загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з радіоелектроніки » Підсилювач радіорелейнойй лінії зв'язку

Підсилювач радіорелейнойй лінії зв'язку

Реферат

Курсовий проект 18 с., 11 рис., 1 табл.
КОЕФІЦІЄНТ ПОСИЛЕННЯ (Кu), амплітудно-частотних характеристик (АЧХ), ТЕРМОСТАБИЛИЗАЦИЯ, розділові ЄМНОСТІ, ДРОСЕЛІ, перехресним ЗВОРОТНІ ЗВ'ЯЗКУ, негативного зворотного зв'язку (ООС), ЗАГАЛЬНИЙ емітером (ОЕ).
Об'єктом проектування є підсилювач радіорелейних ліній зв'язку.
Мета роботи - навчитися проектувати широкосмуговий підсилювач по заданим вимогам до нього.
В процесі роботи проводився аналітичний розрахунок підсилювача і варіантів його виконання, при цьому був проведений аналіз різних схем термостабілізації, розраховані еквівалентні моделі транзистора, розглянуті варіанти колекторної ланцюга транзистора.
В результаті розрахунку розробили підсилювач з заданими вимогами.
Отриманий підсилювач може бути використаний для компенсації втрат потужності в радіорелейних лініях зв'язку.
Курсова робота виконана в текстовому редакторі Microsoft Word 7.0 (представлена ??на дискеті).


ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на курсове проектування за курсом "Аналогові електронні пристрої"
студент гр. 148-3 Валтеев В.В.
Тема проекту: Підсилювач радіорелейних ліній зв'язку.
Вихідні дані для проектування аналогового пристрою.
1. Діапазон частот від 40 МГц до 450 МГц.
2. Допустимі частотні спотворення Мн 3 dB, МВ 3 dB.
3. Коефіцієнт посилення 15 dB.
4. Опір джерела сигналу 50 Ом.
5. Амплітуда напруги на виході 0.5 В.
6. Характер і величина навантаження 50 Ом.
7. Умови експлуатації (+5 +40)? С.
8. Додаткові вимоги: узгодження підсилювача по входу і виходу.


Зміст

1 Введення
2 Основна частина
2.1 Аналіз вихідних даних
2.2 Розрахунок кінцевого каскаду
2.2.1 Розрахунок робочої точки
2.2.2 Розрахунок еквівалентних схем заміщення транзистора
2.2.2.1 Розрахунок параметрів схеми Джиаколетто
2.2.2.2 Розрахунок односпрямованої моделі транзистора
2.2.3 Розрахунок і вибір схеми термостабілізації
2.2 .3.1 емітерних термостабилизация
2.2.3.2 Пасивна колекторна
2.2.3.3 Активна колекторна
2.3 Розрахунок підсилювача
2.4 Розрахунок ємностей і дроселів
Схема електрична принципова
Специфікація
3 Висновок
Список використаних джерел


1 Введення

Мета роботи - навчитися проектувати підсилювачі, в даному випадку - підсилювачі радіорелейних ліній зв'язку, по заданим вимогам.
У всьому світі використовується багато різних систем зв'язків, і одні з них - радіорелейні. Ці системи зв'язку представляють із себе радіовежі, які розташовані на відстані прямої видимості. Радіорелейні лінії зв'язку належать до широкосмугових системам телекомунікацій та містять у своєму складі малопотужні широкосмугові підсилювачі (МШУ). МШУ стоять між приймальною антеною і блоком обробки сигналів і забезпечують заданий рівень сигналу на вході блоку обробки. Але всі системи зв'язку мають втрати, і в нашому випадку не виняток, тому розробляються підсилювачі для того, щоб компенсувати ці втрати.
Так як радіовежі розкинуті по великих територіях, то виникає проблема обслуговування підсилювачів (ремонт, реставрація, і т.д.), тому такі підсилювачі повинні мати такими достоїнствами: мала нерівномірність амплітудно-частотної характеристики; гарне узгодження по входу і виходу; стабільність параметрів підсилювача в часі і при зміні температури навколишнього середовища.
Всі перераховані вище гідності можна реалізувати в підсилювачі з перехресними зворотними зв'язками [1,2]. Такі підсилювачі не вимагають настройки, мають стабільні параметри і зберігають незмінною смугу пропускання при нарощуванні числа каскадів.


2 Основна частина

2.1 Аналіз вихідних даних

Для забезпечення заданого коефіцієнта посилення 15 dB нам буде потрібно 4 каскаду, тоді на кожен каскад припадатиме приблизно по 4 dB. Внаслідок того, що у нас будуть перехресні зворотні зв'язки, які нам дадуть хороше узгодження по входу і виходу, в них буде губитися орієнтовно близько однієї третини вихідної напруги, то візьмемо U вих в 2 рази більше заданого, тобто 1В.

2.2 Розрахунок кінцевого каскаду

2.2.1 Розрахунок робочої точки

На підставі вище викладеного, обчислимо напруга на навантаженні і вихідний струм:
U вих = 2Uвих (заданого) = 2 · 0.5 = 1 (В);
Iвих === 0,02 (А).
Розрахуємо робочу точку для резистивного і дросельного каскадів:
а) резистивний каскад:

Малюнок 2.2.1.1-Резистивний каскад Малюнок 2.2 .1.2-Навантажувальні
по змінному струмі. прямі

рассчет робочої точки полягає в знаходженні струму колектора Iк0 і напруги колектор-емітер Uке0. Для знаходження Iк0 необхідно розрахувати змінну складову струму колектора Ік ?, а для Uке0 - вихідна напруга U вих і залишкову напругу транзистора Uост, яке ми приймемо рівним 2В, за умови Rн. = Rк:
Ік? = == 0,04 (А);
Uке0 = U вих + Uост, (2.2.1)
де U вих вихідна напруга,
Uост залишкову напругу транзистора;
Iк0 = Ік? +0,1 Ік ?, (2.2.2)
де Ік? струм колектора по змінному струму;
Uке0 = 3 (В);
Iк0 = 0,044 (А);
Pвих === 0,01 (Вт) - вихідна потужність, Rн - опір навантаження;
Eп = Uке0 + URк = Uке0 + Iк0? Rк = 5,2 (В) - напруга живлення,
де URк напруга на Rк, рівне Iк0? Rк. .
Pрасс = Uке0? Iк0 = 0,132 (Вт) - потужність, що розсіюється на транзисторі;
Рпотр = Eп? Iк0 = 0,2288 (Вт) - потужність, споживана каскадом;
Б) дросельний каскад:
Малюнок 2.2.1.3-Дросельний каскад Малюнок 2.2.1.4-навантажувальні прямі.
По змінному струмі.
Iвих = == 0,02 (А) - вихідний струм;
За формулами (2.2.1) і (2.2.2) розрахуємо робочу точку.
Uке0 = 3 (В)
Iк0 = 0,022 (А)
Pвих === 0,01 (Вт) - вихідна потужність;
Eп = Uке0 = 3 (В) - напруга живлення;
Рк рас = Uке0? Iк0 = 0,066 (Вт) - потужність, що розсіюється на колекторі;
Рпотр = Eп? Iк0 = 0,066 (Вт) - потужність, споживана каскадом;
Таблиця 2.2.1.1-Характеристики варіантів схем колекторної ланцюга.
Еп, (В) Ррасс, (Вт) Рпотр, (Вт) Iк0, (А)
З Rк 5,2 0,132 0,2288 0,044
З Lк 3 0,066 0,066 0,022
Як видно з таблиці, краще використовувати каскад з дроселем в ланцюзі колектора На підставі наступних нерівностей: Uке0 (допустиме)> Uке0 * 1,2 ; Iк0 (доп)> Iк0 * 1.2; Рк расс> Рк расс (доп) * 1,2; fт> (3? 10) * fв> 2300 МГц виберемо транзистор КТ371А. Його параметри [3] необхідні при розрахунку наведено нижче:
? С = 8 пс і Ск = 0,7 пФ при Uке = 10 В,? 0 = 150, Uке0 (доп) = 10 В , Iк0 (доп) = 30 мА,
Рк расс (доп) = 0,1 Вт, fт = 4,5 ГГц, Lб = 2,5 нГн, Lе = 2,5 нГн.

2.2.2 Вибір транзистора і розрахунок еквівалентної схеми заміщення.

2.2.2.1Расчёт параметрів схеми Джиаколетто.

Малюнок 2.2.2.1.1-Еквівалентна схема біполярного
транзистора (схема Джиаколетто).

Проведемо розрахунок елементів еквівалентної схеми заміщення транзистора [4], використовуючи паспортні дані:
Ск (треб) = Ск (пасп) * = 0,7? = 0 , 9 (пФ),
де Ск - ємність колекторного переходу;
Rб = = 11,43 (Ом); gб == 0,0875 (Cм),
де rб і gб опір і провідність бази відповідно,
? с - постійна часу ланцюга зворотного зв'язку;
Rе = = 1,82 (Ом), - опір емітера,
де Iк0 узятий в мА;
Gбе == 0,0036 (См), - провідність переходу база-емітер,
де? 0 - статичний коефіцієнт передачі струму в схемі з ОЕ;
Cе == 24,3 (пФ), - ємність емітерного переходу,
де fт гранична частота транзистора;
Ri = = 333 (Ом), gi = 0.003 (См),
де Ri і gi вихідні опір і провідність транзистора відповідно.

2.2.2.2Расчёт односпрямованої моделі транзистора.

Дана модель застосовується в області високих частот [5].



Малюнок 2.2.2.2.1-

Сторінки: 1 2 3
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар