загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати по страхуванню » Транспортне страхування ЗЕД

Транспортне страхування ЗЕД

Міністерство Освіти Російської Федерації

Державне вище професійне

освітнє установа тюменської області

Тюменський міжнародний інститут

економіки та права

Економічний факультет

Кафедра економіки і світогосподарських зв'язків

Курсова робота

з дисципліни «Організація і управління ЗЕД»

«Транспортне страхування ЗЕД»

Виконав: студент гр. 152

Беляков Д.К.

Керівник: доцент

Скрипнюк Д.Ф.

Тюмень 1999

Зміст


Зміст 2


Введення 3


Глава 1 Транспортне страхування у зовнішньоекономічній діяльності 5

1.1. Морське перевезення 5

1.2. Повітряне перевезення 13

1.3. Залізнична перевезення 14

1.4. Автоперевозка 16

Глава 2 Страхування вантажів 18

2.1. Транспортне страхування вантажів (страхування карго) 18

2.2. Страхування контейнерів 24

2.3. Мінімізація збитків при транспортування застрахованих вантажів 28

2.4. Побудова тарифів по страхуванню вантажів 31

Висновок 44


Список літератури 46

Введення

Страхування під зовнішньоекономічної діяльності пов'язано з обслуговуванням специфічних страхових інтересів експортерів і імпортерів товарів і послуг.
Все наростаюче в останні роки кількість міжнародних торгових угод, до їх числа відносяться і угоди між сторонами з країн СНД, призвело до ускладнення форм договорів.

Цивілізоване ведення бізнесу, тим більше при договірній формі відносин і відсутності монополії державної власності, просто немислимо без страхування. Виключити ж повністю ризики, навіть при найдосконалішою формою договірних відносин, неможливо. Їм можна тільки протидіяти різними способами. До числа цих способів по праву належить страхування - механізм, за допомогою якого ризик перекладається на страховика.

Страховий ринок передбачає не тільки конкуренцію, але і взаємодія страхових організацій у виробленні узгоджених умов страхування, проведення організаційних і технічних заходів з попередження збитку, в першу чергу в транспортному страхуванні, де найбільш зримо проявляється основна теза « страхування - бізнес без кордонів » .

Необхідність розгляду основного механізму страхування вантажів досить актуальна в даний момент. Більшість російських страхових компаній мало користуються тим досвідом, який накопичено західними країнами і тому їх діяльність не зовсім ефективна. Слабо відпрацьований механізм транспортного страхування при торгівлі з країнами СНД. В результаті це веде до роз'єднаності, недопониманию, спорам і, як наслідок, судових розглядів.

Договори, що укладаються між учасниками міжнародної торгівлі, найчастіше є програшними як для російської сторони, так і для страхової компанії. Знання ж всіх нюансів страхування перевезень вантажів дозволить вивести торгівлю на більш високий рівень, зменшити витрати часу на вирішення питань про розподіл втрат при виникненні страхового випадку і тим самим стимулювати подальші розвиток страхування зовнішньоекономічної діяльності.

Велика частина прав і обов'язків у договорах купівлі-продажу пов'язана із забезпеченням збереження товару протягом усього шляху прямування від продавця до покупця. Саме тому учасники угод вдаються до транспортному страхуванню, що включає в себе всі види перевезень, відповідальність перевізників, а також страхування самих вантажів.

У зв'язку з тим, що страхування зовнішньоекономічної діяльності дуже різноманітна область страхування, основною метою даної роботи є розгляд механізму транспортного страхування, широко використовуваного в міжнародній торгівлі. В першому розділі розглядаються різні типи перевезень і особливості страхування при використанні якого-небудь з них.
Найбільшу увагу автор вирішив приділити вивченню морських перевезень, як найбільш розвиненого виду транспортування вантажів. У другому розділі розглядається страхування вантажів, як частини транспортного страхування, а також наводяться способи мінімізації збитків при транспортуванні застрахованих вантажів.

Глава 1 Транспортне страхування у зовнішньоекономічній діяльності

1.1. Морське перевезення

Практика зовнішньоекономічної діяльності з експорту-імпорту товарів і послуг спирається на систему договорів страхування, які надають певні гарантії експортерам і імпортерам при виникненні різних непередбачених обставин і випадковостей. У переважній більшості зовнішня торгівля обслуговується морським транспортом. Тому питання страхування зовнішньоекономічної діяльності розглядаються через систему договорів морського страхування. В коло питань морського страхування входять страхування морських суден (корпуси і оснастки перевізних та інших плавзасобів), страхування карго (перевезених вантажів) і страхування відповідальності судновласників. Страхування карго носить також назву транспортного страхування вантажів. Широкий розвиток в останні роки контейнерних перевезень призвело до виділення в самостійний вид страхування контейнерів.

Договір морського перевезення полягає в двох основних формах: у формі чартеру і у формі коносамента. Чартери регулюють взаємовідносини між фрахтувальником і фрахтувальником з приводу порядку використання судна: на час, на рейс, на термін оренди і т.д. Коносаменти розрізняють за характером вантажу, стосовно перевезення якого укладається договір. Наприклад, коносаменти зернові, лісові, нафтоналивні і пр.

Коносамент - двосторонній договір перевезення, що укладається на користь вантажовласника. Однак він може бути укладений і на користь третьої особи, як правило, одержувача. Коносамент виконує три функції: 1) договір морського перевезення; 2) доказ прийому вантажу; 3) товаророзпорядчий документ. Право по коносаменту можна передавати іншим особам або невизначеному колу осіб шляхом переуступочним написи.
Зворотний бік коносамента містить умови договору морського перевезення
[5].

Істотне значення для оцінки ступеня несохранности вантажу має документ, складений в порту прибуття. У порту призначення можуть видаватися два документа, що свідчать про стан доставленого вантажу. Перший складають портові влади, митні служби, агенти судновласника і вантажоодержувача і т.д. Другий документ - це аварійний сертифікат, який складається аварійно-комісарської компаніями лише на прохання і за рахунок особи, яка звернулася за оглядом. Сенс його полягає в незалежній оцінці причин, розміру і місця настання збитку. Найчастіше він складається у страхових цілях.

Обгрунтовану претензію і позов страхова компанія може заявити в перебігу року з дня видачі вантажу, а якщо вантаж не видано, з дня, коли він повинен бути виданий. Головним документом, що обгрунтовує розмір вимог страхової компанії, є аварійний сертифікат. Послуги аварійного комісара оплачуються вантажоодержувачем і потім компенсуються йому страховою компанією разом з оплатою страхової претензії. Сертифікат не складається в тих випадках, коли за виданими офіційним документам порту ясно видно, що відбувся той чи інший збиток, і його факт і розмір ні перевізником, ні одержувачем не оспорюються.

Істотним фактором при пред'явленні претензій та позовів в морському страхуванні є встановлений законом обмеження відповідальності перевізника, тобто та межа, вище якої перевізник не несе відповідальності за будь-якої формі його провини. Мета такого обмеження - забезпечення нормального функціонування транспортної інфраструктури.
Гаагскими правилами межа відповідальності за одне місце встановлений в розмірі, що дорівнює приблизно 100 англійським фунтам стерлінгів (в Россі - 250 руб. За одиницю вантажу) [11]. Для заяви претензії морському перевізнику повинні бути представлені:
- оригінал коносамента;
- Оригінал страхового поліса;
- Оригінал або копія рахунку-фактури на вантаж;
- Оригінал або копія вантажних сертифікацій;
- Акти приймання вантажу в порту призначення;
- Аварійний сертифікат;
- Суброгаціонная розписка.

Суброгация - це не право, а заснований на законі перехід права вимоги, причому з певними умовами, зазначеними в законі. Слід відрізняти суброгацію від звичайної поступки вимоги (цесії). Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації право вимоги до страховика переходить в силу закону, в той час як при цесії право вимоги відступається кредитором іншій особі.

Суброгаціонние вимоги страхових компаній по транспортному страхуванню розглядаються як вимоги в силу суброгації, і строки давності починають текти з моменту заподіяння збитку. Отже, виплативши страхове відшкодування, страхова компанія решіт питання про початок роботи з повернення за рахунок винних осіб, хоча б часткового, оплаченої суми. За загальним правилом не можуть пред'являтися вимоги по збитках, що сталося внаслідок впливу непереборної сили (блискавка, ураган, землетрус і т.п.).

Головна задача страхової компанії при пред'явленні суброгаціонних вимог полягає в тому, щоб довести провину певної особи в настанні страхового випадку.

Страхування судів торгового флоту.

Виходячи з загальноприйнятої практики страхові компанії приймають на страхування будь-який суспільний інтерес, пов'язаний з експлуатацією судна від будь-яких випадковостей і небезпек під час плавання або в період будівлі судна.

В цілях стандартизації договорів страхування, надання вибору страхувальникові в страховому покритті в практиці страхування судів також застосовуються різні умови, які об'єднують певну групу ризиків.

За умовами з відповідальністю за загибель і пошкодження відшкодуванню підлягають: а) збитки від пошкоджень або фактичної або конструктивної повної загибелі судна внаслідок вогню, блискавки, бурі, вихору, та інших стихійних лих, катастрофи, посадки судна на мілину, зіткнення суден між собою або з усякими нерухомими або плавучими предметами, включаючи лід; або внаслідок того, що судно перекинеться або затоне, а також внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні і вивантаженні вантажу або при прийомі палива, вибуху на борту судна чи поза, його, вибуху котлів, поломки валів, прихованого дефекту корпусу, машин і котлів, недбалості або помилки капітана, механіка або інших членів команди або лоцмана; б) збитки від пошкодження судна внаслідок заходів, прийнятих для порятунку або гасіння пожежі; в) збитки від пропажі судна безвісти; г) збитки, внески і витрати по загальній аварії; д) збитку які судновласник зобов'язаний відшкодувати власнику іншого судна внаслідок зіткнення суден; е) всі необхідні і доцільно зроблені витрати по порятунку судна, по зменшенню збитку і встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

За цими умовами збитки від пошкодження відшкодовуються із застосуванням 3%-ної франшизи, т. Е. Збитки

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар