загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з транспорту » Міські шляхи сполучення транспорту

Міські шляхи сполучення транспорту

Міністерство загальної та професійної освіти Російської Федерації
Сочинський державний університет туризму і курортного справи

Інженерно-екологічний інститут

Кафедра міського будівництва

Контрольна робота з дисципліни:

'' Міські шляхи сполучення транспорту ''

Виконав: студент IV курсу

Групи 97 ЗГС

Димченко І.В.

Перевірив: Ткачов О.І.

Г. Сочі

2001

Проектування маршрутної системи та визначення її показників.

1. Визначення чисельності населення міста.

Розбиваємо територію міста на 5 транспортних районів і знаходимо їх площу. Знаючи площу районів, знаходимо чисельність проживаючого населення, дані зводимо в таблицю 1

Таблиця 1
| | Транспортні райони | Разом |
| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| Селитебная | 240,6 | 347,5 | 305,8 | 371,01 | 545,9 | 438 , 9 | 2249,7 |
| територія, га | | | | | | | 1 |
| Щільність населення | 130 | 160 | 145 | 180 | 150 | 120 | |
| Чисельність, тис. | 31,283 | 55,600 | 44,341 | 66,780 | 81,886 | 52,668 | 332,55 |
| чол. | | | | | | | 8 |


2. Визначення основних показників транспортної середовища.

Проектуємо маршрутну мережу.

Приймаємо 6 маршрутів, які проходять по всій території міста. Кожен маршрут починається у промислового підприємства в одному кінці міста і закінчується теж у підприємства в іншій частині міста. Кожен маршрут проходить повз: міського ринку і ЦКПіО і бажано річкового вокзалу.

Маршрути повинні обслуговувати всі селитебную територію міста. Зона доступності маршруту 500 м в кожну сторону. На території міста не повинно залишитися ділянок, що не потрапляють в зону доступності якогось маршруту.
Маршрути повинні мати загальні ділянки для можливості пересадки з одного маршруту на інший. В кінці маршруту кінцеві або оборотні пункти.
Кінцевий пункт влаштовується один для декількох маршрутів.

1 Щільність транспортної мережі.

Де: LC - довжина всіх маршрутів,

F - площа сельбищної території.

Умова 1.4 (((2.4 виконується.

2.2 Для кожного маршруту обчислюємо коефіцієнт прямолінійності транспортної мережі.

Де: lmi - довжина маршруту,

lbi - відстань між початковою і кінцевою точкою маршруту по повітрю,

причому 1 (((1,5

Для 1-го маршрута: рi = 8100,0 / 6010.0 = 1,35

Умова виконується.

Для 2-го маршруту: рi = 7200,0 / 5883 , 5 = 1,22

Умова виконується.

Для 3-го маршруту: рi = 8600,0 / 6014 = 1,43

Умова виконується.

Для 4-го маршрута: рi = 7300,0 / 4880,7 = 1,50

Умова виконується.

Для 5-го маршруту: рi = 7100,0 / 4863 = 1,46

Умова виконується.

Для 6-го маршруту: рi = 9800/6577 = 1,49

Умова виконується.

3. Визначимо ступінь розгалуженості маршрутів.

де: LС - довжина всіх маршрутів, з урахуванням того, що загальні ділянки вважаються один раз.

lmi - довжина маршруту.

Ступінь розгалуженості маршрутів повинна знаходитися в межах 1.5 - 2.5.

Умова виконується.

Визначення річного обсягу робіт пасажирських транспортних маршрутів.

1. Визначення кількість пересувань по місту.

Згідно транспортної класифікації міст для міст III групи з населенням 250-500 тис. Осіб перспективна транспортна рухливість складе pт = 480-700 поїздок / рік на тисячу жителів, середня дальність поїздки Lcp = 2,5-4,3 км. Розрахункові значення pт і Lcp визначаються інтерполяцією наведених вище даних на основі розрахункової чисельності населення міста. pт = 552,65 поїздок / рік.

Lcp = 3,09 км.

M = H? Pт? Lcр = 332,558 * 552,65 * 3,09 = 567'905,4722 тис. Пас. Км. / Рік

3. Визначаємо річний обсяг робіт транспорту для кожного маршруту.

Річний обсяг розподіляється по маршрутам в такий спосіб.

Тут Ni - показник тяжіння i - того маршруту, тис.осіб.

Для визначення показника тяжіння по кожному маршруту будуються кілометрові зони тяжіння: в обидві сторони від маршруту відкладається відстань 0,5 км і по точках проводяться лінії, а на кінцевому пункті описується дуга радіусом 0,5 км.

Показник тяжіння маршрутів визначається як сумарна кількість населення міста, що проживає в кілометровій зоні маршруту, а також трудящих, студентів вузів і технікумів, відвідувачів закладів, підприємств та установ, що знаходяться в зоні маршруту. Якщо підприємства або установи потрапляють в кілометрові зони двох маршрутів, то вони враховуються для кожного з маршрутів. Число жителів районів у пересічних зонах тяжіння декількох маршрутів також необхідно враховувати для кожного з маршрутів.

Розрахунок показника тяжіння проводиться в наступному порядку: а) виходячи із заданої щільності населення транспортних районів, визначається загальне число жителів, тяжіють до даного маршруту по всій його довжині; б) виділяються підприємства, установи та навчальні заклади, що тяжіють до даного маршруту, і підсумовується їх ємність.

Розрахунки зводяться в таблицю 2.

3. Вибір виду міського масового пасажирського транспорту і типів рухомого складу

Для визначення найбільш доцільною транспортної мережі для даного міста порівнюють чотири варіанти організації транспортного руху, з яких вибирають найбільш економічно вигідний.

Перехід від річної роботи маршруту масового пасажирського транспорту до добової здійснюється за формулою:

де Мсутi - добовий обсяг роботи i-того маршруту, тис.пасс.км / сут ;

? - Коефіцієнт сезонної нерівномірності (? = 1,07-1,1; для курортних міст? = 1,3-3,0). Для даного міста? = 1,08.

Кількість рухомого складу в русі на кожному маршруті визначається за формулою

Mсутi

Nдвi =----------

Псутi

в якій Mсутi-добова робота i-того маршруту, пасс.км;

Псутi - добова продуктивність одиниці рухомого складу, пасс.км / сут.
Добова продуктивність одиниці рухомого складу

Псутi =? ? Vе? h? (, (10)

де? - Нормальна місткість одиниці рухомого складу, пас;

Vе-експлуатаційна швидкість (трамвай - 16-17 км / год, тролейбус

17 км / ч, автобус - 18 км / ч); h - тривалість роботи одиниці рухомого складу, приймається в розрахунках h = 16 годин;

(-коефіцієнт наповнення рухомого складу (0.35-0,45).

Для даного міста (= 0,4

Інвентарна кількість рухомого складу Nінв визначається (з урахуванням необхідності періодичних ремонтів) по формулою:

Nдвi

Nінв =------, (11) g

де g - коефіцієнт використання рухомого складу , для трамвая g = 0,90, для тролейбуса g = 0,85, для автобуса g = 0,80.

Розглядаю варіант N1:

Трамваїв - 2 маршруту,

Тролейбусів - 2 маршруту,

Автобус великої місткості - 1 маршрут,

Автобус середньої місткості - 1 маршрут,

Результати обчислень потрібного парку рухомого складу зведені в табл.4.1

Розглядаю варіант N2:

Тролейбусів - 2 маршруту,

Автобус великої місткості - 2 маршруту,

Автобус середньої місткості - 1 маршрут,

Автобус малої місткості - 1 маршрут.

Результати обчислень потрібного парку рухомого складу зведені в табл.4.2

Розглядаю варіант N3:

Тролейбусів - 3 маршруту,

Автобус великої місткості - 3 маршруту,

Результати обчислень потрібного парку рухомого складу зведені в табл.4.3

Розглядаю варіант N4:

Автобус великої місткості - 2 маршруту,

Автобус середньої місткості-2маршрута,

Автобус малої місткості - 2 маршруту.

Результати обчислень потрібного парку рухомого складу зведені в табл.4.4

5.1 Розрахунок техніко-економічних показників роботи транспортного господарства

Розраховую наступні економічні показники: капіталовкладення; собівартість перевезень; рентабельність господарства.

Капіталовкладення в організацію руху прийнято поділяти на дві групи А і В.

Капіталовкладення групи А складаються з витрат на рухомий склад, на депо, гаражі та ремонтні майстерні, на електрогосподарство тягові підстанції.

Капіталовкладення групи Б включають витрати на пристрій для трамвая - рейкового шляху, контактної та кабельної мережі; для тролейбуса - контактної і кабельної мережі та однієї смуги руху шириною 3,5 м на вулиці; для автобуса - однієї смуги руху шириною 3,5 м на вулиці.
Обсяг капіталовкладень складе

К = а · Nінв + в · L

де а - капіталовкладення групи А, віднесені до одиниці рухомого складу;

Nінв- інвентарна кількість одиниць даного виду рухомого складу; в - капіталовкладення групи Б на 1 км мережі;

L - довжина мережі, км.

Собівартість перевезення пасажирів і рентабельність господарства визначається для порівнюваних видів транспорту в таблиці 5 В цю ж таблицю зводяться результати розрахунків капіталовкладень.

Економічні показники мережі масового пасажирського транспорту

Визначення кількості депо (гаражів)

Розрахунок числа і потужності тягових підстанцій і розміщення їх в плані міста.
Розрахунок 1-ой підстанції.

D2 = 74,35.

J = 554,65

P = 399 кВт

Приймаю типову підстанцію потужністю: 600 кВт.

Розрахунок 2-й підстанції

D7 = 123,9

J = 1184,6

P = 852,6 кВт.
Приймаю типову підстанцію потужністю 1200 кВт.

Зведена таблиця

| | Накопичено | рентабельний |
| | ия Н, | ьность |
| № варіанту | млрд. | Господарств |
| | руб. | А W,% |
| 1 | 1264,39 | 42,52 |
| 2 | 1459,15 | 43,92 |
| 3 | 1155,57 | 45,29 |
| 4 | 1189,09 | 41,17 |

Висновок:


З чотирьох розглянутих варіантів організації руху транспорту, приймаю третій; оскільки він володіє найбільшими рентабельністю.

-----------------------

,

загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар