загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати по статистиці » Статистика в металургії

Статистика в металургії

ЗМІСТ
ВСТУП 2
1. Сутність і значення показників собівартості продукції 3
2. Характеристика продукції, що випускається металургійним підприємством

(конвертерне виробництво) 8
3. Аналіз структури собівартості конвертерної сталі 9
4. Оцінка виконання плану і динаміки собівартості стали індексним методом за липень 10

4.1.Індівідуальние індекси, що характеризують зміну собівартості конвертерної сталі за різні періоди часу.
10

4.2. Загальні індекси, що характеризують динаміку собівартості сталей двох марок 12
5. Аналіз собівартості конвертерної сталі в динаміці 13

5.1. Показники динаміки собівартості продукції. 13

5.2. Виявлення основної тенденції ряду динаміки 14 собівартості конвертерної сталі.
ВИСНОВОК 15
Список використаної літератури 16
ПРИЛОЖЕНИЯ

ВСТУП
У сучасних умовах становлення ринкової економіки та вдосконалення управління, вироблення нової стратегії розвитку підприємств посилюються роль і значення економіко-статистичного аналізу собівартості продукції.

Успіх підприємства залежить від формування собівартості з кількох причин: o витрати на виробництво виробу виступають найважливішим елементом при визначенні справедливої ??і конкурентоспроможної продажної ціни; o інформація про собівартість часто лежить в основі прогнозування і управління та витратами

У ході виконання курсової роботи необхідно вирішити наступні завдання:

1.Провесті аналіз структури витрат, при цьому необхідно приділити увагу тим статтям витрат, за якими стався перевитрата (економія) проти планової собівартості.

2. Визначити індивідуальні, загальні індекси, витрати на рубль і динаміку цих витрат, обчислити економію (перевитрата) собівартості як в абсолютному, так і у відносному вираженні.

3. Виконати аналіз собівартості продукції в динаміці. Для цього необхідно показати варіацію собівартості, показники її динаміки, основну тенденцію ряду динаміки.

4.Сформуліровать висновки та пропозиції із зазначенням позитивних і негативних аспектів на базі виконаної роботи, і виявити можливі резерви зниження собівартості.
Об'єктом дослідження є конвертерне виробництво ВАТ «Северсталь» .

1. Сутність і значення показників собівартості продукції

Виявлення резервів зниження собівартості має спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: o вивчення технічного і організаційного рівня виробництва; o використання виробничих потужностей і основних фондів; o використання сировини, матеріалів та робочої сили o господарські зв'язки.

Витрати живої і матеріалізованої праці в процесі виробництва становлять витрати виробництва. В умовах товарно-грошових відносин і господарської особливості підприємства неминуче зберігаються відмінності між суспільними витратами виробництва і витратами підприємства.

Громадські витрати виробництва - це сукупність живої і матеріалізованої праці, що знаходить вираз у вартості продукції.

Витрати підприємства складаються з усієї суми витрат підприємства на виробництво продукції та її реалізації. Ці витрати, виражені в грошовій формі, називаються собівартістю і є частиною вартості продукції. У неї включають вартість сировини і матеріалів, палива, електроенергії та інших предметів праці, амортизаційні відрахування, заробітна плата виробничого персоналу та інші грошові витрати.

Найбільша частка у витратах при виробництві сталі припадає на сировину і основні матеріали, а потім на заробітну плату виробничому персоналу і амортизаційні відрахування.

Для аналізу рівня та динаміки зміни вартості продукції ісрользуется ряд показників. До них відносяться: o кошторис витрат на виробництво; o собівартість товарної і реалізованої продукції; o зниження собівартості порівнюєш товарної продукції.

Кошторис витрат на виробництво - найбільш загальний показник, який відображає всю суму витрат підприємства на його виробничої діяльності в розрізі економічних елементів. У кошторисі відображені: o всі витрати основного і допоміжного виробництв, пов'язаних з випуском товарної і валової продукції; o витрати на роботи та послуги непромислового характеру; o витрати на освоєння виробництва нових видів виробів незалежно від джерела їх відшкодування.

У собівартість товарної продукції включають всі витрати підприємства на виробництво і збут товарної продукції в розрізі калькуляційних статей витрат. Собівартість одиниці продукції показує витрати підприємства на виробництво і реалізацію конкретного виду продукції в розрахунку на одну натуральну величину.

Підприємство має можливість впливати на величину витрат матеріальних ресурсів, починаючи з їх заготівлі. Сировина і матеріали входять у собівартість за ціною їх придбання з урахуванням витрат на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Важливо забезпечити надходження матеріалів від таких постачальників, які знаходяться на невеликій відстані від підприємства, а також перевозити вантажі найбільш дешевим видом транспорту. При укладенні договорів на постачання матеріальних ресурсів необхідно замовляти такі матеріали, які за своїми розмірами та якістю найбільш повно відповідають планової специфікації на матеріали.

Основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів і вдосконалення технологій виробництва, використання прогресивних видів матеріалів.

Скорочення витрат на обслуговування виробництва також знижує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але і від їх абсолютної суми. Чим менше сума цехових і загальнозаводських витрат, тим нижча собівартість кожного виробу при інших рівних умовах.

Резерви скорочення цехових і загальнозаводських витрат полягають, насамперед, у спрощенні та здешевленні апарату управління, в економії на управлінських витратах. До складу цехових і загальнозаводських витрат у значній мірі включається також заробітна плата допоміжних і підсобних робітників. Проведення заходів щодо механізації допоміжних і підсобних робіт призводить до скорочення чисельності допоміжного персоналу, а, отже, і до економії цехових і загальнозаводських витрат. Найважливіше значення при цьому маю автоматизація і механізація виробничих процесів, скорочення питомої ваги витрат ручної праці у виробництві. Скороченню цехових і загальнозаводських витрат сприяє також економне витрачання допоміжних матеріалів, використовуваних при експлуатації устаткування і на інші господарські потреби.

Значні резерви зниження собівартості укладені в скороченні втрат від браку й інших непродуктивних витрат. Вивчення причин браку, виявлення його винуватця дають можливість здійснити заходи щодо ліквідації втрат від браку, скороченню і найбільш раціональному використанню відходів виробництва.

Собівартість продукції складається з витрат, які різнорідні за своїм складом і економічним призначенням, ролі у виготовленні та реалізації продукції. Це викликає необхідність їх класифікації.

Основними угрупованнями витрат є угруповання по «економічним елементам» і «статтями витрат» . Це пояснюється тим, що на основі цих угруповань розробляються найважливіші документи: кошторис витрат на виробництво і калькуляції собівартості по окремих видах продукції.

Витрати, що утворюють собівартість продукції, відповідно до їх економічного змісту групуються за такими економічними елементами: o матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів); o витрати на оплату праці; o відрахування на соціальні потреби; o амортизація основних фондів; o інші витрати.

В елементі «матеріальні витрати» відображається вартість:

- придбаних сировини і матеріалів, які безпосередньо входять до складу продукції;

- Покупних матеріалів, використовуваних в процесі виробництва продукції для забезпечення нормального технологічного процесу і пакування продукції;

- Покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів;

- Придбаних з боку всіх видів палива, що витрачаються на технологічні цілі;

- Всіх видів енергії.

В елементі «витрати на оплату праці" відображаються витрати на оплату праці персоналу підприємства за фактично виконану роботу з урахуванням відрядних розцінок, тарифних ставок, посадових окладів. Тут враховуються також премії робітникам і службовцям за результати їх роботи, виплати компенсуючого характеру та ін.

В елементі «відрахування на соціальні потреби" відображаються обов'язкові відрахування за встановленими законодавством нормами органам державного страхування, в пенсійний фонд, на обов'язкове медичне страхування, до фонду зайнятості.

В елементі «амортизація основних фондів" відображається сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів підприємства.

До елементу «інші витрати» належать податки, збори, відрахування в спеціальні позабюджетні фонди, платежі за гранично допустимі викиди

(скиди) забруднюючих речовин, по обов'язковому страхуванню майна , платежі по кредитах, оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, плата за оренду, витрати на рекламу та ін.

З метою контролю за витратами за місцями їх формування, напрямами і визначення витрат у розрахунку на одиницю певного виду продукції застосовується класифікація витрат по калькуляційних статтях витрат.

Типова калькуляція містить наступні статті витрат:

1. сировину та матеріали

2. зворотні відходи (віднімаються)

3. покупні вироби, напівфабрикати, послуги промислового характеру сторонніх організацій та підприємств

4. паливо і енергія на технологічні потреби

5. витрати на оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих випуском продукції

6. відрахування на соціальні потреби

7. витрати на освоєння та підготовку виробництва

8. витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування

9. цехові витрати

10. загальнозаводські витрати

11. інші виробничі витрати

12. комерційні витрати (позавиробничі витрати).

Сума перших десяти складає «цехову собівартість» . При додаванні до цехової собівартості пунктів 10 і 11 отримуємо «виробничу собівартість» . Додаючи до виробничої собівартості 12

Сторінки: 1 2 3
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар