загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати по страхуванню» Cтрахование відповідальності

Страхування відповідальності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Реферат по предмету: & quot; ОСНОВИ СТРАХОВОЇ СПРАВИ & quot; тема: & quot; СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ & quot;

2001

ПЛАН
 Введення ................................................. ...................
 ........................................ Стор. 2

1 Загальне поняття відповідальності та її страхування
 1.1. Визначення об'єкта страхування ............................................... ..................
 ................ Стор. 4
 1.2. Термін страхування ................................................ .................
 ............................................ Стр. 6
 1.3. Страхування відповідальності ................................................ .............
 ............................ Стор. 7

2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

2.1. Необхідність страхування ................................................ .................
 ........................... Стор. 8 2.2. Об'єкти і суб'єкти страхування .............................................. ...................
 .................. Стор. 9
 2.3. Сутність договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів ......................................... ..... стор. 10

2.4. Порядок відшкодування збитків і страхові поліси ............................................ ......... стор. 11
 2.5. Система «Зелена картка» ............................................. ......................
 ........................ Стор. 16

3. Страхування відповідальності роботодавця
 3.1. Необхідність страхування ................................................ .................
 ........................... Стор. 21

3.2. Основні положення, умови та винятки в договорах страхування відповідальності роботодавця ....................................... .........................
 ..стр. 21
 3.3.
 Андеррайтинг ................................................. ...............
 .................................................. .стр. 24

4. Страхування професійної відповідальності
 4.1. Необхідність страхування професійної відповідальності ............................. стр. 26
 4.2. Сутність страхування, умови та винятки в договорах страхування ......................................... ........................
 ................................... Стор. 26
 4.3.
 Андеррайтинг ................................................. ...............
 .................................................. ..стр. 29

5. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
 5.1. Екологічне страхування, його необхідність ............................................. ............. стор.
 32
 5.2. Сутність забруднення та особливості ответственнності ............................................ стр . 33
 5.3. Умови страхування, виключення, терміни та інше .......................................... ........... стор. 34
 5.4.
 Андеррайтинг ................................................. ...............
 .................................................. .стр. 36
 5.5. Витрати на очищення наслідків забруднення ............................................. ............. стор.
 36


 6. Комбінований поліс страхування цивільної

відповідальності .............................................. ...............
 ........................... Стор. 38


 Висновки ................................................. .....................
 ........................................ Стор. 40

Список використаної літератури ............................................ .................. стор.
 42

Введення

Страхування - одна з найдавніших категорій суспільних відносин.
 Зародившись в період розкладання первіснообщинного ладу, воно поступово стало неодмінним супутником суспільного виробництва. Початковий зміст розглянутого поняття пов'язаний із словом "страх". Власники майна, вступаючи між собою у виробничі відносини, відчували страх за його схоронність, за можливість знищення або втрати в зв'язку зі стихійними лихами, пожежами, грабежами й іншими непередбаченими небезпеками економічного життя.

Ризикований характер суспільного виробництва - головна причина занепокоєння кожного власника майна і товаровиробника за своє матеріальне благополуччя. На цьому грунті закономірно виникла ідея відшкодування матеріального збитку шляхом солідарної його розкладки між зацікавленими власниками майна. Якби кожен окремо узятий власник спробував відшкодувати збиток за свій рахунок, то він був би змушений створювати матеріальні або грошові резерви, рівні по величині вартості свого майна, що природно, руйнівно.

Між тим життєвий досвід, заснований на багаторічних спостереженнях, дозволив зробити висновок про випадковий характер настання надзвичайних подій і нерівномірності нанесення збитку. Було відмічено, що число зацікавлених господарств, часто буває більше числа потерпілих від різних небезпек. За таких умов солідарна розкладка збитку між зацікавленими господарствами помітно згладжує наслідки стихії і інших випадковостей.

При цьому чим більша кількість господарств бере участь у розкладу збитку, тим менша частка засобів доводитися на частку одного учасника. Так виникло страхування, суть якого складає солідарна замкнута розкладка збитку.

Найбільш примітивною формою розкладки збитку було натуральне страхування, але в міру розвитку товарно-грошових відносин воно поступилося місцем страхуванню в грошовій формі.

Розкладка збитку в грошовій формі створювала широкі можливості насамперед для взаємного страхування, коли сума збитку відшкодовувалася його учасниками на солідарних початках або після кожного страхового випадку, або по закінченні господарського року. Взаємне страхування в умовах капіталізму стало закономірно переростати в самостійну галузь страхової справи. Якщо при взаємному страхуванні ще формувався заздалегідь розрахований за допомогою теорії імовірності страховий фонд, то надалі ймовірний середній розмір можливого збитку, що доводиться на кожного учасника страхування, стала застосовуватися в якості основи страхових внесків для завчасного формування страхового фонду.

В умовах сучасного суспільства страхування перетворилося в загальний універсальний засіб страхового захисту усіх форм власності, доходів і інших інтересів підприємств, організацій, фермерів, орендарів, громадян.

Класифікацію за об'єктами з виділенням областей, підобластей і видів страхування можна вважати класичним підходом у теорії та практиці вітчизняного страхування. Вона є найбільш звичайною для національних страхувальників і дуже важливою з теоретичної точки зору.

Закон України «Про страхування» визначає, що об'єктами страхування можуть бути три групи майнових інтересів:
 1) пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);
 2) пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном

(майнове страхування);
 3) пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі

(страхування відповідальності).
 Розглянемо одну з областей страхування - страхування відповідальності.

1 Загальне поняття відповідальності та її страхування

1.1. Визначення об'єкта страхування

Страхування відповідальності спрямоване на захист майнових прав осіб, постраждалих в результаті дій або бездіяльності Страхувальника.
 При цьому відшкодування збитків постраждалим гарантується страховою компанією і не залежить від фінансового стану Страхувальника. Таке страхування захищає також і фінансовий стан самого Страхувальника, який за наявності страхового поліса звільняється від витрат, пов'язаних з викликаним ним шкодою. Суми компенсацій можуть бути дуже значними (збитки часто мають катастрофічний характер), та й процес урегулювання позовів за такими збитків досить тривалий. Завдяки економічній доцільності та соціальної вагомості страхування відповідальності з'явилося й на українському ринку. Страхування відповідальності перевізників, судновласників, власників транспортних засобів, туристичних організацій, імпортерів фармацевтичної продукції вже широко здійснюється українськими страховиками як в обов'язковій, так і в добровільній формі.

В основу всіх видів страхування відповідальності покладено норми вітчизняного та міжнародного права. Рівень розвитку страхування відповідальності прямо залежить від досконалості національних правових інститутів. Для страхування становлять інтерес види відповідальності, які мають майновий характер і пов'язані з компенсацією заподіяної шкоди. До таких видів відповідальності належать цивільна, матеріальна і деякі види адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність - це одна з форм юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за здійснення ними адміністративного правопорушення.

Матеріальна відповідальність - це обов'язок працівника відшкодувати збитки, завдані підприємству, відповідно до порядку, встановленого трудовим законодавством. Матеріальна відповідальність настає тільки за збитки, які виникли внаслідок явно протиправної поведінки працівника, такого, яке можна поставити йому в провину.

Громадянська (цивільно-правова) відповідальність виникає як юридичний наслідок невиконання або неналежного виконання особою передбачених цивільним правом обов'язків, які пов'язані з порушенням суб'єктивних цивільних прав іншої особи. Громадянська відповідальність полягає в застосуванні до правопорушника в інтересах потерпілого встановлених законом або договором заходів впливу (санкцій) майнового характеру. Йдеться про відшкодування збитків, сплату неустойки
 (Штрафу, пені), компенсацію шкоди.

Можливі випадки, коли для накладання відповідальності на заподіювача шкоди необхідна наявність його вини; або відповідальність настає незалежно від вини і навіть без вини; іноді не тільки випадок, але навіть дія непереборної сили не звільняє заподіювача шкоди від відповідальності; враховується специфіка діяльності, під час здійснення якої заподіюється шкода.

Цивільне право грунтується на презумпції вини, відповідно до якої, відсутність вини має доводитися самим правопорушником.
 Правопорушник вважається винним доти, поки він не доведе свою невинність. Тобто для виникнення відповідальності потерпілий зобов'язаний довести факт здійснення проти нього правопорушення, наявність у нього збитків та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.

У цивільному праві діє так званий принцип генерального делікту, згідно з яким сам факт заподіяння шкоди вважається протиправним, якщо заподіювач шкоди не доведе, що мав право на дії, які спричинили шкоду. Протиправний заподіяну шкоду підлягає відшкодуванню в усіх випадках. Шкода, викликаному правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Прикладом відповідальності за шкоду, спричинену правомірними діями, служать передбачені Кодексом торгового мореплавства зобов'язання щодо розподілу збитків, що звуться загальною аварією. Відповідно до правил про загальну аварію збитки, які виникли під час морського перевезення в результаті цілеспрямованих пошкоджень, здійснених з метою рятування судна, фрахту і вантажу, що перевозиться на судні, від загальної для них небезпеки, розподіляються між судном, фрахтом і вантажем пропорційно їх вартості .

На спеціальних умовах будується відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки, відповідальність професійного охоронця і в деяких інших випадках. Для виникнення цих видів відповідальності не вимагається наявності вини винуватця шкоди. Звичайно відповідальність, яка виникає без вини, називається безумовною або суворою.

Особи, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточуючих (транспортні організації, промислові підприємства, будівництва, власники автотранспортних засобів тощо), зобов'язані відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Проте передбачені цивільним законодавством випадки відповідальності, незалежно від вини, не роблять її безмежною. У деяких випадках відповідальність не настає, якщо має місце умисел потерпілого. Так, власник джерела підвищеної небезпеки звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок умислу потерпілого. В більшості ж випадків відповідальність знімається, якщо мала місце дія непереборної сили. Виняток становить
 Повітряний кодекс України, який покладає відповідальність за особисту шкоду, викликаний пасажиру при старті, польоті або посадці літака навіть у разі дії непереборної сили.

1.2. Термін страхування
 Оскільки позови за конкретним договором страхування потенційно можуть бути пред'явлені протягом кількох років, коли, можливо, Страхувальник буде страхуватися вже в іншого страховика, виникають труднощі з визначенням «відповідального» за такими претензіями страховика. Тому важливо, які саме принципи покладено в основу договору страхування.
 Вибір залежить від діяльності Страхувальника та виду страхування відповідальності. Якщо період між можливою неосторожнос-тьма Страхувальника і фактом шкоди незначний, то договір укладається на основі
 «Прояви» . Якщо такий період може бути вельми продолжитель-ним
 (Наприклад, при страхуванні фармацевтичних препаратів), то доцільніше укласти договір із «заявленими позовами» .

Страхування відповідальності здійснюється, як правило, на основі
 «Прояви» . Це означає, що Страхувальник несе відповідальність за шкоду, яка знайшовся протягом дії договору (хоча причиною виникнення такої шкоди можуть

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар