загрузка...

трусы женские
загрузка...

Шпаргалки

Основні методи стат. аналізу.
Абсолютні і відносні величини як узагальнюючі стат. показники.
1. Поняття, значення і способи вимірювання абсолютних величин.
2. Відносні величини і методики розрахунку відносних величин.
- Отн. величина виконання договірних зобов'язань.
- Планового завдання.
- Виконання плану.
- Динаміки.
- Структури.
- Порівняння.
- Координації.
- Інтенсивності (рівня ек. Розвитку)

1. Поняття, значення і способи вимірювання абсолютних величин (АВ).
(Виходять в результаті стат. Спостереження.)
Абсолютн. величини (АВ) - стат. величини, що характеризують чисельність одиниць досліджуваної сукупності або обсягу властивих ознак. (Має пізнавальне і практичне значення.)
Характеризує екон. міць стани (ВВП, V пр-ва, чисельність населення, реальний дохід.)

Особливості АВ:
1. Все АВ висловлюють конкретний зміст суспільних явищ.
2. Ставляться до конкретного місця і часу.
3. Обов'язково іменовані, мають певну розмірність і одиниці виміру.

Одиниці виміру.
Залежно від сутності явища АВ виражаються в натуральних, умовно-натуральних, вартісних і трудових одиницях виміру.
Натуральні - (соотв. Споживчим св-вам предмета) виражений. в фіз. заходи, залежать від фізичних св-в предмета.
Умовно-натуральні - застосовуються при узагальнюючих показниках, близьких по техніці пр-ва. Коли який-небудь продукт має кілька різновидів і загальний обсяг, можна визначити тільки на основі загального для всіх різновидів споживчого св-ва. Ці одиниці отримують, приводячи різні натуральні од-ці до однієї, прийнятої за основу з пом. коеф-та перекладу, який розраховується як відношення споживчих св-в окремих різновидів продукту до еталонного значення.
Приклад: Видобуток нафти в кол-ве 20 млн тонн. Теплота згоряння умовного палива - 29,3 мДж / кг. Теплота згоряння нафти - 45 мДж / кг. К (перекладу) =
45 / 29,3 = 1,5. 20 х 1,5 = 30 (млн тонн ум. Палива).
Вартісні - повинні виражати V як однорідної, так і різнорідної продукції в ден формі, вираженій в цінах. Це дозволяє судити про досягнутий рівень процесу.
Трудові - враховують загальні витрати праці на підприємстві (трудомісткість), виражений. в людино-днях, людино-годинах.
На основі АВ ведеться облік, конкретизуються суспільні процеси, складаються баланси, оцінюється V попиту на конкретний товар. Однак абсолютні величини в аналізі суспільних явищ незастосовні, т.к. не піддаються порівнянню. Значимість без порівняння не виявляється. При аналізі
АВ доповнюються відносними величинами.

2. Відносні величини (ОВ).

ОВ - це похідні величини, отримані в результаті зіставлення 2-х абсолютних величин, що характеризують кількісне співвідношення між ними.

АВ, з якими проводиться зіставлення (знаменник дробів) - база порівняння (підстава) (y0).
АВ, які порівнюються з базою - порівнювана (поточна) (зазвичай чисельник дробів) (y1). y1 / y0

База - в якості вимірювача. Розрахунок ОВ показує, у скільки разів порівнювана АВ (y1) більше або менше базисної АВ.

Залежно від того, яке числове значення має це порівняння, результат відношення може бути виражений у формі k-та,% або 0/00 (промах).
Значення підстави приним. за 1 (k), за 100 (%), за 1000 (0/00).

Особливості відносних величин.
1. Наводяться одного підставі (піддаються порівнянню), абстрагуються від якісних відмінностей.
2. Через ОВ виявляється значимість АВ.
3. Перевага однієї сукупності над інший можна визначити тільки на основі ОВ.

Щоб ОВ можна було порівнювати м / у собою, тобто правильно розрахувати, необхідно виконання вимоги порівнянності АВ. Порівнювані АВ повинні бути однієї суті, ставитися до однакових проміжків часу і до одного об'єкту.

Види ОВ.
Як правило, засновані на розрахунках економіч. показників.
1. Відносна величина виконання договірних зобов'язань - показник, хар-щий рівень виконання підприємством своїх зобов'язань, передбачених договором. Відношення фактично виконаних зобов'язань до V зобов'язань, передбачених за договором.
2. ОВ планового завдання (L пл. Зад.) - Розраховується для визначення поточного або перспективного планування, а також порівняння реально досягнутих результатів з раніше наміченими. Відношення запланованого рівня показника на який-небудь період (У план.) До фактичного рівня того ж показника в базисному періоді (У0)

L пл.зад. = У план. / У0 (k або%)
3. ОВ виконання плану - потрібна для визначення того, на скільки% був виконаний намічений план. Відношення фактично досягнутого рівня в звітному періоді (У1) до рівня того ж показника, запланованого на цей період (У пл.)

L вип. пл. = У1 / У пл.
4. ОВ динаміки - потрібна для визначення фактичної зміни рівня даного явища в часі (наприклад, на скільки% V більше або менше ніж торік.). Відношення фактичного рівня звітного періоду до фактичного рівня цього ж показника досягнутого в базисному періоді.

