж виділила зовнішні ознаки обдарованості, які можуть реально допомогти в знаходженні талановитих дітей.

Виявлення обдарованості залежить від безлічі факторів, тому необхідно використовувати всі можливі джерела інформації про дитину. Тільки після зіставлення інформації, отриманої з різних джерел, можна робити будьякі висновки. У стандартних життєвих ситуаціях в якості джерел можна використовувати оповідання, зауваження і судження викладачів, батьків, однолітків та друзів, а також результати різних тестів.

Обдарованого дитини намагаються виховати і навчити таким чином, щоб він представляв інтереси який виховав його суспільства. Але саме талановиті діти можуть доставити найбільші проблеми при навчанні. Перш за все це пов'язано з їх випереджаючим розвитком і нетрадиційними поглядами на навколишній світ. Досить часто обдаровані діти не хочуть підкорятися загальним вимогам у школі: не виконують домашніх завдань, не хочуть вивчати поетапно те, що їм уже відомо, і т.д. Нарівні з цією проблемою існує й інша - рано розвинулися діти думають значно швидше, ніж пишуть (5). Це призводить до того, що їхні роботи погано оформлені, неакуратні, виглядають незавершеними. У деяких випадках це може призвести до повної відмови дитини від фіксації своїх думок.

Такі випадки поодинокі, частіше зустрічається нестабільність інтересів, що призводить до ситуації, коли дитина не знає, ким хоче стати в майбутньому [8]. Зазвичай обдаровані діти виявляють підвищену вимогливість до себе та інших, нетерпимість до порушників власних канонів. Такі особливості поведінки і свідомості дозволяють обдарованій дитині відмовитися від кумирів і авторитетів, що, з одного боку, ускладнює процес навчання, з іншого - допомагає сформувати свій власний стиль. На ранніх стадіях роботи з обдарованими дітьми можна спостерігати й іншу неприємну особливість - поверховість знань. Це пояснюється множинністю інтересів дитини, її бажанням займатися всім, до чого виникає інтерес.

Слід сказати і про те, що обдаровані діти доставляють незручності не лише іншим, але, найчастіше, і собі самим. Найбільш яскраво це проявляється в спілкуванні, тобто виникають проблеми міжособистісної комунікації обдарованих дітей. Беручи на себе роль організатора, керівника в ранньому віці, вони, тим самим, викликають невдоволення з боку інших учасників спілкування або гри. Це невдоволення тим сильніше, чим менше розуміння неординарності людини, яка взяла владу в свої руки. Пізніше обдаровані діти бувають схильні до командування, управлінню іншими, стають більш жорсткими і нетерпимими.

Цей факт можна розглядати з різних точок зору: якщо талановита дитина докладе максимум зусиль до залучення уваги до своєї особистості, то він буде мати високий авторитет і повагу групи, в якій розвивається; і, навпаки, незатребувані управлінські таланти призводять до того, що людина відкидається колективом. У першому випадку створюється сприятлива психологічна обстановка для подальшого розвитку особистості, в другому - конфлікти можуть привести до повної втрати інтересу до подальшого розвитку [9].

Перелічені вище факти приводять до висновку про те, що одним з найважливіших завдань педагога при роботі з обдарованими дітьми є створення сприятливої ??обстановки в колективі і дозвіл конфліктних ситуацій. Важливо відзначити, що гіперопіка таланту може привести до сумних наслідків - обожнюванню самого себе і приниженню інших, а також до відмови від подальшого самовдосконалення.

Для нас представляє особливий інтерес проблема навчання обдарованих дітей, які проявляють здібності при вивченні фізики і математики. Для розвитку таких учнів створені спецшколи, школи з поглибленим вивченням фізики та математики, фізікоматематіческіе класи і т.д. [1]. Для вдосконалення знань за спеціальностями проводяться олімпіади різних територіальних рівнів (міські, районні, обласні і т.д.).

Поряд з очними формами навчання обдарованих дітей існують і заочні. Такі способи навчання мають велике значення при роботі з дітьми, що проживають далеко від центрів науки і освіти, зокрема, для сільських школярів. Зазвичай вони вступають в дію після виявлення початкової зацікавленості дитини в конкретній науці. Заочні школи математичного та Фізико-технічного профілю існують досить давно і мають багатий досвід в навчанні обдарованих дітей. Серед таких шкіл особливу увагу заслуговують заочні школи Москви (ЗФТШ при МФТІ) і Новосибірська. Велика кількість шкіл, відмінність масштабів їх роботи (обласні, всеросійські, міжнародні), їх відособленість привели до недостатності псіхологопедагогіческого узагальнення та методичної систематизації проведеної роботи, тому в даний час видається актуальним завдання узагальнення та систематизації накопиченого досвіду. Вирішення цієї задачі дозволить підвищити ефективність заочного навчання обдарованих дітей з дисциплін фізікоматематіческого циклу.

Список літератури

1. Бабанський Ю.К., Поташник М.М. Оптимізація педагогічного навчання з фізики. М., 1982

2. Брушлінскій А.В. Про природних передумови психічного розвитку людини. М., 1977

3. Вейнингер О. Пол і характер. М., 1992

4. Голубєва Е.А. Здібності та індивідуальність. М., 1993

5. Гур'янов Є.В. Психологія навчання письму. М., 1989

6. Теплов Б.М. Проблеми індивідуальних відмінностей. М., 1961

7. Шадриков В.Д., Ткачук Р.Б. Фізика за здібностями (механіка): індивідуально орієнтовані навчальні плани. М., 1993

8. Шадриков В.Д. Введення в психологічну теорію професійного навчання. Ярославль, 1981

9. Шадриков В.Д. Діяльність та здібності. М., 1992

10. Анатомія творчості. За матеріалами IV Міжнародної конференції "Космос і обдарованість" // Управління школою. 1997. №29.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту yspu.yar /

загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар