загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з теорії держави і права » Цілі, завдання, функції держави

Цілі, завдання, функції держави

Курсова робота

ПО Теорії держави і права

на тему: Цілі, завдання і функції держави

РЯЗАНЬ 2002 Г.

Цілі , завдання і функції держави

Зміст

Введення

1. Поняття цілей і завдань держави. Функції як засіб реалізації державних задач

2. Класифікація функцій держави

2.1. Основні внутрішні функції

2.2. Основні зовнішні функції

3. Форми здійснення функцій держави

Висновок

Список літератури

Введення

Наукове пізнання держави будь-якого історичного типу обов'язково передбачає розгляд його цілей, задач і функцій, що становлять найважливіші якісні характеристики і орієнтири не тільки власне держави як особливої ??організації публічної влади, а й суспільства в цілому.

Питання про цілі, завдання і функції держави має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Він дозволяє поглянути на державу не лише з боку його форми, внутрішньої будови та змісту, а й розглянути його під кутом зору різнобічної діяльності, функціонування. За допомогою цілей, задач і функцій представляється можливим з досить високою точністю визначити характер діяльності держави, правильність вибору їм на тому чи іншому етапі його розвитку пріоритетів, нарешті, рівень його організованості та ефективності.

Предмет даної роботи і становитиме питання про цілі, завдання і функції держави: їх понятті, класифікації функцій і характеристиці цілей, задач і функцій сучасної російської держави.
Поняття цілей і завдань держави. Функції як засіб реалізації державних задач

Один з можливих варіантів короткого загального визначення держави має наступне формулювання. Держава - це організація політичної влади, необхідна для виконання як суто класових завдань, так і переслідування загальних цілей, що випливають з природи всякого суспільства. У зв'язку з цим, розглядаючи питання про цілі і завдання держави, необхідно пояснити тезу про двоєдиної загальнолюдської і класової природі сутності та соціального призначення держави.

Марксизм науково обгрунтував, що політична влада є одночасно і найважливішою ознакою держави, і основним змістом його сутності. Держава за своєю сутністю є організація політичної влади суспільства. Разом з тим виникло півтора століття тому марксистське розуміння держави, яке понад сімдесят років сприймалося радянським суспільствознавством як єдино правильне і непорушне, з урахуванням історичного досвіду і сучасного рівня наукових знань потребує критичному переосмисленні й уточненні.

Зокрема, слід визнати помилковою загальноприйняту в радянській юридичній, філософській та політологічній літературі трактування держави виключно з класових позицій, виходячи з основоположних вказівок класиків марксизму, розрахованих на державу в суспільстві, розділеному на антагоністичні класи. Саме стосовно до такого суспільству вони розглядали державу як організацію політичної влади економічно панівного класу, знаряддя його диктатури.

Такий підхід збіднює та певною мірою спотворював уявлення про державу, містив спрощене, одностороннє розуміння його сутності і соціального призначення, орієнтував на пріоритет примусової, насильницької сторони даного явища, на загострення класових протиріч і боротьби всередині окремих країн і на міжнародній арені.
Тому зрозуміло, що у зв'язку з корінними змінами, що відбулися в світі після другої світової війни, трактування держави виключно з класових позицій вступила в суперечність з ходом розвитку держави не тільки в капіталістичних країнах Заходу, але і в Радянському Союзі, а після його розпаду - у Росії та інших країнах СНД.

Важливо зауважити, що розглянутий підхід до трактування держави необгрунтовано відкидав як ідеалістичні і ненаукові численні немарксистські вчення про державу від Аристотеля до Каутського, його нинішніх послідовників в західноєвропейській соціал-демократії і сучасних буржуазних теорій. Незважаючи на різноманітність і особливості цих навчань, в більшості своїй представляють величезну духовну цінність, майже всі вони, в тій чи іншій мірі відображаючи багатовіковий досвід світового розвитку, сходяться в розумінні держави як інституту соціального компромісу і досягнення загального блага. Однак при всій привабливості такого підходу він також однобічна: тоді як марксизм зводить суть розуміння держави до його класово-насильницької стороні, немарксистські теорії так чи інакше визнають у державі лише іншу його сторону - общесоциальную, загальнолюдську.

Отже, будь-яка держава, поряд з вирішенням суто класових завдань, виконує і загальнолюдську місію, без якої не може існувати жодне суспільство. До виконання спільних справ відноситься перш за все здійснення різноманітних колективних потреб суспільства: організація охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, засобів транспорту і зв'язку, будівництво іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо запобігання війни та забезпечення миру і т.п.

Загальнолюдське призначення держави в більш широкому сенсі полягає в тому, щоб бути інструментом соціального компромісу, пом'якшення і подолання протиріч, пошуку злагоди і співробітництва різних верств населення та громадських сил; забезпечення общесоциальной спрямованості в змісті всіх здійснюваних ним функцій.

Поєднуючи в собі, таким чином, і класове, і загальнолюдське, держава виступає одночасно і як організація політичної влади суспільства, і як його єдиний офіційний представник. Згідно з цим воно покликане забезпечити виконання і загальних справ, що випливають з природи всякого суспільства, і специфічних класових завдань. Тому не можна погодитися з тими, хто прагне до іншої однобічності, пропонуючи повністю відмовитися від класового підходу, обмежившись лише загальнолюдським.

Слід мати на увазі, що співвідношення між загальнолюдським і класовим в державі в різні епохи не однаково, воно не стоїть на місці, а динамічно відбиває реалії соціально-економічного та політико державного розвитку, досягнутий рівень прогресу і демократії.
Відповідно в певних умовах, наприклад в рабовласницьких і феодальних державах, в буржуазних державах періоду промислового капіталізму, в деяких буржуазних державах епохи монополістичного капіталу, особливо з тоталітарним режимом, а також в державах диктатури пролетаріату, в характеристиці сутності та соціального призначення держави на перший план виступає класове панування, насильство, придушення.

Розкриваючи співвідношення загальносоціальних і класових почав (сторін) держави у сучасних умовах, важко не помітити, за загальним правилом, пріоритет загальнолюдських цінностей. Така гуманістична тенденція особливо наочно проявляється в останні десятиліття в розвинених державах Америки і Європи і в сучасному Російській державі.
Держава, що представляє собою переважно знаряддя соціального компромісу, відповідає рівню розвитку демократії, що характеризується ідеологічним плюралізмом, гласністю, багатопартійністю, вільними виборами, поділом влади, верховенством закону, охороною прав і свобод особистості, наявністю високоавторитетного і незалежного суду і т.д.

Демократичне, цивілізовану державу, межі влади якого, а також формування, повноваження, функціонування суворо грунтуються на праві, вище призначення якого - визнання, дотримання та захист прав і свобод людини і громадянина, є правовим. Нині це найбільш висока щабель у всій багатовікової історії розвитку держави.

Розгляд поняття завдань і цілей діяльності держави вимагає відповіді і на питання про їх взаємодію з його основними функціями.

Завдання та функції держави - явища співвідносні, тісно взаємопов'язані, але не збігаються. Їх не можна ні протиставляти, ні ототожнювати. В завданнях держави визначаються її соціальне призначення, історична місія в той чи інший історичний період. Задачі держави мають вихідне значення по відношенню до його функцій, є їх найближчою безпосередньою передумовою. В завданнях концентрується і переломлюється вплив економіки і політики на розвиток функцій держави.

В свою чергу, функції держави являють собою засіб реалізації, виконання її завдань. Задачі держави втілюються в життя за допомогою здійснення його функцій.

Не слід також змішувати функції держави з принципами його формування та діяльності. Деякі автори відносять, наприклад, до числа функцій сучасного Російської держави забезпечення народовладдя, бачать основне призначення такої функції в здійсненні державою за допомогою представницьких та інших органів влади волевиявлення народу по керівництву суспільством. Насправді ж забезпечення народовладдя, розвиток демократії являє собою не якусь окрему функцію нинішнього Російської держави, а один із закріплених у главі 1
Конституції України основних принципів її і діяльності, одну з основ конституційного ладу. Цей та інші принципи
Російської держави пронизують всі його функції, надають активний вплив на їх розвиток, лежать в основі виконання кожної з них.

Термін "функція" має у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі далеко не однакове значення. У філософському і общесоциологическом плані він розглядається як "зовнішній прояв властивостей якого-небудь об'єкта в даній системі відносин"; як сукупність звичайних або ж специфічних дій окремих осіб або органів, обумовлених їх природою або необхідністю виживання; нарешті, як наявність у окремої особи або групи осіб специфічних обов'язків, виконання яких їм пропонується в процесі виконання ними службової діяльності (функція лікаря, полісмена і т.п.). В даному випадку функція сприймається як службова, професійна чи будь інша потреба чи обов'язок діяти у відповідності з існуючими правовими і моральними установками і "у відповідній манері".

Стосовно до держави термін, а разом з ним і поняття "функція" набувають дещо інший сенс і значення. Функції держави традиційно визначають як основні напрямки діяльності держави, обумовлені його сутністю і змістом, а також стоять перед ним на тому чи іншому етапі його розвитку цілями, завданнями та її соціальним призначенням.

У вітчизняних і зарубіжних академічних джерелах існують різні варіанти трактування функцій держави.

Наприклад, ще в 60-і роки в рамках вітчизняної юридичної науки отримало досить широке поширення уявлення про функції держави як про предметно-політичної характеристиці змісту його діяльності.

Не всіма авторами таке уявлення про функції тоді поділялося, але, тим не менш, в модернізованому вигляді воно значною мірою збереглося і по

Сторінки: 1 2 3 4 5 6
загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар