загрузка...

трусы женские
загрузка...
Реферати » Реферати з транспорту » Двигуни внутрішнього згоряння

Двигуни внутрішнього згоряння

Введення

Значне зростання всіх галузей народного господарства вимагає переміщення великої кількості вантажів і пасажирів. Висока маневреність, прохідність і пристосованість для роботи в різних умовах робить автомобіль одним з основних засобів перевезення вантажів і пасажирів.

Важливу роль відіграє автомобільний транспорт в освоєнні східних і нечорноземних районів нашої країни. Відсутність розвинутої мережі залізниць і обмеження можливостей використання річок для судноплавства роблять автомобіль головним засобом пересування в цих районах.

Автомобільний транспорт в Росії обслуговує всі галузі народного господарства і займає одне з провідних місць в єдиній транспортній системі країни. На долю автомобільного транспорту припадає понад 80% вантажів, що перевозяться всіма видами транспорту разом узятими, і більше 70% пасажирських перевезень.

Автомобільний транспорт створений в результаті розвитку нової галузі народного господарства - автомобільної промисловості, яка на сучасному етапі є одним з основних ланок вітчизняного машинобудування.

Початок створення автомобіля було покладено більше двохсот років тому
(назва "автомобіль" походить від грецького слова autos - "сам" і латинського mobilis - "рухливий"), коли стали виготовляти
"саморушні" вози. Вперше вони з'явилися в Росії. У 1752 р російський механік-самоучка селянин Л.Шамшуренков створив досить досконалу для свого часу "самобеглую коляску", що приводиться в рух силою двох чоловік. Пізніше російський винахідник І. П. Кулібін створив "самокатную візок" з педальним приводом. З появою парової машини створення саморушних возів швидко просунулося вперед. В
1869-1870 рр. Ж.Кюньо у Франції, а через кілька років і в Англії були побудовані парові автомобілі. Широке поширення автомобіля як транспортного засобу розпочинається з появою швидкохідного двигуна внутрішнього згоряння. У 1885 р Г.Даймлер (Німеччина) побудував мотоцикл з бензиновим двигуном, а в 1886 р К. Бенц - триколісну повозку. Приблизно в цей же час в індустріально розвинених країнах (Франція,
Великобританія, США) створюються автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння.

Наприкінці XIX століття в ряді країн виникла автомобільна промисловість. У царській Росії неодноразово робилися спроби організувати власне машинобудування. У 1908 р виробництво автомобілів було організовано на Російсько-Балтійському вагонобудівному заводі в Ризі. Протягом шести років тут випускалися автомобілі, зібрані в основному з імпортних частин. Всього завод побудував 451 легковий автомобіль і невелика кількість вантажних автомобілів. У 1913 р автомобільний парк в Росії становив близько 9000 автомобілів, з них більша частина - закордонного виробництва. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції практично заново довелося створювати вітчизняну автомобільну промисловість. Початок розвитку російського автомобілебудування відноситься до 1924 року, коли в Москві на заводі АМО були побудовані перші вантажні автомобілі АМО-Ф-15.

В період 1931-1941 рр. створюється багатосерійне і масове виробництво автомобілів. У 1931 р на заводі АМО почалося масове виробництво вантажних автомобілів. У 1932 р став до ладу завод ГАЗ.

У 1940 р почав виробництво малолітражних автомобілів Московський завод малолітражних автомобілів. Трохи пізніше був створений Уральський автомобільний завод. За роки повоєнних п'ятирічок стали до ладу
Кутаїський, Кременчуцький, Ульяновський, Мінський автомобільні заводи.
Починаючи з кінця 60-х рр., Розвиток автомобілебудування характеризується особливо швидкими темпами. У 1971 р став до ладу Волзький автомобільний завод ім. 50-річчя СРСР.

За останні роки заводами автомобільної промисловості освоєні багато зразки модернізованої та нової автомобільної техніки, в тому числі для сільського господарства, будівництва, торгівлі, нафтогазової та лісової промисловості.

Двигуни внутрішнього згоряння

В даний час існує велика кількість пристроїв, що використовують теплове розширення газів. До таких пристроїв відноситься карбюраторний двигун, дизелі, турбореактивні двигуни і т.д.

Теплові двигуни можуть бути розділені на дві основні групи:
1. Двигуни із зовнішнім згорянням - парові машини, парові турбіни, двигуни Стірлінга і т.д.
2. Двигуни внутрішнього згоряння. В якості енергетичних установок автомобілів найбільшого поширення набули двигуни внутрішнього згоряння, в яких процес згоряння палива з виділенням теплоти і перетворенням її в механічну роботу відбувається безпосередньо в циліндрах. На більшості сучасних автомобілів встановлені двигуни внутрішнього згоряння.

Найбільш економічними є поршневі і комбіновані двигуни внутрішнього згоряння. Вони мають достатньо великий термін служби, порівняно невеликі габаритні розміри і масу. Основним недоліком цих двигунів слід вважати зворотно-поступальний рух поршня, пов'язане з наявністю крівошатунного механізму, ускладнює конструкцію і обмежує можливість підвищення частоти обертання, особливо при значних розмірах двигуна.

А тепер трохи про перші ДВС. Перший двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ) був створений в 1860 р французьким інженером Етвеном
Ленуаром, але ця машина була ще досить недосконалою.

У 1862 р французький винахідник Бо де Роша запропонував використовувати в двигуні внутрішнього згоряння чотиритактний цикл:
1. всмоктування;
2. стиск;
3. горіння і розширення;
4. вихлоп.
Ця ідея була використана німецьким винахідником Н.Отто, яка вибудувала в
1878 перший чотиритактний двигун внутрішнього згоряння. ККД такого двигуна досягав 22%, що перевищувало значення, отримані при використанні двигунів всіх попередніх типів.

Швидке поширення ДВС в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві та стаціонарної енергетиці була зумовлена ??низкою їх позитивних особливостей.

Здійснення робочого циклу ДВС в одному циліндрі з малими втратами і значним перепадом температур між джерелом теплоти і холодильником забезпечує високу економічність цих двигунів.
Висока економічність - одне з позитивних якостей ДВС.

Серед ДВС дизель в даний час є таким двигуном, який перетворює хімічну енергію палива в механічну роботу з найбільш високим ККД в широкому діапазоні зміни потужності. Це якість дизелів особливо важливо, якщо врахувати, що запаси нафтових палив обмежені.

До позитивних особливостей ДВС варто віднести також те, що вони можуть бути з'єднані практично з будь-яким споживачем енергії. Це пояснюється широкими можливостями отримання відповідних характеристик зміни потужності й крутного моменту цих двигунів.
Розглянуті двигуни успішно використовуються на автомобілях, тракторах, сільськогосподарських машинах, тепловозах, судах, електростанціях і т.д., тобто ДВС відрізняються гарною пристосованістю до споживача.

Порівняно невисока початкова вартість, компактність і мала маса ДВС дозволили широко використовувати їх на силових установках, що знаходять широке застосування і які мають невеликі розмірів моторного відділення.

Установки з ДВС володіють великою автономністю. Навіть літаки з ДВС можуть літати десятки годин без поповнення пального.

Важливою позитивною якістю ДВС є можливість їх швидкого пуску в звичайних умовах. Двигуни, що працюють при низьких температурах, забезпечуються спеціальними пристроями для полегшення і прискорення пуску. Після пуску двигуни порівняно швидко можуть брати повну навантаження. ДВС володіють значним гальмівним моментом, що дуже важливо при використанні їх на транспортних установках.

Позитивним якістю дизелів є здатність одного двигуна працювати на багатьох паливах. Так відомі конструкції автомобільних багатопаливних двигунів, а також суднових двигунів великої потужності, які працюють на різних паливах - від дизельного до котельного мазуту.

Але поряд з позитивними якостями ДВС мають ряд недоліків. Серед них обмежене порівняно, наприклад з паровими і газовими турбінами агрегатна потужність, високий рівень шуму, відносно велика частота обертання колінчастого вала при пуску і неможливість безпосереднього з'єднання його з провідними колесами споживача, токсичність вихлопних газів, зворотно-поступальний рух поршня, що обмежують частоту обертання і що є причиною появи неврівноважених сил інерції і моментів від них.

Але неможливо було б створення двигунів внутрішнього згоряння, їх розвитку та застосування, якби не ефект теплового розширення. Адже в процесі теплового розширення нагріті до високої температури гази здійснюють корисну роботу. Внаслідок швидкого згоряння суміші в циліндрі двигуна внутрішнього згоряння, різко підвищується тиск, під впливом якого відбувається переміщення поршня в циліндрі. А це-то і є та сама потрібна технологічна функція, тобто силовий вплив, створення великих тисків, яку виконує теплове розширення, і заради якої це явище застосовують у різних технологіях і зокрема в ДВС.

Теплове розширення

Теплове розширення - зміна розмірів тіла в процесі його изобарического нагрівання (при постійному тиску). Кількісно теплове розширення характеризується температурним коефіцієнтом об'ємного розширення B = (1 / V) * (dV / dT) p, де V - об'єм, T - температура, p - тиск. Для більшості тіл B> 0 (винятком є, наприклад, вода, у якої в інтервалі температур від 0 C до 4 CB

загрузка...
ur.co.ua

енциклопедія  з сиру  аджапсандалі  ананаси  узвар