L д. = У1 / У0.
Між ними існує прямий взаємозв'язок:

L д. = L пл.зад. х L вип.пл.
Приклад: У звітному періоді порівняно з минулим V пр-ва виріс на 15%, а плановим завданням було намічено скорочення пр-ва на 20%. На скільки% був виконаний план? iд = 115, iвип.зад. = 80, iвип.пл. = 115/80.
5. ОВ структури характеризує склад досліджуваної сукупності, тобто частку окремих частин у всьому її обсязі. Відношення АВ кожного елемента сукупності в АВ всієї сукупності, ставлення кожної частини до цілого.
Визначивши частку кожної частини в сукупності, можна визначити структуру сукупності.

Сума всіх часткою д.б. = 100%
6. ОВ порівняння - потрібна для визначення кількісного співвідношення однойменних показників, але відноситься до різних об'єктів спостереження.
Відношення фактичних рівнів за один і той же період однакових показників різних об'єктів.
7. ОВ координації - використовуються для визначення кількості одиниць однієї частини, що припадають на одиницю або 100 од. іншій частині. Відношення 2-х частин цілого між собою. (Показує у скільки разів одна частина більше або менше іншої.) Характеризує ступінь розподілу, розвитку різнорідних ознак в однаковій сукупності.
Приклад: к-ть чоловіків на 100 дружин. r муж. / r дружин. = 100
8. ОВ інтенсивності (рівень ек. Розвитку) - ісп. для визначення ступеня розподілу досліджуваного процесу, у притаманній йому середовищі через зіставлення різнойменних, але пов'язаних між собою АВ. Визначається в розрахунку на 100,
1000, 10000 ... од. досліджуваної сукупності. Показує скільки од. однієї сукупності припадає на од. другий сукупності.
Приклад: ВВП / душу нас .; чисельність нас. / территор.

Середні величини (СВ) та показники варіації.
1. Сутність і значення середніх величин.
2 Види середніх величин і методи їх розрахунку.

Середньо арифметична проста, зважена, гармонійна, хронологічна, геометрична.
3. Структурні СВ (Мо і Ме).
4. Поняття про варіації ознак. Показники виміру варіації.

- Розмах варіації.

- Середнє мінімальне відхилення.

- Середнє квадратичне відхилення.

- K-т варіації.
5. Види дисперсії. Правила їх складання. Дисперсійний аналіз.
6. Св-ва СВ, використання цих св-в для розрахунку середнього значення та середнього квадратич. відхилення способом мопента.

1. Сутність і значення середніх величин.
СВ - узагальнена характеристика сукупності однотипних явищ по кількісно-варьирующему ознакою, який відображає об'єктивний рівень ознаки, віднесений до од. сукупності в конкр. ум. місця і часу.
Сутність: в СВ взаїмопогашаются відхилення значень ознаки, які обумовлені дією випадкових факторів і враховуються зміни, викликані дією основних факторів.
Особливості:
1. СВ погашає випадковість і проявляє закономірність.
2. СВ не співпадає з індивідуальними значеннями ознаки.
3. СВ реальна, відображає об'єктивне св-во явища.
4. СВ хар-ет вся сукупність в цілому, але задається на од. цієї совок-ти.
5. СВ - відносно стійка величина => можна порівнювати СВ в часі
=> СВ - головний показник економічного аналізу.

Щоб СВ точно відображала типовий рівень явищ, потрібно дотримуватися основні вимоги її розрахунку: СВ повинна розраховуватися тільки для кач-но однорідної сукупності.

При порушенні цієї вимоги виходить фіктивна середня. Щоб цього не було СВ повинна розраховуватися на основі м-да угруповання.

При розрахунку СВ погашаються найменування. і наиб. величини, ховається прогресивне і відстале, не можна простежити за динамікою досліджуваного процесу.

2 Види середніх величин і методи їх розрахунку.

Вибір СВ залежить від характеру вихідної інформації і від вмісту наявних цифрових показників.

Ознака, за якою знаходяться СВ - осредняемого ознака (Хосров.).
Величина осредняемого ознаки у будь од. сукупності - індивідуальне його значення.

Частота (вага) - повторюваність інд. значень ознаки (f).
2.1. Середньо-аріфметіч. проста.

Вона визначається, якщо індивідуальні значення ознаки не повторюються. Вона дорівнює відношенню суми окремих значень ознаки до їх числа.

Хосров. = Sxi / n
2.2. В стат-ке часто ім. справа не з результатами спостереження, а з результатами зведення й угруповання => індивідуальне значення ознаки часто повторюється і середній показник розраховується за середньою арифм. зваженою.

Xоср. = Sxf / Sf
Приклад:
№ / ср.з.пл. / число раб.
Січня 3200 15
лютого 2800 10
березня 3600 25

Хосров. = (3200х15 + 2800х10 + 3600х25) / 50
2.3. Результати спостереження іноді не дають можливості застосувати ср.взв., Коли в обліку відсутні дані про частоту появи ознаки, але є інформація про загальне значення ознаки. M = xifi
Коли є ця інформація, тоді ср.взв. перетворюється в середньо гармонійну.

Хосров. = SМ / (SМ / Х) з Хосров. = Sxf / Sf, а f = M / Х.
Приклад: Визначити середню ціну реалізації по 3-м магазинам.
№ / ціна / виручка
1. 8240
2 10150
3 9180
Немає даних про кол-ве товару.
Хосров. = (240 + 150 + 180) / (240/8 + 150/10 + 180/9)
2.4. Ср.хронологіч. ісп. тоді, коли дані наведені на певний момент часу (на конкр. дату), наприклад на 1-е число

Сторінки: 1 2 3
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар